Вікіпедія

eHealth

Електронна система охорони здоров'я (абр.: ЕСОЗ або eHealth[K 1]) — українська багатокомпонентна інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління медичною інформацією в електронному вигляді. До її складу входять центральна база даних та медичні інформаційні системи (МІС), між якими забезпечено автоматичний обмін даними через відкритий програмний інтерфейс (API).

EHealth

Ключові відомості

ред.
 
Національна служба здоров'я України

ЕСОЗ є одним з основних засобів впровадження нового підходу до фінансування галузі охорони здоров'я. Робота системи забезпечується Національною службою здоров'я України, яка є її власником. У впровадженні та розвитку ЕСОЗ важливу роль відіграє міжнародна технічна допомога. Адміністратором ЕСОЗ є створене з цією метою державне підприємство «Електронне здоров'я»[1].

Доступ до відомостей із центральної бази даних (ЦБД) відбувається через медичні інформаційні системи, створені приватними підприємствами. Завдяки цьому користувачі системи — пацієнти, лікарі, аптечні працівники, керівники закладів — отримали конкурентний вибір електронних послуг, належну технічну та консультаційну підтримку щодо роботи в системі. Оскільки ключові дані зосереджені в ЦБД, жоден важливий запис не буде втрачено через зміну МІС. Інформація у ЦБД показує цілісну картину надання медичних послуг для всієї країни, що дозволяє аналізувати та передбачати необхідні медичні послуги для населення.

Впровадження

ред.
 
Уляна Супрун

Система впроваджувалася в Україні в межах медичної реформи, яку просувала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

2016

ред.

27—28 квітня 2016 Міністерство охорони здоров'я та ДП «Центр електронної охорони здоров'я МОЗ» спільно зі Світовим банком і Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) організували у Глібівці (Київська область) конференцію на тему розвитку електронної охорони здоров'я (E-Health) в Україні. За результатами заходу було визначено кроки для розвитку системи[2].

За планом, система спочатку мала охопити первинну ланку медицини — сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Пацієнти укладають декларації з обраними лікарями, а лікарі реєструють ці декларації в системі. Внаслідок цього держава оплачує лікарю за кожного зареєстрованого в системі пацієнта, а пацієнт отримує гарантовані державою медичні послуги без додаткової оплати.

У подальшому система eHealth мала надати можливість кожному пацієнту швидко отримати свою медичну інформацію, а лікарям — правильно ставити діагноз з урахуванням цілісної картини здоров'я пацієнта, виписувати електронні рецепти. Система повинна містити всю медичну історію пацієнта і бути доступною як пацієнту, так і його лікарям[3].

Реформа розпочалася з Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я, схваленої Урядом Гройсмана 30 листопада 2016 р.[4] У ній вперше закладено, що електронна система дозволить реалізувати принцип «гроші ходять за пацієнтом».

25 листопада 2016 року в Міністерстві охорони здоров'я України було підписано меморандум про співпрацю між Міністерством та представниками публічної ініціативи з електронізації сфери охорони здоров'я щодо намірів побудови в Україні електронної системи. У меморандумі задекларували, що роль держави полягатиме в розробці стандартів, політик та протоколів обміну даними, регулюванні та гарантуванні безпечності зберігання медичних даних пацієнтів. Створення ж зручних інтерфейсів для роботи лікарів, медпрацівників, керівників медичних закладів вирішили делегувати компаніям приватного IT-сектора[5][6].

22 грудня 2016 року було підписано другий меморандум — про технічні вимоги до пілотного мінімально життєздатного продукту (MVP)[7]. На той час до публічної ініціативи долучилися близько 120 учасників — експертів, членів громадських організацій та ІТ-фахівців[8].

2017

ред.

У березні 2017 року МОЗ, громадська організація «Transparency International», «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Державне агентство з питань електронного урядування підписали третій меморандум, який визначив розподіл обов'язків та зони відповідальності сторін Меморандуму щодо створення та впровадження електронної системи охорони здоров'я[9][7].

Для координації роботи створили Проектний офіс, який очолив представник «Transparency International» Юрій Бугай. До цього офісу увійшли понад 180 людей: розробники інформаційних систем, представники пацієнтів, лікарів та державних органів. Усі вони були волонтерами.

«Transparency International» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» розділили обов'язки. Перша відповідала за розробку та тестування елементів системи, юридичний супровід, комунікацію, технічну підтримку. Друга залучала та розподіляла ресурси, працювала з донорами, вела фінансову та публічну звітність, а також здійснювала пацієнтський контроль за роботою офісу та мала організувати аудит міжнародними компаніями «великої четвірки» не менше двох разів на рік[10].

Упровадження проекту стало можливим завдяки підтримці проекту USAID «HIV Reform in Action», який здійснювала Deloitte (США), проекту USAID «RESPECT», Глобального фонду боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією, проекту експертної підтримки врядування та економічного розвитку (англ. Expert Deployment for Governance and Economic Growth, EDGE) за сприяння уряду Канади та інших організацій[11].

Безпосереднім розробником базового функціоналу системи виступило київське ТОВ «Еденлаб». Код написаний мовою Elixir[12][13].

6 квітня 2017 року Проектний офіс презентував демонстраційну версію мінімального життєздатного продукту[14]. Перші сервіси призначалися для реформи первинної ланки: реєстрація закладів та лікарів, укладання декларацій між пацієнтами та лікарями[15].

Під час презентації демоверсії системи фахівці висловлювали побоювання, що система надто «технологічна», адже потребує обладнання усіх медзакладів комп'ютерами з доступом в інтернет та встановлення на них складного програмного забезпечення. Відповідно, лікарі мали навчитися вносити дані до системи та знаходити їх там. Багато лікарень можуть дублювати електронну та паперову звітність, а комп'ютери можуть давати збої і доступ до даних час від часу буде обмежений або закритий[16].

Якщо ця система буде зводитися до того, аби спочатку заповнити папери, а потім перенести це все в електронну систему, то нічого не зміниться. Треба не забувати, що не всі лікарі вміють, на жаль, користуватися комп'ютерами. Але якщо ця система зменшить бюрократію, пацієнт виграє, бо лікар матиме на нього більше часу.
(Євгеній Гончар, лікар, член громадської ради при МОЗ України)[10].
Ми опитали 900 лікарів. І сьогодні існує три основні проблеми — це відсутність інтернету, комп’ютерів та комп'ютерної грамотності. Серед тих, хто прийшов до нас на курси, були ті, хто не розуміли, як відкрити ноутбук […] Всі ці навички будуть потрібні для роботи з реєстрами пацієнтів, ліків, електронними медичними картками.
(Артем Михайлюк, директор компанії Helsi)[10].

19 червня до системи eHealth, яка була запущена в пілотному режимі, приєдналися перші медичні заклади[17]. Загальна вартість розробки першого продукту, який мав забезпечувати реєстрацію медичних закладів, реєстрацію лікарів первинної ланки та пацієнтів, а також підтримку програми «Доступні ліки», становила близько 400 тис. дол. США. Ці кошти надали міжнародні партнери.[18].

В тестовому режимі система eHealth запрацювала з вересня 2017 року — тоді стало технічно можливо зареєструвати в системі медичний заклад, лікарів, а також ввести дані декларацій пацієнтів[11].

19 жовтня 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який набрав чинності 30 січня 2018 року. Зокрема, статтею 11 цього Закону було встановлено, що порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я має затверджуватися Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних[19].

Передбачалося, що eHealth спричинить появу в країні глобальної статистики громадського здоров'я, електронізацію системи охорони здоров'я, а також мінімізує можливості для зловживань. Зокрема, унеможливить підробку картки або не внесення до неї якісь даних, адже кожен пацієнт матиме до неї доступ в онлайн-режимі. Планувалося забезпечити цілодобовий доступ до даних пацієнта у будь-якому медичному закладі країни — це зекономить час на пересилку медичних даних, якщо людина потребує лікарської допомоги в іншому місті.

  • Паперову роботу та звітність замінять електронні реєстри.
  • Кожний крок лікування (виписаний рецепт, призначені аналізи та їхні результати) буде зафіксований у системі і зможе бути використаний, наприклад, у випадку підозри на лікарську помилку.
  • Усі медичні дані щодо захворюваності, віку, статі пацієнтів, виписаних ліків, сезонних та регіональних особливостей здоров'я будуть акумульовані в єдиній системі.
  • Об'єднання медичних електронних систем (МІС)[16], що пропонуються бізнесом лікарням на комерційній основі.

27 грудня 2017 року Кабмін затвердив положення про Національну службу здоров'я[20].

2018

ред.

5 лютого 2018 року відбулася передача майнових прав інтелектуальної власності від Проектного офісу до держави. Відтоді за подальшу розробку та впровадження eHealth відповідає МОЗ, для чого в грудні 2017 року було створено ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya)[21].

Ключові ролі в системі електронного здоров'я

• Міністерство охорони здоров'я України
МОЗ формує політику в сфері охорони здоров’я. Основними повноваженнями МОЗ щодо ЕСОЗ є встановлення та затвердження правил роботи та функціонування ЕСОЗ. Зазначені повноваження реалізуються через прийняття та ініціювання прийняття нормативно-правових актів - законів, постанов та розпоряджень, наказів.
• ДП «Електронне здоров'я» (eZdorovya)
Для підтримки функціонування ЕСОЗ важливою є функція адміністрування. Адміністратор системи відповідальний за забезпечення безперебійної роботи ЦБД, здійснення технічної підтримки системи, взаємодію з МІС щодо їх роботи з ЦБД.
• Підприємці
Медичні інформаційні системи (МІС) надають доступ для кінцевих користувачів. Саме в МІС розміщені електронні кабінети лікарів, пацієнтів, керівників закладів. Через МІС здійснюється робота цих користувачів з ЦБД ЕСОЗ. МІС обирають відповідно до потреб користувачів та можливостей, який він надає. Оновлена інформація про МІС, які підключені до ЕСОЗ та які можливості вони надають, розміщується на сайті адміністратора.
• Національна служба здоров'я України
Основні функції НСЗУ щодо ЕСОЗ:
- визначення напрямків її розвитку;
- забезпечення впровадження нового функціоналу та інтеграції з іншими системами і реєстрами;
- управління даними в системі, ведення реєстрів системи;
- захист інформації, у тому числі персональних даних.

25 квітня Уряд ухвалив пакет документів, необхідних для старту нової моделі фінансування системи охорони здоров'я, зокрема, запроваджено електронний документообіг у галузі медичного обслуговування. Постановою Кабміну затверджені Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я та Порядок опублікування відомостей з електронної системи охорони здоров'я Національною службою здоров'я[22][23][24].

У квітні розпочалася приписна кампанія пацієнтів до лікарів первинної ланки. Повноцінний перехід на нову систему фінансування первинної ланки розпочався з 1 липня[25]. Нова модель фінансування мала діяти паралельно зі старою до кінця 2018 року[26].

У серпні до системи приєдналося близько половини комунальних закладів і 15 мільйонів українців (кожен третій). Ця цифра значно перевищила базові очікування від реформи[27].

2019

ред.

На початку 2019 року було реалізовано функціонал реєстрації аптек та їх контрактування з НСЗУ для програми реімбурсації, а також з'явився електронний рецепт (виписка та погашення)[28]. з 1 березня в тестовому режимі запрацювала електронна медична картка. З 1 квітня запрацював електронний рецепт у межах програми «Доступні ліки». Станом на 8 липня виписано 3,8 млн рецептів, з яких відпущено більше 3 млн рецептів[29].

1 листопада 2019 року Національна служба здоров'я повідомила про можливість реєстрації в системі спеціалізованих та високоспеціалізованих медичних закладів (закладів вторинної та третинної ланки)[30].

2020

ред.

В 2020 році було повноцінно впроваджено базові електронні медичні записи, запрацювали електронні направлення (е-Направлення) для отримання медичних послуг.

В цьому ж році відбувся реінжиніринг засвідчення факту народження дітей, а саме почато засвідчення народження фіксувати електронним медичним висновком про народження, що дозволило зокрема перевести послугу єМалятко на порталі Дія повністю в онлайн.

2021

ред.

Протягом року впроваджувались нові типи електронних медичних записів як от: План лікування, Вакцинація.

У відповідь на світову пандемію COVID19, в Україні також туло впроваджено цифровий COVID-сертифікат (EU DCC — Digital covid certificate) за технічною специфікацією ЄС. Україні стала першою країною, що не є членом ЄС та була підключена до глобальної системи сертифікатів для спрощення подорожей.

Також в 2021 було запущено вже другий тип медичних висновків — медичний висновок про тимчасову непрацездатність. Цей документ засвідчує результат проведеної експертизи з тимчасової непрацездатності та є підставою для автоматичного формування еЛікарняного, що оплачується роботодавцем та/або ПФУ (до поглинання в 2023 році — платником від держави був ФССУ). Впровадження системи електронних лікарняних почалося з 4 червня 2021 року. Електронний лікарняний формується автоматично після підписання медичного висновку, а роботодавець отримує можливість ознайомитися з ним на порталі Пенсійного фонду. Перехід на електронні лікарняні відбувся 1 жовтня 2021 року[31][32][33].

З 4 серпня 2021 користувачам системи став доступним інструмент прозорого відстеження працездатності центральної бази даних [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.][34].

2022

ред.

В 2022 е-Рецепт запрацював на ліки без компенсації (не за державною програмою реімбурсації) за такими групами: Антибактеріальні лікарські засоби та Наркотичні лікарські засоби.

Також було цифровізовано процеси неонатального скринінгу новонароджених.

2023

ред.

В 2023 е-Рецепт (в доповнення до паперового) запрацював на всі ліки які відпускаються з аптек за рецептом.

З квітня всі заклади охорони здоров'я незалежно від форми власності які провадять медичну практику мають працювати в ЕСОЗ.

Із 17 червня запрацював функціонал обліку реабілітаційних втручань на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (МКФ). Відтепер можна вносити електронні записи про стан особи, яка потребує реабілітації, за Класифікатором функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров'я (НК 030:2022).

При внесенні даних про реабілітаційні послуги доступні до вибору нові категорії Плану лікування за відповідним класом.

З'явилася можливість зазначати використані в Процедурі засоби за класифікатором «Допоміжні засоби для осіб з обмеженням життєдіяльності».

Якщо фахівці МДРК не мають технічної можливості вносити записи з реабілітації до ЕСОЗ, це роблять за них лікарі фізичної та реабілітаційної медицини, які очолюють МРДК.

З 1 липня лікарі-ендокринологи та лікарі первинної медичної допомоги мають обов'язково вносити в ЕСОЗ дані про категорію пацієнта, який отримує інсуліни[35][36].

Основні практичні новації та досягнення

ред.

Експерти ОЕСР позитивно оцінили застосовану в системі модель трансформації медичної системи і рекомендували розповсюджувати її в усьому світі з метою зробити eHealth глобальним трендом[37]. Генеральний директор ДП «Електронне здоров'я» (розробника) прокоментував це наступним чином:

OPSI визнали підхід eZdorovya — «Private-Public Cooperation» в eHealth одним з найперспективніших у світі[38].

Найбільшими проривами eHealth назвали:

  • рекордно короткий час побудови;
  • найшвидший у світі запуск електронних рецептів;
  • ефективну відкриту архітектуру;
  • найбільшу систему на протоколі FHIR[en];
  • найшвидші темпи підписання декларацій[39].

Водночас, ВООЗ та Світовий банк відзначили, що станом на 2019 рік система служила перш за все для фінансових і платіжних цілей, а не виступала як повноцінна електронна система охорони здоров'я з електронними медичними записами[40].

За твердженням розробника, eHealth стала одним з найбільших урядових проектів з відкритим кодом у світі[12].

Нормативно-правове регулювання

ред.
Тип НПА
Закон України Основи законодавства України про охорону здоров'я
Закон України Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення
Закон України Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я
Закон України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування
Закон України Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові
Постанова КМУ Деякі питання електронної системи охорони здоров'я
Постанова КМУ Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики
Наказ МОЗ Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я
Наказ МОЗ Деякі питання ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я
Наказ МОЗ Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки
Наказ МОЗ Про затвердження Порядку ведення Реєстру пацієнтів в електронній системі охорони здоров'я
Наказ МОЗ Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків
Наказ МОЗ Про затвердження Порядку ведення Реєстру суб'єктів господарювання у сфері охорони здоров'я в електронній системі охорони здоров'я

Концепція розвитку

ред.

Проєкт Концепції розвитку електронної системи охорони здоров'я було розроблено влітку 2019 року за участі Міністерства охорони здоров'я, НСЗУ та ДП «Електронне здоров'я»[41]. 4 червня його було оприлюднено для громадського обговорення[42]. За сподіваннями Уляни Супрун, до кінця 2023 року всі рішення в системі охорони здоров'я мали ухвалюватися на основі електронних даних[43]. У вересні 2019 року проєкт пройшов громадську експертизу й погодження з центральними органами виконавчої влади[41].

29 серпня 2019 року, після приходу до влади Президента Володимира Зеленського, Верховна Рада призначила міністром охорони здоров'я Зоряну Скалецьку. Уляну Супрун звільнили з міністерства 4 вересня[44]. Акценти в реформуванні електронної системи охорони здоров'я зсунули в напрямку проєктів цифрової трансформації держави. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров спільно з Міністром охорони здоров'я Зоряною Скалецькою погодили спільний план пріоритетів та дій щодо розвитку системи eHealth. 1 жовтня 2019 року було затверджено план розвитку системи eHealth, що містив 14 кроків, зокрема, затвердження концепції електронної системи охорони здоров'я, проведення аудиту існуючих інформаційних систем та реєстрів у цій галузі та визначення плану запровадження стандартів зберігання і передачі медичної інформації[45].

У червні 2020 року МОЗ планував інтегрувати систему eHealth з екосистемою «Дія»[46].

7 вересня 2020 року проект Концепції розвитку електронної системи охорони здоров'я було подано на розгляд Кабінету Міністрів[47]. Концепція розвитку електронної системи охорони здоров'я була ухвалена Кабінетом Шмигаля наприкінці 2020 року[48][49]. За нею електронна система мала на меті допомогти пацієнтам в отриманні якісних медичних послуг, а лікарям — у їх наданні. Крім того, вона передбачала контроль за ефективністю витрачання виділених на охорону здоров'я державних коштів і мала запобігати зловживанням.

Система мала відкрити можливість для створення «єдиного медичного інформаційного простору» — координації й інтеграції між рівнями медичної допомоги, забезпечити інтеграцію до світового медичного інформаційного простору, запровадити ефективне управління якістю послуг[48].

Реалізація концепції розрахована на два етапи: до 2022 і 2025 років[48].

Станом на березень 2021 Міністерство охорони здоров'я планувало завершити до 2023 року такі підпроєкти ЕСОЗ: електронний кабінет пацієнта, електронний стаціонар, електронний план лікування, електронні медичні обстеження, модуль чутливих даних, електронні медичні висновки. Також мали розвиватися підпроєкти е-ліки та підпроєкти е-громадське здоров'я[50].

Подальша розробка

ред.

1 квітня 2020 року почався другий етап реформи — реформа вторинної ланки[51]. Бюджетне фінансування спеціалізованих лікарень стало залежати не від кількості місць у них, а від обсягу послуг, які надають пацієнтам[52]. Навантаження на систему значно зросло і вона потребувала більшої потужності, але грошей на купівлю технічних ресурсів не було — замість запитаних 104,2 млн грн. (зокрема, 28,8 мільйонів гривень на хостинг) у бюджеті було виділено лише 9 мільйонів. Влітку 2020 року система дуже сповільнилася: час відгуку на запити замість планових 20 секунд збільшився до п'яти хвилин, а в пікові години — і більше, система фактично «зависала». Взаємодія в режимі реального часу стала неможливою, значно збільшився час обслуговування пацієнтів, у лікарнях зросли черги, лікарі були змушені вводити дані до комп'ютера у неробочий час (ввечері, на вихідних). На погану роботу системи нарікали працівники аптек, бухгалтери та пацієнти[41][53]. Безперебійну роботу було відновлено наприкінці літа[13].

У жовтні 2020 запрацював модуль електронних медичних висновків[54].

Під час пандемії COVID-19 в Україні вирішено утворити на базі E-Health реєстр вакцинації від коронавірусу[55].

Користувальницька статистика

ред.

Станом на листопад 2021 понад 32 млн українців обрали через ЕСОЗ свого сімейного лікаря. Щодня у ній працюють понад 225 тисяч активних користувачів із понад 5000 медичних закладів. До системи внесено понад 523 млн електронних медичних записів[56].

Відкриті дані та аналітичні дашборди

ред.

На основі накопичених даних в ЕСОЗ реалізовано ряд інструментів які забезпечують прозорість та підзвітність.

Відкриті дані

ред.

Публікація та розповсюдження відкритих даних в машиночитному форматі відбувається через Єдиний державний веб-портал відкритих даних.

Набори даних доступні за посиланням.

Аналітичні дашборди (інформаційні панелі)

ред.

Такий спосіб подачі інформації орієнтований на кінцевого користувача — громадськість та широку спільноту. Будь хто, може зайти на сайт та в зрозумілому інтерфейсі знайти інформацію, яка його цікавить. Дані є динамічними та оновлюються декілька разів на день.

Дашборди доступні за посиланням. Інструкції для максимально ефективного використання знаходяться в кінці кожного дашборду.

НСЗУ нагороджена Open Data Government Awards — за найвищі стандарти публікації відкритих даних центральними органами виконавчої влади та є лідером України серед держорганів в сфері відкритих даних.

Україна ж відповідно до рейтингу ЄС Open Data Maturity в 2022 зайняла 2-ге місце[57] серед всіх країн що оцінювались рейтингом.

Перелік реєстрів

ред.

Станом на квітень 2018 року в центральній базі даних передбачалося ведення таких реєстрів[24]:

  1. Реєстр пацієнтів, що містить інформацію про фізичних осіб, які мають право на гарантії згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
  2. Реєстр декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, що містить інформацію про декларації
  3. Реєстр суб'єктів господарювання у сфері охорони здоров'я, що містить інформацію про заклади охорони здоров'я, фізичних осіб — підприємців, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та лабораторії, які уклали або мають намір подати заяву про укладення договору за програмою медичних гарантій або залучені надавачами медичних послуг до надання медичних послуг
  4. Реєстр медичних спеціалістів, що містить інформацію про осіб, які здобули освіту у сфері охорони здоров'я
  5. Реєстр медичних працівників, що містить інформацію про осіб, які перебувають у трудових відносинах із суб'єктами господарювання у сфері охорони здоров'я або є фізичною особою — підприємцем, яка одержала ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та надають медичну допомогу
  6. Реєстр договорів про медичне обслуговування населення, що містить інформацію про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладені з НСЗУ
  7. Реєстр договорів про реімбурсацію, що містить інформацію про договори про реімбурсацію за програмою медичних гарантій, укладені з НСЗУ
  8. інші реєстри.

У квітні 2020 року до переліку було додано ще два реєстри[58]:

  • Реєстр медичних записів, записів про направлення та рецептів
  • Реєстр медичних висновків

Захист персональних даних

ред.

Порядок функціонування електронної системи охорони здоров'я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства про захист персональних даних[19][24].

Законом передбачено, що доступ до даних про пацієнта, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, можливий лише у разі отримання згоди такого пацієнта (його законного представника) у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. Без згоди доступ до інформації про пацієнта можливий у випадках:

  • наявності ознак прямої загрози життю пацієнта;
  • за умови неможливості отримання згоди такого пацієнта чи його законних представників (до часу, коли отримання згоди стане можливим);
  • за рішенням суду.

Підписуючи декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, пацієнт (чи його законний представник) надає згоду на доступ цього лікаря до тих даних про пацієнта, які містяться в електронній системі охорони здоров'я, а також на доступ іншим лікарям за направленням у межах, необхідних для надання медичних послуг такими лікарями.

НСЗУ публікує на офіційному вебсайті дані, накопичені в системі, за умови знеособлення персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних»[19], що підвищує безпеку системи та відповідає європейським правилам GDPR. Належне збереження даних у системі має гарантуватися міжнародним стандартом управління безпекою ISO:27001[43].

Виявлені проблеми

ред.

НСЗУ доводилося боротися з дублюванням даних у системі та регулярно деактивувати подвійні записи, щоб не допускати виплат за ними. Станом на 25 липня 2019 було виявлено й деактивовано 480 тис. дублів декларацій із лікарями первинної ланки[59]. Наявність цієї проблеми підтвердив і звіт ВООЗ—СБ 2019 року. У звіті також зазначено, що реєстр не інтегровано з іншими національними реєстрами, і він не забезпечує оперативного оновлення даних[40].

Улітку 2019 року міжнародні партнери висловлювали серйозну занепокоєність щодо надійності зберігання персональних даних пацієнтів і належного їх захисту. На початку 2020 року eHealth отримала атестат відповідності комплексній системі захисту інформації. На думку міністра цифрової трансформації Михайла Федорова питання захисту персональних даних таким чином було остаточно вирішено[60].

Під час кампанії з вакцинації проти COVID-19 до системи eHealth у великій кількості потрапили неправдиві дані про начебто вакцинованих осіб, внесені корупційним шляхом[61].

На додачу до потужної антивакцинаторної кампанії, Росія здійснює інформаційні атаки на ЕСОЗ, спрямовані на дезінформацію щодо її роботи. За твердженням МОЗ, проросійські інформаційні джерела таким чином сіють недовіру до державних медичних послуг та дестабілізують ситуацію в системі охорони здоров'я[56].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ eHealth - підключення та вхід в систему еХелс - що це таке електронна система охорони здоров'я (ЕСОЗ) в Україні. Блог Health24. 11 червня 2021. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021.
  2. ↑ Розвиток E-Health в Україні - започаткування конструктивного діалогу. Фонд «Об'єднання». 29 квітня 2016. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  3. ↑ Що таке система eHealth?. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  4. ↑ Про схвалення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров'я: Розпорядження Кабінету Міністрів України; Концепція від 30.11.2016 № 1013-р. Архів оригіналу за 24 жовтня 2018. Процитовано 23 квітня 2022.
  5. ↑ МОЗ України та представники громадської ініціативи підписали меморандум щодо співпраці в розробці e-health : 25 листопада 2016 р. в Міністерстві охорони здоров’я України відбулось підписання Меморандуму щодо намірів співпраці у побудові в Україні прозорої та ефективної електронної системи охорони здоров’я. // МОЗ. — . — Дата звернення: 08.09.2021.
  6. ↑ МОЗ України та представники громадської ініціативи підписали меморандум щодо співпраці в розробці e-health. Асоціація міст України. 28 листопада 2016. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  7. ↑ а б Яка нормативно-правова база лежить в основі роботи системи eHealth?. MC Plus Медична інформаційна система. 15-09-2017. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  8. ↑ В Україні створюють систему «E-Health» - систему електронного врядування в охороні здоров’я // UACRISIS.ORG. — 2016. — 22 грудня, 21:00. — Дата звернення: 08.09.2021.
  9. ↑ Меморандум про спільну діяльність щодо створення в Україні прозорої та ефективної електронної системи охорони здоров'я від 16.03.2017, який було підписано Міністерством охорони здоров'я, Державним агентством з питань електронного урядування та об'єднанням громадськості, ГО «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та БО «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 04.03.2018. Процитовано 04.03.2018.
  10. ↑ а б в Онлайн-медицина: що таке «eHealth», і чи спростить вона життя лікарям та пацієнтам / Громадське, 6 квітня 2017. Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  11. ↑ а б Електронна система охорони здоров'я відкрита для реєстрації лікарів і пацієнтів / [[Український медичний часопис]]. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018. {{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка)
  12. ↑ а б Projects. Edelnab. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. E-health: a medical information system for the Ministry of Healthcare of Ukraine, central IT component for the entire healthcare system of Ukraine. It’s one of the biggest open-source governmental projects in the world and one of the biggest open source Elixir project that is in production as well.»
    «(E-health: медична інформаційна система для Міністерства охорони здоров’я України, центральний ІТ-компонент для всієї системи охорони здоров’я України. Це один з найбільших урядових проектів з відкритим кодом у світі та один з найбільших проектів з відкритим кодом Elixir, який також знаходиться у виробництві.)
  13. ↑ а б Текст: Ганна Левченко (3 вересня 2020). Інформація про наявність медикаментів у лікарнях буде відкритою і оновлюватиметься в реальному часі – заступник міністра охорони здоров'я Кучер. Інтерфакс-Україна. Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 03.09.2020.
  14. ↑ eHealth в Україні: презентація демонстраційної версії. МОЗ. 6 квітня 2017. Архів оригіналу за 8 вересня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
  15. ↑ eHealth в Україні: презентація демонстраційної версії. Урядовий портал. 6 квітня 2017 року о 15:03. Архів оригіналу за 8 вересня 2021.
  16. ↑ а б eHealth: що дасть українцям електронна система охорони здоров'я? / ETCETERA, 15.11.2017. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  17. ↑ Перші медичні заклади долучилися до пілоту системи eHealth. МОЗ. 20 червня 2017. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  18. ↑ Мартишин О.О. (23 червня 2017). Електронна система охорони здоров’я запрацювала у пілотному режимі. Медичний часопис. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  19. ↑ а б в Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення: Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII. Архів оригіналу за 28 лютого 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  20. ↑ Про утворення Національної служби здоров'я України: Постанова Кабінету Міністрів України; Положення від 27.12.2017 № 1101. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 23 квітня 2022.
  21. ↑ ПРОЕКТНИЙ ОФІС ПЕРЕДАВ МОЗ СИСТЕМУ EHEALTH / ПРОЕКТНИЙ ОФІС EHEALTH, 06.02.2018. Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
  22. ↑ Катерина Горбунова (30 квітня 2018). Коли гроші підуть за пацієнтом? Уряд ухвалив низку рішень. Еженедельник Аптека. Архів оригіналу за 30 квітня 2018. Процитовано 29 листопада 2021.
  23. ↑ Кабмін України створив електронну систему охорони здоров'я / Гордон, 25 квітня 2018. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 30 квітня 2018.
  24. ↑ а б в Постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 411 «Деякі питання електронної системи охорони здоров’я».
  25. ↑ У МОЗі розповіли, коли запрацює система E-health / Онлайн Експрес, 08.02.2018. Архів оригіналу за 04.03.2018. Процитовано 04.03.2018.
  26. ↑ 10 % медзакладів подали заявки на укладання угод з Національною службою здоров'я / Радіо Свобода, 2 липня 2018. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 16 липня 2018.
  27. ↑ Національна служба здоров'я України завершила другу хвилю підписання договорів з пацієнтами / 20 хвилин Житомир, 22 серпня 2018. Архів оригіналу за 27 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  28. ↑ ДП “Електронне здоров’я” про зміни в найближче півріччя: офіційно!. Медична справа. 24 квітня 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019.
  29. ↑ Заступник Супрун розповів, як систему eHealth захищають від кібератак. MediaSapiens. 31 липня 2019. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 05.08.2019.
  30. ↑ Лікарні вже можуть реєструватися в електронній системі охорони здоров'я. Укрінформ. 01.11.2019. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 04.11.2019.
  31. ↑ Україна переходить на систему електронних лікарняних. УП. 10 червня 2021. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 10.06.2021.
  32. ↑ Яна Осадча (1 вересня 2021). У МОЗ розповіли, чому перенесли перехід на електронні лікарняні на місяць. УП:Життя. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  33. ↑ Україна повністю перейшла на електронний лікарняний з 1 жовтня: як це працює. МОЗ України. 1 жовтня 2021. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  34. ↑ Устінов О.В. (5 серпня 2021). ЕСОЗ: діяльність центральної бази даних стала більш відкритою. Український медичний часопис. Видавництво «МОРІОН». Архів оригіналу за 14 серпня 2021. Процитовано 14.08.2021.
  35. ↑ Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 411 і від 3 листопада 2021 р. № 1268: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 № 279
  36. ↑ Електронна система охорони здоровʼя: на які зміни очікувати лікарям найближчим часом. Український Медичний Часопис (укр.). 13 червня 2023. Процитовано 13 грудня 2023.
  37. ↑ The Public Private Collabroation model, eZdorovya, and the transformation of the healthcare system in Ukraine. ОЕСР. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 31-08-2020. The designed public private collaboration model can be replicated by other countries. The developed solutions based on the open code can be used worldwide. We follow the idea of sharing technologies with other countries to make eHealth the global trend. (Розроблена модель державно-приватної співпраці може бути відтворена іншими країнами. Розроблені рішення на основі відкритого коду можуть бути використані у всьому світі. Ми поділяємо ідею обміну [цих] технологій з іншими країнами, щоб зробити eHealth глобальним трендом)
  38. ↑ Українську модель впровадження eHealth визнали однією із найперспективніших у світі. Уряд України. 31 жовтня 2018. Архів оригіналу за 5 листопада 2018. Процитовано 5 листопада 2018.
  39. ↑ Медреформа в Україні: ТОП-5 досягнень системи eHealth. Телеканал новини «24». 4 грудня 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019.
  40. ↑ а б УКРАЇНА: ОГЛЯД РЕФОРМИ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я 2016—2019. [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.] Спільний звіт ВООЗ та Світового банку. Всесвітня організація охорони здоров'я, 2019.
  41. ↑ а б в Юлія Горбань (29 липня 2020). Дмитро Черниш, директор Департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я НСЗУ: Чому висне електронна система охорони здоров’я? Їй бракує 60% ресурсу!. Укрінформ. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 20 вересня 2021.
  42. ↑ Як буде розвиватися eHealth в Україні: презентували проект Концепції інформатизації охорони здоров’я. МОЗ. 4 червня 2019. Архів оригіналу за 8 вересня 2021.
  43. ↑ а б Супрун каже, що на “електронну медицину” повністю перейдуть за 5 років. Укрінформ. 11 червня 2019. Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  44. ↑ Кабмін схвалив звільнення Супрун. Українська правда. 4 вересня 2019. Подія сталася на 16:03. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  45. ↑ Затверджено план розвитку системи eHealth. Урядовий портал. 1 жовтня 2019. Архів оригіналу за 3 жовтня 2019. Процитовано 7 жовтня 2019.
  46. ↑ МОЗ має намір інтегрувати eHealth із порталом "Дія". — Інтерфакс-Україна, 2020. — 25 червня, 11:31. — Дата звернення: 09.09.2021.
  47. ↑ Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров'я» // Еженедельник АПТЕКА. — .
  48. ↑ а б в Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1671-р «Про схвалення Концепції розвитку електронної охорони здоров’я».
  49. ↑ Кабмін України затвердив концепцію розвитку електронної охорони здоров'я. Гордон. 28 грудня 2020. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31.12.2020.
  50. ↑ У МОЗ назвали медичні послуги, які з'являться у Дії до 2023 року. ЕП. 9 березня 2021. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  51. ↑ Оксана Расулова (27 лютого 2020). З 1 квітня починається медреформа вторинної ланки. Що це таке?. Громадське телебачення. Подія сталася на 19:13. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
  52. ↑ Стартувала реформа вторинної ланки медицини: експерти про те, наскільки Україна до неї готова : Як все це працюватиме на практиці у ефірі Українського радіо розповідають експерти заступник міністра охорони здоров’я з 2016 по 2019 роки Павло Ковтонюк і голова Асоціації "Екосистема охорони здоров'я України" Євген Прилипко // Українське радіо. — 2020. — 1 квітня. — Дата звернення: 20.09.2021.
  53. ↑ Ольга Куприянова (24 липня 2020). Система eHealth в Україні працює незадовільно – лікарі, пацієнти та експерти. ITMED. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 1 вересня 2021.
  54. ↑ Держава у смартфоні: трансформація активізується. Урядовий кур'єр. 6 жовтня 2020. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 08.10.2020.
  55. ↑ Реєстр вакцинації від COVID-19 в Україні створять на базі E-Health через застосунок "Дія". Уніан. 10 лютого 2021. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 18.02.2021.
  56. ↑ а б Росія інформаційно атакує українську е-систему охорони здоров'я - МОЗ. УП. 19 листопада 2021. Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021.
  57. ↑ Open Data in Europe 2022. data.europa.eu - The official portal for European data (англ.). Publications Office of the European Union.
  58. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2020 року № 348 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо питань електронної системи охорони здоров'я».
  59. ↑ У системі eHealth багато дублювання через некоректний вибір засобів ідентифікації пацієнтів. Інтерфакс-Україна. 29 липня 2019. Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  60. ↑ Система eHealth отримала атестат відповідності системі захисту даних - Федоров. Інтерфакс-Україна. 18.01.2020. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 20.01.2020.
  61. ↑ В Україні викрили масштабні махінації з даними про вакцинацію від COVID-19: вони потрапляли до eHealth. OBOZREVATEL. 8 листопада 2021. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Коментарі

ред.
  1. ↑ Термін eHealth не є юридично визначеним. Це назва, яка використовується для позначення електронної системи охорони здоров'я, «бо скорочення ЕСОЗ не дуже красиво звучить» [1] [Архівовано 4 вересня 2020 у Wayback Machine.]

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=EHealth&oldid=43751588