Громадське телебачення

український інтернет-канал, який почав мовлення 22 листопада 2013 року

Грома́дське телеба́чення — український цифровий мовник. Поширює контент через свій вебсайт і інтернет-телеканал. Громадське телебачення було створено 8-ма українськими журналістами 22 листопада 2013 року.[3]. Набуло популярності завдяки трансляціям Революції гідності[4]. Переважно фінансується міжнародними фондами та внесками читачів.[5]

Громадське телебачення
HROMADSKE-UA-orange-dots.png
Країна Україна
Зона мовлення інтернет (2013-донині)
супутник (2013-2020)[1][2]
Мова мовлення українська, російська (основний канал та вебсайт)
англійська (Hromadske international)
Центр керування Київ
Формат
зображення
1080p (HDTV)
Тематика каналу інформаційно-розважальний
Дата початку
мовлення
22 листопада 2013
Дата кінця мовлення 1 лютого 2020 (супутник)
12 грудня 2020 (кабель)
Причина закриття Підняття вартості розповсюдження супутникового сигналу і зосередження на digital-платформах
Засновник Андрушко Сергій Степанович, Банкова Юлія Сергіївна, Баштовий Андрій Васильович, Вінтонів Роман Іванович, Гнап Дмитро Володимирович, Мустафа Найєм, Скрипін Роман Андрійович, Яневський Данило Борисович
Керівник(и) вакантне (CEO)
Політична належність лівиця, ліво-лібералізм
Слоган Дивись. думай. вирішуй
Сайт hromadske.ua

Історія каналуРедагувати

ГромадськеРедагувати

Мовлення каналу у прямому етері розпочалося 22 листопада 2013 о 14:00, це сталось раніше запланованого часу через рішення Кабінету Міністрів України про призупинення підготовки до підписання угоди про асоціацію з ЄС та пов'язаним Євромайданом.[6]

За два дні, 24 листопада, кількість переглядів «Громадського» сягнула 761 тисяч за 8 годин із середнім часом перегляду 12 хв 36 с, а максимальна кількість одночасних переглядів досягла 36 тис. Кількість пристроїв, з яких переглядали канал, склала 289 тисяч.[7] 29 листопада у Маріїнському парку у Києві невідомі побили двох журналістів «Громадського телебачення» — Дмитра Гнапа та Якова Любчича[8].

«Громадське телебачення» стало одним з найважливіших джерел інформації про події Євромайдану. 1 грудня трансляцію каналу дивилось близько 100 тис. глядачів.[9]

У листопаді 2014 року стало відомо, що YouTube-канал «Громадського телебачення» став найбільшим каналом в історії сайту за кількістю годин показаних у прямому ефірі.[10]

Громадське російськоюРедагувати

29 жовтня 2014 року з заявою «Годі вже просто жити та розмовляти російською. Треба жити та говорити російською для тих, хто не знає правду про Україну.»[11] Громадське анонсувало запуск «Громадское на русском». 28 січня 2015 у проєкту з'явився окремий сайт.[12]

Сайт позиціонує себе як джерело головних новини України російською мовою[12]. Проєкт було засновано командою українських та російських журналістів, медіапрофесіоналів з метою не протистояти російській пропаганді, яка невпинно міцнішає, а радше показати, що насправді відбувається в Україні та на пострадянському просторі, а також дати можливість вільній думці знову говорити російською мовою.[12]

Hromadske InternationalРедагувати

1 вересня 2014 року розпочалося мовлення «Hromadske International» англійською мовою. Спочатку проєкт не мав окремого сайту і публікував статті на платформі medium.com[13] аж поки 21 січня 2015 у проєкту не з'явився окремий сайт.[14]

ЗасновникиРедагувати

КерівництвоРедагувати

CEO/Головний виконавчий директор:

Команда журналістівРедагувати

  • Богдан Кутєпов — журналіст, телеведучий, автор і ведучий низки програм на телеканалах ТВі та СТБ. Відомий серією телевізійних розслідувань про безпеку режимних об'єктів.
  • Анастасія Станко — працювала журналістом на телеканалі ТВі. Член організації ПЛАСТ та Руху «Стоп цензурі».
  • Юлія Банкова — телеведуча та журналіст, працювала на канал «Сіті», Першому національному, ТВі, була співведучою у програмі новин на ТВ, співавтор програми «Дорогі депутати» на 5 каналі та ТВі.

Колишні журналістиРедагувати

  • Сергій Андрушко — лауреат премії «Телетріумф» у номінації «Репортер» (2010), шеф-редактор програм на телеканалі ТВі, блогер, відомий репортажист України.
  • Андрій Баштовий — web-журналіст, ведучий на радіо «Свобода», відеограф, блогер.
  • Роман Вінтонів — журналіст телеканалів К1, Інтер, BBC, 1+1, шеф-редактор новин телеканалу ZIK, редактор ток-шоу, інтернет-блогер, автор і ведучий програми «Але Є Одне Але», відомий як Майкл Щур — «ведучий Телебачення Торонто».
  • Євген Глібовицький — експерт з довготермінових стратегій, викладач, засновник компанії зі стратегічного консультування та маркетингу pro.mova. Працював на телеканалах 1+1, Першому національному, локальним співпродюсером для телеканалів CBS (США) та BBC (Велика Британія). Ведучим чи журналістом Громадського не працював — долучався до створення проєкту як консультант. Наразі є членом Наглядової ради Громадського[18].
  • Наталя Гуменюк — журналіст-міжнародник (Інтер, Новий канал, ICTV, 5 канал, К1), співпрацювала з виданнями «Український тиждень», Esquire Україна, «Українська правда», студією «1+1», радіо «Голос столиці», OpenDemocracy Russia (Велика Британія), RTL-Netherlands, M6 (Франція).
  • Ангеліна Карякіна — з 2016 року шеф-редактор новин.
  • Данило Яневський — український історик, головний редактор, теле- та радіоведучий, заслужений журналіст України, працював на радіо «Свобода», «Голос Америки», телеканалах 1+1, 5 канал.
  • Мустафа Найєм — працював ведучим програм «Чорне та біле», «Сьогодні про головне» (ТВі), редактор програми «Свобода Савіка Шустера» на телеканалі «Інтер», журналіст «Української правди».
  • Зураб Аласанія — співзасновник та директор медіа-групи «Об'єктив», засновник агентства «МедіаПорт», працював директором Харківської ОДТРК. Генеральний директор Національної телекомпанії України.[19][20]
  • Тетяна Даниленко — телеведуча програм «Час новин» та «Час: підсумки» на. 5 каналі, працювала кореспондентом на телеканалі СТБ та 5 каналі.
  • Андрій Сайчук — працював кореспондентом на каналах Інтер, ТВі, був ведучим програми ранкових новин, програми «Дорогі депутати» на каналі ТВі та 5 каналі.
  • Роман Скрипін — медіа-менеджер, журналіст, відомий телеведучий (СТБ, 5 канал, ТВі, Новий канал, радіо «Свобода», Громадське Радіо), співавтор створення 5 каналу, медіа-директор інформагенції РБК-Україна.
  • Почтар Мар'яна — медіаконсультант, речник громадських та політичних організацій, експерт у галузі публічних комунікацій та зв'язків з громадськістю. Продюсер Skrypin Production.
  • Анна Бабінець — журналіст агенції «Слідство.Інфо», колишній журналіст програми «Знак оклику» на ТВі.
  • Дмитро Гнап — працював кореспондентом, редактором, ведучим новин на каналах СТБ, Перший Національний, UBC, ТВі. Відомий резонансними розслідуваннями. Координатор і репортер агентства «Слідство.Інфо».

Джерела фінансуванняРедагувати

«Громадське телебачення» позиціонує себе як незалежний медіаканал, що фінансується напряму глядачами через краудфандинґ[21][22][23]. При цьому особливу увагу команда «Громадського» збирається приділяти прозорості й звітності своєї організації[21]. На офіційному веб-сайті було оприлюднено проміжний фінансовий звіт станом на початок грудня 2013 року[24]. Підсумковий звіт за 2013 рік був наданий на початку 2014 року.

ОцінкиРедагувати

За політичною належністю, українські журналісти Денис Казанський та Богдан Буткевич класифікують Громадське телебачення як найближче до ліволіберального спектру на тлі практичної відсутності ліволіберальних ЗМІ в Україні.[25] У липні 2018 року в відповідь на заяву Громадського[уточнити] український журналіст Отар Довженко в блозі полемічно запропонував редакції змінити засади редакційної політики на лівий маніфест[26]

Через те що деякі матеріали Громадського телебачення перегукуються з тезами російської пропаганди,[25] та те, що видання від самого початку Російсько-української війни у 2014 році відмовилося називати озброєних проросійських сепаратистів на Донбасі терористами,[27][26] мовника часто критикують за недостатньо проукраїнську позицію.[25]

Згідно з Інститутом масової інформації «Громадське» увійшло до «білого списку» українських медіа у 2020. Цей список включає медіа, які мають рівень якісної інформації понад 95 %.[28]

СкандалиРедагувати

Скандал зі СкрипінимРедагувати

19 січня 2016 розгорівся скандал навколо Романа Скрипіна[29] — тоді Наглядова Рада Громадського ТБ звинуватила журналіста в одноосібному контролі частини грошових коштів. Йшлося про більш ніж 150.000 євро і $ 36.000, які знаходилися на його рахунку.[30] Після цього пролунали звинувачення і від його колег — Дмитра Гнапа, Анастасії Станко, Богдана Кутєпова. У свою чергу, Роман заявив що готовий практично негайно перерахувати більшу частину коштів на будь наданий рахунок, але він повинен бути не в Україні.[31]

Станом на квітень 2016 року, канал подав заяву про вчинення злочину за ст. 190 КК (заволодіння чужим майном або шахрайство) Скрипіним на суму 38.324,08 $ та 215 203 євро. Також канал звинувачував поліцію в бездіяльності щодо цієї справи.[32]

Скрипін пояснив ситуацію тим, що створив рахунок для збору коштів для «Громадського» Paypal в Чехії через неможливість приймати платежі на український електронний рахунок. Згодом деякі з колег почали вважати, що Роман привласнив ці гроші і почали вимагати їх повернути[33].

Порушення журналістської етикиРедагувати

2 квітня 2016 на каналі вийшла передача «Подвійне життя Президента», в якій на фоні відеоряду боїв під Іловайськом подавалась інформація про «реєстрацію» Петром Порошенком офшорних компаній[34]. 5 квітня редакційна колегія компанії визнала факти порушення каналом редакційної політики та зловживання використанням архівних кадрів, які відволікали глядача від суті розслідування та переводили її у площину емоцій. Жодної експертизи правників та економістів при підготовці програми про офшори не проводилось[35].

Відео з авдіївської промзониРедагувати

Версія Штабу АТОРедагувати

6 липня 2016 року журналісти Анастасія Станко, Костянтин Реуцький та кореспондент російської «Нової газети» Юлія Полухіна здійснили відеозйомку в зоні діяльності 81-ї ОАМБр в Авдіївці.

8 липня 2016 року Штаб АТО звинуватив журналістів у тому, що вони розмістили відео, що містить інформацію про місце та облаштування позицій, в публічному доступі. Пізніше це відео було поширене російською «Новою газетою», а штаб АТО запросив позбавлення акредитації Станко і всієї команди Громадського ТБ[36].

Версія «Громадського»Редагувати

11 липня 2016 року «Громадське телебачення» у відповідь на звинувачення Штабу АТО виклало свою версію подій, в якій було зазначено, що:

  • Журналістка російської «Нової газети» Полухіна мала окрему акредитацію від прес-центру АТО та їздила до Авдіївки в той же час, що і знімальна група «Громадського».
  • Відео з промзони досі немає на сайті hromadske.ua та ніколи не було. «Громадське», під час зйомок 6 липня, взяло на себе добровільне зобов'язання не викладати відео з промзони Авдіївки протягом доби — на таких умовах журналісти Громадського домовились з командиром батальйону Гуріним Сергієм Генадійовичем.
  • Відео, відзняте «Громадським» в Авдіївці, було завантажено на Youtube 8 липня приблизно о 5:30 для того, аби узгодити його з військовими. Приблизно о 07:55 доступ до нього був закритий повністю — це рішення було ухвалено головним редактором на власний розсуд, жодних вимог прибрати матеріал не надходило.
  • «Громадське» не виставляло сюжету з Авдіївки на свій сайт.
  • Жодних конкретних претензій щодо начебто шкоди військовим «Громадське» не отримувало ані від прес-служби АТО, ані від Міністерства оборони.[37]

Створення відео про справу Стерненка з російськими наративами про СтерненкаРедагувати

У березні 2021 року, після засудження Сергія Стерненка до 7 років ув'язнення за нібито викрадення у 2014 році людини в Одесі для вимагання ₴300 грн, Youtube-канал hromadske.ua випустило відео журналіста Олексія Братущак для їх Youtube-програми "В темі", де було повторено кілька неправдивих та маніпулятивних тверждень про Стерненка, які перегукуються з російськими наративами про нього.[38] Через кілька годин, через критику глядачів під відео, hromadske.ua вилучело його з Youtube та пообіцяло невдовзі опублікувати оновлену версію що не матиме російських наративів (хоча керівництво видання відкрито не визнало повторення російських наративів про Стерненка, а лиш неоднозначно заявили що "випуск був недоопрацьованим").[39]

Див. такожРедагувати

Джерела та приміткиРедагувати

  1. «Громадське ТБ» почало супутникове мовлення без ліцензії. Роман Скрипін пояснив, як. Архів оригіналу за 13 травня 2015. Процитовано 10 травня 2015. 
  2. «Громадське телебачення» припиняє супутникове мовлення з 1 лютого. detector.media, 15 січня 2020
  3. «Громадське ТБ»: «Все гірше, ніж ви думаєте, але надія є». stv.mediasapiens.ua. 14 червня 2013
  4. https://ain.ua/2014/02/06/poka-texnicheskij-zagolovok/
  5. Підтримай hromadske. hromadske.ua (uk). Процитовано 2020-11-06. 
  6. «Громадське телебачення» о 14:00 починає своє мовлення із євромарафону // Українська правда, 22.11.2013.
  7. «Громадське ТБ» б'є рекорди переглядів // ТелеПростір, 26.11.2013.
  8. У Маріїнському парку побили журналістів Громадського телебачення // Інтерфакс-Україна, 29.11.2013.
  9. Ольга Мінченко. Громадське телебачення зараз дивиться понад 100 тис. людей одночасно // Watcher, 01.12.2013.
  10. Тимур Ворона. «Громадське ТБ» встановило світовий рекорд показу у прямому ефірі на YouTube // Телекритика, 26.11.2014.
  11. Громадське, куди ти? — Тексти, 31/10/2014
  12. а б в У «Громадского на русском» з'явився сайт — Hromadske.tv 28 січня 2015
  13. https://medium.com/@Hromadske
  14. У Hromadske International з'явився сайт — Hromadske.tv 21 січня 2015
  15. Катя Горчинська стала виконавчим директором Громадського, Укрінформ (11 січня 2016)
  16. а б Наглядова рада «Громадського телебачення» обрала нову виконавчу директорку. detector.media, 28 грудня 2018
  17. Юлія Банкова: hromadske завжди перебуває в пошуку грошей. detector.media, 1 червня 2020
  18. Євгенія Закревська стала Головою Наглядової ради Громадського. hromadske.ua. Процитовано 2016-10-18. 
  19. Уряд призначив Зураба Аласанію генеральним директором НТКУ. Веб-портал органів виконавчої влади України. 25-03-2014. 
  20. Зураб Аласания возглавил Национальную телекомпанию Украины. mediaport.ua (ru). 25-03-2014. 
  21. а б Архівована копія. Архів оригіналу за 13 березень 2014. Процитовано 7 лютий 2014. 
  22. http://hromadske.tv/donate Архівовано 8 лютий 2014 у Wayback Machine.?
  23. http://biggggidea.com/project/392/
  24. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 лютий 2014. Процитовано 30 січень 2014. 
  25. а б в Хто говорить і що показує. tyzhden.ua, 31 липня 2016
  26. а б Чому медіа не варто бути «антифашистами». detector.media, 4 липня 2018
  27. Анастасія Станко: «В контексті ЛНР і ДНР про тероризм не йдеться». lab.platfor.ma. 24 грудня 2015
  28. ІМІ склав список 10 сайтів з якісною інформацією. imi.org.ua (uk-UA). Процитовано 2021-02-04. 
  29. Заява Наглядової ради Громадського. www.hromadske.tv. Архів оригіналу за 2016-01-19. Процитовано 2016-01-19. 
  30. Громадське ТВ звинувачує свого співзасновника і популярного ведучого у привласненні коштів, зібраних з добровільних пожертв. nv.ua. Процитовано 2016-01-19. 
  31. Роман Скрипін - Друзі! Сьогоднішня заява Наглядової Ради... | Facebook. www.facebook.com. Процитовано 2016-01-19. 
  32. http://www.hromadske.tv/society/zayava-gromadskogo-tb-dlya-blagodiinikiv-ta-gromad/ Архівовано 21 квітень 2016 у Wayback Machine. Заява Громадського ТБ для благодійників та громадськості
  33. Інтерв’ю з Романом Скрипіним. Про онлайн-ЗМІ, фейкову журналістику, євроінтеграцію та безвіз. Tokar.ua (uk-UA). 2017-06-07. Процитовано 2017-07-07. 
  34. Порошенко заснував три офшори замість «сліпого трасту». Архів оригіналу за 6 квітень 2016. Процитовано 6 квітень 2016. 
  35. Розслідування «Слідства» про офшори Порошенка — висновок Редакційної ради. Архів оригіналу за 7 квітень 2016. Процитовано 6 квітень 2016. 
  36. Штаб АТО просить СБУ забрати акредитацію в журналістів «Громадського ТБ»
  37. [1]
  38. 🔥 "СПАЛИЛИ ВСЕ К Х*ЯМ!": Скрипін розніс Громадське за відео про Стерненка. Youtube-канал skrypin.ua. 3 березня 2021 року
  39. Hromadske зробить новий матеріал про справу Стерненка замість видаленого. detector.media. 5 березня 2021

ПосиланняРедагувати