Вікіпедія:Перейменування статей

(Перенаправлено з Вікіпедія:ПС)
Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування.

Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}.

Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну.

Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}.

Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані.

Щоб додати нову заявку

Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА.

Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки:

  • позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}}
  • через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть.

  • Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки

ред.

Місцевість було перейменовано на Почайну без обговорення. Але я невпевнений чи пришов до цього час, чи ні. По-перше, юридично ця назва ніде не зафіксована, крім довідника, який в останній раз виходив в рік перейменування станції метро і залізниці, а саме у 2018 році, і там місцевість має назву Петрівка. Новішого довідника поки що не має. Однак, топоніми навколо (станція метро, залізнична станція, ринок та річка) схиляють і до думки, що місцевість має мати назву Почайна.--Repakr (обговорення) 14:06, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  • Невпевнене   За. Дійсно, всі ключові місцеві топоніми змінили назву - залізнична станція, метро, ринок, зупинки авто та тролейбусу та маршруток (і фізично таблички змінили давно). Річка та парк що знаходяться в цій місцевості також називаються Почайна. Місцеві ТРЦ та заклади також переважно перестали вживати "Петрівка" та вживають "Почайна". Джерелами на "Петрівку" є переважно радянські джерела, ВЕК та старі видання 00х років. Офіційного вжитку ні "Петрівки" ні "Почайни" як місцевостей (не як станції метро чи іншого топоніму) практично немає. OSM наприклад змінив вжиток до "Почайна" (а гугл посилається на вікі). Сказати що сьогодні називати місцевість "Петрівка" правильно дуже важко (тобто, той факт що вона носила цю назву є, але її вжиток суттєво витіснений), але й сказати що зафіксована однозначно перевага нової назви також не можна. Можливо найкращим варіантом було б звернення до міста щоб вони підказали який вжиток надає перевагу воно... або до когось з києвознавців. Зараз вийшло чимало новіших книжок про Київ в тій чи іншій темі, то можна дізнатися які вживають "Почайну". Я думаю це було б достатнім АД для підтвердження факту зміни серед києвознавців. Duppertip (обговорення) 15:48, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    До речі, в Google Maps місцевість має назву Петрівка, але враховуючи, що ось ця станція швидкісного трамвая досі картах має назву Польова (перейменування було у 2020), то це вже й не так авторитетно виглядає. --Repakr (обговорення) 16:34, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    В гугл мапс орієнтуються на вікі (для таких випадків) та на оновлення що подає місцева влада... або роздратовані користувачі. І там небагато людей це оновлює. І для них, умовно, теж бажано мати як для вікіпедії якусь достатньо авторитетну відповідь. Я думаю що саме ця дискусія буде надовго. Duppertip (обговорення) 17:20, 25 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Поточна назва виникла, ймовірно, внаслідок перекладу англомовної статті en:Gauge (firearms). Натомість статті en:Caliber відповідає українська Калібр. Фактично, назви дублюються, оскільки обидві статті про калібр зброї.

В англійській мові розрізняють caliber і gauge стосовно зброї. Обидва поняття українською перекладаються як «калібр», але різниця є. Згрубше, caliber – це калібр, виражений через діаметр ствола в міліметрах; gauge – калібр, виражений через масу снаряда, використовується (!) як безрозмірний. Перший використовується для всієї сучасної нарізної зброї та гладкоствольної артилерії. Другий застосовують для комерційної гладкоствольної зброї. Наприклад, «рушниця 12-го калібру» – це от саме про gauge.

Я не знайшов ніяких українськомовних джерел на пояснення другого поняття. Буду радий, якщо хто-небудь відшукає такі, але за умови їх відсутності пропоную назвати статті так, щоб вони не плутали читача. Сторінку "Калібр (зброя)" слід перенаправити на "Калібр", оскільки це і є стаття про калібр зброї. Виправлення посилань непотрібне, оскільки більшість із них посилаються на цю статтю некоректно.-- RajatonRakkaus 15:32, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Власне, чому я піднімаю це питання. Чому перекладається назва цього н.п.? Ніхто про нього не знає, немає джерел на українські карти з цією назвою, а ми не перекладаємо назви таких схожих н.п. як Сосєдно (Струго-Красненський район), Сосєдно (Псковський район) або Сосєдково. Чому російське "Сосєдки" перекладаються як сусідки? Це питання стосується й схожих випадків - і мова саме про ті де немає вжитків української назви в енциклопедіях, старих картах/творах (наприклад у Слобожанщині), т.п. Чи може вже було обговорення та конкретний прецедент для таких випадків, але я про нього не знаю? Duppertip (обговорення) 17:50, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  •   За перейменування, але за §149 правопису, здається, буде «Сосєдки»: рос. е → укр. є в спільному корені та географічна назва в множині. @J. Gradowski, можливо, ви підкажете? -- RajatonRakkaus 19:12, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    Ну вмієте ж Ви згадати). Я дивився цю пропозицію вже, не знаю. Звісно, що закінчення не буде. Так, аналогічні основи, тоді Сосєдки, але що мається на увазі під назвами, що мають спільну форму в українській та російській мовах? --J. (обговорення) 19:22, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    Як я розумію, це слова що мають одне й те саме написання згідно прикладів у тому параграфі? Наприклад похідні від основи "Виноград"; тобто "сусід" та "сосєд" не підпадає під дію цього параграфу. Але дійсно, я помилився, правильніше буде Сосєдки ніж Сосєдкі. Duppertip (обговорення) 06:57, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    "Белая", "біла" й "biała" хіба мають однакове написання? Або "песчаное" - "піщане". Там йдеться про спільні форми, але як це розуміти... --J. (обговорення) 10:14, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    Як я розумію:
    1. для є тут діє правило параграфу 149 пункту 1 випадку 3) коли російському е відповідає в аналогічних українських основах і: Бєжецьк, Бєлгород, Бєлóво, Бєлорєцьк, Благовєщенськ, Желєзновóдськ, Орєхово-Зуєво (тобто слова котрих немає в український, і Бєлгород тут розглядається як похідна власна назва, як і Бєлорєцк).
    2. у тому ж випадку описано: Але в географічних назвах, що мають у російській мові форму, спільну з відповідною українською, таке е передаємо через і: Бíла, Бíле (озеро), Вíтка, Ліснá, Негорíле, Піщáне, мис Сíрий та ін. Це стосується і польського ia: Бíла Підлÿська, Білостóк тощо. Але оскільки пара "соседки"-"сусідки" не є спільною (бо про перетворення "о" в "у" мови не йде навіть гіпотетично, навіть в транскрипції якщо взяти ті ж "песчаное" - "піщане") то мови за "сосідки" не йде
    3. згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 1) б) и в кінці передаємо через і: у кінці незмінюваних назв або слів у формі множини: Брóнниці, Жигулí, Митúщі;
    4. але згідно параграфу 149 пункту 4 випадку 3) е) и в кінці передаємо через и: у закінченнях географічних назв, уживаних у формі множини, якщо в російській мові тверда основа: Березникú, Валóйки, Гóрки.
    Трішки заплутано виходить та не інтуїтивно... я не розумію до кінця що тут має вищийпрецендент. Duppertip (обговорення) 11:38, 20 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    Теж -е-→-і-, як і в "белая"→"біла". Чергування -о- →-у- також є природнім: "конь"→"куонь"→"kóń". На поліському діалекті так і буде "кунь, вул (віл), вуз (віз), суль (сіль)". --J. (обговорення) 05:20, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    Зрозуміло... але тоді, якщо ця назва можливо технічно правильна через цей пункт, чи не маємо ми також тоді змінити назви для "Сосєдно" на "Сусідн(ь?)о" чи "Сосєдково" на "Сусідково/е"? Duppertip (обговорення) 06:13, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    Я не знаю. Треба визначитися чи є тут та "однакова форма" і що це взагалі таке.--J. (обговорення) 10:26, 21 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   За "Сосєдки" згідно чинного правопису, форма з "і" передбачена лише для незмінюваних форм множини, як то Митищі, Жигулі... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:36, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]
Перенесено з Обговорення:Telema

Доброго дня!

Я хотів би запропонувати перейменування статті з “Telema (гурт)” на “Telema”, оскільки вважаю, що уточнення “гурт” є таки зайвим для цієї статті і для результатів пошуку в інтернеті.

На інших мовах Вікіпедії (зокрема, англійською) для статей про музичні гурти рідко використовуються подібні уточнення, і я вважаю, що “Telema” є правильною і зрозумілою назвою для цієї статті, враховуючи, що на сторінці вказано, що це музичний гурт, а також наявність відповідного запису в Wikidata.

Крім того, на сторінці “Telema” наразі знаходиться лише перенаправлення, що вказує на статтю “Telema (гурт)”, але воно не містить корисної інформації. Вважаю, що перейменування статті на “Telema” дозволить уникнути непотрібних уточнень і зробить сторінку більш зрозумілою для користувачів.

Прошу допомогти з виконанням цієї зміни, якщо це можливо.

Зазначаю, що на сторінці вже є відомості про гурт, зокрема, в Wikidata, де чітко зазначено, що “Telema” — це музичний гурт. Також сторінка “Telema” не має іншого контексту, тому на мою думку, таке перейменування буде доречним.

Дякую за увагу і допомогу! --metalcore eroclatem (обговорення) 02:18, 12 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Прошу перейменувати статтю з "Telema (гурт)" на "Telema", оскільки:

  • Назва "Telema" є незайнятою.
  • У Wikidata (Q133247369: Telema) чітко вказано, що це музичний гурт.
  • Попередня зміна назви була викликана плутаниною з однойменною статтею про павуків, але зараз ця проблема вирішена.

--metalcore eroclatem (обговорення) 10:48, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Проти: пропонована назва зарезервована для однойменного роду павукоподібних — Q1849039: Telema. --Рассилон 12:05, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]
ця назва не зайнята в українській вікіпедії, тож чому її не можна використовувати? просто підвʼязати до статті wikidata https://www.wikidata.org/wiki/Q133247369
назва Telema зайнята в англійській версії статті про цих павукоподібних --metalcore eroclatem (обговорення) 01:29, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   Проти бо зараз Telema є перенаправленням на гурт і зі статей про павуків роду Telema перенаправлення веде на гурт, що недобре, тож бо перенаправлення треба вилучити але не для перейменування, а для зарезервування для статті про павуків Telema, а про цей гурт вперше чую, з додатком в дужках (гурт) цілком зрозуміло і нічого образливого, а павукі важливіші, вони були задовго до гурту... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:57, 22 березня 2025 (UTC)[відповісти]

аргументація типу така м = метр, С = Цельсій й як всі інші хімічні та фізичні величини--Shiro D. Neko 17:25, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

pH - це не фізична величина, а загальноприйняте скорочення з латини potentia hydrogenii (тобто водневий показник). Настільки загальноприйняте, що за назвою "Водневий показник" мало хто одразу зрозуміє про що йдеться. --yakudza 23:26, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]
це хімічна величина --Shiro D. Neko 23:49, 17 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  За кращу зрозумілість. Можиливо, "Водневий показник pH" було би ще краще. --Shulha (обговорення) 11:38, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Повна назва цієї книжки — The Hacker Ethic and the Spirit of the Information Age, скорочена назва небажана бо є назви, що починаються з тих же слів. Ziu9357 (обговорення) 21:21, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Привіт всім! Пропоную перейменування, час на яке назрів уже давно. А саме перейменувати статтю "Цигани" та похідні на "Роми". У міжнародному та офіційному дискурсі загальноприйнятим терміном є «роми». Саме так цей народ називають у документах ООН, Ради Європи, Європейського Союзу та українського законодавства. Наприклад, у Стратегії інтеграції ромів в Україні використовується саме цей термін. Професійні відповідальні медіа, сформовані ІМІ, названі "білим списком" також використовують саме термін "роми". Якщо Вікіпедії справді хоче бути науковою енциклопедії (а в мене є значні сумніви щодо цього, нещодавно мав змогу редагувати статтю "Арійська раса, де псевдонаукові застарілі терміни подавалися, як норма), вона повинна вживати коректний термін. У сучасних етнографічних, історичних і соціологічних дослідженнях використовується термін «роми», а слово «цигани» залишається лише історичною або фольклорною назвою. Наприклад, у працях Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України застосовується термін «роми». Подивіться на практику інших Вікіпедій, усюди, а, ой, забув, крім російської та білоруської. Вікіпедія дотримується принципу нейтральності та сучасності термінології. Оскільки «роми» є офіційним і самоназивним терміном, його використання як основної назви статті буде відповідати енциклопедичним стандартам. --Salto Loco (обговорення) 15:17, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

узагалі-то португальською теж цигани стаття називається, у Вашому аргументі багато субєктивного. Самого наукового матеріалу, аналізу, порівняння, тенденції відсутня як така, хоча самі кажете про «Якщо Вікіпедії справді хоче бути науковою енциклопедії», але не робити маленька наукове дослідження використання терміну у наукових джерелах --Shiro D. Neko 16:09, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  • Категорично   Проти. чит. ВП:ПРОТЕСТ. Нинішня назва усталена. Рекомендації для ЗМІ ніяк на енциклопедію впливати не можуть(див. що таке кон'юктура, тенденційність, як живий приклад недавня зміна влади в США та її наслідки). Інтервікі теж не вважають аргументом, у кожному проекті, у кожної мови свої особливості. «Вікіпедія дотримується принципу нейтральності...» — так, навіть правило є про це; «...та сучасності термінології» — насправді ніхто ніде не гарантує ніяку сучасність (напростіший приклад, усім відомі снеки у нас називаються перекуска і в преамбулі примітка зі словником 1955 року). --Τǿλίκ 002 (обговорення) 16:57, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   Утримуюсь Не розгорнуті аргументи. Дійсно, ЗМІ намагаються змінити вжиток слова. Але в побуті слово "циган" значно більш вживане (і не лише в негативному значенні). Навіть політики вживають це, і не лише у контексті соціальних проблем чи як-то мер Івано-Франківська, тому усталений вжиток дуже на стороні саме терміну "циган". Українські наукові праці та енциклопедії могли б змінити консенсус та відобразити новий вжиток. Але я хочу зробити 2 зауваження:
1) Роми це самоназва, цигани це екзонім. Ми не називаємо німців дойчами, хоч самоназва й дойч. Єдиним аргументом для змін усталених екзонімів зараз фактично може бути лише українська державна політика (і то, це не гарантує зміну але є вагомим аргументом, як-от з випадком молдавської мови в Україні). Наприклад є Грузія-Сакартвело, або Індія-Бгарат, але це не зміниться бо жодних дій до вжитку цих самоназв немає.
2) Похідні терміни НЕ завжди будуть підлягати перейменуванню, особливо у випадку циган/ромів. Цигани означають також не тільки національну ідентифікацію, але й специфічну культуру. Наприклад, Київський академічний музично-драматичний Циганський театр "Романс" не буде підлягати обов'язковому перейменуванню на ромський бо це не має відношення саме до терміну "роми" у цьому сенсі. Тобто, будуть нюанси, і термін "цигани" залишиться в ужитку та не вийде одразу з нього; статті не будуть автоматично замінюватися.
Це я до того що зміна потребує розгорнутої аргументації. Вже називали аргументи проти, є аргументи за, але на мою думку станом на зараз аргументів "за" явно недостатньо. Навіть у офіційних державних документах є сумнів над перевагою саме "ромів". Duppertip (обговорення) 08:31, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]
«Роми це самоназва» лише однієї з груп циганського народу. Так, в Україні живуть якраз роми, але в інших країнах живуть й інші представники циганського народу, але не роми (назви деяких я привів вище, але їх більше)--V Ryabish (обговорення) 08:53, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]
Чесно кажучи це деталі якщо не буде додано достатньо аргументів для перейменування. А ця номінація виглядає дуже незрілою та такою що поки не видно підтримки її подальшими аргументами. Тому мабуть вона цього разу провалиться. Duppertip (обговорення) 14:07, 19 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  Проти змаміни усталеної української назви. Якщо англійською мовою назва Gypsi набула якогось поганого відтінку, то можливо в англійській можна щось міняти. Але тягнути нове слово в українську мову під тим саме приводом не потрібно. --Shulha (обговорення) 11:46, 18 березня 2025 (UTC)[відповісти]

В оригіналі назва не містить уточнення про евтаназію чи умертвіння, а називається Aktion T4. Поверхневий огляд джерел в Google, не показав, що є перевага у використання поточної назви. Поточну назву я знайшов лише в одному джерелі АрміяІнформ, інші переважно використовують або програма Т4 або Акція Т4: Канал 24, Радіо Свобода, Духовна Велич Львова, Енциклопедія Голокосту, Архів історій українців тощо.--Repakr (обговорення) 11:16, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  • Підтримую варіант назви "Акція T4" (де T латинське) як найбільш близьку до оригіналу "Aktion T4", найбільш коротку, і головне найбільш впізнавану, що не викликає плутанину, тобто коли ввожу в пошуку книги гугла Акція T4 воно зразу знаходить саме по цій тематиці, якщо ввожу Програма T4 знаходить в одну купу все підряд і якісь програми з мікробіології, і всяке різне, поточна назва "Програма умертвіння Т-4" це скоріше гібрид опису і назви, дефіс між латинською буквою і цифрою зайвий, бо тож скорочення адреси... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 13:35, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  • Під «Aktion» зазвичай мають на увазі «Операція» в Другій світовій війні, як Операція «Бернгард». Якщо вже залишати «Програма», то потрібно прибрати дефіс і перейменувати на Програма «Т4» --Viktor Chernov (обговорення) 10:03, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Термін «друкарська помилка» (або «типографська помилка») є точнішим і більш уживаним у цьому контексті. «Огріх» — це ширше поняття, яке може стосуватися будь-яких недоліків чи дефектів у чомусь. У міжнародній термінології використовують слова:

  • «Typographical error» (або скорочено «typo») в англійській мові
  • «Druckfehler» у німецькій

В українській традиційно вживаються саме «друкарська помилка» або «чортик». Тому логічно, що статтю у Вікіпедії варто перейменувати. -- Viktor Chernov (обговорення) 09:21, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  • Підтримую заміну "Огріх" на "Одрук", на котрий є джерела в самій статті, проти "Огріх", бо до гріхів це явище немає жодного стосунку, і взагалі "Огріх" більш широке поняття, до будь-яких "косяків", варіант "Друкарська помилка" є нормальним і прийнятним, проте на мою думку "Одрук" більш коротко з тим же смислом... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:18, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]
    • Мені також подобається коротка назва «Одрук». Єдине, що може виникнути проблема з джерельною базою, бо це більше схоже на неологізм. До речі, я переглянув ті словники, на які, начебто, посилалися для написання «Огріх», і лише в одному з чотирьох знайшов таке визначення — «Опечатка = обпечатка, помилка, огріх (у надрукованому)». Решта використовують таке визначення: «Опечатка — друкарська помилка, -ки». --Viktor Chernov (обговорення) 20:30, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  • Підтримую, також не проти заміни на "Одрук". Також згідний з аргументами користувача Добродій Чумацький Шлях. --MMH (обговорення) 10:47, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  • Хоч слово «одрук» і не зафіксували словники (поки що / або ті що зафіксували не доступні онлайн), проте згоден, що можна перейменувати за консенсусом саме на цей варіант (слово вживають щонайменше з 1980-х). Огріх має ширше значення, друкарська помилка надто довга. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:20, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

за ВП:ІС/ЗБР для іншомовних назв, якихось авторитетних джерел зі воєнної історії мною не знайдено, ЗМІ опускаю як не фахові--Shiro D. Neko 14:12, 5 березня 2025 (UTC)[відповісти]

в українській мові немає слов «пердеж» це калька з російської.

Альтернатива: підпалювання газів, але не є однозначним, гугл знаходить мені інформацію про свічки.

--Shiro D. Neko 07:47, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Думаю, що краще назвати «пірофлатуленція», бо судячи з перенаправлення Флатуленція і категорії Категорія:Флатуленція, науково сам процес випуску газів називається Флатуленція. --Repakr (обговорення) 08:11, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]
Швидко перейменувати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:44, 25 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Проти   За Словник Грінченка за 1924 рік надає слово саме "пердіж". Власне, я не бачу підстав для перейменування оскільки інші запропоновані варіанти просто не вживаються взагалі. Єдине що - виправити назву до "Підпал пердіжу" бо це ніби правильна форма відмінювання слова "пердіж". Якщо будуть інші варіанти то можна їх розглянути, але наразі я не бачу підстав для перейменування. Duppertip (обговорення) 12:54, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]

це сленгове слово, і словник 1924 року… --Shiro D. Neko 13:22, 7 березня 2025 (UTC)[відповісти]
Але воно є в принципі, і саме в формі іменнику. Слово "пердіти" точно є у словниках. Проблема "пірофлатуленції" в тому що її майже ніде немає... Якщо є питання до приведення назви до більш енциклопедичного виду, то звісно мабуть це варіант (бо й "підпал пердіжу" не зустріти українською), але тоді все одно треба замінити назву перенаправлення "пердеж" на "пердіж", бо "пердежу" немає. Я змінив свій голос, але прошу врахувати під час редагування вжиток слова "пердіж". Duppertip (обговорення) 09:22, 11 березня 2025 (UTC)[відповісти]

По-перше, російськими ініціалами в джерелі у статті Struthio brachydactylus, є Н. И., що, ймовірно розшифровується як Николай Иосипович. По-друге, в ЕСУ він вказаний як Бурчак-Абрамович Микола Йосипович: https://esu.com.ua/article-38185 --Repakr (обговорення) 09:52, 21 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Усталений термін, тоді як "заїжджий учений" в жодних АД не вживається. Прошу швидко перейменувати. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:34, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  Проти Наподібок з російської. --Igor Yalovecky (обговорення) 11:09, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Це не аргумент. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 14:48, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  За Чинна назва скоріше справляє враження, ніби хтось їхав додому й дорогою вирішив заїхати до друга випити пива й прочитати лекцію. Мені не подобається, що автор статті надає перевагу будь-якому ОД, аби не як у росіян. -- RajatonRakkaus 13:34, 11 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  За «Запрошений науковець» або «Запрошений лектор», в українських ВУЗах, на відміну від західних не кожний лектор має звання професора. Також, іноді читати лекції до ВУЗів запрошують, людей без наукових посад та наукових ступенів, але з реальним практичним досвідом. Проте все залежить від наповнення статті «Запрошений професор» - це більш вузьке поняття, коли один ВУЗ запрошує професора з іншого ВУЗу. --Sunnyabets (обговорення) 05:54, 12 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву у відповідності до словників.--VollyM (обговорення) 22:05, 10 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

  За, за аргументацією UeArtemis. --yakudza 00:01, 14 березня 2025 (UTC)[відповісти]

досить важко все прослідкувати, особливо україномовні релізи чогось, але за гугл пошуком [1]та поширеніше начебто Слендермен--Shiro D. Neko 14:38, 9 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

так як всупереч підсумку статтю було перейменовано @Роман Сизий: (та узагалі навіть не зазначено примітки, що Хепберн існує в джерелах). Не відбулося ніякого аналізу джерельної бази, а правопис 122 п.4 не дає однозначної відповіді, оскільки обидві назви наявні у наукових працях, давнішого період на Хепберн, а УЛІФ донині містить Хепберн, і відсутній Гепберн.--Shiro D. Neko 04:55, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

  •   Проти бо стаття створювалась у 2008 році як "Гепберн", тож згідно неофіційним мирним домовленностям для запобігання війнам ҐГХ бажано залишити первісний варіант, стаття вже декілька разів перейменовувалась туди-сюди, якщо формально підходити то в пошуку знаходиться ціла купа як на Одрі Хепберн так і на Одрі Гепберн, особисто мені миліше Хепберн, я не розумію чим завинила літера Х, вона така ж українська як і Г, та в кожного свої уподобання... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:43, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
    ці домовленості не скасовують консенсуси на ПС. Крім того, це стосується лише війн редагувань, а не запитів на ПС. Бо це ставить під сумнів обговорення як Вітні Г'юстон. Тож Ваш аргумент не відповідає реальності. --Shiro D. Neko 10:51, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   За поглянув, виявляється ще давно коли був адміном ставив захист від перейменувань і не спрацювало зрештою такі перейменували. Ця боротьба із літерою Х трохи дивна та абсурдна і часом аж занадто переходить всі межі (джерела, правопис). --Jphwra (обговорення) 10:57, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   Проти Поверхневий пошуковий запит видає перевагу Гепберн над Хепберн, особливо новіші статті. Відповідає чинному правопису. Згоден що найменування ще тоді не було правильним, але наразі назва виглядає виправданою і зараз в принципі більше відповідає реаліям. Єдиний сильний аргумент за Хепберн - це УЛІФ, але він не відображає сучасний стан застосування Гепберн взагалі та відповідно є застарілим. Я не вважаю що назву доцільно перейменовувати. Duppertip (обговорення) 14:29, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Також додам те що вже дві книги про Одрі українською вийшли саме з варіантом Гепберн: "Юбер де Живанші. Для Одрі, з любов’ю" (дитяча книга, переклад, ISBN 978-617-7395-66-8) та "Дівчина з Нідерландів. Одрі Гепберн і Друга світова війна" (біографія, мемуари, ISBN 978-966-993-292-1), у той час як з Хепберн лише дві - "Одрі Хепберн" (дитяча, український переклад російської книги Наталії Павліщевої... можливо тої самої що пише псевдоісторичні вигадки про 10 тисяч років Русі та Арійську Гіперборею... ISBN 978-617-7453-37-5) та "Одрі Хепберн. Маленьким про великих" (дитяча, автор Веґара Марія Ісабель Санчес, переклад, ISBN 978-617-7535-50-7). З врахуванням того що єдина недитяча книга вживає Гепберн (а Хепберн вживається російським фріком), то мені здається що вибір очевидний на корист Гепберн. Duppertip (обговорення) 17:56, 6 лютого 2025 (UTC)[відповісти]

Зайве уточнення--Sunnyabets (обговорення) 02:00, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

До обговорення запрошується пан Dmytro Tarnavsky як автор оскаржуваного перейменування. --Рассилон 09:42, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Вітаю! Традиційний перелік правителів Чехії наводиться в статті Правителі Чехії (43 мовні версії). Стаття Король Богемії (4 мовні версії, тільки 2 з яких європейські, а без української - взагалі 1) як просто повторення частини переліку, наведеного в статті Правителі Чехії не має великого сенсу (що підтверджується співвідношенням мовних версій цих статтей). Але текст самої статті формулювався (і зараз формулюється) як саме опис титулу, тож мені здалось, що подібне уточнення буде доречно, краще зоорієнтує читача і обгрунтує доцільність окремого існування цієї статті. Питання взагалі не принципове, якщо загальна думка за початкову версію назви статті, не заперечуватиму проти її повернення. З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 12:33, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Вітаю! Я мушу з вами не погодитися. По-перше у вікі назви мають бути максимально короткими. По-друге у випадку Богемії титул відповідав реальній владі. Як ви добре знаєте у титулах монархів було безліч випадків, коли вони мали титул, а реально не контролювали територію, можливо у такому випадку додавання (титул) мало би сенс, але не у випадку з Богемією. Як на мене це навпаки вводить в оману. --Sunnyabets (обговорення) 12:52, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Вітаю, шановний @Sunnyabets. Згодний з Вами, що титул "король Богемії" не був номінальним, здається, я цього ніде не заперечував. Я вказав, що перелік таких правителів наводиться в статті Правителі Чехії. І просто продублювати його частину в окремій статті "Король Богемії" звичайно можна, але великого сенсу немає (що підтверджується кількістю відповідних мовних версій). А оскільки в самій статті описується саме титул і його носії, а ніяк не владні королівські повноваження (про них немає жодного слова), і оскільки більшу частину історії Богемського королівства (700 років, з середини XIV до початку XX століття) переважна більшість правителів, що мали титул короля Богемії, одночасно були правителями значно більших політичних утворень в які входило Богемське королівство (імператорами Священної Римської імперії, Австрійської імперії тощо) і титул "король Богемії" був лише одним із довгої низки інших їх титулів, то назва статті "Король Богемії (титул)" більше відповідає змісту самої статті (принаймні, її поточному наповненню) і вказує, що це не просто дублювання частини статті Правителі Чехії, а щось інше.
Проте ще раз хочу підкреслити, що я вважаю це питання абсолютно не принциповим, і якщо інші користувачі вважають, що доповнення "(титул)" є зайвим уточненням і назва з таким доповненням не відповідає краще змісту статті, я не буду заперечувати проти пропозиції повернути назву до попереднього стану. --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 13:55, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Дякую за розуміння, маленьке доповнення сам по собі термін король це титул монарха за визначенням. Щодо правителів Чехії то це більш широке поняття ніж королі Богемії, в іншомовних вікіпедіях, там взагалі йде перелік до сучасних президентів. До речі ось дві майже однакові статті в укрвікі Імператор Священної Римської імперії та Список імператорів Священної Римської імперії--Sunnyabets (обговорення) 19:44, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Якщо назва "Король Богемії (титул)" з якихось причин принципово не підходить, я бачу два коректних шляхи виходу з ситуації. Якщо залишити статтю в поточному стані без змін - мабуть варто перейменувати її в "Список королів Богемії" (це б фактично відповідало її поточному змісту як списка і було б аналогічно назвам більшості інших подібних статей). Якщо наповнити її інформацією саме про зміст поняття "Король Богемії" (а не про титул, як зараз), а саме історію походження і зникнення таких правителів, порядок їх обрання/спадкування, обсяг повноважень, підлеглі території "королів Богемії", як це все змінювалось в часі протягом переходу Богемського королівства від одного сюзерена до іншого тощо, тоді так, така стаття могла б коректно називатись "Король Богемії" і жодних запитань не виникало б, оскільки назва відповідала б змісту. З повагою --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 20:22, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Я бачу у статті Король Франції Ви теж змінили перенаправлення. --Sunnyabets (обговорення) 21:32, 29 січня 2025 (UTC)[відповісти]

  За. Очевидно основне значення.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:33, 6 березня 2025 (UTC)[відповісти]

  За. Це ж і є титулом за визначенням --Viktor Chernov (обговорення) 09:31, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]

За фактичним змістом статті.--Sunnyabets (обговорення) 09:01, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]

  •   Утримуюсь  Проти бо 781 рік це умовна дата перетворення Королівства Лангобардів на Королівство Італія в складі Франкської Імперії/Королівства, це фактично за 200 років до Священної Римської Імперії (фактично Східно-Франкської імперії, а по суті Німецької імперії), тож бо все складно та заплутано, в більшості мовних розділів є уточнення статті (Свящ.Рим.імп.) тож це стаття саме про період умовно 1000-1800 років, а до того то передісторія... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 10:45, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]
    А вас не обходить, що більшість тексту статті саме про період від ліквідації Королівства Лангобардів до входження королівства до складу Свящ.Рим.імп. Просто стаття не про те, на відміну від іншомовних розділів, де назва відповідає змісту. Все ОК? --Sunnyabets (обговорення) 11:16, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]
    Та не окей звісно, можна підтягувать назву статті за змістом, можна вміст статті під назву... — Добродій Чумацький Шлях (обговорення) 15:30, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]
  Проти відома як складова Римської імперії. rex Langobardorum використовувалося аж до 10 століття, і достовірно невідомо, коли утворилося королівство Італія, у період анархії — Rex Italicorum. Rex Italiae з'явилося, коли Отто приєднав землі до HRE. --Shiro D. Neko 11:06, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]
схоже я дещо зрозумів… ru:Италия (франкское королевство). Можливо це переклад з росвікі, а не англвікі, і в результаті ми маємо Франкенштейна. Статтю ж Італійське королівство (Священна Римська імперія) найкраще перекладати з іспанської. Тут же ми маємо статтю фактично про три держави, бо також є про Ломбардію. --Shiro D. Neko 01:27, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Перейменувати на Італія (франкське королівство), та видалити зі статті все зайве. Або Італійське королівство (774—962) / Королівство Італія (774—962). --Shiro D. Neko 01:31, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   Утримуюсь вікіпедія не анархія і не місце для експериментів, а історія тим більше, я вже писав в описі до редагування своєї правки повторюватись не буду не папуга. ПС. глянув на італійську версію вона дісно різниться від решти, бо ми передерли я так розумію з енвікі статтю. Коротше тут треба СПЕЦ у нас їх небагато. --Jphwra (обговорення) 11:15, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   За. Як на мене, це доволі очевидний випадок, оскільки номінатор навів чіткі аргументи на користь того, що назва не відповідає вмісту. Якщо хто-небудь забажає розділити статтю та виокремити ту частину, що з 781 до Священної Римської імперії, то перейменує статтю відповідно до іншого вмісту. Але значно простіше забезпечити просто коректну назву для наявного вмісту. -- RajatonRakkaus 14:27, 27 січня 2025 (UTC)[відповісти]
  •   За. Згодний з пропозицією частково. Повністю згодний, що поточний зміст статті не відповідає її назві, оскільки містить про Італійське королівство в складі Священної Римської імперії рівно один абзац у вигляді післямови (не враховуючи анотації). Цю статтю (знову ж таки в її поточному стані) невірно назвали і невірно прив'язали. Поточний зміст цієї статті +/- відповідає змісту "доброї" статті Reino de Italia (774-962) та її 12 мовним копіям. Серед цих мовних версій переважає варіант назви "Італійське королівство (774-962)" (6 версій, зокрема польська, чеська, угорська і білоруська, таку ж назву має "добра" іспанська стаття). Ще декілька версій використовують варіанти "Італійське королівство" (середньовічне) і як завжди особлива російська версія - (франкське королівство). В той же час перейменувати статтю так, як пропонує шановний ініціатор також вважаю недоцільним, оскільки, як він сам справедливо вказав, історія, описана в статті, власно закінчується переходом Італійського королівства в склад священної Римської імперії (962 рік) і запропонована назва Італійське королівство (781-1806) так само мало відповідає змісту, як і Італійське королівство (Священна Римська імперія).
У звязку із вищенаведеним, пропоную:
  1. перейменувати статтю Італійське королівство (Священна Римська імперія) в Італійське королівство (774-962);
  2. після перейменування відв'язати цю статтю від поточної статті Kingdom of Italy (Holy Roman Empire) і прив'язати до статті Reino de Italia (774-962);
  3. видалити перепосилання Італійське королівство (Священна Римська імперія), яке залишиться після перейменування цієї статті і звільнити шлях для написання нової статті з такою назвою, яка б по своєму змісту відповідала цій назві (готовий взятись за цю роботу) і яку можна буде коректно прив'язати до статті Kingdom of Italy (Holy Roman Empire). З повагою, --Dmytro Tarnavsky (обговорення) 19:44, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Дякую за коментар, в ідеалі це найкращий варіант, але є два нюанси:
  1. Багато західних істориків виводять початок СРІ з 800 року, тому мабуть і виникла ця плутанина. У нас теж список імператорів СРІ починається з Карла Великого.
  2. Писати статтю про Італійське королівство у період СРІ 962 — 1801, невдячна справа. Як ви знаєте, королівство де-факто не існувало, а після 1648 Тридцятилітньої війни перестало існувати навіть на папері. Насправді ця фата моргана королівства, була лише як ідея з одного боку для прихильників Рісорджименто, а з іншого як виправдання для Габсбургів їх втручанням в італійські справи. Це на відміну, наприклад, від Богемського королівства, яке існувало і де-факто і де-юре, навіть коли король сидів у Відні, а не в Празі. Королівство Італія існувало лише у титулах імператорів СРІ і то не всіх.
У цілому, якщо ви готові взятися за цю роботу, звісно заперечень немає, наснаги! --Sunnyabets (обговорення) 20:33, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Пропоную перейменувати Вонйон на Воньон, щоб розрізняти написання йотованої голосної після ㄴ і ㅇ. За Концевичем фактично розрізнення відбувається через апостроф для голосних, що йдуть після ㅇ. У випадку з «йо» у нас вже є можливість розрізняти голосні без використання апострофа, міняючи й на ь. Тобто 원영 (Воньон) і 웡영 (Вонйон). Серед авторитетних джерел є стаття у Vogue: «Як естетика K-pop впливає на сучасну моду. Vogue Ukraine. 23 червня 2023. Процитовано 3 березня 2024.» --Repakr (обговорення) 11:28, 25 січня 2025 (UTC)[відповісти]

Чому не Чан Воньйон, аналогічно до медальйон, бульйон, каньйон, Реюньйон, шампіньйон? Чи суть у тому, що ім'я цієї особи слід промовляти без йотування? --Рассилон 10:01, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Загалом, так. Приголосна пом'якшується і йотація зникає: можна прослухати вимову, натиснувши на «All». Тому я розглядав поведінку «йо» як би «я» поводилася в цій ситуації. Крім того, щодо АД, то я поки знайшов лише два джерела, в одному вказано Чан Воньон (Vogue, вище його вказував), а в іншому — Чан Вон Йон (ТСН) --Repakr (обговорення) 12:27, 26 січня 2025 (UTC)[відповісти]
Не впевнений, що йотування в цьому випадку зникає, та й зрештою 영 це саме "йон". Але якщо є така практика, то нехай, в мене нема заперечень. --MonAx (обговорення) 19:08, 30 січня 2025 (UTC)[відповісти]
@MonAx Не зовсім «영 це саме "йон"». На стику патчхім і голосної без приголосної, приголосна переважно переходить до голосної. У такому випадку як 원영, то виходить, що там не 영, а 녕. --Repakr (обговорення) 11:56, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]
  За джерелом, хоча зазначено, що «Дифтонги ㅕ та ㅛ передаються українською як ьо, якщо стоять після приголосного, за винятком приголосного ㅇ»; зазначений приголосний у її імені є (кор. 원영) (в другій частині). Також незрозуміло чому в росвікі, де використовується Концевич, написано саме Вонён. Але сподіваюся, в майбутньому з'явиться більше українських АД на цю тему. До речі, @Repakr, чи все у статті система Концевича розписано правильно? --Cherry Blossom (обговорення) 19:09, 30 січня 2025 (UTC)[відповісти]
@Cherry Blossom Angel Те, що стосувалося російської мови, то наче правильним було принаймні збігалося з тим, що написано в російській статті. Саме роботу я не читав і не факт, що вона є вільному доступу в інтернеті. Наприклад, книга про систему Холодовича відсутня є лише на платних російських ресурсах або в російських бібліотеках, тому і про систему цю я нічого не написав. Щодо української передачі, то тут проблема в тому, що я не бачив, щоб була якась книжка чи наукова стаття, яка б описувала як її використовувати цю систему в українській мові. Можливо, десь всередині Сходознавчої кафедри КНУ, КНЛУ або в інституті сходознавство є такий документ, який не доступний на загал, або просто існує якась усна домовленість про те, як відображати Концевича в українській мові, що і була відображена в статті. --Repakr (обговорення) 09:41, 31 січня 2025 (UTC)[відповісти]

В українській мові є асиміляція за м'якістю, тому орфоепія й орфографія вимагають щонайменше -нЬй-. А апостроф перед Й не ставлять. Тому пропоную Вон-Йон з дефісом.--Юе-Артеміш (обговорення) 07:41, 6 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Можна записати як -ньо- і питання м'якого знаку перед йон зникне. Бо у таких випадках ми переважно маємо справу з 녕 (ньон), а не ㄴ+영 (н+йон). В корейській мові часто на стиках складів, приголосна переходить з одного складу в інший, якщо після неї йде голосна без приголосної. --Repakr (обговорення) 12:02, 10 березня 2025 (UTC)[відповісти]
Докладніше: Сорбет → Шербет
Докладніше: Азійці → Азіати

  За Вітаю! У більшості україномовних джерел згадується саме як Вільденштейн [2], [3], [4], [5], [6].--Анна Мороз (обговорення) 10:38, 11 жовтня 2024 (UTC)[відповісти]

  Проти, як вище. -- RajatonRakkaus 17:09, 8 листопада 2024 (UTC)[відповісти]

Пропоную змінити назву з народної на офіційну. Андрій ЯЧ (обговорення) 13:41, 8 червня 2024 (UTC)[відповісти]

  За. Впізнаваність не впаде, але офіційні назви точніші. -- RajatonRakkaus 08:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Зауважу також, що назва хибна. Трамвайні лінії виходять за межі цих місцин. Трамвай не на Борщагівці та Троєщині, він на Борщагівку та Троєщину. Тобто, назва в будь-якому разі неправильна. Тоді краще використати трохи більш формальні, але не менш однозначні та впізнавані назви. -- RajatonRakkaus 07:25, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  Коментар чи є Правобережна лінія (Київ) впізнаваною?--Shiro NekoОбг. 14:49, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Не сказав би. В Києві багато ліній усякого різного. У такому варіанті взагалі незрозуміло про що мова. -- RajatonRakkaus 07:20, 21 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  Проти. Як на мене, поточна назва є впізнаванішою й кращою ніж пропонована. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:58, 19 червня 2024 (UTC)[відповісти]
  Коментар в 2012 році Ahonc перейменував статті без обговорення зазначивши, що терміни "Лівобережна та "Правобережна лінії" не є офіційними. Можливо, на рахунок "офіційності" я помилився, але поточні назви статей, без згадки населеного пункту, виглядають дивно. --Андрій ЯЧ (обговорення) 17:24, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Зараз ДТІ КМДА називає лінії Борщагівська і Троєщинська [7].--Анатолій (обг.) 22:53, 23 червня 2024 (UTC)[відповісти]
"Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая" була б теж хорошою назвою. -- RajatonRakkaus 09:15, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]
Добре. Значить перейменовуємо так. --Андрій ЯЧ (обговорення) 10:19, 24 червня 2024 (UTC)[відповісти]
@Ahonc, якщо ви не заперечуєте, то перейменую на "Борщагівська лінія Київського швидкісного трамвая". -- RajatonRakkaus 17:55, 12 липня 2024 (UTC)[відповісти]
  За. Правобережна лінія Київського швидкісного трамвая - назва точніша --Володимир 08:43, 3 серпня 2024 (UTC)[відповісти]
Докладніше: Голяре → Голяри
Докладніше: Обраний → Обрані
  1. Для поточної назви Ейнштейн не вказані ВП:АД, на відміну від Айнштайн, де їх аж 3.
  2. Згідно до чинного правопису: § 136.1 - Німецьке буквосполучення еі відповідно до вимови передаємо українською мовою через ай (яй): Айзенах, Вайнрайх, Віттгенштайн, Вайзенборн, Кайзер, Майнгоф, Нортгайм, Бляйбтрой, Кляйн, Кляйнерт, Фляйшер;.--Helpcloth (обговорення) 07:56, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
Узагалі-то правильно казати згідно з, а не до.--Анатолій (обг.) 17:49, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Утримуюсь бо розумію, що правильно Айнштайн, проте все життя чув лише про Енштейна, а Айнштайн звучить для мене дуже незвично.... — Казкар (обговорення) 08:26, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
    Але не гірше ніж - членкиня чи посолка   --Helpcloth (обговорення) 08:41, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   За, тут все просто: [8], [9], [10]. Між варіантом, що присутній в енциклопедіях, все активніше вживається та відповідає правопису — та варіантом, що просто звичний за радянською традицією — звісно, вибір простий. -- Rajaton Rakkaus обг 08:33, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   За. І правопис, і авторитетні джерела, зокрема енциклопедії, також за перейменування.--Юрко (обговорення) 09:16, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Проти, бо згідно чинного правопису, правило якого чомусь тут не зацитували повністю, За традицією в давніших запозиченнях німецьке буквосполучення еі передаємо в транслітерованому вигляді через ей: Гейне, Рейн. До слова, в УЛІФ й досі немає прізвища Айнштайн. Лише Ейнштейн. І щодо джерел: таке відчуття, що робиться вигляд про неіснування взагалі АД на Ейнштейн. Також погоджуюсь з користувачем Казкар - така звичка. І це стосується, мабуть, більшості українців, які знають ТОЧНО хто такий Ейнштейн і дадуть на це відповідь. А от таке саме про Айнштайна я би не сказав. ----Flavius (обговорення) 12:21, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Проти Ейнштейн - усталений та впізнаваний варіант, навіщо його міняти? Стосовно більшої правильності - в українській мові безліч запозичень, як власних назв, так і загальних, які не відповідають вимові в мові-оригіналі. --V Ryabish (обговорення) 17:53, 28 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Проти. В україномовних джерелах переважає варіант Ейнштейн. Він також є впізнаванішим для широкого кола читачів. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 08:06, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
До речі, Ейнштейн є в УЛІФ, як і рейх. +мої слова щодо попередньої номінації актуальні й тут. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 17:02, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
  •   Проти, це хороший приклад того, як попередні війни редагувань призводять до помилкових аргументів. За підсумками якоїсь попередньої війни хтось вирішив важливим довести, що варіант Айнштайн існує та додав на це три джерела. Варіант Ейнштейн настільки відомий, що нікому й не спало на думку поставити у вступі джерело на те, що він існує. Натомість унизу статті стоїть низка джерел з Ейнштейном, на основі яких власне й написана стаття. Тепер із цього робиться висновок, що на Ейнштейна немає джерел, хоча вони є власне в самій статті, що є очевидною маніпуляцією. За всіма ознаками Ейнштейн домінує в джерелах, хоча справді є тенденція до збільшення вжитку Айнштайна, але не видно, щоб він перевищив усталеного і словникового (УЛІФ уже приведений до нового правопису) Ейнштейна — NickK (обг.) 09:10, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
    Чому домінує? Я вище навів три (!) енциклопедії, де фігурує саме варіант Айнштайн. В медіа теж ужиток активний, у дубляжі теж. -- Rajaton Rakkaus обг 12:13, 29 серпня 2023 (UTC)[відповісти]
    @RajatonRakkaus: Тому що є різниця між наявним вжитком (= на Айнштайн є джерела) та домінюванням (= Айнштайн переважає в джерелах). Я не заперечую, що є джерела на Айнштайна. Але якщо порівняти вжиток, наприклад, у наукових публікаціях, то 325 Айнштайнів проти 4230 Ейнштейнів, тобто різниця вдесятеро. З 2022 тенденція не перевертається: 20 Айнштайнів на 296 Ейнштейнів, тобто пропорція зберігається. Якщо подививтися, що люди шукають, то за минулий рік Ейнштейн теж більш ніж удесятеро переважає. Я не бачу, як із цього робиться висновок про домінування Айнштайна — NickK (обг.) 19:46, 3 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Дякую, це слушно. Я схиляюсь до енциклопедій у цьому випадку, але Scopus є дуже вагомим аргументом. Сподіваюсь на хорошу оцінку з боку укладача підсумку. -- Rajaton Rakkaus обг 20:18, 4 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

--Keneris 16:30, 17 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

--Alice Redhotroof (обговорення) 07:46, 19 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

А "колеги-мовознавці" кажуть, що вірно це "не вірно" (Блог професора Пономарева: про "правильно" і "вірно", Вірний, правдивий, правильний, певний, слушний). Хоча є аргументи проти. Я б не наважився, наприклад, стверджувати, що варіант "Ейнштейн" єдиноправильний. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:53, 19 вересня 2023 (UTC)[відповісти]
Я вивчала німецьку мову і ще теорію і практику перекладу з німецької мови на українську. Тому можу впевнено стверджувати, що є правильною і вірною транслітерацією німецького прізвища на українську мову. --Alice Redhotroof (обговорення) 20:33, 10 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Підсумок
перейменувати статтю на "Альберт Айнштайн".

Якщо виходити з правил практичної транскрипції та реальної вимови, то правильно саме "Айнштайн". Основний аргумент захисників варіанту з двома "е" - нібито його безумовна перевага за вжитком у джерелах. Я проаналізував на предмет загального вжитку корпус ГРАК і пересвідчився, що для такого твердження немає жодних підстав. По-перше варіант "Айнштайн" значно переважає в джерелах, створених до совіцької заборони на транскрипцію німецького "ei" як "ай". Якщо брати весь час, разом із совіцькою окупацією, то варіант "Ейнштейн" переважає лише в чотири рази, що не так уже й багато, враховуючи заборону на транскрипцію "ай". Ба більше, і про традиційність теж не йдеться, бо співвідношення навіть тут набагато менше за порядок. Якщо брати часи незалежності, то відношення скорочується вже до "1:3", а за останні 13 років уже 1:2. Тобто попри інерцію, традицію, несвідомий автопереклад московських зразків, все одно простежується тенденція до збільшення вжитку варіанту "Айнштайн". В цьому разі правила практичної транскрипції, вимова, наявність джерел, тенденція до збільшення вжитку переважують досі невелике відставання у вжитку. Крім того, як на мене Вікіпедія не повинна спотворювати процесів розвитку мови, а ці процеси, тобто збільшення вжитку, свідчать саме на користь варіанту Айнштайн. Мотивація чіплятися за варіант "Ейнштейн" навіть якщо він нібито традиційний (а він таким, як показано вище, не є) цілковито незрозуміла. Адже за правилами практичної транскрипції слід німецьке "ei" передавати як "ай" і всі сучасні прізвища будуть саме з такою транскрипцією. Ну залишиться кілька "традиційних" "ei" на мільйон "ай": це вже великою мірою анахронізм, а буде ще більшим. Тому підстав залишати варіант "Ейнштейн" я не бачу.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:38, 11 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Ну давайте тоді ще Відень перейменуємо на В'єн, якщо Ви не бачите традиції і хочете передати правильне звучання--V Ryabish (обговорення) 05:40, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@V Ryabish: По-перше "Відень" це справді інша назва, а не спотворена внаслідок заборони транскрипція (просто транслітерація). По-друге, якщо подивитися той же ГРАК, то "Відень" назва справді традиційна, адже на неї в текстах різних жанрів за увесь час назбиралося 36 тисяч згадок, тоді як В'єн - лише 14 (і принаймні в 10-ти йдеться про французьке місто), тобто різниця щонайменше на 4 порядки, а не 2-3 рази як у випадку Ейнштейн-Айнштайн.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:34, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Це був лише приклад. Сотню років писали Ейнштейн, а тепер захотіли «виправити». Правда, не зрозуміло, за якими критеріями обирають, що виправляти, а що- ні... Давайте будемо все «виправляти» на догоду пуристам. Даю перших кандидатів - той же Відень і Рейн, в якого той самий дифтонг, що і в Ейнштейна :) --V Ryabish (обговорення) 14:54, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Перші приклади вжитку обох варіантів - 1925 рік, тобто і тут Ейнштейн не має переваги, на відміну від Відня (про це вже писав вище) та Рейну.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Oleksandr Tahayev це все чудово, але Ви процедуру будете доводити до завершення? --Shiro NekoОбг. 19:04, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Не маю інструменту самостійно перейменувати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Oleksandr Tahayev всі інші мають, а Ви не маєте… але вже сенсу немає, бо підсумок оскаржено. --Shiro NekoОбг. 23:32, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Оскаржений підсумок

ред.

З підсумку слідує згадка про «совіцької заборони» але немає дійсно аргументів про перевагу АД саме «Айнштайн». Також є твердження про «Вікіпедія не повинна спотворювати процесів розвитку мови» тобто пропонується взагалі зненважати традиції, правила Вікіпедії та наявність АД на поточну назву. Тож назва має лишитись. --Jphwra (обговорення) 19:14, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

АД про перевагу Айнштайн навів номінатор. Навіть якщо й немає переваги, то й переваги АД на поточну назву теж немає, та й аргумент з "традиціями" теж надуманий як показано вище. Отож за приблизної рівності інших аргументів беремо до уваги практичну транскрипцію та вимову.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:50, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
  • @Oleksandr Tahayev: Вважаю, що ваш підсумок некоректний передусім через те, що він базується на принципово нових аргументах, які не були висловлені в обговоренні раніше. Підсумок не має містити суттєво нових аргументів, а у вас два основні твердження, як на мене, суперечливі:
    • ГРАК як основний спосіб оцінювання вжитку прізвища (спірно, ГРАК зазвичай використовується для загальних назв, а не для власних)
    • Традиція почалася з написання Айнштайн, а не Ейнштейн (спірно, він став відомим в Україні саме в часи, як ви кажете, совіцької заборони на транскрипцію німецького "ei" як "ай")
    Я не заперечую, що це є прийнятні аргументи в обговоренні — але нові аргументи мають бути висловлені в обговоренні, щоб інші користувачі могли на них відреагувати. Коли принципово нові аргументи додають у підсумку, на жаль, оскарження підсумку є єдиним варіантом — NickK (обг.) 22:24, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    До речі, другий аргумент ще й неточний: перший вжиток прізвища все ж треба шукати в ЗМІ, і це був Ейнштейн (Вісти ВУЦВК №207 від 16.09.1922) — саме десь у той час, коли він отримав Нобелівську премію — NickK (обг.) 22:43, 12 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Насправді аргумент ГРАКУ я навів насамперед щоб заперечити аргумент тих, хто проти, про нібито традиційність написання "Ейнштейн" (і на цій підставі його не можна назвати вповні новим, адже це просто дискусія з тими дописувачами, які, посилаючись на вжиток, наводили якісь інші способи його перевірки). Як виходить із мого аналізу, варіант Айнштайн не менш традиційний, ніж Ейнштейн (тим більше, якщо відкинути совіцьку приписову упередженість). Не розумію Вашого твердження, що цей інструмент підходить тільки для загальних назв. Як на мене, статистичний підхід дає об'єктивнішу картину, ніж особисті уподобання укладачів довідників, хоча і на прізвище Айнштайн так звані АД (я більше схиляюся до терміну НД) теж є. Ми пишемо життєписи не на основі підручників з фізики, тому ГРАК з його всеохопною в сенсі жанрів, хоча й не повною, вибіркою текстів, підходить більше, ніж однобокий і набагато обмеженіший Скопус. Він дозволяє відкинути вплив совіцької заборони, особистих уподобань укладачів словників і чистих підручників, ба більше показує, що навіть без цього відкидання різниця не така вже й велика, щоб твердити про нібито традиційність одного варіанту і нетрадиційність другого. Щодо пріоритету, навіть якщо він з різницею у кілька років належить варіанту з "е" (хоча ресурс Лібраріа дуже обмежений), то ГРАК статистично показує, що до моменту впровадження совіцької заборони варіант з "а" був набагато поширеніший--Oleksandr Tahayev (обговорення) 11:44, 13 жовтня 2023 (UTC).[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev: Стосовно ГРАК, то в ньому тексти художні й публіцистичні, а цей фізик найчастіше згадується в наукових, тобто в корпусі бракує основного типу джерел (журнали там додані лише з 2022 року, і в тому підкорпусі так само видно перевагу Ейнштейна на порядок). Крім того, ГРАК рахує окремо кожне слово, а не кожне джерело — на Айнштайна майже половина згадок з однієї лише книги «Зрада Айнштайна» у перекладі Рябчія. А от, наприклад, для паралельного Вікіпедія:Перейменування статей/Чіберек → Чебурек ГРАК дуже навіть добре підходить, бо страви найчастіше описують саме в художніх і публіцистичних творах.
    Стосовно традиційності, то відкинути совіцьку приписову упередженість з мови неможливо — вона розвивалася так 70 років, і носії мови не перенеслися з 1921 напряму до 1991. Ймовірно, якби СРСР не з'явився, ми з вами писали б якось інакше, але це з царини фантазій. Якщо відкинути радянський період, то перший вжиток українською буде десь у серпні 1991: до створення СРСР прізвище просто не було в широкому вжитку, бо так склалося, що діяч став усесвітньо відомим точно в рік появи СРСР — 1922. Але традиційність визначає не рік першої згадки, а тривала перевага певного написання протягом багатьох десятиліть. Тим паче тут перші згадки саме припали на період правописних змін. Майже кожну власну назву в 1920-х писали кількома різними способами, бо такі часи були, тож лише з цього періоду не можна робити висновків про традиційність — NickK (обг.) 23:45, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    І знову, це все цілковито безсенсова абракадабра для перекладачів і мовознавців, які якраз мають бути чи то взірцем, чи то АД для вікіпедистів.

Ви ж правописом чинним користуєтеся, а не вигадуєте новий? Чому ж транслітерацією німецького прізвища згідно правил і правопису це не працює, можете пояснити?--Alice Redhotroof (обговорення) 07:45, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  • @NickK: Я б з Вами погодився, якби за часів незалежності пропорції вжитку залишилися б ті самі, що й за совітів. Якщо відняти від вжитку за совітів вжиток за незалежності, то стає очевидно, що вжиток Ейнштейн в кілька разів зменшився, а Айнштайн - на порядок зріс. Значна частина Ейнштейн - теж з кількох джерел. Якщо звідти й звідти повіднімати джерела з найбільшою кількістю згадок, то співвідношення буде щонайбільше 4 до 1, а не на два порядки як за совітів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:49, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    NickK Знаєте, з точки зору лінгвістики й оскарження в цілому і ваші аргументи (чи то вже контраргументи) є абсурдними. Бо якщо опиратися на правила передачі власних імен з німецької, то існує лише один-єдиний варіант (див. вище). Тому, не розумію таких активних пустопорожніх стрясань повітря багатьма буквами, нема в них ні сенсу, ні здорового глузду. --Alice Redhotroof (обговорення) 16:41, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    @Alice Redhotroof, на щастя чи на жаль, Вікіпедія не оперує суто лінгвістичними поняттями. Українська мова має також певні традиції передачі окремих звуків певних мов, або навіть окремих слів. Навіть якщо ці традиції радянські чи російські, то ми не у праві їх замінювати іншими без зміни реальної картини. Звісно, Айнштайн ближче до вимови. Але також ближче до вимови Гайнрихь Гиммла, Адолф Гитла та ще безліч прикладів. У нас була радянська традиція передачі деяких імен, і "Ейнштейн" цілком відповідає цій усталеній практиці. Розмова не про те, щоб передавати ближче до оригіналу (бо слушно вище сказано було, що тоді буде не Відень, а Він), а про те, чи станом на зараз є підстави вважати що відроджена традиція більш точної передачі переважає радянську. Я вважаю, що аргументи пана Олександра Тагаєва абсолютно слушні, але це не заперечує того, що стара традиція досі існує. -- Rajaton Rakkaus обг 17:55, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    @RajatonRakkaus: Ви хоч вже не так переймайтеся й ставтеся до цього всього спокійніше.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:48, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Так я навпаки намагався спокійно пояснити суть процесів у Вікіпедії. Я то теж за "Айнштайн", просто слід розуміти, які механізми працюють у Вікі, а які ні. -- Rajaton Rakkaus обг 10:52, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Тут працюють лише механізми "вистачить терпіння" і "не шкода часу".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:59, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Ну, власне, лінгвістів вчать, що реальна картина змінюється постійно, адже мова є живим організмом. І традиції ще й як змінні, це по-перше. А по-друге, чим би не керувалися окремі вікіпедисти, то це далеко від логіки, здорового глузду, лінгвістики й української мови та її правил і традицій також. Тому якась лінгвістична шизофренія просто виходить. --Alice Redhotroof (обговорення) 19:35, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    відповідно до ВП:КОНС підсумок повинен ґрунтуватися на основі аргументів дописувачів номінації: половина підсумку є новими аргументами (аналіз ГРАК без посилань), половина трибуною (включно зі словами як на мене, я не бачу). Сам же підсумок нечіткий, і має багато води, та мало фактів ґрунтованих на аргументах вище. Очевидно, що такий підсумок оскаржать. П.С. аналіз ГРАК 709 / 69 = 10.27. Тобто підсумок ще й містить некоректні підрахунки? Отже можна сказати, що підсумок ангажований до позиції підсумовувача і не ґрунтується на аргументах дописувачах вище, що суперечить ВП:КОНС. Якщо взялися підсумовувати, то підсумовувати необхідно коректно і чітко. --Shiro NekoОбг. 20:14, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    @Shiro D. Neko: Я пробував давати посилання, але воно не працює, все-одно треба самому вводити слова. Пропоную умову. Я Вам доводжу, що підрахунки коректні (зі сканами екрану), а Ви знімаєте з себе права адміністратора. Пояснюю пропозицію: мені вже остогидло коли адміністратори займаються голослівними твердженнями й не несуть за це жодного покарання.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 20:37, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev підрахунки коректні, коли були би зазначені ці підрахунки і як підраховували, і за який час. Бо Ви в підсумку говорите про динаміку змін. Але зазначаєте загальні підрахунки за прізвищем? Вікіпедія і покарання? А яке покарання за некоректний підсумок, що не ґрунтований на аргументах вище та ґрунтований на Ваших нових аргументах та упередженнях, що підтверджують словами як на мене, я не бачу? Карати та коректний і чіткий підсумок = різні речі. --Shiro NekoОбг. 20:54, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    А що не так зі словами "як на мене" і "я не бачу"? Чи Ви хочете, щоб я писав як тут деякі полюбляють "мною не бачено"? Підрахунки писав приблизно, адже цього досить, щоб засвідчити тенденцію, але можу навести точні числа: subcorpus none (the whole corpus) simple Ейнштейн 2792 simple Айнштайн 822; subcorpus 1991-2019 simple Ейнштейн 1960, simple Айнштайн 689, subcorpus 2010-2019 simple Ейнштейн 1321, simple Айнштайн 646. Ще можете подивитися українськомовні книжки в продажу в книгарні Є, і пересвідчитися, що співвідношення ті ж 2 до 1, причому новинки саме зі словом Айнштайн. Тож Айнштайн живіший всіх живих, подобається це кому чи ні.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 21:17, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    що не так зі словами? В упередженості підсумовувача. Ці вислови використовують для підкреслення власних поглядів, що і є в підсумку. Підсумок ≠ Ваша думка. Для чого мені дивитися, якщо я висловлювався за Айнштайн? --Shiro NekoОбг. 22:10, 13 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Підсумок це завжди думка того, хто його підбиває.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 08:51, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Ясно. Немає сенсу на дискую. Думайте що Ваша трибуна тут вдала для підсумку. --Shiro NekoОбг. 09:02, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Кожен, хто уважно прочитає, чи спробує прочитати, те, що Ви щойно написали, пересвідчиться, що з підбиванням підсумків у мене аж ніяк не гірше, ніж у Вас із грамотністю та вмінням формулювати думки. Не тягне це на рівень адміністратора поважного енциклопедичного ресурсу, принаймні яким мені його хотілось би бачити. Якщо дискую це дискусію, то на теж безграмотно, а слід писати немає сенсу дискутувати. І друге речення, якщо я правильно зрозумів сенс, слід було б переформулювати думайте собі, що підсумок можна використовувати як свою трибуну. Відчуваєте різницю? І це Ви гадаєте, що я заради однієї суперечки з такою безграмотністю буду вчитися висловлюватися в стилі "професійних підбивачів підсумків", які сидять роками й тільки тим займаються, що підбивають підсумки, з тим же машинним перекладом чи копіпастою ніхто не бореться, навіть дрібний вандалізм у більш-менш грамотних статтях нікого не цікавить, а от "свого Айнштайна ти сто років не побачиш, хоч здохни". Ну от зацікавлені люди, щоб залишалося так, як було за совка. Інше питання, чому вони це роблять. Моє завдання було показати, що зі зміною часів змінився і вжиток, а не вправлятися тут у пишномовстві, тим більше якщо інші навіть лінуються грамотно писати чи до ладу формулювати думки.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:41, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev крім мене в дискусії є й інші. Отака у нас і повага один до одного. Якщо Ви не бажаєте прислухатися, що Ваш підсумок процедурно некоректний, то прохання не заважати кваліфікованим підсумовувачам. --Shiro NekoОбг. 00:25, 15 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Якщо уважно подивитеся, то побачите, що думку про "кваліфікованих" я взяв у лапки. І всі ці так звані "консенсуси" - це просто одностайність зацікавлених та вмотивованих людей, але аж ніяк не консенсус спільноти. Можете скільки завгодно домовлятися поза Вікіпедією й вибирати собі машиноперекладачів-адмінів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 14:26, 17 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    @Oleksandr Tahayev Пане я критикую лише процес підсумку та його подання, але не його суть. І вважаю, що найкраще в підсумку було би зосередитися на загальних енциклопедіях, а не на Ваших особистих поглядах. Був би це аргумент = не було би зауважень. --Shiro NekoОбг. 09:06, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
    Ви уважно читали оскарження? Такий самий текст могли б написати до будь-якого підсумку.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:57, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

  Коментар Обговорення складне, і це один з найнеочевидніших випадків у всій україномовній вікіпедії. Тому я вважаю, що підсумок тут має підбити дійсно дуже досвідчена та авторитетна особа, здатна абстрагуватися від свого власного бачення на те чи інше питання і зробити суто за буквою та духом правил. Поки цього немає, я не бачу проблем у тому, щоб це так і висіло. Зрештою, стаття називається "Ейнштейн", але вгорі в шапці видно, що її пропонується перейменувати на "Айнштайн", і саме таку картину й побачить читач. Це не так уже й погано для даного випадку, і значно краще, ніж поспішно підбити підсумок, а потім у нових читачів виникатимуть питання, чому так, а не інакше (і при тому вони не знатимуть, де шукати це обговорення)--Unikalinho (обговорення) 11:50, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

Що так і висить — це проблема, ну і ясно, що не для вікіпедистів, а для читачів насамперед. Плюс фахова спільнота (перекладачі, мовознавці й філологи теж) взагалі не розуміє такого абсурду. (невідповідність ВП:Етикет вилучено) --Alice Redhotroof (обговорення) 12:06, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
От якраз для читачів це і найкращий варіант, у цьому конкретному випадку. На мій погляд, звісно--Unikalinho (обговорення) 12:26, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Тут маємо мовношизофренічну картинку (для читачів), адже книжки виходять і надалі виходитимуть про Айнштайна, а у вікіпедії висітиме Ейнштейн (моя фахова точка зору). Те ж саме й з Фройдом. --Alice Redhotroof (обговорення) 12:47, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Висітиме не просто Ейнштейн, а й той факт, що є дискусія стосовно перейменування статті. Читач бачитиме це завдяки шаблону в шапці статті. Ну і щодо "книжки виходять і надалі виходитимуть про Айнштайна" -- не все так очевидно, бо інакше ми б власне перейменували цю статтю вже давно--Unikalinho (обговорення) 17:38, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Читачі шаблони не читають, їх читають вікіпедисти, це загальновідомий факт. Закривайте й надалі очі на очевидні речі, це самообман називається. Бо як я вже писала вище, для фахової спільноти все вже давно однозначно й зрозуміло. І лише тут неоднозначно)--Alice Redhotroof (обговорення) 17:58, 14 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Alice Redhotroof фахова спільнота написала УЛІФ. А коментар Unikalinho достатньо слушний. І прохання висловлюватися ввічливіше. --Shiro NekoОбг. 00:34, 15 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Різко і прямолінійно ще не означає неввічливо. А до якого року УЛІФу ви апелюєте, бо надворі 2023 рік. --Alice Redhotroof (обговорення) 08:25, 15 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Alice Redhotroof УЛІФ 2009 року друкований, і УЛІФ-онлайн, який оновлений після 2019 року. Це 2023 року.
Різко і прямолінійно теж повинно бути ввічливо, використовуйте конструкції "ви неправі, тощо що", "я вважаю, що це некоректно…" тощо, які вчать з 5 класу на курсі етики. --Shiro NekoОбг. 09:02, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Я вважаю, що це ваша особиста упереджена думка. І, що коректно для вас було б залишити її при собі. Я вважаю також, що ваші дії не коректні, бо тут не школа, а ще тут повно хамства від неграмотних дописувачів, тож я висловлююся так, аби до них краще дійшло одразу, без панькання. І надалі так теж робитиму. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:15, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
УЛІФ-онлайн, який оновлений після 2019 року на чому ґрунтується. як думаєте? Словники традиційно за розвитком мови не встигають, а вікіпедія може бути флагманом цього процесу, якщо є на те достатньо АД. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:23, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Alice Redhotroof у Вікіпедії науковий стиль мови. Те що Ви зазначили властиве для публіцистичного і художнього. У Вікіпедії лише процеси відбуваються трішки швидше за друковані енциклопедії. Але і ґрунтувати аргументи необхідно за науковими джерелами. Тим паче що будь-хто може подати заявку до УЛІФ і можливо вони оновлять чи змінять слово. --Shiro NekoОбг. 09:27, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Стиль Вікіпедії — це погані переклади з російської та англійської мов, зазвичай.
"У Вікіпедії лише процеси відбуваються трішки швидше за друковані енциклопедії." То обґрунтуйте оці ваші аргументи. Бо схоже на голослівні твердження. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:45, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Shiro D. Neko: Стиль Вікіпедії радше публіцистичний з деякими обмеженнями на використання певних неоднозначних, оцінкових, слів чи виразів, якщо це не підтверджено джерелами. Науковий стиль мовлення розрахований чисто на вузьких спеціалістів. У нас навіть вилучали статті на тій підставі, що їх написано для фахівців, а не широкого кола читачів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:57, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Oleksandr Tahayev більше науково-популярний, але точно не публіцистичний, дуже багато нюансів, через що неможна було би написати енциклопедичні статті. Вилучали? У нас же вся вища математика не для широкого читача. --Shiro NekoОбг. 10:06, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Зрозуміло, що без якоїсь спеціальної лексики зовсім обійтися неможливо. Ці тексти може зрозуміти кожен, хто простудіював загальний курс вищої математики, а якісь спеціальні терміни оформлено у вигляді внутрішніх посилань. Можна було би якісь тексти конструювати суто зі спеціальних термінів, зрозумілих тільки вузьким спеціалістам. Не хочу шукати в номінації на вилучення, але таку статтю принаймні одну вилучили. Це було щось пов'язане з кістками чи кістковими хворобами. Під словом "публіцистичний" я й мав на увазі "науково-популярний". Якщо йдеться про саму мову, навіть той же підхід до вибору термінів, то вони нічим не відрізняються.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:26, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Тепер, щодо потрапляння до УЛІФ. Я не дуже люблю посилатися на СУМ-11, але, якщо не помиляюся (вибачте якщо помиляюся) слова туди потрапляли, якщо їх вжито в художній літературі принаймні тричі за останні 20 років. Аргумент ГРАКу я наводив тримаючи в голові цей приклад. Згідно з ним вжиток "Айнштайн" на багато порядків більш частотний, ніж того вимагають традиційні словники, а не вносять їх туди через особисті уподобання укладачів. Отож такий підхід об'єктивніший.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:09, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
вжиток "Ейнштейн" теж на порядок частотніший. На мою думку, загальні енциклопедії є вищими за аналіз ГРАК , бо їх укладачі вже зробили аналіз вживаності. Але і цей запит не з легких, бо ми нині на стику змін. Як не нині, так завтра перейменують. Це лише питання часу. А чи зміниться вміст статті, це вже інше питання. п.с. для більш кращого аналізу традиційності можна було би проаналізувати слова з правопису та порівняти відмінності між ай та ей. --Shiro NekoОбг. 10:36, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Менш, ніж на порядок, плюс тенденція до збільшення, а разом із правилами практичної транскрипції це переважує. Загальні енциклопедії написано ще до створення ГРАК. А навіть якщо й після, то його не враховано, бо тоді в УЛІФі був би варіант з ай.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:42, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
якщо не помиляюся за аргументами то 2001 - 2012 - 2018. Аргументи проти зазначають, що тенденція до збільшення не означає її перевага. Що робити якщо тенденція до збільшення зупинилася на 1:1, і обидва слова рівнозначні. За практичну транскрипцію, якщо я розумію то Ви про цю, де написано 4.1. Географічні назви, що даються з відхиленням від правил цієї інструкції у традиційній формі і зазначено Нейсе / Мангейм / Гольштейн? І начебто, бо за роками не аналізував, приблизно таке ж відношення. На Мангайм узагалі перевага. А на Гольштейн майже рівні. Але практична рекомендує їх як традиційні. --Shiro NekoОбг. 11:14, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Якщо співвідношення на два порядки, то тоді можна сказати "узус є узус", але коли хоча б на порядок чи менше (навіть якщо зупинилося й далі не росте), то тоді слід віддавати перевагу практичній транскрипції.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:46, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Ось тут Довідка:Німецько-українська практична транскрипція однозначно сказано, що "ei" з німецької передається як "ай" без усяких винятків. "Відень" та "Рейн" це співвідношення на два порядки й більше, тож щодо них "узус є узус".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 13:52, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Довідка не стосується усталених назв. Вона стосується того, чого немає в ужитку, і не більше. Ніхто ж не сумнівається, що його прізвище читається як "Айнштайн", лише є питання щодо того, чи цю перевагу можна вважати доведеною. -- Rajaton Rakkaus 🖂 15:36, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@RajatonRakkaus: Я не сперечаюся з тим, що Ейнштейн теж усталена передача, як і Айшнтайн (і в своєму підсумку не сперечався), це була просто відповідь на твердження Shiro D. Neko, що я нібито тією транскрипцією користуюся. Я не знаю про яку він транскрипцію каже, а завжди користуюся тією, яку навів.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:19, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Перше джерело: Рекомендації щодо транслітерування від Міносвіти теж пересилає на додаток B, щоби дивилися словники.
Друге джерело: Ці назви можуть інколи не відповідати фонетичним нормам мови оригіналу, а зберігати традиційну форму: ... Leipzig – Лейпциг, а не Лайпцих. с.124
Перепрошую, я подумав, що Ви користувалися джерелом: Інструкція з передачі українською мовою німецьких географічних назв і термінів. Міністерство екології та природних ресурсів України. Інших для німецької мови я не знаю, і переважно у Вікіпедії використовують ці інструкції.
Також корисне як джерело [12], але явно застаріле вже.
Всі ці довідки переважно є недописаними чи навіть застарілими. --Shiro NekoОбг. 17:37, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Що ж там може застарівати? Я ще розумію, якби яка французька чи португальська, чи ті ж скандинавські (до речі, добре було б, аби хто написав), а в німецькій все дуже просто і однозначно.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 09:24, 19 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Shiro D. Neko:, застарілим є формулювання про усталені запозичення, воно без змін з 1941 року таке. Тому і Ейнштейни з Ейзенгюттенштадтами. Бо у москалів так.--Divega (обговорення) 07:33, 25 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@Alice Redhotroof тоді рано чи пізно хтось з адміністраторів попередить Вас за порушення етикету. І звичайно тут не школа, ніхто не буде панькатися та викликати батьків. --Shiro NekoОбг. 09:24, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Я це сприйму як залякування і поскаржуся на вас, гаразд? --Alice Redhotroof (обговорення) 09:26, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
було би найкраще це сприйняти як консультацію та прохання щодо ввічливішого способу вирішення конфліктних ситуацій. --Shiro NekoОбг. 09:33, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Та це не так, на жаль. Це погроза. І ще, мабуть, не варто роздавати поради там, де їх не просять, бо я вважаю, що це не коректно. --Alice Redhotroof (обговорення) 09:38, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Я би погодився з Shiro D. Neko. Якраз ви почали зводити дискусію до образ на підставі особистих уподобань. Крім практики перекладу з німецької є також безліч традицій. Ображати вікіпедистів на підставі того, що передача німецького ei через ей досі широко вживається за традицією — абсолютно некоректний підхід. Тому що Ейзенгауер теж читається як "Айзенгауер", Абрамс читається як "Ейбремз", а ім'я поляка Брудзінського читається як "Бруджіньскі". Це не безграмотність, а усталена традиція. Традиція може бути застарілою або нав'язаною (так, "Ейнштейн" це саме нав'язана росіянами застаріла традиція), але не вам вирішувати, що є безграмотним з боку вікіпедистів апелювати до усталеного. Так і з'являються всілякі "рисів'яники", "Бруджіньскі" та інші покручі, створені "українізаторами-авангардистами", які у дусі совєтських революціонерів абсурдно відкидають усталене. Не таким флагманом має бути Вікіпедія, це точно. -- Rajaton Rakkaus 🖂 12:03, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
@RajatonRakkaus: Ви теж любитель усього намішувати. Це все абсолютно різні випадки і їх не можна порівнювати ні між собою, ні з Айнштайном. Ейхенгауер не німець, а американець, тож його прізвище слід транскрибувати за правилами практичної англо-української транскрипції; випадок з Брудзінським прописано в правописі, щодо Абрамс, то воно не усталене і я би передав його як Ейбрамс ("ей" згідно з вимовою, а "а" згідно з правописом). Ці випадки ніяк не можна порівнювати з Айнштайн. Щодо думки Alice Redhotroof, то вона має не менше право на існування, ніж думка вузького прошарку заангажованих Вікіпедистів (позиція яких далеко не всім, тим більше за межами Вікіпедії, зрозуміла).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:46, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Звісно, ці випадки можна порівнювати. Тому що крім правил передачі чогось є усталення. Стамбул, а не Істанбул. Рим, а не Рома. Абрамс, а не Ейбремз. Це все одне й те саме. Думка, що передача правильна через "ай" є справедлива. Але в англійському прізвищі Eisenhower теж читається "ай". Я лише про те, що не варто думати, ніби одна лише відповідність вимові робить назву правильною, а там більше єдино правильною. Бо аргументи Alice Redhotroof можна підставити для всіх цих випадків і обзивати кого завгодно. -- Rajaton Rakkaus 🖂 16:14, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Моя особиста думка, що якщо різниця на порядок та менше на користь спотвореного написання, то слід брати до уваги практичну транскрипцію, а якщо різниця у вжитку на два порядки та більше, то тут уже нічого не поробиш. Можете самі пересвідчитися, набравши в ГРАКу ті три варіанти, що там різниця більш як на два порядки, чого не скажеш про Айнштайн, з погляду логіки це різні випадки (тому я, до речі, не сильно захищав Бучача-Львова з його копаним м'ячем, і не мав би жодних перспектив якби це робив, хоч внутрішньо я дуже зрадів би копаному м'ячеві та гаківці). Це про мою особисту думку. Але я вважаю, що об'єктивно позиція взагалі не враховувати вжиток теж заслуговує на існування, а не лише інтерсуб'єктивна позиція групи дописувачів Вікіпедії (тим більше, якщо її поділяють не всі дописувачі).--Oleksandr Tahayev (обговорення) 16:33, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
а ви добре знаєте польську? Подивівться як там звучить ФУТБОЛ. Не нагадує нічого? Отож. Я проти вживання діалектів, а тим більше чи полонізованих чи русифікованих термінів. І ще Львівщина не є носієм українською мови. Вони в них полонізована куди більше ніж русифікована на Сумщині, наприклад. А тут має бути літературна українська мова яка пишеться енциклопедичним стилем. В правилах так принаймні чи я щось путаю? --Jphwra (обговорення) 17:44, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
"Копаний м'яч" ніяк не схоже на відповідний польський термін. Але я цей приклад взагалі то навів, щоб підкреслити, що враховую вжиток (інакше я б його сильніше захищав). До речі, сам би я його можливо модифікував у "копана опука".--Oleksandr Tahayev (обговорення) 17:52, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
ви знаєте я в Польщі прожив серед поляків не один рік і для мене що "копати м'яч", що "півка ножна" з одного поля. А чим вам Футбол та Хокей чи Баскетбол з Волейболом завинили?? Це ж не російські терміни взагалі, хоча так в них вони поширені не менше ніж в нас. Але вони всі англійські і легко впізнаються усіма від Ужгорода і до Луганська, а ті термніи навіть у Львові (де вони і власне вживались тобто такий собі діалект який видають невідомо за що) мало хто знає, це так на всяк випадок. Все бай відповідь очікую і не відповідаю (працюю в статтях), гарного вечора. --Jphwra (обговорення) 17:59, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Як на мене, то переклад, а не запозичення, дає більший шанс мові зберегтися. Якщо превалює традиція запозичень, то зрештою можуть почати запозичувати навіть основну лексику. Останнім часом мовознавці жаліються, що запозичують навіть ті терміни, для яких є власні усталені відповідники, а все це береться від самої схильності запозичувати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 18:12, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
Тема, перепрошую, але про німецькі назви. Зосереджуємося на німецьких назвах. Прохання не відходити від теми. --Shiro NekoОбг. 18:13, 18 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
після оскарження вирішив звернутися до ІУМ і отримав таку відповідь (див. нижче). --Flavius (обговорення) 17:07, 31 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]
 
Докладніше: Рисів'яник → Моті

Близько 10-и років тому вже була подібна пропозиція (Вікіпедія:Перейменування_статей/Зигмунд_Фрейд_→_Зигмунд_Фройд). Хоча і з іншим ім'ям, але про це пізніше. Основним аргументом проти тоді була невідповідність варіанту Фройд правопису. За цей час ситуація змінилась, і чинний правопис допускає таке написання (Правопис-2019, §136). Насправді, не просто допускає, а вказує як єдине правильне. На відміну від еі, яке може традиційно передаватись як ей, eu завжди передається як ой.

Майже ніхто не сперечався, що Фройд є більш розповсюдженим варіантом, але для вагомості я використав корпус ГРАК-14.

  • Фройд (пошук за лемою) - 1661
  • Фрейд (пошук за лемою) - 1298

Якщо ж шукати по сучасним (останні п'ять років) джерелам, то виходить:

  • Фройд - 441
  • Фрейд - 179

З іменем цікавіше, і я сам не був впевнений який варіант краще використовувати, тому пішов тим самим шляхом. Найрозповсюдженіші варіанти в корпусі:

  • Зигмунд Фройд - 33
  • Зігмунд Фройд - 19
  • Зиґмунд Фройд - 77
  • Зіґмунд Фройд - 42

Тому моя пропозиція - Зиґмунд Фройд, прошу всіх бажаючих висловитись і давайте закриємо вже цю епопею. — Це написав, але не підписав користувач Saulot89 (обговореннявнесок) 01:46, 3 грудня 2021‎ (UTC).[відповісти]

Зиґмунд Фрейд - 29
Зигмунд Фрейд - 59
правопис-2019 має слово фрейдизм. І це не велика перевага за узусом. --Gouseru Обг. 09:48, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Хм, справді дивно. Але все ж пряма норма eu->ой без варіативності залишається, а варіант Фрейд все ще прямо суперечить правопису.
А щодо Зигмунд/Зиґмунд я не наполягаю, але все ж якщо виходити з того, що Фройд - єдиний не помилковий варіант, то Зиґмунд все ж має перевагу, а другим після нього йде навіть не Зигмунд а Зіґмунд. --Saulot89 (обговорення) 10:18, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

  Проти Чув, що якраз Фрейд правильно, оскільки це їдишне прізвище.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:16, 3 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Адже йдеться про сім’ю, рідною для якої була зовсім не німецька, а мова ідиш. За нормами цієї мови дане прізвище має вимовлятися саме як Фрейд, а не Фройд.

Ціла наукова замітка про це

  Проти Слова та назви, що вже прижилися і мають похідні слова (Фрейд/Фрейдизм/Обмовка по Фрейду) не варто змінювати, і що робити коли кабмін завтра видасть закон про ще один новий правопис і Freud буде читатись як Фреюд, відносно імені "Зигмунд", власне якщо передавати точно звучання то "Зіґмунд", проте зразу відчувається чужерідність звучання як "Барон Лімон", тож для наближення звучання до слів української мови після "З" пишемо "и", з то ї ж причини і звук "Ґ" перетворюється на "Г", як приклад, російський персонаж Григорій Распутін не пишеться українською як Ґріґорій Распутін, подвійні стандарти то погано, тож Зигмунд Фрейд... --अ म रा (обговорення) 08:14, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Традиції традиціями, а правопис треба виконувати! Йдеться про ставлення, про законослухняність, інакше не виніть тоді суспільство, що інші закони воно нехтує. Аргумент про Фреюд це взагалі несерйозна дискусія. До того ж ви навели русизм «обмовка по Фрейду», а слід у крайньому разі казати хоча б «...за Фрейдом». Всі можуть помилятися, але я за те, що наведення усталеного у нашій мові русизму не є аргументом у даній дискусії.--Словолюб (обговорення) 10:19, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Такі так, ЗА точно краще ніж ПО, таке риторичне питання, що робити зі словом Прусія, що німецькою пишеться Preußen, те саме EU, якщо правопис вимагає EU читати як ОЙ тож тоді Прусію доведеться перейменувати на Пройсію, а Фрейда можна ще й перекласти не лише як Фройд, а й Фруд... шо я хотів цим сказати, що традиція усталених назв не завжди логічна й узгоджена між собою -- अ म रा (обговорення) 19:31, 1 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Український правопис 2019 року це не закон. Він затверджений постановою КМУ від 22 травня 2019 р. № 437 «Питання українського правопису» і до неї навіть не додається текст самого правопису, — таким чином, взагалі не відомо, що вони там затвердили. --MMH (обговорення) 08:36, 8 липня 2024 (UTC)[відповісти]

  За варіант Зигмунд Фройд.--Словолюб (обговорення) 10:13, 4 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

  Проти. Фрейд як був усталений варіант, так і залишився. Нічого не станеться, якщо правопис зігноруємо. У старому колись Сант-Яго було правописним написанням, але ніхто не посмів перейменувати тоді "за правописом". Тож винятки існують. І якщо новий правопис подає фрейдизм, то значить Фрейд є винятком з правил. --Flavius (обговорення) 22:13, 5 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Але ж він хоч і усталений, але менш розповсюджений. І завжди був відносно менш розповсюдженим, а останніми роками - в рази. Ну нелогічно назву статті тримати у вигляді, який не є найпопулярнішим. І це ніхто не оскаржував, єдиним аргументом проти завжди була невідповідність правопису. Навіть якщо припустити, що "Фрейд" все ще прийнятний варіант, він все одно не є основним ні за якими критеріями. --Saulot89 (обговорення) 03:02, 6 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Він саме і є основним, адже орфографічний словник як фіксував, так і фіксує лише Фрейд. Навіть формально за вікіправилом ВП:МОВА (п.1) стаття і повинна іменуватися Фрейд. Він (цей варіант) не є менш розповсюдженим. Скоріше за все ми з вами по-різному перевіряємо вжиток. --Flavius (обговорення) 08:26, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Ну, власне, орфографічний словник завжди вказував Фрейд саме через конфлікт реальності зі старим правописом. Просто чекати ще близько 6-и років, поки СУМ дійде до літери Ф - безумство. Я не думаю що хтось при своєму розумі буде стверджувати, що варіант Фройд неправильний, і його не буде у СУМ-20. Ну і як я перевіряв вжиток я вказав, до кращих даних в мене доступу немає. Тому так і кажу: завжди була відносна перевага Фройд, а останні роки - абсолютна перевага. --Saulot89 (обговорення) 01:21, 17 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
На жаль, абсолютної переваги я так і не побачив. І мова не про сум, а про УЛІФ. Після виходу нової редакції правопису у тій орфографічній базі відбулися зміни, і 6 років не чекали ми, як вони швиденько дійшли до літери Ф і за правописом виправили з Фейєрбах на Феєрбах, однак Фрейд не чіпали, бо ж кажу - усталене написання. СУМ - це тлумачний словник. А мова про орфографічний. Тлумачний тут взагалі ні до чого. --Flavius (обговорення) 20:20, 6 січня 2022 (UTC)[відповісти]
Я просто тоді не знаю, що робити щоб продемонструвати перевагу, якщо мій приклад з корпусу вам не підходить. Добре, давайте тоді так - менш надійний метод, але все ж:
запити в гуглі за доменами edu.ua + gov.ua:
(Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua) 33 400 + 5 470 = 38 870
(Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua) 16 400 + 10 100 = 26 500
Зрозуміло, державний домен більш інерційний(і можливо менш грамотний, ІМХО) ніж освітньо-науковий, але сума вжитку явно на користь "Фройд".
Можливо, вкажіть які докази переваги були б для вас прийнятними? Тому що якщо пересторогу щодо словників я ще бачу, то вашу позицію по узусу я просто не розумію. --Saulot89 (обговорення) 11:52, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]
це не найкращий метод, бо варто визначитися, що ми перейменуємо, Зигмунда Фрейда, чи прізвище Фрейд. По-друге, обидва пошукових запити завершуються на 27 сторінці та 23 сторінці відповідно, що дещо не є гармонійним з цифрами (тобто в одному посиланні можуть написати не один раз Фройда чи Фрейда, і це теж рахується, як я розумію). Отже, у цьому випадку вони знову за узусом використовуються практично однаково. --白猫しろ ねこОбг. 14:13, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]
+ обрана українська мова
Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 6 130 + 5 440 = 11 570
Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 15 600 + 8 990 = 24 590
+ ще й з 2016 року
Фройд site:edu.ua + Фройд site:gov.ua = 841 + 196 = 1 037
Фрейд site:edu.ua + Фрейд site:gov.ua = 2 050 + 452 = 2 502
Не завжди гуглпошук є точним, і найкраще все-таки, хоча би робити поглиблений тест-пошук. --白猫しろ ねこОбг. 14:29, 7 січня 2022 (UTC)[відповісти]

  За Зигмунд Фройд. По-перше, з часом змінився вжиток, як показано вище. По друге, стосовно усталеності: "§ 129 Німецьке еu треба писати ой: Нойман, Ойтінґ ..., також Фоєрбах ,але неврастенія, невтральний тощо." Це цитата з "Норми української літературної мови", Синявський, 1941 рік. Оскільки Фройд жив 1856-1939, то його ім'я аж ніяк не давнє запозичення, тож ще питання, що є усталеною передачею імені. Стосовно "фрейдизму" в чинному правописі -- чи не є це поняття на сьогодні відокремленим від прізвища, як гаус або дизель?--Divega (обговорення) 13:09, 14 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

Стосовно усталеності, то орфографічний словник подавав і подає завжди Фрейд і ніяк інакше. Те саме і з Феєрбахом. Ніякого Фоєрбаха орфографічний словник не знає (раніше навіть УЛІФ фіксував Фейєрбах, але змінили з йє на є за правописом, але не змінили на о з є. От і задайтеся питанням "чому?"). Вжиток Фрейд на сайтах edu.ua та gov.ua перевіряли у порівнянні з вжитком на Фройд? --Flavius (обговорення) 08:18, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]
Розглядав тільки джерела з бібліотеки Вернадського -- там паритет за україномовними джерелами. А так на заході усталеним було Фройд, на сході, під впливом Росії -- Фрейд. Вже ніби 30 років незалежні, а досі ігнорується наукова література ХХ сторіччя.--Divega (обговорення) 09:23, 15 грудня 2021 (UTC)[відповісти]

  За відповідно до оригінального звучання та вжитку в надійних джерелах. Останніми роками також виходить чимало книг Фройда в українському перекладі, і в них його прізвище передано саме через -ой- (от зокрема: 1, 2, 3, 4). ―NachtReisender (обговорення) 00:33, 11 січня 2022 (UTC)[відповісти]

  За згідно правил транслітерації і здорового глузду. Давно пора навести лад і позбутись радянського спадку в україномовній Вікіпедії.--Alice Redhotroof (обговорення) 16:47, 16 січня 2022 (UTC)[відповісти]

  Проти Підтримую усталений варіант. Вище наводилися посилання на те, як треба передавати "німецьке". Але він народився у єврейській родині, що говорила на ідіш, відповідно до норм якої прізвище вимовляється Фрейд. Його взагалі-то батьки назвали за єврейською традицією Сигізмунд Шломо. Із цим, думаю, згодні всі - українською варіант має звучати максимально ближче до звучання мовою оригіналу. Німецьке прізвище Freud дійсно вимовлялося б Фройд. Але німецька мова тут не є мовою оригіналу, оскільки це еврей, який народився на території нинішньої Чехії, його батьки взагалі-то з українських євреїв (батько і мати походять із Львівщини та Івано-Франквівщини УКРАЇНСЬКІ КОРЕНІ ЗИГМУНДА ФРЕЙДА) Відповідно, не треба слідувати німецькому зразку, а передавати ближче до мови оригіналу - ідішу - тобто Фрейд. --UALiberty (обговорення) 23:43, 8 лютого 2022 (UTC)[відповісти]

  Проти. За аргументами користувачів UALiberty, Flavius, ЮеАртеміс. --MMH (обговорення) 21:03, 19 квітня 2022 (UTC)[відповісти]

  За Хотілося б спитати скільки людей, що розповідають про «коректну вимову на ідіш», зважилися відкрити, хоча б, статтю у вікі на ідіш та спробували прочитати його прізвище на, власне, ідіш. --Mik1980 (обговорення) 14:41, 24 липня 2022 (UTC)[відповісти]

Ви майте на увазі наступне? פֿרױד -> [froyd]. Тобто в ідіш теж Фройд? Якщо це не пізніша переробка פֿרייד -> [freyd]. Є ще схоже діалектичні особливості, коли ױ як ой та ей читатись може.--Divega (обговорення) 11:49, 15 вересня 2022 (UTC)[відповісти]

  За Всі офіційні українські переклади його праць подають "Фройд", що вже може вважатися усталеним варіантом.--Romanbibwiss (обговорення) 18:28, 24 липня 2022 (UTC)[відповісти]

  За перейменування, оскільки нам потрібно відмовитися від колоніальної традиції запису власних назв, зокрема імен і прізвищ, які утворювалися спершу за російськими правилами правопису. Те, що в російській пишеться через "е", зумовлене особливостями перенесення в російську, і виправдовування юдейським походженням є беззмістовним. Потрібно відповідати сучасним умовам. Деколонізація має відбутися. --ReneDeUa (обговорення) 14:49, 25 липня 2022 (UTC)[відповісти]

  За --Sehrg (обговорення) 14:41, 10 вересня 2022 (UTC)[відповісти]

  За Краще відповідає оригінальній вимові, достатньо поширений у науковій літературі. --Dƶoxar (обговорення) 10:04, 2 жовтня 2022 (UTC)[відповісти]

Також підтримую пропозицію. Мовознавці вважають, що транслітерація згідно другого (Фрейд) варіанту є слідування радянському взірцю. З цієї причини лінгвісти стверджують, що в ідеалі необхідно опиратися на мову оригіналу — німецьку. --Remark97 (обговорення) 12:59, 24 червня 2023 (UTC)[відповісти]

  За Усталеність змінилась --丂ㄖㄥㄖ山卂ㄚ ȱѣȓ 16:10, 24 жовтня 2022 (UTC)[відповісти]

  За. Тенденції змінюються, усталеність теж. Нині тенденція зрозуміла, а перевага вже достатня для перейменування. Правопис подає німецьке eu як "ой", єдиний аргумент проти цього — наукова робота, що стверджує, ніби в їдиші там "ей". У тій науковій роботі, на яку всі посилаються, допущено щонайменше три кричущі помилки. По-перше, у стандартному їдиші (פרויד) там літера вав, яка в цьому випадку позначає звук "о", що абсолютно суперечить написаному у статті. Окей, припустимо, що автор переплутав стандартний їдиш і литовський діалект їдиша, де וי читається як "ей" (тому у них хліб не "бройт", а "брейт") — але предки Фройда походять з Галичини, де וי читається як "ой". По-друге, у ключовій тезі він посилається на форум з користувацькими відповідями, на цьому моменті в принципі роботу можна викидати у смітник. По-третє, він стверджує, що в США (!) єврейське прізвище походить не від німецького Freud, а від їдиського Freyde — а чому взагалі можна вважати, що в США і на Галичині їдиш походять від одного діалекта та однаково це вимовляють? Навіть англійська в США відрізняється вимовою. Ну й нарешті: з чого би вважати, що Фройд більш значущий у їдиському варіанті, якщо він писав німецькою та відомий саме в німецькому написанні Sigmund Freud? -- Rajaton Rakkaus 🖂 20:07, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

В принципі, у мене є здогадка. Сполука eu в німецькій мові, схоже, етимологічно справді може відповідати такій, що в їдиші позначає /ɛɪ/. Але це лише моя здогадка. Якщо ми маємо запис на їдиші з літерою вав, то це "ой", а чи правильно німці передали прізвище з їдиша — нас хвилює мінімально. -- Rajaton Rakkaus 🖂 20:13, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
Або слід було би спочатку довести, що там було פֿרייד, а не פֿרױד. Але в самій роботі оригінальне написання не згадується. А дійсно, для чого, якщо можна почитати про прізвище в США на форумі, хах. -- Rajaton Rakkaus 🖂 20:17, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
останнє про німецьке написання, я ще перефразую. Чому необхідно вважати, що його ім'я прийшло до української літератури з їдиш, а не німецької.--Shiro NekoОбг. 11:44, 25 липня 2024 (UTC)[відповісти]
А якщо обирати між варіантами, то «Зіґмунд Фройд»: другий за поширеністю варіант, але з правописним написанням "і" після приголосного. -- Rajaton Rakkaus 🖂 20:19, 2 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

  За. Фройд би плакав --Viktor Chernov (обговорення) 09:37, 8 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Це не аргумент. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 13:59, 9 березня 2025 (UTC)[відповісти]

Завершені обговорення

ред.

Архів
DNR → Відмова від реанімації
Telema → Telema (гурт)
Зникома точка → Точка сходу
Вікіпедія:Кнайпа → Вікіпедія:Форум
Шаблон:Клімат міста → Шаблон:Клімат місцевості
Автомат Калашникова 7,62-мм → АК-47
Відхідник → Анус
УНІАН ТБ → УНІАН (телеканал)
Тиберій → Тіберій
Девід Джуїтт → Девід Джевітт
Стінопис → Монументальний живопис
Стільниця → Робочий стіл
Малярчук Тетяна Володимирівна → Малярчук Таня
Новомосковськ (Росія) → Новомосковськ
Інциденти на Східній Слобожанщині під час російсько-української війни → ???
Пеніс → Статевий член чоловіка

Поточні виноски

ред.