Ґарґантюа та Пантаґрюель

«Гаргантюа та Пантагрюель» дослівно «Життя Гаргантюа та Пантагрюеля» (фр. La vie de Gargantua et de Pantagruel) — сатирико-філософський роман французького письменника XVI століття Франсуа Рабле, складається з п'яти книг. Твір розповідає про пригоди двох гігантів, — батька Гаргантюа та сина Пантагрюеля. Просякнутий сатирою на тогочасне французьке суспільство, написаний вульгарною, грубою мовою з використанням туалетного гумору, сповнений сцен насильства. Він був заборонений цензурою Сорбонни. Водночас він був популярний у читачів, які відчували в ньому сильне гуманістичне спрямування, збагатив французьку мову численними неологізмами.

Гаргантюа та Пантагрюель
фр. La vie très horrifique du grand Gargantua, père de Pantagruel
Ілюстрація Гюстава Доре
Ілюстрація Гюстава Доре
Загальна інформація
Автор Франсуа Рабле
Жанр сатира
Країна Франція Франція
Мова оригіналу середньофранцузька мова і французька
Видавництво Україна Кальварія
Перекладач Анатоль Перепадя
Дати публікацій
Перше видання 1532—1564
Українською мовою 2004

Написання й публікація романів тривали з 1532 по 1564 рік. Останній із них вийшов уже після смерті автора.

Вперше повністю увесь твір зі старофранцузької на українську переклав Анатоль Перепадя[1], за що у 2005 році вдруге отримав Премію Григорія Сковороди від Посольства Франції в Україні[2][3]. Переклад твору здійснено у межах програми сприяння видавничій справі «Сковорода» посольства Франції в Україні[4][5].

КнигиРедагувати

ПантагрюельРедагувати

Перший роман, відомий як «Пантагрюель», сучасна французька назва — «Les horribles et épouvantables faits et prouesses du très renommé Pantagruel Roi des Dipsodes, fils du Grand Géant Gargantua» (Жахливі та страшні діяння й слова знаменитого Пантагрюеля, короля Дипсодів, сина великого велетня Гаргантюа), вийшов у 1532 році під псевдонімом Алкофрібас Насьєр (Alcofribas Nasier), що є анаграмою Франсуа Рабле (Francois Rabelais). Пантагрюель був продовженням книги невідомого авторства «Les Grandes Chroniques du Grand et Enorme Géant Gargantua» (Великі хроніки великого й непомірного велетня Гаргантюа), яка здобула значну популярність серед читачів, попри погане впорядкування сюжету. У «Пантагрюелі» Рабле описує історію велетня Пантагрюеля, сина Гаргантюа: його народження, виховання та героїчні подвиги. Використовуючи фантастичну, казкову основу сюжету та стилістику лицарських романів, Рабле створює всеохопну сатиру тогочасного французького суспільства. Гумор і дотеп поєднуються в цьому творі з гуманістичними ідеями раннього Ренесансу.

ГаргантюаРедагувати

 
Гаргантюа і «поїдання пілігримів у салатах», ілюстрація Гюстава Доре, 1873 рік

Після успіху «Пантагрюеля» Рабле переглянув його матеріал і доповнив детальним життєписом батька головного героя першої книги, Гаргантюа. Надрукована у 1534 році книга «Гаргантюа», повна назва французькою «La vie très horrifique du grand Gargantua, père de Pantagruel» (Дуже страхітливе життя великого Гаргантюа, батька Пантагрюеля) описує гуманістичне виховання героя велетнем Ґранґозьє. Книга водночас є пародією на схоластичні методи навчання й пропонує опис утопічного монастиря Телема (Thélème), освіта в якому побудована на гуманістичних принципах. Другий роман вважається найвиразнішим представником ренесансної літератури у Франції, його лексика багата, стиль письма жорсткий, подекуди жорстокий, автор свідомо використовує гумор найнижчого ґатунку.

Як і попередній роман «Гаргантюа» надрукований під псевдонімом. У виданні 1542 року його помістили першим, оскільки в ньому розповідається про події, що хронологічно передують подіям «Пантагрюеля».

Третя книгаРедагувати

«Третя книга Пантагрюеля», в оригіналі «Le tiers livre des faicts et dicts héroïques du bon Pantagruel» (Третя книга героїчних фактів та слів доброго Пантаргюеля) побачила світ у 1546. У ній Пантагрюель зі своїм другом Панургом впродовж усієї розповіді обговорюють із різними людьми важливе питання: чи слід Панургу одружуватися? Питання залишається невирішеним. У кінці книги герої вирушають у морську подорож шукати чарівну пляшку, що мала б раз і назавжди розв'язати питання одруження.

У книзі висміюються «учені» й відчувається відгомін тогочасних дискусій у медицині, праві, з питань моралі та релігії. Вона насичена латинськими цитуваннями та відсиланнями до першоджерел.

Четверта книгаРедагувати

 
Ілюстрація Гюстава Доре до четвертої книги

«Четверта книга Пантагрюеля», в оригіналі «Le quart livre des faicts et dicts héroïques du bon Pantagruel» (Четверта книга героїчних фактів та слів доброго Пантаргюеля) була надрукована в 1552. Вона описує морську мандрівку Пантагрюеля та Панурга, зустрічі з дивовижними народами та створіннями. В ній відчувається пародія на «Одіссею» або подорож аргонавтів за золотим руном. Водночас це гостра сатира на католицьку церкву, тогочасних політиків, модні забобони.

П'ята книгаРедагувати

«П'ята книга Пантагрюеля», в оригіналі «Le cinquiesme et dernier des faicts et dicts héroïques du bon Pantagruel» (П'ята й остання книга героїчних фактів та слів доброго Пантагрюеля) була надрукована вже після смерті Рабле, у 1564. У ній чарівну пляшку знаходять.

Хоча частинами «П'ята книга» гідна пера Рабле, його авторство залишається спірним. Книга побачила світ через 9 років після його смерті й містить матеріал, відверто запозичений із попередніх книг. Книга могла бути складена із незавершених текстів автора. Таке тлумачення доводиться в дослідженні Мірей Юшон «Рабле-граматик»[6], присвяченому граматичному аналізу творів Рабле.

Переклади українськоюРедагувати

Уривки з «Гаргантюа і Пантагрюель» переклав письменник Павло Грабовський[джерело?], Микола Лукаш[7][8], Олесь Жолдак тощо. Скорочено роман переклали Микола Іванов (1929) та Ірина Сидоренко (1984). Повністю роман Рабле переклав українською Анатоль Перепадя (2004).

УривкиРедагувати

  • Франсуа Рабле. Папідулі та папомани (уривок з роману «Гаргантюа та Пантагрюель»). Пер. з французької О. Жолдака. Київ: Держлітвидав УРСР, 1957. 31 с.[9]

СкороченіРедагувати

ПовніРедагувати

  • Франсуа Рабле. Ґарґантюа та Пантаґрюель: у 2-х томах. Переклад зі старофранцузької: Анатоль Перепадя. Львів: Кальварія, 2004. 584 с.; 413 с. ISBN 9789666631292 (комплект з Т. 1 та Т. 2)[16][17].
    • Том 1: Франсуа Рабле. Ґарґантюа та Пантаґрюель (Том 1; книги 1-3). Переклад зі старофранцузької: Анатоль Перепадя. Львів: Кальварія, 2004. 584 с. ISBN 9789666631308 (Т. 1)[18].
    • Том 2: Франсуа Рабле. Ґарґантюа та Пантаґрюель (Том 2; книги 4-5). Переклад зі старофранцузької: Анатоль Перепадя. Львів: Кальварія, 2004. 413 с. ISBN 9789666631315 (Т. 2)[19].
    • (передрук) Франсуа Рабле. Ґарґантюа та Пантаґрюель; Переклад зі старофранцузької: Анатоль Перепадя. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Харків: Фоліо, 2011. 634 с. ISBN 978-966-03-5287-2.
    • (передрук) Франсуа Рабле. Ґарґантюа та Пантаґрюель; Переклад зі старофранцузької: Анатоль Перепадя. Київ: Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України / Харків: Фоліо, 2012. 634 с. ISBN 978-966-03-5881-2.
    • (передрук) Франсуа Рабле. Ґарґантюа та Пантаґрюель; Переклад зі старофранцузької: Анатоль Перепадя. Харків: Бібколектор, 2012. 634 с. ISBN 978-966-97234-2-0.

Переклади іншими мовами в УкраїніРедагувати

У 1940 році Державним видавництвом національних меншостей УРСР[20] було випущено скорочене видання роману «Гаргантюа та Пантагрюель» мовою їдиш. Переклад здійснив Ісаак Кіпніс[21].

ПриміткиРедагувати

  1. Анатолій Лучка. Наш Пантаґрюель — Litacent, 25 червня 2008
  2. Премія Григорія Сковороди — журнал Дніпро
  3. Видавництво Кальварія — історія. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016. 
  4. Перелік творів, перекладених у межах програми «Сковорода» — Посольство Франції в Україні
  5. Програма сприяння видавничій справі «Сковорода» — Як узяти участь у Програмі «Сковорода»?, Посольство Франції в Україні
  6. «Rabelais grammairien. De l'histoire du texte aux problèmes d'authenticité», Mirelle Huchon, in Etudes Rabelaisiennes XVI, Geneva, 1981 (фр.)
  7. Анатоль Перепадя. [Про Миколу Лукаша (Виступ на радіо навесні 2006 р.)] // Борис Черняков, Леонід Черноватий, В'ячеслав Карабан (упорядники). Микола Лукаш: Моцарт українського перекладу [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.]. Вінниця: Нова книга, 2009. 445 стор.: С. 349. ISBN 978-966-382-196-2
  8. В. В. Коптілов. Переклади на українську мову [Архівовано 27 березня 2022 у Wayback Machine.] // Українська мова: Енциклопедія. Київ : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. 752 стор.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021. 
  10. прим.: у самому виданні ім'я перекладачки помилково вказано як Ірина Сидорова а не Ірина Сидоренко
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021. 
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 16 вересня 2021. 
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021. 
  15. Леонід Кононович: переклади [Архівовано 15 вересня 2021 у Wayback Machine.]. litcentr.in.ua. 2021
  16. Франсуа Рабле - Ґарґантюа та Пантаґрюель [Архівовано 16 вересня 2021 у Wayback Machine.]. calvaria.org.ua. 2004
  17. Франсуа Рабле - Ґарґантюа та Пантаґрюель (Кальварія, 2004) [Архівовано 15 вересня 2021 у Wayback Machine.]. goodreads.com. 2004 (англ.)
  18. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021. 
  19. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021. 
  20. Рабле Франсуа [Архівовано 5 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Художня література видана на Україні за 40 років, 1917—1957: бібліографічний покажчик: Том 2. — Київ: Вид-во Книжковой палати УРСР, 1960. — С. 508
  21. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 19 вересня 2021. 

ПосиланняРедагувати