Російська окупація Луганської області

Луганська область є місцем активних бойових дій у ході російсько-української війни з 2014 року. Більша частина регіону на південь від річки Сіверський Донець, включно з обласним центром містом Луганськом, протягом 2014—2022 років контролювалася російським маріонетковим квазі-державним утворенням Луганська народна республіка, визнаним терористичною організацією в Україні. З початком російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року Збройні сили Росії спільно з підконтрольними воєнізованими утвореннями ЛНР просунулись на північ області, взявши під контроль більшу частину області за винятком плацдарму на заході області у районі міст СєвєродонецькЛисичанськРубіжне, де найбільш запеклі бої точилися з березня до початку липня 2022 року. 3 липня українські захисники були вимушені були відступити з Лисичанська, який став останнім великим населеним пунктом Луганщини, який станом на початок липня лишався підконтрольним уряду України[1].

Російська окупація Луганської області
Luhansk in Ukraine (claims hatched).svg
Луганська область в Україні. Російська Федерація окупувала всю область станом на липень 2022 року.
Дата 11 травня 2014 — дотепер
Місце Україна Луганська область, Україна
Організатор Росія Росія
Учасники Збройні сили РФ
Результат триває

Вторгнення 2022 рокуРедагувати

 
Російські війська в Новоайдарі у березні 2022 року.
 
Зруйнована російська переправа через Сіверський Донець поблизу Білогорівки.

За свідченнями секретаря РНБО Олексія Данілова сухопутне вторгнення Росії до України розпочалося близько 3:40 24 лютого 2022 на ділянці кордону поблизу селища Мілове[2]. Прорив державного кордону відбувся по лінії Красна ТалівкаГородище—Мілове[3]. Протягом 24-25 лютого точилися бої за Щастя і Станицю Луганську[4], які розташовані на лінії розмежування на лівому березі Сіверського Дінця, проте вже 26 лютого ці населені пункти були окуповані росіянами так само, як Кримське і Марківка на півночі області[5].

Протягом перших днів вторгнення бої точилися не лише на лінії розмежування з тимчасово окупованою частиною Луганщини, але й у глибині області. Так, зокрема, 24-25 лютого українська армія вступила в бій з ворогом під Біловодськом, Новоайдаром, Старобільськом[6][6]. 2 березня Новоайдар і Старобільськ були зайняті росіянами, які після попрямували у східному напрямку і наблизилися до Сєвєродонецька[7]. 28 лютого жителі села Містки Сватівського району повідомили, що в село зайшли росіяни, які попрямували у бік Сватового, яке окупували 3 березня[8]. Російські атаки супроводжувалися обстрілами населених пунктів, а цілями ставали місцеві мешканці і об'єкти цивільної інфраструктури.

Станом на 12 березня 70 % території Луганщини вже перебувало під контролем росіян[9]. Оборона українських сил зосередилася на плацдармі на заході Луганщини у густонаселеному районі, де знаходиться тимчасовий обласний центр Сєверодонецьк з прилеглими містами Лисичанськ, Рубіжне, Попасна, Гірське, Кремінна[10]. 18 квітня Україна втратила контроль над Кремінною[11], 8 травня росіяни зайняли Попасну[12], 14 травня окупували Рубіжне[13]. Під час наступу росіяни завдавали містам значних руйнувань артилерією та авіанальотами, знищуючи житлові будинки та об'єкти цивільної інфраструктури[14][15][16].

Станом на 25 травня росіяни окупували 95 % Луганщини[17].

Битва за СєвєродонецькРедагувати

 
Житлові будинки Сєвєродонецька після обстрілу 13 березня.

З перших днів російського вторгнення Сєвєродонецьк перебував під обстрілами росіян. Найперші зіткнення відбулися 2 березня, проте наступ росіян успіху не мав. У квітні-травні росіяни сконцентрували ресурси на захоплення населених пунктів навколо Сєвєродонецька з подальшим форсуванням Сіверського Донця з метою оточення міста та просування на правий берег до Лисичанська. На початку травня у Луганській і Донецькій областях росіяни здійснили щонайменше 9 спроб форсувати річку, проте не змогли здійснити задумане[18]. Під час спроби форсування під Білогорівкою 11 травня 17 ОТБр знищила щонайменше 80 одиниць техніки та 485 російських військових[18][19].

26 травня росіяни увійшли до міста й розпочали вуличні бої з українськими захисниками[20][21]. 1 червня росіяни контролювали східну частину міста; голова Луганської ВЦА Сергій Гайдай поідомляв, що 70 % Сєвєвродонецька захоплені окупантами[22]. На початку червня ЗСУ провели низку успішних контратак у місті, тимчасово встановивши контроль за половиною міста; можлива мета контратаки полягала в тому, щоб відволікти основні російські сили на Сєвєродонецьк, послабивши їх на інших напрямках[23]. 14 червня стало відомо, що 3 мости через Сіверський Донець, які з'єднували Сєвєродонецьк з Лисичанськом зруйновані[24], а захисники міста вимушені були відступити до промзони й зайняти оборону на хімічному комбінаті «Азот»[20].

Протягом усього часу боїв Сєвєродонецьк зазнавав жорстких артилерійських обстрілів і авіанальотів, неодноразово під атаками перебував комбінат «Азот», де були знищені ємності та склади з хімікатами. Під час оборони комбінату понад 500 цивільних осіб перебували у бомбосховищах підприємства, що втім не зупиняло бомбардування об'єкту росіянами. 24 червня росіянам вдалося захопити Гірське і Золоте південніше від Сєвєродонецька і Лисичанська[25], що призвело до посилення атак на місто й українські підрозділи були вимушені покинути промзону Сєвєродонецька через загрозу оточення[26]. Надалі росіяни закріпилися у містечках-сателітах Сєвєродонецька на лівому березі Дінця: Сиротиному, Борівському та Вороновому[16].

Бої за ЛисичанськРедагувати

 
Лисичанськ після авіаудару 16 червня 2022 року.

Лисичанськ має стратегічне значення для російської армії в контексті подальшого наступу на північ Донецької області. Ключовим фактором у битві за Сєвєродонецьк і Лисичанськ є контроль над трасою Т 1302, яка сполучає Лисичанськ з Бахмутом і є шляхом постачання українських підрозділів на Луганщині[27].

Наприкінці червня росіяни зайняли низку сіл: Тошківку, Мирну Долину, Підлісне, Устинівку[28]. Цей наступ дав можливість росіянам окупувати Золоте і Гірське, а також атакувати Лисичанськ з південного напрямку[29].

3 липня росіяни захопили Лисичанськ[1].

Громадський спротивРедагувати

Як і по всіх територіях України, куди вдерлися російські загарбники, у окупованих містах Луганщини протягом березня відбулися мирні стихійні мітинги проти окупантів. 2 березня проукраїнський мітинг відбувся у Старобільську[30], 3 березня — у Сватовому[8], 5 березня — у Білокуракиному[31], 6 березня — у Троїцькому[32]. Мітинг у Новопскові, який відбувся 4 березня, росіяни розігнали силою[33].

Рух опоруРедагувати

На території, контрольованій ЛНР, український рух опору діє з 2014 року. Протягом 2014—2015 років Володимир Жемчугов організував на окупованих територіях Луганщини кількадесят диверсій допоки не був схоплений бойовиками після підриву на міні[34].

Після початку російського вторгнення 2022 року на окупованих територіях почали поширюватись патріотичні графіті та антиокупаційні листівки та час від часу відбувалися диверсії на російських складах боєприпасів та інших інфраструктурних об'єктах[35], задіяних у забезпеченні російських військ, зокрема, неподалік Сватового було пошкоджено розподільчу коробку керування залізницею та підірвані ємності з паливом у депо[36].

У серпні у Біловодську було скоєно напад на призначеного Росією мера міста та його заступника — автомобіль, у якому вони перебували, був обстріляний, а самі пасажири отримали поранення[37]. У Старобільську партизани підірвали автомобіль з іншим колаборантом — начальником місцевого МРЕВ[38].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Катерина Тищенко (3 липня 2022). ЗСУ відійшли з Лисичанська після важких боїв. Українська правда. Процитовано 3 липня 2022. 
  2. Ірина Балачук (22 квітня 2022). Війна почалася о 3:40, Зеленський у білій сорочці сказав: "Будемо боротися" – Данілов. Українська правда. Процитовано 21 червня 2022. 
  3. Колона російських танків зайшла на Луганщину, прикриваючись авто ОБСЄ: іде бій. Українська правда. 24 лютого 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  4. Бої за Щастя та Станицю Луганську: ЗС Росії намагалися форсувати річку, є полонені. Слово і Діло. 24 лютого 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  5. Віталій Саєнко (24 лютого 2022). Війська РФ намагаються захопити Старобільськ, але українські сили дають відсіч. Уніан. Процитовано 25 червня 2022. 
  6. а б Станиця Луганська, Кримське і Марківка «тимчасово окуповані» російськими військами – Луганська ОДА. Радіо Свобода. 26 лютого 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  7. Російські окупанти увійшли до міст Старобільськ та Новоайдар. Громадське радіо. 2 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  8. а б У Сватовому місцеві жителі знов прогнали російських військових. Суспільне. 3 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  9. Луганська область окупована на 70% – Гайдай. Радіо Свобода. 12 березня 2022. Процитовано 21 червня 2022. 
  10. «Відновлювати вже майже нічого»: як війська Росії нищать Луганщину. Радіо Свобода. 15 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  11. Луганщина: Гайдай повідомив про початок наступу російських військ, вони зайняли Кремінну. Радіо Свобода. 18 квітня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  12. Роман Петренко (8 травня 2022). ЗСУ відійшли від Попасної на міцніші позиції – ОВА. Українська правда. Процитовано 25 червня 2022. 
  13. Окупанти контролюють майже все Рубіжне, окрім околиць, – Гайдай. Еспресо. 14 травня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  14. Попасна фактично повністю знищена, – Веніславський. 24 канал. 9 травня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  15. Ірина Гамалій (20 травня 2022). ​Рубіжне зруйновано вщент окупантами, у дворах – кладовища, – Гайдай. Лівий берег. Процитовано 25 червня 2022. 
  16. а б Альона Мазуренко (25 червня 2022). Окупований Сєвєродонецьк зруйнований на 90% – Гайдай. Українська правда. Процитовано 25 червня 2022. 
  17. Окуповано 95% території Луганської області – голова ОВА. Слово і Діло. 25 травня 2022. Процитовано 21 червня 2022. 
  18. а б Віра Касіян (23 травня 2022). ​Українські військові вже вдев’яте завадили росіянам форсувати Сіверський Донець. Лівий берег. Процитовано 25 червня 2022. 
  19. Остап Крамар (16 травня 2022). Окупанти втратили 485 військових під час спроби форсування Сіверського Донця — ISW. Громадське. Процитовано 25 червня 2022. 
  20. а б «Відходити гірко». Що відомо про ситуацію у промзоні Сєвєродонецька. Новое Время. 24 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  21. Леся Пиняк (27 травня 2022). Ситуація в Сєвєродонецьку: бої тривають по периметру, прибуття волонтерського транспорту призупинене. Громадське. Процитовано 25 червня 2022. 
  22. Війська РФ встановили контроль над східною частиною Сєвєродонецька – Генштаб ЗСУ. Радіо Свобода. 1 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  23. ЗСУ провели успішні контратаки в Сєвєродонецьку і знизили бойову міць окупантів — ISW. Громадське радіо. 6 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  24. В Сєвєродонецьку зруйновані всі 3 мости, але шляхи сполученням з містом існують — Стрюк. Суспільне. 14 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  25. Росіяни захопили Гірське, але на околицях ще точаться локальні бої – глава ВА. Ліга.Новини. 24 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  26. Григорій Бондар (24 червня 2022). Відведення ЗСУ із Сєвєродонецька: розкрито деталі виходу підрозділів із міста. Уніан. Процитовано 25 червня 2022. 
  27. Роман Гончаренко (1 червня 2022). Сєвєродонецьк: що треба знати про новий осередок війни на Донбасі. Deutsche Welle. Процитовано 25 червня 2022. 
  28. Вечірнє зведення. Окупанти просунулися на Луганщині — Генштаб. Новое Время. 21 червня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  29. Наталка Лотоцька (23 червня 2022). Російські війська продовжували наступ на Лисичанськ з півдня, – ISW. Лівий берег. Процитовано 25 червня 2022. 
  30. Російські танки зайшли у Старобільськ, їх зупиняють місцеві жителі. Суспільне. 2 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  31. Юрій Корогодський (5 березня 2022). "Луганськ - це Україна!": мирні мешканці Білокуракиного вийшли на мітинг проти окупантів. Лівий Берег. Процитовано 25 червня 2022. 
  32. На Херсонщині та Луганщині люди продовжують чинити опір окупантам і виходять на мітинги (ВІДЕО). Громадське радіо. 6 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  33. Новопсков на Луганщині: росіяни відкрили вогонь по беззбройних людях. Українська правда. 5 березня 2022. Процитовано 25 червня 2022. 
  34. Катерина Родак (29 липня 2022). Наші партизани. Zaxid.net. Процитовано 19 серпня 2022. 
  35. Ukraine’s partisans are hitting Russian soldiers behind their own lines. The Economist. 5 липня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. (англ.)
  36. Графіті, листівки: як на Луганщині працює рух опору. Суспільне. 10 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. 
  37. У Луганській області партизани обстріляли автівку із самопроголошеним "мером" та його "заступником". ТСН. 4 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022. 
  38. У Старобільську «добрі люди» підірвали автівку з місцевим колаборантом, — Гайдай. Факти. 12 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.