Вікіпедія

Укрзалізниця

державне залізничне транспортне підприємство в Україні
(Перенаправлено з ПАТ «Українська залізниця»)

Акціонерне товариство[4] «Українська залізниця» (АТ «Укрзалізниця», Укрзалізниця) — засноване у жовтні 2015 державне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, національний перевізник вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту та ін. 2018 року компанія була перетворена з публічної на приватну постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року (№ 938)[5].

Українська залізниця (Укрзалізниця)
англ. Joint Stock Company «Ukrainian Railway» (JSC «Ukrzaliznytsia»)
УЗ
Типакціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняпублічна компанія
Галузьтранспорт
Спеціалізаціязалізничний транспорт
ГаслоМи змінюємося заради вас
Попередник(и)Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця)
Засновано14 грудня 1991
21 жовтня 2015 
Засновник(и)держава Україна в особі Кабінету Міністрів України
Штаб-квартира03680, Україна, Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5
АдресаВулиця Єжи Ґедройця (Київ)
Територія діяльності Україна
Ключові особиПерцовський Олександр Семенович, голова правління
Послугиперевезення
Операційний прибуток (EBIT)

▲ 20.06 млрд ₴ (2017)[1]

[2]
Чистий прибуток

▲ 203,8 млн ₴ (2018) [1]

[3]
Власний капітал229 879 115 000 ₴
Власник(и)Кабінет Міністрів України
Співробітники191 700
Дочірні компаніїдив. Структура
Код ЄДРПОУ40075815
uz.gov.ua​(укр.)​(англ.)
Мапа
CMNS: Укрзалізниця у Вікісховищі
Схема пасажирського сполучення Укрзалізниці
Схема пасажирського сполучення Укрзалізниці

Де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень.

Компанія забезпечує майже 82 % вантажних і 36 % пасажирських перевезень, здійснюваних всіма видами транспорту[6]. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця займає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії[2].

АТ «Українська залізниця» є правонаступником Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підвідомчих підприємств і закладів, що мали статус окремих юридичних осіб.

«Укрзалізниця» — акціонерне товариство, 100 % акцій якого належать державі. Компанія входить до переліку держпідприємств, які не підлягають приватизації[7].

Історія

ред.
Докладніше: Залізничний транспорт України

У другій половині XIX століття кількість перевезених залізницею пасажирів зростала дуже швидко. Наявні поїзди ледве встигали задовольняти потреби населення. Проте, темпи зростання виручки від пасажирських перевезень були значно повільнішими. Непропорційність росту виручки до росту кількості пасажирів пояснювалася суттєвим збільшенням кількості пасажирів III класу.

Вагони різних класів фарбувалися у відповідні кольори: I клас — синій, II клас — жовтий, III клас — зелений, IV клас — сірий. Були й так звані «вагони-мікст» — змішаного класу: пів вагона одного класу, пів вагона іншого. Такі вагони фарбували в два кольори відповідно до кожного класу. Мабуть, це було дуже яскраво та гарно.

Вагони I, II та III класів використовувалися у далекому сполученні, а для приміських перевезень — IV класу та за потреби III класу. Поняття приміських перевезень з'явилося у 1930—1940-х, а до цього вони називалися місцевими або дачними. Закріплення місць у квитках спочатку не було. Пасажирам вагонів I та II класу пропонував місця провідник. До вагонів III та IV класу пускали так само, як зараз у приміський поїзд.

Кількість проданих квитків зростала в літній період у 2—3 рази. Зазвичай пік продажів припадав на серпень, а найменше охочих подорожувати було у грудні. На теплу пору року маршрути поїздів подовжували до курортних зон.

 
 
«Столичний експрес» (Київ — Дніпро)
та типовий інтер'єр вагонів 2000-х років

Після здобуття у 1991 році Україною незалежності постало питання організації вантажних і пасажирських перевезень територією країни. Для ефективного управління залізничним транспортом та забезпечення потреб господарства й населення в перевезеннях Кабінет Міністрів України 14 грудня 1991 року видав постанову «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України»[8].

2002 рік став початком розвитку швидкісного руху[9]. 11 липня 2002 року на маршруті Київ — Харків запущений «Столичний експрес», вагони якого були вироблені Крюківським вагонобудівним заводом[10]. Час експреса у дорозі склав 5 годин 45 хвилин, що майже вдвічі менше звичайного поїзда. На трасі швидкісного руху було відремонтовано 60 вокзалів і 190 зупинних платформ.

У 2003 році аналогічний поїзд запущений за маршрутом Київ — Дніпропетровськ, а через 2 роки швидкісний експрес сполучив Київ з Москвою[10]. Поступово швидкісне сполучення впроваджувалося й на інших ділянках. Станом на 2006 прискорені поїзди курсували на 12 маршрутах[11].

У 2009 році залізничним транспортом скористалися 490 млн пасажирів. Утім, збитки «Укрзалізниці» від пасажирських перевезень склали понад 5,2 млрд грн, у тому числі від приміських — 2,6 млрд грн. Однією з основних причин збитковості пасажирських перевезень є пільгові перевезення, які недостатньо фінансуються з бюджету[12].

У 2010 році вводить преміум-послугу, поїздки у вагонах-салонах, така подорож коштує як 11 квитків у спальному вагоні, а також різні супутні витрати додатково[13].

 
Електропоїзд HRCS2

Напередодні Євро-2012 парк Укрзалізниці поповнився 10-ма 9-вагонними електропоїздами HRCS2 виробництва Hyundai Rotem вартістю у 307 мільйонів доларів[14][15]. Однак, з настанням зимової пори почастішали поламки цих поїздів. За підрахунками ЗМІ, поїзди Hyundai за півроку ламалися не менше 100 разів[15][16].

У рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу також закуплено два двоповерхових шестивагонних електропотяги EJ 675 виготовлених компанією Škoda Vagonka. Їхня вартість склала 39,9 млн євро[17]. Безпрецедентним було напередодні проведення ЄВРО 2012 рішення скасувати нічні поїзди, що викликало негативну реакцію пасажирів[18][19][20].

Важливою проблемою українських залізниць є електрифікація, що дозволяє знизити собівартість перевезень. За 1991—2013 роки електрифіковано близько 2 500 км залізничних шляхів, при чому вартість одного кілометра електрифікованої ділянки складає 3—4 млн ₴, а середній термін окупності — понад 8 років[21]. Всього станом на 2014 рік було електрифіковано 9878 км (45 % від загальної протяжності).

Проте через війну на сході України Укрзалізниця втратила значну частину парку локомотивів (226 тепловозів та 68 електровозів), потягів приміського сполучення та вантажних і пасажирських вагонів, яка залишилася на окупованій території[22].

У 2016 році планувалося збільшення обсягів швидкісних перевезень.

 
Логотип до 2018
 
Пасажирський вагон забрендований новим логотипом

17 січня 2018 року «Укрзалізниця» ввела нову функцію замовлення квитків із пересадками[23].

На засіданні 14 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України затвердив консолідований фінансовий план Укрзалізниці на 2018 рік із показником доходу в сумі 92,2 млрд ₴ і прибутку — 0,7 млрд ₴[24].

«Укрзалізниця» запустила регулярний контейнерний поїзд Одеса-Порт — Дніпро-Ліски — Одеса-Порт. У перший рейс потяг вирушив 31 липня зі станції «Одеса-порт» і 2 серпня прибув до станції Дніпро-Вантажний. У контейнерах перевозилися пакувальні матеріали[25].

За 7 місяців 2018 року «Укрзалізниця» збільшила на 3271 одиницю власний парк хопер-зерновозів. Наразі він становить 18 430 одиниць, тоді як на початку 2017 року — 15 159 одиниць. Також збільшили свій парк зерновозів приватні власники рухомого складу. Лише з початку року вони придбали у вітчизняних вагонобудівних заводів 1 056 хопер-зерновозів, що вже більше на 26 одиниць, ніж за весь 2017 рік. Окрім того, «Укрзалізниця» в маркетингових 2018—2019 рр. змінить концепцію перевезення зернових вантажів[26].

29 жовтня 2019 року стало відомо, що Укрзалізниця першою з державних компаній розпочинає підготовку до ІРО (первинна публічна пропозиція)[27].

30 грудня 2019 року «Укрзалізниця» підписала контракт із General Electric (США) на купівлю 40 нових локомотивів, які будуть отримані в 2020[28].

У 2020 році Желько Марчек оголосив про плани щодо звільнення 40-50 % адміністративного персоналу протягом 2020—2023. Заплановано позбутись непрофільних активів[29].

9 квітня 2022 року «Укрпошта» та «Укрзалізниця» об'єднали та запустили послугу з перевезення відправлень. «Укрпошта» після 21 року перерви відновила доставку відправлень залізницею. Проєкт отримав назву «Залізна пошта». Ця послуг допомагатиме насамперед волонтерам, щоб ті могли якнайшвидше та у великих обсягах пересилати гуманітарні вантажі по Україні. Поштові вагони доставляють пошту зі Львова, Одеси, Харкова, Дніпра до Києва та у зворотному напрямку[30].

12 червня 2023 року компанія об'явила про продаж квитків до жіночих купе. Першими маршрутами де з'явиться нова послуга стали «лідери» за кількістю зареєстрованих конфліктних випадків, а саме: поїзди № 81/82 Київ — Ужгород, № 41/42 Дніпро — Трускавець, № 75/76 Київ — Кривий Ріг та № 15/16 Харків — Ясіня[31].

Дерусифікація залізничної інфраструктури

28 листопада 2022 року правління АТ «Укрзалізниця» затвердило Програму дерусифікації інфраструктури залізничного транспорту. Передбачається, зокрема, впродовж 2023—2024 роках перейменування регіональних філій «Південна залізниця» та «Південно-Західна залізниця»[32]. Комплексна програма дерусифікації розрахована на 2023—2025 роки, під час якої заплановано у декілька етапів повністю ліквідувати все, що залишилось за часів радянщини та пов'язує з країною-агресором:

  • назви залізниць;
  • переклад українських міст російською з фасадів станцій та зупинних пунктів;
  • позначки кілометражу (відлік відстаней від Києва);
  • сигнальні позначки;
  • радянські барельєфи;
  • російські назви станцій;
  • вигляд квитків[33].

У 2023 році компанія розпочала масштабну кампанію з українізації залізниці, у межах якої здійснюється поступове перейменування станцій, зупинних пунктів та зміна російської на українську мову написів у поїздах та відлік кілометражу від Києва[34][35].

Філія «Приміська пасажирська компанія»

З 1 січня 2024 року створена Приміська пасажирська компанія, внаслідок реорганізації Департаменту приміських перевезень «Укрзалізниці». Приміська філія має вертикаль, до складу якої входять не лише адміністративний апарат, але й депо та рухомий склад. Під керівництвом центру перебувають всі ланки, що забезпечують організацію приміських перевезень залізницею. Раніше цю функцію забезпечували регіональні філії та всіляко намагалися позбутися зайвого баласту, поступово скорочувалися маршрути, кількість рейсів. По деяких філіях перевезення скоротилися через відсутність рухомого складу. Основною якісною зміною є контроль фінансових потоків, зокрема, обігові кошти від перевезень. Серед іншого з'явилася можливість розподілення видатків за потребами того чи іншого регіонального сектору. Так само під контролем центру перебуває технічний стан рухомого складу (закупівлі запчастин, ремонтні роботи тощо), проте, без сприяння материнської компанії, тобто, «Укрзалізниці», філія немає можливості забезпечити великі капітальні видатки, зокрема, на модернізацію поїздів. Це також стосується покриття збитків від перевезень[36].

Статистичні показники

ред.
 
Мережа та напрямки Укрзалізниці
 
Територіальний поділ залізниць України станом на 2014 рік

За даними Державної адміністрації залізничного транспорту України станом на 1 січня 2014 року[37]:

Укрзалізницею перевезено:

2016 2017 2018
Пасажирів, млн осіб[40] 162,3 158,1 151,1
Вантажів, млрд т·км[41] 187,5 191,9 186,3

Рухомий склад

ред.

Парк рухомого складу станом на 2017 рік складав[42]:

9 листопада 2021 року, Міністр інфраструктури України зазначив, що переважна більшість рухомого складу УЗ потребує заміни чи ремонту:

Ступінь зносу рухомого складу — 90 % поїздів потребують заміни чи ремонту. Така сама ситуація з локомотивами. Електропоїзди вже на 90 % по суті просто металолом…[7].

Станом на 2019 рік в Україні 9926 км залізниць електрифіковано на постійному та змінному струмі. Здебільшого це магістральні лінії з великим вантажопотоком та інтенсивним рухом пасажирських поїздів. Загальна протяжність залізниць (без урахування окупованих територій Криму та Донбасу) становить 19 790 км. Таким чином, в Україні електрифіковано майже половину всіх залізничних ліній. Це дуже добрий показник — по ньому Україна знаходиться на рівні більшості європейських країн[39].

Фінансові показники

ред.

Статутний капітал ПрАТ «УЗ» становить 229 879 115 000 грн.

У 2015 році фінансовий оборот «Укрзалізниці» становитиме близько 70 млрд грн (USD 2,7 млрд)[43].

Компанія Deloitte оцінила активи «Укрзалізниці» у 245 млрд грн. За словами Андрія Пивоварського, з огляду на значний рівень зношеності майна, відновлювальна вартість становить 1,253 трлн грн[44].

У 2006 році балансова вартість основних фондів залізничного транспорту становила близько 21 млрд грн (4,4 млрд дол.)[45].

Зношеність основних фондів «Укрзалізниці» оцінюється в 57 %, у частині рухомого складу — 66,7 %[46].

У 2009 році зведений річний бюджет становив більше 40 млрд грн (5 млрд дол.)[47].

У 2016 році, станом на кінець жовтня, «Укрзалізниця» відзвітувала з отриманням 1,2 млрд грн чистого прибутку, тоді як чистий дохід компанії становив 48,89 млрд грн за 9 місяців. Порівняльні дані за аналогічний період минулого року в звіті відсутні, оскільки свою господарську діяльність як акціонерна компанія «Укрзалізниця» розпочала 1 грудня 2015 року[48].

2020 року компанія отримала збитки у розмірі 11,8 млрд грн[49].

2021 рік за даними Міністерства інфраструктури компанія закінчила з прибутком у розмірі 457 млн грн[50], хоча протягом року мала збитки в обсязі до 8 млрд грн[51].

2022 року АТ «Укрзалізниця» отримала збитків на загальну суму 10,8 млрд грн[49].

Реформування (корпоратизація)

ред.

Основними документами у галузі реформування Укрзалізниці є:

  • Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 651-р[52]
Реформування залізничного транспорту в баченні Концепції передбачало: підвищення ефективності діяльності галузі; створення умов для рівного доступу до користування послугами; удосконалення системи управління; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; інтеграцію залізничного транспорту України до європейської та світової транспортних систем; забезпечення прозорості фінансової діяльності.
Програмою передбачалося: розмежування господарських функцій і функцій державного управління; утворення державного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування як національного перевізника вантажів та пасажирів на ринку транспортних послуг; формування вертикально інтегрованих структур за видами діяльності; підвищення рівня конкуренції; формування конкурентного потенціалу на зовнішньому ринку транспортних послуг; забезпечення рівного доступу всіх суб'єктів господарювання до об'єктів інфраструктури; збільшення обсягу інвестицій у залізничний транспорт та впровадження інноваційної моделі розвитку; ін.
  • Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року[54]
Закон передбачив утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі.

На підставі Закону 2012 року, 25 червня 2014 року Уряд видав Постанову про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», 100 % акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. ПАТ «Укрзалізниця», як визначено Постановою, утворена на базі:

  • Донецької, Львівської, Південної, Одеської, Південно-Західної, Придніпровської залізниць;
  • Вагоноремонтних заводів;
  • Проєктно-вишукувальних інститутів;
  • Лікарень та інших підприємств галузі, зазначених у додатку[55].

Статут ПАТ «Укрзалізниця» затверджений КМУ 2 вересня 2015 року[56].

21 жовтня 2015 року відбулася державна реєстрація ПАТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815). Реєстрація завершила процес корпоратизації «Укрзалізниці»[57].

1 грудня 2015 року розпочалась господарська діяльність ПАТ «Українська залізниця».

Також змінять свій статус понад 40 підприємств, які раніше були окремими юридичними особами, тепер вони стануть філіями компанії і працюватимуть у структурі ПАТ «Укрзалізниця». При цьому залізниці України стануть регіональними філіями. Регіональна структура українських залізниць перебудовуватиметься у вертикально інтегровану. Крім того, нова організаційно-правова форма господарювання дозволить перейти від територіального принципу формування залізничного бізнесу до національного. Зокрема, дозволить за функціональною ознакою створити кілька компаній, що спеціалізуються на певних видах перевезень, вантажних, пасажирських, а також компанію, що займається інфраструктурою.

Прес-центр ПАТ «Укрзалізниця»

2017 року акції АТ «Київський електротехнічний завод „Транссигнал“» зараховані на рахунок у цінних паперах ПАТ «Укрзалізниця» в депозитарній установі АТ «Ощадбанк», це останній з семи акціонерних товариств-заводів, акції яких вносяться до статутного капіталу ПАТ «Укрзалізниця», таким чином отримано можливість для випуску акцій і завершення корпоратизації товариства[58].

Формування кінцевої структури ПАТ «Укрзалізниця» заплановано на 2020 рік[59].

18 січня 2017 року Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні затвердив новий статут ПАТ «Укрзалізниця», згідно з яким, Міністерство інфраструктури України втратило право бути органом управління компанії. У новій редакції статуту у Мінінфраструктури відібрали можливість підписувати договори з головами наглядової ради та контракт із головою правління «Укрзалізниці». Також Мінінфраструктури позбавили права визначати напрямки діяльності компанії, впливати на кількість акцій, затверджувати фінансовий план, річний звіт, чисельність персоналу.

Рішення з цих питань мали оформлюватися відповідним актом Кабінету Міністрів України, проєкт якого розробляється та подається в установленому порядку Мінекономрозвитку.

4 серпня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва визнав незаконною постанову уряду, якою «Укрзалізницю» було виведено з-під порядкування Міністерства інфраструктури України. Суд визнав незаконною та нечинною постанову Уряду від 18 січня 2017 року № 52 «Про внесення змін до Статуту ПАТ “Укрзалізниця”». Також суд дійшов до висновку про протиправність дій Мінекономрозвитку в частині підготовки та внесення на розгляд уряду проєкту зазначеної постанови. За результатами розгляду справи суд визнав виключне право Мінінфраструктури на розроблення проєктів актів про внесення змін до Статуту ПАТ «Укрзалізниця» як міністерства, компетенція якого у таких питаннях є домінуючою[60].

У планах Укрзалізниці на 2018 рік — утворення вантажної вертикалі й вагонної компанії UZ Cargo, що дозволить посилити конкуренцію на ринку, забезпечить рівні умови для вагонів різних власників та збільшить ефективність оперування перевезеннями. Наступними кроками стане формування інфраструктурної вертикалі, у якій діятимуть підрозділи з будівництва та ремонту колії, будівництва та ремонту інженерних споруд, центр діагностики інфраструктури та інші функціональні підрозділи. Також буде виділено оператора тяги та оператора вокзалів.

Окрім реформи корпоративного управління, в Укрзалізниці продовжується реформа системи закупівель, уже розпочато аудит системи закупівель за підтримки CIPS. Триває також реструктуризація боргових зобов'язань, спрямована на зниження відсоткових ставок, заміну валюти кредитування, продовження користування коштами, а також підготовку нової емісії єврооблігацій з метою структурування заміщення дорожчих облігацій в обігу. Усі ці заходи, за словами керівника Укрзалізниці, дозволять підвищити ефективність компанії, зокрема, збільшити обсяг інвестицій у рухомий склад.

Станом на 2018 рік загальний обсяг інвестицій на придбання та модернізацію рухомого складу заплановано в обсязі 18,4 млрд грн. Зокрема, у цьому році Укрзалізниця планує придбати 60 пасажирських вагонів та 2 секції електропоїздів, модернізувати 226 пасажирських вагонів та 100 секцій електропоїздів. Для забезпечення вантажних перевезень передбачена закупівля 3550 напіввагонів із залученням кредиту ЄБРР, виготовлення 3600 вантажних вагонів, модернізація понад 10 тис. вантажних вагонів. Також заплановано поставити 30 локомотивів «General Electric» ТЕ33А, модернізувати та модифікувати 50 вантажних і 29 пасажирських електровозів, 18 вантажних, 4 пасажирських та 62 маневрові тепловози[61].

У листопаді 2018 року компанія створила дочірнє підприємство ТОВ «УЗ Карго Вагон» (UZ Cargo Wagon LLC), яке буде балансоутримувачем вантажних піввагонів, що поставлятимуться в рамках кредитної угоди з Європейським банком реконструкції та розвитку[62].

У липні 2019 року «Укрзалізниця» підписала меморандум із компанією Toshiba для розв'язання проблеми дефіциту маневрових локомотивів у парку компанії[63].

Пасажирські вагонні дільниці та депо «Укрзалізниці»
Код
вагонної дільниці 		Код
вагонного депо 		Залізниця Станція
ПКВЧ-1 ВЧ-1 Південно-Західна Київ-Пасажирський
ПКВЧ-2 ВЧ-2 Південно-Західна Жмеринка
ПКВЧ-3 ВЧ-3 Південно-Західна Хмельницький
ПКВЧ-4 ЛВЧ-2 Одеська Ім. Тараса Шевченка
ПКВЧ-5 ЛВЧ-5 Львівська Ужгород
ПКВЧ-6 ВЧ-3 Південна Суми
ПКВЧ-7 ВЧ-1 Південна Харків-Пасажирський
ПКВЧ-8 ВЧ-4 Південна Полтава
ПКВЧ-9 ЛВЧ-2 Придніпровська Кривий Ріг-Головний
ПКВЧД-2 ЛВЧД-2 Донецька Маріуполь
ПКВЧД-3 ЛВЧД-3 Одеська Одеса-Головна
ПКВЧД-4 ЛВЧД-6 Придніпровська Синельникове
ПКВЧД-6 ЛВЧД-6 Львівська Івано-Франківськ, Чернівці
ПКВЧД-7 ЛВЧД-7 Придніпровська Запоріжжя I
ПКВЧД-8 ЛВЧД-1 Львівська Львів
ПКВЧД-9 ЛВЧД-9 Південно-Західна Бахмач
ПКВЧД-10 ЛВЧД-10 Південна Гребінка
ПКВЧД-11 ЛВЧД-1 Придніпровська Дніпро-Головний
ПКВЧД-12 ЛВЧД-12 Одеська Каховка
ПКВЧД-13 ЛВЧД-13 Одеська Миколаїв
ПКВЧД-14 ЛВЧД-14 Львівська Ковель

Примітки:

  • ПКВЧ — вагонна дільниця, яка займається суто експлуатацією рухомого складу.
  • ПКВЧД — вагонне депо, де окрім експлуатації здійснюють також ремонт рухомого складу.

Під час епідемії коронавірусу

ред.
Докладніше: Коронавірусна хвороба 2019 в Україні
Докладніше: Глобальна фінансова криза 2020 року

Через епідемію коронавірусу Україна ввела спочатку карантин 12 березня, 16 березня — закрила кордони і 18 березня припинила приміське сполучення, а 18 березня 2020 року було оголошено про закриття вокзалів.

17 березня 2020 року «Укрзалізниця» збільшила кількість вагонів до наявних поїздів, щоб всі охочі могли дістатися додому. Решту квитків можна повернути через каси[64].

Російське вторгнення в Україну (з 2022)

ред.

Від початку російського вторгнення в Україну «Укрзалізниця» стала шляхом евакуації для мільйонів українців, а залізничники — тими самими Героями, завдяки яким стала можливою евакуація, доставка гуманітарних вантажів, реалізація залізної дипломатії та виконання багатьох інших завдань держави. Захищаючи країну на своєму фронті, залізничники, як і працівники інших сфер критичної інфраструктури, отримують поранення і, на жаль, жертвують найважливішим — власним життям. Згідно з повідомленням пресслужби «Укрзалізниці», станом на 26 грудня 2022 року, від початку російського вторгнення в Україну 24 лютого, загинуло 303 працівників АТ «Укрзалізниця»[65][66].

Крім того, «Укрзалізниця» стала єдиним залізничним шляхом світу, яким користувалися лідери ЄС, ООН, МАГАТЕ — Урсула фон дер Ляєн, Жозеп Боррель, Роберта Мецола, Шарль Мішель, Антоніу Гутерреш, Рафаель Гроссі та десятків країн світу, серед яких Джо Байден[67], Борис Джонсон, Олаф Шольц, Емманюель Макрон, Джорджа Мелоні, Фуміо Кішіда, Анджей Дуда, Ріші Сунак, Матеуш Моравецький, Маріо Драґі, Ґітанас Науседа, Інґріда Шимоніте, Егілс Левітс, Санна Марін, Петр Фіала, Едуард Геґер, Карл Негаммер, Метте Фредеріксен, Джастін Трюдо, Марк Рютте, Алар Каріс, Антоніу Кошта, Еді Рама, Ульф Крістерссон, Магдалена Андерссон, Мая Санду, Ксав'є Бетель, Джоко Відодо, Йонас Гар Стьоре, Ентоні Албанізі, Міхал Мартін тощо. Загалом послугами «Укрзалізниці» з березня 2022 року по лютий 2023 року скористалися понад 300 іноземних делегацій[68].

Докладніше: Візити лідерів іноземних держав в Україну під час російського вторгнення

З 6 грудня 2023 року, «Укрзалізниця» запровадила послугу з бронювання проїзних документів для військовослужбовців на своєму порталі онлайн, у разі відсутності квитків у продажу[69]. Відтепер військовослужбовці мають можливість придбати проїзні документи, навіть якщо поїздка раптова, наприклад, на лікування, у відрядження або до рідних у довгоочікувану відпустку, а квитки вже розкупили. Спецзамовлення квитків доступне на 17 поїздів, які найпопулярніші серед військовослужбовців, зокрема, це маршрути до міст, наближених до зони ведення бойових дій та зворотно[70].

Незважаючи на те, що на початкових етапах війни залізничне сполучення було призупинено, на початок 2024 року кількість пасажирів повернулася до довоєнного рівня: у 2023 році було перевезено 24,9 мільйона пасажирів. У 2024 році «Укрзалізниця» очікує, що кількість пасажирів зросте до 27,5 мільйонів[71].

Структура

ред.
Відокремлені підрозділи Код ЄДРПОУ Розташування
Регіональна філія «Львівська залізниця» 40081195 79007, Львів, вулиця Гоголя, 1
Регіональна філія «Одеська залізниця» 40081200 65012, Одеса, вулиця Пантелеймонівська, 19
Регіональна філія «Південна залізниця» 40081216 61052, Харків, вулиця Євгена Котляра, 7
Регіональна філія «Південно-Західна залізниця» 40081221 01034, Київ, вулиця Лисенка, 6
Регіональна філія «Придніпровська залізниця» 40081237 49602, Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 108
Філія «Вінницятрансприлад» 40081242 21100, Вінниця, площа Привокзальна, 1
Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» 40081258 01030, Київ, вулиця Івана Франка, 21
Філія «Дарницький вагоноремонтний завод» 40081263 02092, Київ, вулиця Алматинська, 74
Філія «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» 40081279 03049, Київ, вулиця Уманська, 5
Філія «Медіацентр „Магістраль“» 40081284 01034, Київ, вулиця Лисенка, 6
Філія «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту» 40081293 03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 39
Філія «Панютинський вагоноремонтний завод» 40081305 64660, Харківська область, Лозова, Панютине, вулиця Заводська, 5
Філія «Проєктно-конструкторське технологічне бюро інформаційних технологій» 40081310 01135, Київ, Жилянська вулиця, 97
Філія «Рефрижераторна вагонна компанія» 40081326 08502, Київська область, Фастів, вулиця Андрія Шептицького, 1-Б
Філія «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» 40081331 31103, Хмельницька область, Старокостянтинів, вулиця Гончара, 22
Філія «Центр забезпечення виробництва» 40081347 03049, Київ, Повітрофлотський проспект, 11/15
Філія «Центр охорони здоров'я» 40081352 03049, Київ, Повітрофлотський проспект, 9
Філія «Центр професійного розвитку персоналу» 40081368 19700, Черкаська область, Золотоноша, вулиця Черкаська, 14
Філія «Центр транспортного сервісу „Ліски“» 40081373 02092, Київ, вулиця Олекси Довбуша, 22
Філія «Центр управління промисловістю» 40081389 03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 32
Філія «Центральна станція зв'язку» 40081394 01030, Київ, вулиця В'ячеслава Липинського, 5
Філія «Проєктно-вишукувальний інститут залізничного транспорту» 40123423 03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 39
Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» 40123439 82400, Львівська область, Стрий, вулиця Зубенка, 2
Філія «Українська залізнична швидкісна компанія» 40123444 02096, Київ, вулиця Привокзальна, 3
Філія «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» 40123454 03680, Київ, вулиця Качалова, 7
Філія «Центр з будівництва та ремонту інженерних споруд» 43348533 01103, Київ, вулиця залізничне шосе, 5-Б
Філія «Центр транспортної логістики» 40123465 03150, Київ, вулиця Івана Федорова, 32
Регіональна філія «Донецька залізниця» 40150216 84400, Донецька область, Лиман, вулиця Привокзальна, 22
Філія «Енергозбут» 40150221 01135, Київ, Жилянська вулиця, 97
Філія «Центр сервісного забезпечення» 40150237 03680, Київ, вулиця Єжи Ґедройця, 5
Представництво в Російській Федерації та Республіці Білорусь 125009, Росія, Москва, Вознесенський провулок, 17
Представництво в Польщі та Словацькій Республіці 00-681, Польща, Варшава, вулиця Хожа, 63/67
Філія «Відомча воєнізована охорона» 40478614 03038, Київ, вулиця Івана Федорова, 39
Філія «Пасажирська компанія» 41022900 01032, Київ, вулиця Симона Петлюри, 21-А
Філія «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» 41149437 03035, Київ, вулиця Льва Толстого, 61

До статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» внесено 100 % акцій господарських товариств[55][56]:

Електрифікація

ред.

Зі здобуттям незалежності України гостро постало питання собівартості перевезень. Високі ціни на нафтопродукти роблять дизельну тягу економічно невигідною.

Один із шляхів вирішення проблеми, ухвалений урядом України, — електрифікація залізниць. Однак особливістю мережі залізниць України є те, що з часів СРСР окремі ділянки колії були електрифіковані по-різному:

  • на початку електрифікації її вели на постійному струмі напругою 3 кВ, це були основні завантажені шляхи в районах Донбасу, Криворіжжя, від Львова через Карпатські перевали на Закарпатті, від Харкова через Наддніпрянщину до Криму;
  • в подальшому інша частина залізничних колій України електрифікувалася на змінному струмі напругою 25 кВ (підвищена напруга дає економію на електроматеріалах, на різкому скороченні витрат на будівництво електропідстанцій, а також допускає передачу більшої електричної потужності на локомотив, тобто дозволяє вести більш важкі склади ). Так електрифікувалася центральна Україна (включаючи Київ та напрям на Москву), виходи до портів Одеси, шляхи Київ — Львів спочатку через Бердичів, потім через Коростень та Тернопіль.

При електрифікації перспективних ділянок залізничної мережі України зараз перевагу віддають змінному струму вищої напруги (~25 кВ). Однак якщо потрібно електрифікувати ділянку колії в оточенні мережі з постійним струмом (=3 кВ), то і на цій ділянці доводиться використовувати цю знижену напругу 3 кВ.

З 1991 по 2023 рік були електрифіковані наступні ділянки загальною довжиною понад 1700 км (жирним шрифтом виділено основні магістральні напрямки):

  • Роздільна — Кучурган (на кордоні с Молдовою), Одеська залізниця (10 км\ ~25 кВ) — 1991.
  • Львів — Сихів, Львівська залізниця (12 км \ =3 кВ) — 1992.
  • Красне — Тернопіль — Підволочиськ (Львівська залізниця \ Південно-Західна залізниця) — Хмельницький — Жмеринка (308 км \ ~25 кВ). Терміни електрифікації: Красне — Золочів (26 км) — 1995; Золочів — Тернопіль (64 км) — 1997; Жмеринка — Хмельницький — Гречани (106 км) — 1997; Тернопіль — Підволочиськ (51 км) — 1998; Підволочиськ — Гречани (61 км) — 1999.
  • Здолбунів — Рівне — Ківерці — Луцьк — Ковель, Львівська залізниця (161 км \ ~25 кВ). Терміни електрифікації: Здолбунів — Рівне (12 км) — 1998; Рівне — Ківерці (один шлях) (65 км) — 2001; Ківерці — Ковель (71 км) — 2001; Ківерці — Луцьк (13 км) — 2003.
  • Запоріжжя I/Запоріжжя II — Передатна — Ростуща — Кирпотине, Придніпровська залізниця (28 км \ =3 кВ) Терміни електрифікації: Запоріжжя I/Запоріжжя II — Передатна — Ростуща (14 км) — 1995; Ростуща — Кирпотине (14 км) — 1999.
  • Дебальцеве— Червона Могила, Донецька залізниця (125 км \ =3 кВ) — 1999.
  • Штерівка — Антрацит, Донецька залізниця (23 км \ =3 кВ) — 1996.
  • Ніжин — Чернігів, Південно-Західна залізниця (83 км \ ~25 кВ) — 20.08.1999.
  • Вороніжська — Шостка, Південно-Західна залізниця (11 км \ ~25 кВ) — 2004.
  • Борщагівка — Грушки, Південно-Західна залізниця (5 км \ ~25 кВ) — 2005.
  • Конотоп — Ворожба, Південно-Західна залізниця (один шлях) (77 км \ ~25 кВ) — 06.2010, другий шлях 06.2014 (фрагмент ходу Київ — Суми — Харків).
  • Коростень — Шепетівка, Південно-Західна залізниця (151 км \ ~25 кВ). Терміни електрифікації: Коростень — Яблонець (42 км) — 2005; Яблонець — Шепетівка (109 км) — 2006.
  • Фастів — Житомир, Південно-Західна залізниця (101 км \ ~25 кВ) — 08.2011 (фрагмент ходу Київ — Фастів — Житомир — Новоград-Волинський — Шепетівка).
  • Дебальцеве — Луганськ, Донецька залізниця (68 км \ =3 кВ). Терміни електрифікації: Дебальцеве — Комунарськ (35 км) — 2005; Комунарськ — Родакове (22 км) — 2006; Родакове — Луганськ (21 км) — 2007.
  • Яготин — Гребінка (Південно-Західна залізниця \ Південна залізниця) — Полтава-Київська — Огульці (~25 кВ\=3 кВ) — Люботин-Західний (366 км). Терміни електрифікації: Яготин — Гребінка (47 км) — 1994; Гребінка — Лубни (42 км) — 1996; Лубни — Ромодан (30 км) — 1998; Ромодан — Миргород (26 км) — 1999; Миргород — Гоголеве (14 км) — 2000; Гоголеве — Сагайдак (25 км) — 2001; Сагайдак — Полтава-Київська (51 км) — 2002; Полтава-Київська — Божків (36 км) — 2004; Божків — Коломак (40 км) — 2006; Коломак — Огульці (44 км) — 2007 (всі ділянки — ~25 кВ); Огульці — Люботин-Західний (6 км \ =3 кВ) — 2007.
  • Полтава — Кременчуг — Бурти (Південна залізниця \ Одеська залізниця) — Користівка (194 км \ ~25 кВ). Терміни електрифікації: Користівка — Кременчуг (59 км) — 2008; Полтава-Київська — Полтава-Південна (вузол, 18 км) — 2008; Полтава Південна — Малая Перещепинська (23 км) — 2011; Малая Перещепинська — Кременчуг (94 км) — 05.2012.
  • Полтава — Красноград  — Лозова, Південна залізниця (176 км \ ~25 кВ) — 05.2012.
  • Потоки — Золотнішине, Південна залізниця (6 км \ ~25 кВ) — 09.2018.
  • Коростень-Житомирський — Пост Південний, Південно-Західна залізниця (4,2 км \ ~25 кВ) — 01.2021.
  • пост 5 км — роз'їзд 12 км (новий другий шлях на ділянці Чорноморська — Берегова), Одеська залізниця (6,8 км \ ~25 кВ) — 11.2021.
  • Васильків-1 — Васильків-Центр, Південно-Західна залізниця (11 км \ ~25 кВ) — 12.2021.
  • Ковель — Ізов — Держкордон, Львівська залізниця (~80 км \ ~25 кВ) — 2022.
  • ім. Тараса Шевченка — Сміла, Одеська залізниця (6 км \ ~25 кВ) — 2021.
  • Сміла — Черкаси, Одеська залізниця (24 км \ ~25 кВ) — 01.2023.

У майбутньому планується електрифікація наступних ділянок:

  • Долинська — Миколаїв — Колосівка, Одеська залізниця (229 км \ ~25 кВ) (почнеться 2022 року, здійснюється у кредит);
  • Житомир — Новоград-Волинський, Південно-Західна залізниця (91 км \ ~25 кВ);
  • Бердичів — Житомир — Коростень — Виступовичі — Держкордон (Південно-Західна залізниця \ БЧ) (252 км \ ~25 кВ);
  • Ворожба (Південно-Західна залізниця \ Південна залізниця) — Суми  (64 км \ ~25 кВ) ;
  • Суми — Любтин, Південна залізниця (161 км \ ~25 кВ)
  • Миколаїв — Херсон, Одеська залізниця (55 км \ ~25 кВ);
  • Волноваха (Донецька залізниця \ Придніпровська залізниця) — Комиш-Зоря — Запоріжжя (217 км \ =3 кВ);
  • Чернігів — Горностаївка — Держкордон (Південно-Західна залізниця \ БЧ) (105 км \ ~25 кВ);
  • Черкаси (Одеська залізниця \ Південна залізниця) — Гребінка (82 км \ ~25 кВ).

Загальна довжина електрифікованих ліній становитиме близько 1400 км.

Посадові знаки розрізнення службовців

ред.
Докладніше: Знаки розрізнення залізничників

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1508 «Про знаки розрізнення і формений одяг працівників залізничного транспорту»[72], був затверджений формений одяг та знаки розрізнення залізничників. Додаток № 2 Постанови присвячений знакам розрізнення та описує їх використання згідно з посадами працівників. Весь персонал поділений на рядовий склад, молодший, середній, старший та вищій начальницький склад. До цього використовувалися знаки розрізнення зразка 1985 року.

Рядовий Молодший начальник Середній начальник Старший начальник Вищий начальник Заступник Перший заступник Директор
Погон                              

Сучасні швидкісні поїзди

ред.
 
Головний офіс Укрзалізниці, Київ
 
Регіональна філія «Львівська залізниця», Львів
 
Регіональна філія «Південна залізниця», Харків

Лініями Укрзалізниці курсують швидкісні поїзди категорій «Інтерсіті» та «Інтерсіті+», оператором яких є філія «Українська залізнична швидкісна компанія»[73].

Керівники Укрзалізниці

ред.

Генеральні директори Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці)

ред.

Голови правління АТ «Укрзалізниця»

ред.

Члени правління

ред.

Наглядова рада

ред.
  • Шевкі Аджунер — голова наглядової ради ПАТ «Українська залізниця» з липня 2018 року[93].

Критика

ред.

Проблемами залізничного транспорту України є:

  • недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють діяльність залізничного транспорту, та невідповідність його організаційної структури умовам розвитку ринкової економіки країни;
  • перехресне субсидування збиткових пасажирських перевезень за рахунок вантажних;
  • недостатня прозорість фінансової діяльності галузі;
  • низький рівень конкуренції на ринку залізничних перевезень[52].

Існуюча структура управління залізничним транспортом, стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень організації перевезень не відповідають зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг[53].

Корупція є серйозною проблемою Укрзалізниці[94][95]. У вересні 2021 року працівники Служби безпеки України викрили схеми постачання підроблених низькоякісних запчастин, що призвели до завдання державі збитків на 1,7 мільйона гривень[96].

Державна аудиторська служба (ДАСУ) виявила в АТ «Укрзалізниці» фінансових порушень, зовнішніх та внутрішніх ризиків на загальну суму у 61,4 мільярда гривень. Про це ДАСУ повідомила у звіті про перевірку підприємства за 2017—2020 роки[97].

Перспективи розвитку

ред.

Пріоритетним напрямком інвестиційної діяльності АТ «Укрзалізниця» є оновлення залізничного рухомого складу. Придбання нового та модернізація наявного парку у 2016 році передбачено на загальну суму 5,6 млрд грн[98].

25 липня 2016 року правління ПАТ «Укрзалізниця» представило план дій[99], що стосується усіх сфер діяльності та визначає короткострокові цілі щодо відновлення нормальної діяльності компанії[100].

У 2016 році було заплановано відремонтувати до 100 пасажирських вагонів, у 2017 році — 200 вагонів із встановленням вакуумних туалетів. Також є рішення щодо безперебійної роботи Wi-Fi у потягах та запровадження електронного квитка на електропоїзди[101].

27 вересня 2018 року компанія здійснила ребрендинг і представила новий логотип[102][103].

У 2021 році починається будівництво нової платформи у Броварах Київської області, щоб поєднати місто і столицю новою електричкою[104] Голова «Укрзалізниці» Володимир Жмак заявив, що у 2021 році УЗ буде розділена на 4 компанії, а непрофільні активи виставлять на продаж або передадуть у концесію. Зі складу компанії були виділені структури «UZ Cargo» і «UZ Infra», які займаються вантажоперевезеннями та інфраструктурою відповідно[105][106].

Також заплановано обладнати місцями для перевезення велосипедів нічні поїзди «Укрзалізниці»[107][108].

21 лютого 2023 року «Укрзалізниця» розпочала програму «#Залізна дерусифікація», з метою дерусифікації назв та приведення до європейських стандартів інфраструктурних об'єктів Української залізниці[109][110].

Рухомий склад

ред.

Є стаття за цією темою - Рухомий склад Укрзалізниці.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Акціонерне товариство «Українська залізниця». Консолідована фінансова звітність. Станом на 2017 рік разом із звітом незалежних аудиторів // Укрзалізниця.
  2. ↑ а б АТ «Укрзалізниця» оголосило результати консолідованої фінансової звітності за 2015 рік // Укрзалізниця. — 2016. — 15 липня.
  3. ↑ У 2017 році Укрзалізниця вперше за останні три роки спрацювала з позитивним фінансовим результатом, – Євген Кравцов // Укрзалізниця. — 2017. — 2 березня.
  4. ↑ Укрзалізниця: відсьогодні змінилася назва товариства. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 листопада 2018.
  5. ↑ Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця». Секретаріат Кабінету Міністрів України (www.kmu.gov.ua). 31 жовтня 2018
  6. ↑ Інформація про Українські залізниці. Архів оригіналу за 9 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
  7. ↑ а б Мінінфраструктури про стан поїздів "УЗ": на 90 % — металобрухт. www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 листопада 2021.
  8. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 14.12.1991 № 356 «Про створення Державної адміністрації залізничного транспорту України»
  9. ↑ Українські залізниці шляхом незалежності — 2002-2004 роки [Архівовано 2022-01-20 у Wayback Machine.] — газета Магістраль
  10. ↑ а б Скоростному столичному экспрессу Киев — Днепропетровск — 10 лет // Крюківський вагонобудівний завод. — 2013. — 24 июля.
  11. ↑ Між Києвом та Львовом почав курсувати ще один «Київський експрес». Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.
  12. ↑ Убытки «Укрзализныци» от пассажирских перевозок в 2009 г. составили свыше 5,2 млрд грн. — РБК-Україна
  13. ↑ Царські інтер'єри: вагон-салон від Укрзалізниці // BBC Україна. 13 лютого 2017
  14. ↑ Приїхали. Скільки коштував експеримент з поїздами Hyundai. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.
  15. ↑ а б В «Укрзалізниці» немає грошей на вітчизняні аналоги поїздів Hyundai [Архівовано 2015-02-18 у Wayback Machine.] — Дзеркало тижня
  16. ↑ «Hyundai» зняли з рейсу за 20 хвилин до відправки. Архів оригіналу за 18 лютого 2015. Процитовано 18 лютого 2015.
  17. ↑ Борис Колесников: Поезда Škoda будут курсировать по маршруту Харьков — Днепропетровск — Донецк — Харьков(рос.)
  18. ↑ «Укрзалізниця» скасувала два популярних нічних поїзда з Києва до Харкова. ukranews.com. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  19. ↑ «Укрзалізниця» — скасувала 14 пар нічних поїздів. lb.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  20. ↑ Вимагаємо якісних послуг від Укрзалізниці!. i-law.kiev.ua. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  21. ↑ Інфографіка. Які ділянки залізниць електрифіковано за роки незалежності України. — 2014. — 27 червня.
  22. ↑ Ярослав Вінокуров (8 лютого, 2019). Укрзалізниця втратила на Донбасі 226 тепловозів та 68 електролокомотивів. Громадське. Процитовано 2 травня 2019.
  23. ↑ В «Укрзалізниці» з`явилась нова функція замовлення квитків з пересадками. 18.01.2018.
  24. ↑ Уряд у рекордний термін затвердив консолідований фінансовий план ПАТ «Укрзалізниця» на 2018 рік, – Євген Кравцов. Медіацентр «Магістраль» (ua) . Процитовано 2 березня 2018.
  25. ↑ InterFax-Україна. "Укрзалізниця" запустила регулярний контейнерний поїзд Одеса-порт - Дніпро (ua) . Процитовано 2 серпня 2018.
  26. ↑ «Укрзалізниця» придбала понад 3 тисячі хопер-зерновозів з початку року. uprom.info. Національний промисловий портал. 3 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
  27. ↑ Укрзалізниця першою з державних компаній розпочинає підготовку до ІРО, — Владислав Криклій. mtu.gov.ua. Національний промисловий портал. Процитовано 29 жовтня 2019.
  28. ↑ «Укрзалізниця» домовилася з «General Electric» про закупівлю 40 локомотивів.
  29. ↑ Укрзалізниця звільнить 50 % персоналу у 2020 році. 24 Канал. 2 листопада 2019. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.
  30. ↑ «Залізна пошта» відправлятиметься з 5 міст України. Вечірній Київ. Процитовано 9 квітня 2022.
  31. ↑ «Укрзалізниця» відкрила продаж квитків до жіночих купе. dw.com (укр.). Процитовано 12 червня 2023.
  32. ↑ Південно-Західну залізницю перейменують у 2023 році. Vsim.ua. 21 лютого 2023.
  33. ↑ «Укрзалізниця» розпочинає комплексну програму дерусифікації. Історична правда. 22 лютого 2022.
  34. ↑ Перейменування станцій: стартує масштабна програма з українізації залізниці. ukrinform.ua. Укрінформ. 21 лютого 2023. Процитовано 20 лютого 2023.
  35. ↑ #Залізна_українізація.
  36. ↑ В «Укрзалізниці» з'явиться окрема філія, що відповідатиме за приміські перевезення. Railinsider.com.ua. 8 січня 2024.
  37. ↑ Загальна інформація. Державна адміністрація залізничного транспорту України. Архів оригіналу за 15.07.2016.
  38. ↑ Електрифікація залізниць України (змістовний огляд) (рос.)
  39. ↑ а б Електрифікація залізниць України: історія, сьогоднішній день та перспективи. traffic.od.ua. Процитовано 20 липня 2019. (рос.)
  40. ↑ АТ «Укрзалізниця», Прес-центр (2018). Інтегрований звіт АТ «Укрзалізниця» (укр.). Kyiv, Ukraine: АТ «Укрзалізниця». с. 76. ISBN n/a. {{cite web}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  41. ↑ АТ «Укрзалізниця», Прес-центр (2018). Інтегрований звіт АТ «Укрзалізниця» за 2018 рік (укр.). Kyiv, Ukraine: АТ Укрзалізниця. с. 11. ISBN n/a. {{cite web}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  42. ↑ press-centre, Ukrzaliznytsya (14 травня 2018). Ключові показники діяльності Укрзалізниці у 2017 р. порівняно з 2016 р. info.uz.ua (Ukrainian) . Ukrzaliznytsya. Процитовано 13 липня 2019.
  43. ↑ Почему уходит Пивоварский. Первое интервью после отставки / Борис Давиденко, Денис Кацило // ЛІГАБізнесІнформ. — 2015. — 11 грудня.(рос.)
  44. ↑ Шість міфів про реформу «Укрзалізниці» / Андрій Пивоварський // Економічна правда. — 2016. — 28 квітня.
  45. ↑ Балансова вартість основних фондів Укрзалізниці після переоцінки. — 2006. — 16 жовтня.
  46. ↑ Удосконалення механізмів реформування та розвитку залізничного транспорту в контексті реалізації структурних реформ в галузі // Національний інститут стратегічних досліджень.
  47. ↑ Міністр транспорту Йосип Вінський: «Державу ніхто не повинен грабувати!» / Інна Ковалів // Газета «Новая». — 2009. — 23 квітня. (рос.)
  48. ↑ "Укрзалізниця" відзвітувала про прибуток: за 9 місяців заробила понад 1,2 мільярда гривень. economics.unian.ua. 26.10.2016.
  49. ↑ а б Укрзалізниця отримала у 2022 році понад 10 млрд грн збитків, у 2023-му буде ще більше. LIGA (укр.). 26 січня 2023. Процитовано 19 квітня 2023.
  50. ↑ «Укрзалізниця» отримала 457 млн гривень прибутку у 2021 році. LB.ua. Процитовано 19 квітня 2023.
  51. ↑ УЗ вдалося зупинити за крок від прірви, - міністр. РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 грудня 2021.
  52. ↑ а б Про схвалення Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту: Кабінет Міністрів України; Розпорядження, Концепція від 27.12.2006 № 651-р
  53. ↑ а б "Про затвердження Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010—2019 роки": Кабінет Міністрів України; Постанова, Програма, Паспорт від 16.12.2009 № 1390
  54. ↑ Закон України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» від 23 лютого 2012 року № 4442-VI. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015.
  55. ↑ а б Постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
  56. ↑ а б Постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 Питання публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»
  57. ↑ Відбулася державна реєстрація публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» // Укрзалізниця. — 2015. — 21 жовтня.
  58. ↑ Процес завершення корпоратизації «Укрзалізниці» розблоковано
  59. ↑ Відсьогодні ПАТ «Укрзалізниця» розпочинає господарську діяльність // Укрзалізниця. — 2015. — 1 грудня.
  60. ↑ Суд повернув «Укрзалізницю» в підпорядкування Міністерства інфраструктури. Zaxid.net. 5 серпня 2017.
  61. ↑ У 2018 році Укрзалізниця інвестує 18,4 мільярда гривень у рухомий склад та продовжить структурні реформи. uprom.info. Національний промисловий портал. 28 лютого 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
  62. ↑ УЗ створила оператора вантажних перевезень. uprom.info. Національний промисловий портал. 13 листопада 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
  63. ↑ «Укрзалізниця» може закупити маневрові локомотиви Toshiba. uprom.info. Національний промисловий портал. 22 липня 2019. Процитовано 22 липня 2019.
  64. ↑ Економічна правда. 17 березня 2020.
  65. ↑ Від початку повномасштабного вторгнення росії Укрзалізниця стала «дорогою життя»…. 26.12.2022.
  66. ↑ Від початку повномасштабного вторгнення РФ загинуло 303 працівники Укрзалізниці. 26.12.2022.
  67. ↑ Голова «Укрзалізниці» про поїздку Байдена: «безпечно доставили». radiosvoboda.org.
  68. ↑ Українською залізницею з початку вторгнення РФ скористалися 300 іноземних делегацій.
  69. ↑ Сервіс бронювання квитків онлайн.
  70. ↑ Укрзалізниця запускає сервіс замовлення квитків для військовослужбовців. Укрзалізниця. Архів оригіналу за 14 січня 2024. Процитовано 13 січня 2024.
  71. ↑ Залізниця за два роки війни стала найстабільнішим видом транспорту в Україні. // Автор: Володимир Тиравський. 17.02.2024
  72. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1996 року № 1508 «Про знаки розрізнення і формений одяг працівників залізничного транспорту».
  73. ↑ Українська залізнична швидкісна компанія. Укрзалізниця. Архів оригіналу за 4 вересня 2017. Процитовано 1 червня 2016.
  74. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.03.2014 № 226-р «Про звільнення Болоболіна С. П. з посади генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України»
  75. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 292-р «Про призначення Остапюка Б. Я. генеральним директором Державної адміністрації залізничного транспорту України»
  76. ↑ а б Камишін йде з посади голови УЗ — очолить офіс з євроінтеграції Укрзалізниці в Європі. Latifundist.com (укр.). 27 лютого 2023. Процитовано 27 лютого 2023.
  77. ↑ Кабмін змінив в.о. голови правління «Укрзалізниці» // УНІАН. — 2016. — 30 березня.
  78. ↑ Кабмін призначив нового виконувача обов'язків голови правління «Укрзалізниці» // УНІАН. — 2016. — 26 травня.
  79. ↑ Керівництво ПАТ «Укрзалізниця» : [арх. 07.06.2016] // Укрзалізниця.
  80. ↑ Керівництво ПАТ «Укрзалізниця». Укрзалізниця. Архів оригіналу за 07.07.2017. {{cite web}}: Недійсний |deadlink=1 (довідка)
  81. ↑ Новим гендиректором «Укрзалізниці» став польський рокер // Українські новини. — 2016. — 20 квітня.
  82. ↑ Урядом затверджено Войцеха Бальчуна головою правління ПАТ «Укрзалізниця» // Укрзалізниця. — 2016. — 20 квітня.
  83. ↑ Виконання обов'язків голови правління ПАТ «Укрзалізниця» тимчасово покладено на Євгена Кравцова // Укрзалізниця. — 2017. — 10 серпня.
  84. ↑ Про дострокове припинення повноважень голови правління акціонерного товариства “Українська залізниця” Кравцова Є. П. Кабінет Міністрів України. 29 січня 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  85. ↑ Про тимчасове покладення виконання обов'язків голови правління акціонерного товариства «Українська залізниця” на Ж. Марчека». Кабінет Міністрів України. 5 лютого 2020. Процитовано 5 лютого 2020.
  86. ↑ Кабмін призначив т.в.о. голови «Укрзалізниці». РБК-Україна. 5 лютого 2020. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 8 червня 2021.
  87. ↑ а б Новим тимчасовим керівником «Укрзалізниці» став Іван Юрик, zaxid.net, 15 квітня 2020
  88. ↑ Про призначення В. М. Жмака головою правління акціонерного товариства «Українська залізниця». Кабінет Міністрів України. 26 серпня 2020. Процитовано 30 серпня 2020.
  89. ↑ Розпорядження КМУ від 21.03.2023
  90. ↑ Голова правління Укрзалізниці Лященко написав заяву про відставку. 07.10.2024, 21:01
  91. ↑ Уряд призначив нового очільника Укрзалізниці, Укрінформ, 21.10.2024
  92. ↑ Уряд змінив склад Правління Укрзалізниці. Укрзалізниця. 06.06.2016. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  93. ↑ InterFax Україна. Наглядова рада «Укрзалізниці» обрала своїм головою екс-голову представництва ЄБРР в Україні (ua) . Процитовано 17 липня 2018.
  94. ↑ Володимир Горковенко. Як «покращувався» кум Януковича. Економічна правда.
  95. ↑ Приватизація залізниці Кривопішина. Наші Гроші.
  96. ↑ Корупційна схема в Укрзалізниці: зловмисники нагріли руки на 1,7 мільйона гривень. 24 Канал (укр.). Процитовано 1 жовтня 2021.
  97. ↑ Аудит «Укрзалізниці»: виявлено фінансових порушень та ризиків на понад 60 мільярдів. 24 Канал (укр.). Процитовано 1 жовтня 2021.
  98. ↑ У 2016 році Укрзалізниця інвестує 5,6 млрд грн в оновлення рухомого складу. Укрзалізниця. 05.04.2016. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 26 травня 2016.
  99. ↑ Денис Кацило (27.07.2016). Дорожная карта Балчуна. Как изменится Укрзализныця. ЛІГАБізнесІнформ.
  100. ↑ Балчун представив план розвитку УЗ. Економічна правда. 26 липня 2016.
  101. ↑ Мінінфраструктури обіцяє кардинально оновити сервіс «Укрзалізниці». Інформаційний Акцент. 9 жовтня 2016. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 9 жовтня 2016.
  102. ↑ У новому логотипі «Укрзалізниці» відображений схематичний локомотив (фото). cfts.org.ua (рос.). ЦТС. 27 вересня 2018. Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  103. ↑ Дмитрий Демченко (27 вересня 2018). «Укрзализныця» представила новый логотип. ain.ua (рос.). Архів оригіналу за 27 вересня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
  104. ↑ З Броварів до Почайної: «Укрзалізниця» будує нову залізничну платформу. kyiv-future.com.ua (укр.). Процитовано 30 квітня 2021.
  105. ↑ Новостворена філія «UZ-Cargo» розробила план встановлення ринкових цін на використання вантажних вагонів. www.uz.gov.ua. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  106. ↑ UZ Cargo сформують до середини літа, — Езугбая. РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 жовтня 2021.
  107. ↑ У поїздах УЗ можуть з'явитися несподівані нововведення: про що йде мова. РБК-Україна (рос.). Процитовано 1 жовтня 2021.
  108. ↑ В українських поїздах далекого сполучення можуть з'явитися місця для велосипедів. cfts.org.ua (рос.). Процитовано 1 жовтня 2021.
  109. ↑ Богданьок, Олена (21 лютого 2023). Залізна українізація: «Укрзалізниця» позбудеться російських назв і позначок. Суспільне (укр.). Процитовано 21 лютого 2023.
  110. ↑ «Укрзалізниця» запускає велику програму дерусифікації залізниці. Що вона передбачає. Цензор.НЕТ (укр.). 21 лютого 2023. Процитовано 21 лютого 2023.
  111. ↑ Нові подробиці про поїзд «Чотирі столиці» який почне курсувати до країн Балтії з вересня 2018 року. uprom.info. Національний промисловий портал. 11 серпня 2018. Процитовано 11 серпня 2018.

Література

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Укрзалізниця&oldid=43813347