Дарницький вагоноремонтний завод
Філія «Да́рницький вагоноремо́нтний заво́д» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (Дарницький ВРЗ, ДВРЗ) — підприємство, відокремлений підрозділ ПАТ «Укрзалізниця», предметом діяльності якого є:
- Надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом;
- Ремонт і технічне обслуговування рухомого складу;
- Будівництво вантажних вагонів;
- Надання послуг з іншої допоміжної діяльності в сфері транспорту.
 | |
| 50°26′58″ пн. ш. 30°40′58″ сх. д. / 50.44960000002777178° пн. ш. 30.68300000002777850° сх. д.Координати: 50°26′58″ пн. ш. 30°40′58″ сх. д. / 50.44960000002777178° пн. ш. 30.68300000002777850° сх. д. | |
| Тип | Філія |
|---|---|
| Галузь | залізничний транспорт |
| Засновано | 1935 |
| Штаб-квартира |
 Україна, Київ |
| Територія діяльності | Східна Європа |
| Ключові особи | Кузнецов Євген Миколайович, начальник філії |
| Послуги | надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, ремонт і технічне обслуговування рухомого складу, будівництво вантажних вагонів, надання послуг з іншої допоміжної діяльності в сфері транспорту |
| Співробітники | близько 1300 |
| dvrz.com.ua | |
 | |
Адреса: 02092, Київ, вулиця Алматинська, 74.
Поблизу підприємства знаходиться однойменний мікрорайон "ДВРЗ".
Історія ред.
Дарницький ВРЗ будувався у 1934—1937 роках, але почав працювати вже у серпні—вересні 1935 року; тоді ж відремонтовано та відправлено в експлуатацію перші вагони.
Після завершення будівництва виробнича потужність заводу становила ремонт 6000 вантажних вагонів на рік. Ремонтувались вагони різних типів: від 25-тонних критих до 50-тонних платформ, снігоочисні машини, рефрижератори. У 1941 році завод евакуювали до міста Канаш (Чувашія).
Після визволення Києва від німецької окупації у листопаді 1943 року почалось відновлення зруйнованого заводу. У 1944 році завод випустив перші відремонтовані після війни вагони; у 1945 році запрацювали заводські електропідстанції, котельня, компресорна, киснева станції; відновлювались та впроваджувались в експлуатацію цехи заводу. До кінця 1948 року потужність заводу досягла довоєнного рівня.
У 1958 році замість застарілого «стійлового» методу почалося впровадження прогресивної поточно-конвеєрної технології ремонту: у 1959 році на заводі впроваджено перший в історії залізничного транспорту головний конвеєр по ремонту 4-вісних напіввагонів. В 1960—61 роках були побудовані та впроваджені в дію, і головний конвеєр для ремонту 4-вісних критих вагонів, і універсальний конвеєр для ремонту усіх типів 4-вісних напіввагонів.
У 1960 році модель поточно-конвеєрної лінії експонувалась на ВДНГ СРСР і одержала високу оцінку. Завдяки впровадженню передових на той час технологій за 2 роки стало можливим підвищити продуктивність праці на 70 %, випуск відремонтованих вагонів збільшився у 2 рази.
У 1972 році на заводі розпочато реконструкцію, після якої виробнича потужність заводу, при двозмінному режимі роботи, склала 16750 приведених вагонів в рік — його потужність відносно до потужності перед початком реконструкції збільшилася майже вдвічі.
У 1989 році завод при чисельності працюючих 3500 осіб досягнув виробничих потужностей: відремонтовано 15 285 вантажних вагонів.
А з початку 1990-х років, коли завдання з ремонту вантажних вагонів зменшилося майже у 5 разів, завод перейшов на роботу в одну зміну — і його виробничі потужності становили 8200 вагонів. Чисельність працюючих скоротилася майже вдвічі, а заборгованість з заробітної плати становила до 7 місяців. Вихід зі скрутного становища вбачався в збільшенні обсягів виробництва та розширенні номенклатури продукції.
У 1993—1994 роках на заводі освоєно капремонт хопер-дозаторів, у 1997 році — капітально-відновний ремонт напіввагонів з продовженням терміну служби та капітально-відновний ремонт кузовів електропоїздів ЕР2, а з 2000 року — капітальний ремонт думпкарів, для чого були створені відповідні виробничі потужності.
Російсько-українська війна ред.
У ході російського вторгнення в Україну, уранці 5 червня 2022 року Росія обстріляла завод чотирьома крилатими ракетами. Зруйновано три цехи: ковальський, інструментальний та деревообробний. Серед постраждалих лише охоронець[1][2].
Міністерство оборони РФ заявили, що «знищено поставлені східноєвропейськими країнами танки Т-72 та іншу бронетехніку». Однак, за заявою голови Укрзалізниці Олександра Камишіна, там стояли лише піввагони та зерновози.[3] Військової техніки не знайшли й журналісти, які оглянули територію заводу.[2].
Сучасна діяльність заводу ред.
Предметом діяльності заводу є:
- надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом;
- ремонт і технічне обслуговування рухомого складу;
- будівництво вантажних вагонів;
- надання послуг з іншої допоміжної діяльності в сфері транспорту.
Нагороди ред.
У 2003 році завод брав участь у міжнародному конкурсі «Золоті торгові марки» та був нагороджений міжнародною премією «Бізнес-Олімп» з присвоєнням звання «Золота торгова марка».
Див. також ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: category:DVRZ |
- Дарницький вагоноремонтний завод. ПАТ «Укрзалізниця». Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
- Дарницький ВРЗ. Київський міський центр зайнятості
- Дарницький вагоноремонтний завод отримав ліцензію на виробництво вантажних вагонів. Хрещатик. 2 квітня 2009. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
Примітки ред.
- ↑ У Києві обстріляли Дарницький вагоноремонтний завод. Що відомо. BBC News Україна. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ а б Зруйновані цехи і жодних танків: наслідки російського ракетного удару по заводу в Києві. www.ukrinform.ua. 5 червня 2022. Процитовано 10 червня 2023.
- ↑ Зруйновані цехи і жодних танків: наслідки російського ракетного удару по заводу в Києві. Укрінформ. 5 червня 2022. Архів оригіналу за 6 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.