Відкрити головне меню

Список іншомовних письменників, народжених в Україні/Російськомовні

Цей список є підсторінкою Списку іншомовних письменників, народжених в Україні (виокремлений через надто великий обсяг, а також із міркувань зручності). Всі пояснення, а також перелік скорочень наведені в головному списку.

Письменники, що писали ще й іншими мовами, крім російської, увійшли в обидва (за винятком тих, в яких є й україномовні, й російськомовні твори: для них буде список окремий). З огляду на це четвертий стовпчик у таблиці залишається (як і в головному списку), бо іноді в ньому з'являтиметься не тільки російська мова.

Ім'я Ім'я рідною мовою Місце народження Мова Джерела Додаткова інформація
А  
Олександр Авдєєнко Александр Остапович Авдеенко Макіївка (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1908-1996; прозаїк (також драматург і кіносценарист) із бурхливою творчою біографією: його дебют привітали на найвищому рівні, але вже через кілька років він був виключений з компартії та Спілки письменників; воював, потім писав пригодницькі романи (популярні в глухі сорокові-п'ятдесяті роки), згодом був майже забутий читачами, але наприкінці життя знов привернув до себе увагу відвертими спогадами «Відлучення» (1989) та «Кара без злочину» (1991)
Аркадій Аверченко Аркадий Тимофеевич Аверченко Севастополь (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1881-1925; надзвичайно популярний гуморист та сатирик
Ілля Авраменко Илья Корнильевич Авраменко село Володькова Дівиця Носівського району Чернігівської області (рос.) КЛЭ 1907-1973; поет; його вірші присвячено переважно місту Ленінграду
Володимир Аврущенко Владимир Израилевич Аврущенко Ямпіль, тепер Сумської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1908-1941; комсомольський поет; на війні потрапив до німецького полону, був жорстоко закатований: прив'язаний за ноги до двох танків та розірваний живцем
Анатолій Аграновський Анатолий Абрамович Аграновский Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1922-1984; публіцист, один з провідних журналістів пізньорадянської доби, автор понад двадцяти книжок; за деякими чутками, саме він написав спогади Брежнєва
Г. Адамов (Григорій Борисович Ґібс) Г. Адамов (Григорий Борисович Гибс) Херсон (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1886-1945; автор «Таємниці двох океанів» — одного з найпопулярніших радянських пригодницьких романів до періоду «відлиги»
Всеволод Азаров Всеволод Борисович Азаров Одеса (рос.) КЛЭ 1913-1990; поет і перекладач (з української та естонської)
Раїса Азарх Раиса Моисеевна Азарх Щербинівка Катеринославської губернії, тепер Дзержинськ Донецької області (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1897-1971; прозаїк, мемуаристка; учасниця Громадянської війни в Росії та Іспанії, а також Другої світової (включаючи фінську); сприяла виданню творів Миколи Хвильового
Давид Айзман Давид Яковлевич Айзман Миколаїв (рос.) КЛЭ, КЕЭ 1869-1922; прозаїк і драматург; серед його спадщини є й твори в дусі суворого критичного реалізму, і символістично-модерністські; частині їх притаманний гострий сюжет; майстер діалогу; у стилістиці зображення єврейського середовища був попередником Семена Юшкевича та Ісака Бабеля
Юлій Айхенвальд Юлий Исаевич Айхенвальд Балта, тепер Одеської області (рос.) КЛЭ, РП, РЗ, фах. дж. 1872-1928; критик і перекладач; визначався витонченістю аналізу; за те, що публічно висловився проти розстрілу Миколи Гумільова, був висланий більшовиками за кордон, де загинув під колесами трамвая
Іван Аксьонов Иван Александрович Аксёнов Путивль, нині Сумської області (рос.) КЛЭ, РП 1884-1935; поет (його творчість лежала в річищі футуризму), перекладач, віршознавець, літературний критик
Марко Алданов (Марко Олександрович Ландау) Марк Алданов (Марк Александрович Ландау) Київ (рос.) РЗ, КЛЭ 1886-1957; видатний автор історичних романів та повістей; хімік
Михайло Алексєєв Михаил Павлович Алексеев Київ (рос.) КЛЭ 1896-1981; літературознавець, академік; спеціалізувався на міжлітературних зв'язках, отже, має подвійне відношення до цього списку
Сергій Алексєєв Сергей Петрович Алексеев село Плисків, нині Погребищенського району Вінницької області (рос.) КЛЭ 1922-2008; прозаїк, лауреат держпремії, також автор підручника з історії СРСР для початкової школи
Сергій Алимов Сергей Яковлевич Алымов Славгород, тепер Краснопільського району Сумської області (рос.) РЗ, СПРЗ, КЛЭ 1892-1948; автор текстів популярних радянських пісень «Вася-Василёк», «Любимый Сталин», «Песня о Блюхере», «Песня 5-й дивизии» («Утикают с Приднепровья польские уланы, только ходят веерами конские хвосты…») та ін.
Маргарита Алігер Маргарита Иосифовна Алигер Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ, КЕЭ 1915-1992; радянська поетка; перекладала з української, а також з азербайджанської, узбецької тощо
Ал. Алтаєв (Маргарита Володимирівна Ямщикова) Ал. Алтаев (Маргарита Владимировна Ямщикова) Київ (рос.) УЛЕ, РП, КЛЭ 1872-1959; прозаїк; писала переважно для дітей, автор багатьох гостросюжетних творів, значною мірою — на історичну тематику
Василь Анастасевич Василий Григорьевич Анастасевич Київ (рос.) УЛЕ, РП, КЛЭ 1775-1845; бібліограф, історик, перекладач, один з найкращих знавців російської книжки; абсольвент Київської духовної академії
Юрій Андрєєв Юрий Андреевич Андреев Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1930; головний редактор фундаментальної книжкової серії «Библиотека поэта»
Сергій Андрєєвський Сергей Аркадьевич Андреевский Олександрівка колишньої Катеринославської губернії (рос.) КЛЭ, РП 1848-1919; поет і критик; за фахом криміналіст
Юлій Анненков Юлий Лазаревич Анненков Вінниця (рос.) КЛЭ 1919-2008; прозаїк і драматург; автор белетризованих біографій великих людей, романів про Другу світову війну, лібретто оперет
Максим Антонович Максим Алексеевич Антонович Білопілля, тепер Сумської області (рос.) КЛЭ 1835-1918; літературний критик і публіцист; його вважають українським діячем, але писав він все ж російською
Микола Анциферов Николай Павлович Анциферов Софіївка, зараз у межах міста Умані (рос.) КЛЭ 1889-1958; літературознавець; багато займався літературним минулим міст Москви та Петрограда
Соломон Апт Соломон Константинович Апт Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1921-2010; надзвичайно визначний перекладач (давньогрецька, німецька), член-кореспондент Німецької академії літератури й мови
Арго (Абрам Маркович Гольденберг) Арго (Абрам Маркович Гольденберг) Єлисаветград, нині Кіровоград (рос.) КЛЭ 1897-1968; поет-сатирик, автор віршованих фейлетонів, байок, пародій, а також текстів оперет; перекладач французької та польської класики
Микола Миколайович Арденс Николай Николаевич Арденс Кролевець (рос.) КЛЭ 1890-1974; літературознавець (замолоду ще й поет), займався головно Левом Толстим; до 1934 року мав прізвище Апостолов
Аркадій Арканов Аркадий Михайлович Арканов Київ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1933; видатний сатирик (прозаїк і драматург); за фахом лікар
Михайло Арцибашев Михаил Петрович Арцыбашев хутір Доброславівка Охтирського повіту Харківської губернії (нині Сумська область) (рос.) УЛЕ, РП, РЗ, КЛЭ 1878-1927; автор славетного роману «Санін», з якого розпочалася сексуальна революція в Російській імперії
Валентин Асмус Валентин Фердинандович Асмус Київ (рос.) КЛЭ, ФЭ 1894-1975; філософ і літературознавець; викладав у вишах Києва, пізніше в Москві
Анна Ахматова (Ганна Андріївна Горенко) Анна Ахматова (Анна Андреевна Горенко) Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1899-1966; коментарів не вимагає: одна з найвидатніших російських поетес
Б  
Семен Бабаєвський Семён Петрович Бабаевский село Куньє, тепер Ізюмського району Харківської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1909-2000; один з найбільших лакувальників соціалістичного життя (роман «Кавалер Золотої Зірки»); тричі лауреат Сталінської премії; його тексти не відзначаються особливими художніми якостями, проте біографія значима для характеристики доби (зокрема, тогочасного літературного життя)
Ісак Бабель Исаак Эммануилович Бабель Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1894-1940; «Кінармію» та оповідання про Беню Крика знають всі, але не всі — що він перед загибеллю працював над романом про голодомор
Віктор Баграновський Виктор Митрофанович Баграновский Катеринослав, нині Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1905-1972; прозаїк і педагог; автор романів про школу
Едуард Багрицький (Едуард Георгійович Дзюбін) Эдуард Багрицкий (Эдуард Георгиевич Дзюбин) Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1895-1934; чудовий поет, дарма що пробільшовицький; допоміг Сосюрі та Микитенку стати визначними письменниками
Олександр Баласогло Александр Пантелеймонович Баласогло Херсон (рос.) РП, КЛЭ 1813-1893; учасник гуртка петрашевців; поет і трохи історик; його вірші, що вирізняються оригінальністю форми, присвячені головно самотності мислячої людини
Микола Балашов Николай Иванович Балашов Херсон (рос.) КЛЭ 1919-2006; видатний літературознавець; в коло його наукових інтересів входили поети Відродження та бароко, німецькі класики, а понад усе — французькі символісти, парнасці та пізніші модерністи
Сергій Балухатий Сергей Дмитриевич Балухатый Феодосія (рос.) КЛЭ 1892-1945; літературознавець і бібліограф; фахівець із творчості Чехова та Горького
Лев Бараг Лев Рыгоравіч Бараг Київ (біл.), (рос.), (башк.) ЭЛІМБ, КЛЭ, фах. дж. 1900-1994; білоруський, російський та башкирський фольклорист; літературознавець
Леонід Баткін Леонид Михайлович Баткин Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1932; історик, літературознавець, культуролог; особливо значущі його праці про італійське Відродження; брав участь у непідцензурному альманасі «Метрополь» (1979)
Олександр Батров Александр Михайлович Батров Одеса (рос.) УЛЕ 1906-1990; прозаїк, автор повістей і новел про громадянську війну, а також на тему дитинства; ще йому належить кілька кіносценаріїв
Лідія Бать Лидия Григорьевна Бать Одеса (рос.) КЛЭ 1900-1980; прозаїк, критик, перекладач; у співавторстві з Олександром Дейчем написала історико-біографічну повість про Тараса Шевченка
Рахіль Баумволь ? Одеса (їдиш), (рос.) КЛЭ, КЕЭ 1914-2000; поетеса; значну частину її двомовного доробку складають вірші для дітей; також переклала російською роман Башевіса-Зінґера «Раб»
Владлен Бахнов Владлен Ефимович Бахнов Харків (рос.) КЛЭ 1924-1994; поет, драматург, кіносценарист; відомий як автор пародій, сатиричних творів, естрадних мініатюр (в тому числі для Тарапуньки й Штепселя); серед його кіносценарного доробку такий радянський гіт, як «Іван Васильович змінює фах»
Олександр Безименський Александр Ильич Безыменский Житомир (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1898-1973; поет, автор тексту пісні «Молодая гвардия»
Василь Безкровний Василий Матвеевич Бескровный село Шийківка, нині Борівського району Харківської області (рос.) КЛЭ 1908-1978; індолог; найбільше відомий як укладач словників гінді та урду, але також досліджував творчість новітніх індійських письменників, перекладав
Павло Безсалько Павел Карпович Бессалько Катеринослав, нині Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ 1887-1920; прозаїк і драматург; був робітником, займався революційною діяльністю (меншовик), втік із сибірського заслання і в Парижі почав друкувати орієнтальні леґенди; згодом звернувся до творів з робітничого життя, позначені дуже сильним «класовим почуттям»
Альфред Бем Альфред Людвигович Бем Київ (рос.), (чес.) КЛЭ 1886-1945; літературознавець; досліджував творчість російських класиків, у тому числі в Чехословаччині, куди емігрував 1919 року; листувався з Мариною Цвєтаєвою
Микола Бердяєв Николай Александрович Бердяев Київ (рос.) ФЭ, КЛЭ 1874-1948; філософ і публіцист; бувши екзистенціалістом, природно, багато писав і про художню літературу: про Олексія Хом'якова, про Костянтина Леонтьєва, про Моріса Метерлінка, а понад усе — про Федора Достоєвського
Павло Берков Павел Наумович Берков Акерман, нині Білгород-Дністровський (рос.) КЛЭ 1896-1969; видатний літературознавець; досліджував російську літературу XVIII століття (зокрема, Василя Капніста), але також і пізніших часів, багато уваги приділяв міжлітературним зв'язкам; його науковому стилю притаманна рясність фактичного матеріалу, широке використання архівних джерел; замолоду також займався поетичним перекладом
Віктор Бершадський Виктор Арнольдович Бершадский Одеса (рос.) УЛЕ 1916-1972; прозаїк, писав переважно про війну (і сам був учасником Другої світової)
Рудольф Бершадський Рудольф Юльевич Бершадский Єлисаветград, нині Кіровоград (рос.) КЛЭ 1909-1979; прозаїк; пішов воювати до Червоної армії ще хлопчиком, отже, переважно про війну й писав (але не тільки: наприклад, про археологів на розкопках Хорезма)
Дем'ян Бєдний (Юхим Олексійович Придворов) Демьян Бедный (Ефим Алексеевич Придворов) село Губівка, тепер Компаніївського району Кіровоградської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1883-1945; крім того, що найуславленіший радянський байкар та підлабузник («Ефим Лакеевич Придворов»), ще й допомагав знищити труп Фанні Каплан
Яків Бєлінський Яков Львович Белинский Кролевець (рос.) КЛЭ 1909-1988; поет, перекладач; відомий як автор радянських пісень та дотепних гумористичних мініатюр
Валентин Бєлоусов Валентин Алексеевич Белоусов станція Волноваха, тепер Донецької області (рос.) УЛЕ 1919-1976; прозаїк; учасник Другої світової війни; писав про повоєнне радянське життя
Євген Бивалов Евгений Сергеевич Бывалов Маріуполь (рос.) КЛЭ 1875-1943; гідний уваги письменник-мариніст; скрізь плавав і про все писав
Петро Биков Пётр Васильевич Быков Севастополь (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1843-1930; поет, перекладач і бібліограф; редагував повні зібрання творів Гоголя, Афанасьєва-Чужбинського та ін.
Олександр Билинов[1] (Олександр Йосипович Бейлінов) Александр Былинов (Александр Иосифович Бейлинов) Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1909-2000; прозаїк; у його романах, повістях та оповіданнях ідеться про радянських робітників та військовиків; був радянським письменником і радянською людиною, тож не дивина, що епоха Перебудови загальмувала його творчість — дивно, що згодом, вже на дев'ятому десятку, він знов почав писати, і то вільніше й цікавіше
Олексій Бібик Алексей Павлович Бибик Харків (рос.) УЛЕ, РП, ЛГ(1967) 1877-1976; найстаріший радянський прозаїк: дев'яносто дев'ять років, один місяць та один день на світі прожив; описував важке життя робітників до революції, революційні події та «соціалістичне будівництво»; був також драматургом
Віктор Бібіков Виктор Иванович Бибиков Київ (рос.) УЛЕ, РП 1863-1892; прозаїк, нарисовець, перекладач; прототип Треплєва з чеховської «Чайки»
Яків Білінкіс Яков Семёнович Билинкис Умань (рос.) КЛЭ 1926-2001; літературознавець, спеціалізувався на творчості Лева Толстого
Володимир Білль-Білоцерковський Владимир Наумович Билль-Белоцерковский Олександрія, тепер Кіровоградської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1885-1970; дуже відомий в радянські часи драматург
Анатолій Білоус Анатолий Васильевич Билоус Маріуполь (рос.) УЛЕ 1938
Олександр Біск Александр Акимович Биск Одеса (рос.) РП 1883-1973; поет і перекладач; батько відомого французького письменника Алена Боске
Іполит Богданович Ипполит Фёдорович Богданович село Переволочна Полтавської губернії (нині не існує, затоплене) (рос.) УЛЕ, РП XVIII, КЛЭ 1744-1803; поет і перекладач, автор славетного віршованого роману «Душенька»
Володимир Богораз Владимир Германович Богораз Овруч, нині Житомирської області (рос.) КЛЭ 1865-1936; етнограф, фольклорист, прозаїк і поет; значна частина його творчості (так наукової, як і художньої) присвячена народам Південного Сходу Азії та Півночі Америки
Володимир Боград Владимир Эммануилович Боград Велика Білозерка, нині Запорізької області (рос.) КЛЭ 1917-1986; літературознавець, текстолог та бібліограф, що присвятив себе вивченню творчості так званих революційних демократів Росії XIX століття
Богдан Боднарський Богдан Степанович Боднарский Радивилів, нині Рівненської області (рос.) КЛЭ 1874-1968; бібліограф; очолював Книжкову палату; запровадив десяткову класифікацію
Божидар (Богдан Петрович Гордєєв) Божидар (Богдан Петрович Гордєєв) Харків (рос.) РП, КЛЭ 1894-1914; поет (намагався поєднувати слов'янізовану архаїку з сучасними формами віршу та традиціями романтизму) і теоретик віршування (одночасно з Сергієм Бобровим розпочав дослідження найскладніших ділянок російськомовної ритміки)
Леонід Большаков Леонид Наумович Большаков Сновськ, тепер Щорс Чернігівської області (рос.) УЛЕ 1924; найбільший російський шевченкознавець (принаймні поза столицями), упорядник «Оренбургской Шевченковской энциклопедии» та інших краєзнавчих видань (ну, і багатьох оригінальних праць, звичайно)
Сергій Бондарін Сергей Александрович Бондарин Одеса (рос.) КЛЭ 1903-1978; прозаїк; писав переважно для дітей і підлітків; майстер короткої новели (хоча в його доробку є й повісті), уважний до психології своїх героїв та до яскравих деталей оповіді
Юрій Борєв Юрий Борисович Борев Харків (рос.) КЛЭ 1925; літературознавець та естетик; також романіст; його трактат про комічне викликав нищівну критику великого російського структураліста Володимира Яковича Проппа; в епоху Перебудови заходився збирати й видавати політичні анекдоти минулого часу (оговтався!)
Олександр Боровиковський Александр Львович Боровиковский Харків (рос.) УЛЕ 1844-1905; поет і правознавець; син Левка Боровиковського, тому в українських джерелах його називають Олександром Левковичем, а в російських — Александром Львовичем
Віктор Борота ? село Старогнатівка Тельманівського району Донецької області (урум.), (рос.) фах. дж. 1936; урумський поет, прозаїк, а ще й спортивний діяч (тренер із боротьби)
Соломон Борщевський Соломон Самойлович Борщевский Катеринослав, нині Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ 1895-1962; літературознавець; продуктивно займався дослідженням творчості Достоєвського й Салтикова-Щедріна, а також їхніми взаєминами
Володимир Борщуков Владимир Иосифович Борщуков село Гірськ, нині Щорського району Чернігівської області (рос.) КЛЭ 1915; цілковито радянський літературознавець; прихильник ідеологічної боротьби
Олександр Бродський (Абрам Ісакович Бродський) Александр Бродский (Абрам Исаакович Бродский) Київ (рос.) УЛЕ 1913-?
Рафаїл Брусиловський Рафаил Моисеевич Брусиловский Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1894-1971
Михайло Булгаков Михаил Афанасьевич Булгаков Київ (рос.) фах. дж. 1891-1940; коментарів знов-таки не треба: є достатньо відомими як його визначальний внесок до російської літератури, так і скептичне ставлення до української держави
Фока Бурлачук Фока Фёдорович Бурлачук село Сніжна, тепер Погребищенського району Вінницької області (рос.) УЛЕ 1914-1997; письменник і генерал; першим висловив ідею створення Народного Руху України
Давид Бурлюк Давид Давидович Бурлюк хутір Семиротівщина (нині не існує; був розташований поблизу Лебедина) колишнього Охтирського повіту Харківської губернії (рос.) РП 1882-1967; лідер футуристського руху в російській літературі (цікаво, що російські футуристи були значною мірою українського походження: Бурлюки, Маяковський, Кручоних, Божидар…)
Микола Бурлюк Николай Давидович Бурлюк Котельва Охтирського повіту Харківської губернії, тепер Полтавської області (рос.) РП 1890-1920; брат Давида Бурлюка, теж футурист
В  
Леонід Вишеславський Леонид Николаевич Вышеславский Миколаїв (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1914-2002; визначний російський поет в Україні, лауреат Шевченківської премії (1983)
Павло Вінтман Павел Ильич Винтман Маріуполь (рос.) УЛЕ 1918-1942
Георгій Владимов (Георгій Миколайович Волосевич) Георгий Владимов (Георгий Николаевич Волосевич) Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1931-2003; кожний його великий твір ставав подією в літературному житті: «Велика руда», «Три хвилини мовчання», «Вірний Руслан», «Генерал та його армія»…
Тетяна Волгіна Татьяна Ильинична Волгина Жмеринка, тепер Вінницької області (рос.) УЛЕ 1911-1981
Максиміліан Волошин (Максиміліан Олександрович Кирієнко-Волошин) Максимилиан Александрович Кириенко-Волошин Київ (рос.) РП 1877-1932; коментарів не потребує: визначний поет, та й суспільної значимості неабиякої
Леонід Воронін Леонид Акимович Воронин селище Кірове, тепер Дзержинського району Донецької області (рос.) УЛЕ 1917-1990
Роман Вуль Роман Михайлович Вуль Одеса (рос.) УЛЕ 1906-1979
Г  
Олександр Галич (Олександр Аркадійович Ґінзбурґ) Александр Галич (Александр Аркадьевич Гинзбург) Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) фах. дж. 1918-1977; славетний бард; також драматург і кінодраматург
Борис Галін (Борис Абрамович Рогалін) Борис Галин (Борис Абрамович Рогалин) Нікополь, тепер Дніпропетровської області (рос.) УЛЕ 1904-1983
Лев Галкін Лев Абрамович Галкин Дружківка, тепер Донецької області (рос.) УЛЕ 1913-?
Олена Ган Елена Андреевна Ган, урождённая Фадеева Ржищів, тепер Кагарлицького району Київської області (рос.) УЛЕ, РП 1814-1842; гарна жінка й непогана письменниця, але, на жаль, мати Олени Блаватської
Север Гансовський Север Феликсович Гансовский Київ (рос.) фах. дж. 1918-1990; фантаст
Всеволод Гаршин Всеволод Михайлович Гаршин Приємна Долина, тепер село Переїзне Артемівського району Донецької області (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1855-1888; видатний прозаїк; поєднував критичний реалізм зі свого роду романтизмом та сатирою
Олександр Гатов Александр Борисович Гатов Харків (рос.) УЛЕ 1899-1972
Андрій Глоба Андрей Павлович Глоба Ромни Сумської області (рос.) УЛЕ 1888-1964
Микола Гнєдич (Гнідич) Николай Иванович Гнедич Полтава (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1784-1833; славетний перекладач «Іліади» російською мовою
Микола Гоголь Николай Васильевич Гоголь-Яновский село Великі Сорочинці, тепер Миргородського району Полтавської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1809-1852; беззаперечний геній у будь-якому масштабі — і в українському, і в російському, і в світовому
Михайло Голодний (Михайло Семенович Епштейн) Михаил Голодный (Михаил Семёнович Эпштейн) Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1903-1949; автор поезій цілком революційно-комсомольсько-патетичного змісту, але є в нього й книжка «Вірші про Україну»
Борис Горбатов Борис Леонтьевич Горбатов Петро-Мар'ївська рудня, тепер місто Первомайськ Луганської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1908-1954; один із засновників першої письменницької організації Донбасу та двомовного журналу «Забой»
Семен Гордєєв (Самуїл Мойсейович Гордєєв-Ґольдфайн) Семён Гордеев (Самуил Моисеевич Гордеев-Гольдфайн) містечко Макарів, тепер селище Київської області (рос.) УЛЕ 1902-1990; вiдомий російський поет i перекладач в Україні
Фрідріх Горенштейн Фридрих Наумович Горенштейн Киів (рос.) фах. дж. 1932-2002; дуже гарний прозаїк
Лук'ян Горлецький Лукьян Петрович Горлецкий село Криничне, тепер Деражнянського району Хмельницької області (рос.) УЛЕ 1910-1986; прозаїк-прикордонник
Аркадій Горнфельд Аркадий Георгиевич Горнфельд Сімферополь (рос.) УЛЕ, РП 1867-1941; визначний критик
Яків Городськой (Яків Зіновійович Блюмкін) Яков Городской (Яков Зиновьевич Блюмкин) Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1898-1966
Микола Гревцов Николай Александрович Гревцов Харків (рос.) УЛЕ 1920-?
Валерій Грузін Валерий Леонидович Грузин Київ (рос.) УЛЕ 1944
Матвій Грунін Матвей Львович Грунин Сімферополь (рос.) УЛЕ 1909-1987; поет; перекладав твори Рильського, Тичини, Сосюри, Первомайського…
Олексій Губін Алексей Губин (Леонид Иванович Губин) Слов'яносербськ, тепер селище Луганської області (рос.) УЛЕ 1926; прозаїк та кінодраматург (сценарій документального фільму про Івана Микитенка)
Ґ  
Ізмаїл Ґордон Измаил Борисович Гордон Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області (рос.) УЛЕ 1922-2008
Василь Ґроссман Василий Семёнович (Иосиф Соломонович) Гроссман Бердичів, тепер Житомирської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. 1905-1964; автор легендарного «заарештованого» роману «Життя і доля»; правдиво писав і про Великий терор, і про Голодомор, і про Голокост
Д  
Леонід Даєн Леонид Абрамович Даен Коростень, тепер Житомирської обрасті (рос.) УЛЕ 1929
Володимир Даль Владимир Иванович Даль селище Луганський завод, нині місто Луганськ (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1801-1872; найвидатніший з російських лексикографів; також писав прозу, зокрема на українські теми
Софія Дальня (Софія Яківна Дерман) Софья Дальняя (Софья Яковлевна Дерман) Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області (рос.) УЛЕ, [1] 1886-1960; була репресована
Федір Даниленко (Федір Федотович Даниленко Фёдор Даниленко (Фёдор Федотович Даниленко) с. Дубовий Гай, Прилуцький повіт, Полтавська губернія, Російська імперія (рос.) Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов нар. 1875; прозаїк, репресований
Володимир Демидов (Владилен Ізотович Демидов) Владимир Демидов (Владилен Изотович Демидов) Горлівка Донецької області (рос.) УЛЕ 1932; поет, прозаїк, перекладач
Віталій Демченко Виталий Григорьевич Демченко Мерефа Харківської області (рос.) УЛЕ 1937; хоч і пише російською, але є в нього вірші про Сковороду, Франка, Шевченка, Федьковича, Івана Вишенського, Лесю Українку…
Ольга Джигурда Ольга Петровна Джигурда село Печеніги, тепер селище Чугуївського району Харківської області (рос.) УЛЕ 1901-1986; була військовим лікарем на флоті, от про війну й писала
Лев Длигач Лев Михайлович Длигач Київ (рос.) УЛЕ 1904-1949; поет, перекладач
Володимир Добровольський Владимир Анатольевич Добровольский Харків (рос.) УЛЕ 1918-2003
Анатолій Домбровський Анатолий Иванович Домбровский село Комунарне, тепер Роздольненського району АРК (рос.) УЛЕ 1934-2001; засновник крімського журналу «Брега Тавриды», почесний академік Кримської академії наук
Юхим Дорош Ефим Яковлевич Дорош Єлизаветград, тепер Кіровоград (рос.) УЛЕ 1908-1972
Єгор Дріянський Егор Эдуардович Дриянский село Кошари Конотопського повіту Чернігівської губернії (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1812-1873; наслідував Гоголя у прозі, писав комедії, але найбільше відзначився у жанрі мисливських нотаток («Записки мелкотравчатого»)
Ілля Дубинський Илья Владимирович Дубинский село Бутенки, тепер Кобеляцького району Полтавської області (рос.) УЛЕ, ЗПС, КЛЭ 1898-1989; в Громадянську війну був у «червоних козаках», а в Другу світову — вже в таборах на сибірському засланні; його проза переважно автобіографічна, відзначається достовірністю; товаришував з Антоненком-Давидовичем
Петро Дубровський Пётр Павлович Дубровский Чернігів (рос.) УЛЕ 1812-1882; філолог
Володимир Дудінцев Владимир Дмитриевич Дудинцев Куп'янськ, тепер Харківської області (рос.) УЛЕ 1918-1998; два його твори стали символічними для двох радянських епох: «Не хлібом єдиним» — у добу відлиги та «Білі шати» — у добу перебудови
Надія Дурова Надежда Андреевна Дурова (корнет Александров) Київ, за іншими даними — Херсон (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1783-1866; уславлена кавалерист-дівиця, мемуаристка; писала й на українську тематику (наприклад, повість «Ярчук — собака духовидець»)
Ольга Дякова-Толкачова Ольга Витальевна Дьякова-Толкачёва село Омельник, тепер Онуфріївського району Кіровоградської області (рос.) УЛЕ 1913-1975
Е  
Марко Еґарт Марк Моисеевич Эгарт Кривий Ріг (рос.) КЛЭ 1901-1956
Лев Ейдлін Лев Залманович Эйдлин Чернігів (рос.) КЛЭ 1910-1985; китаїст: літературознавець та перекладач
Марко Ейхенгольц Марк Давидович Эйхенгольц Кременчук (рос.) КЛЭ 1889-1953; літературознавець
Ілля Еренбурґ Илья Григорьевич Эренбург Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1891-1967; дуже відомий прозаїк і публіцист; також поет; назва його повісті «Відлига» перейшла на цілу епоху радянської історії
Є  
Олександр Євлахов Александр Михайлович Евлахов Одеса (рос.) КЛЭ 1880-1966; літературознавець; трошки поет
Ірина Євса Ирина Александровна Евса Харків (рос.) УЛЕ 1956
Олександр Єгоров Александр Иванович Егоров Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1850-1903; радше публіцист та видавець, ніж прозаїк; дуже допоміг Іванові Манжурі
Вячеслав Єзерський Вячеслав Викентьевич Езерский Ізяслав, тепер Хмельницької області (рос.) УЛЕ 1890-1963; автор роману «Шевченко»; форма імені «Вячеслав» (без апострофа) — із УЛЕ; прохання не виправляти авторитетне академічне видання!
Мілій Єзерський Милий Викентьевич Езерский Ізяслав, тепер Хмельницької області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1891-1976; відомий автор гарних історичних повістей та романів; писав також белетристику з життя народів Півночі
Тетяна Єфименко Татьяна Петровна Ефименко Харків (рос.) УЛЕ 1890-1918; поетка; писала в дусі Олександра Кондратьєва; її мати-росіянка українізувалася під впливом свого чоловіка, відомого українського етнографа, а дочка таки повернулася до російської мови; і матір, і дочку вбили бандити
Ж  
Віра Желихівська Вера Петровна Желиховская Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1835-1896; теж, як і Олена Блаватська, дочка Олени Ган; автор прозаїчних творів про Кавказ (імперського спрямування, але не позбавлених етнографічної цінності)
Микола Жихарєв Николай Семёнович Жихарев село Семенівка Каховського району Херсонської області (рос.) УЛЕ 1936-1989
Олег Жихарєв Олег Викторович Жихарев Харків (рос.) УЛЕ 1941
Жупан Иосип Васильевич Иосиф Васильевич Жупан село Бородівка, тепер Мукачівського району Закарпатської області (рос.) УЛЕ 1904-1987
Павло Журба (Пантелеймон Терентійович Скрипников) Павел Журба (Пантелеймон Терентьевич Скрыпников) село Троїцьке, тепер Петропавлівського району Дніпропетровської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1895-1976; речник радянської пропаганди; написав роман та кіносценарій про Олександра Матросова
З  
Віталій Закруткін Виталий Александрович Закруткин Феодосія (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1908-1984
Федір Залата Фёдор Дмитриевич Залата село Різдв'янське, тепер селище Сиваське Новотроїцького району Херсонської області (рос.) УЛЕ 1914-?; а от брат його, Леонід Залата, був українським письменником…
Анатолій Заруба Анатолий Леонидович Заруба Маріуполь (рос.) УЛЕ 1936
Давид Заславський Давид Иосифович Заславский Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1880-1965; радянський публіцист; цікавою є історія перекручень, яких він припускався у трьох послідовних виданнях своєї книжки «М. П. Драгоманов» (1924, 1935, 1964)
Ріталій Заславський Риталий Зиновьевич Заславский Київ (рос.) УЛЕ 1928; поет і перекладач; видав у власному перекладі першу антологію української поезії для дітей «Где ты, барвинок, рос, вырастал»
Валер'ян Захаржевський Валерьян Петрович Захаржевский Кам'янець-Подільський (рос.) УЛЕ 1887-1977; прозаїк, кандидат медичних наук; писав про військових лікарів, про Тараса Шевченка…
Корнелій Зелінський Корнелий Люцианович Зелинский Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1896-1970; теоретик конструктивізму
Тадеуш Зелінський Tadeusz Stefan Zieliński село Скрипчинці, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (пол.), (нім.), (рос.), (лат.) УЛЕ 1859-1944; класичний філолог
Ісак Золотаревський Исаак Яковлевич Золотаревский Черкаси (рос.) УЛЕ 1906-1973; сатирик
А. Зорич (Василь Тимофійович Локоть) А. Зорич (Василий Тимофеевич Локоть) Борзна, тепер Чернігівської області (рос.) КЛЭ 1899-1937; сатирик; репресований
Михайло Зощенко Михаил Михайлович Зощенко Полтава (рос.) УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. 1894-1958; знаменитий прозаїк, зламаний відомою ждановською постановою; багато перекладав з української
И  
І  
М. Ільїн (Ілля Якович Маршак) М. Ильин (Илья Яковлевич Маршак) Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1896-1953; один з найкращих радянських науково-популярних письменників (ініціал «М» нічого не значить; автор зветься просто М. Ільїн, як, наприклад, О. Генрі)
І. Ільф (Ілля Арнольдович Файнзільберґ) И. Ильф (Илья Арнольдович Файнзильберг) Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1897-1937; ну, його разом з Євг. Петровим усі знають (крім тих дописувачів Вікіпедії, що вважають його Іллею Арнольдовичем Ільфом, хоча це псевдонім: був письменник І. Ільф, а був громадянин Ілля Арнольдович Файнзільберґ)
Віра Інбер Вера Михайловна Инбер Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1890-1972; починала ще до революції, потім була одною з найвідоміших (але не найкращих) радянських поеток
Ї  
К  
Емануїл Казакевич Эммануил Генрихович Казакевич, עמנואל קאַזאַקעװיטש Кременчук (рос.), (їдиш) УЛЕ, КЛЭ 1913-1962; військовий розвідник — на цьому досвіді написана його повість «Зірка», один з найкращих творів про війну; замолоду віршував мовою їдиш
Римма Казакова Римма Фёдоровна Казакова Севастополь (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1932-2008; дуже відома поетка з генерації «шістдесятників»
Станіслав Калиничев Станислав Сергеевич Калиничев Донецьк (рос.) УЛЕ 1931
Олександра Калмикова Александра Михайловна Калмыкова Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1850-1926
Златослава Каменкович (Златослава Зальмонівна Хачатурян) Златослава Зальмоновна Каменкович (Златослава Зальмоновна Хачатурян) Сімферополь (рос.) УЛЕ 1915-1986; цікава радянська письменниця, авторка дитячої книжки «Тайна Високого замку»
Галина Камінна Галина Александровна Каменная село Гросулове, тепер селище Велика Михайлівка Одеської області (рос.) УЛЕ 1926
Віра Карасьова Вера Евгеньевна Карасёва Київ (рос.) УЛЕ 1905-1983; звичайна радянська дитяча письменниця; не було б чого й сказати про неї, якби не пережила ленінградську блокаду
Григорій Карєв Григорий Андреевич Карев село Бежбайраки, тепер Кропивницьке Новоукраїнського району Кіровоградської області (рос.) УЛЕ 1914-?
Лазар Кармен (Лев Осипович Коренман або Корнман) Лазарь Кармен (Лазарь или Лев Осипович Корнман или Коренман) Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1876-1920; побутописець одеської колоритної бідноти; постраждав від денікінської контррозвідки; батько знаменитого кінорежисера Романа Кармена
Роман Кармен Роман Лазаревич Кармен Одеса (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1906-1978; найбільше (і всесвітньо) відомий як кінорежисер, але ж він і сценарії писав, а кіносценарист — таки професія літературна
Ірина Карнаухова Ирина Валерьяновна Карнаухова Київ (рос.) КЛЭ 1901-1959; фольклористка (також дитяча письменниця)
Володимир Карпеко Владимир Кириллович Карпеко Козятин (рос.) КЛЭ 1922-1993; популярний був свого часу поет; і пісні його співали по радіо…
Валентин Катаєв Валентин Петрович Катаев Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. 1897-1986; один з дуже визначних радянських прозаїків та драматургів; багато писав про Одесу; років у сімдесят опанував зовсім новий стиль і дозволяв собі писати таке, що взагалі не віталося. Багато хто з сучасників вважав його за людину дуже непорядну
Ісак Кауфман Исаак Михайлович Кауфман Новгород-Сіверський (рос.) КЛЭ 1892-1971; бібліограф
Зельман Кац Зельман Менделевич Кац село Тупичів, тепер Городнянського району Чернігівської області (рос.) УЛЕ, [2] 1911-2008; один із старіших російських поетів сучасності; йому було майже 97 років, і він готував до друку нову книжку поезій, коли помер
Михайло Каченовський Михаил Трофимович Каченовский Харків (рос.) УЛЕ 1775-1842; критик, журналіст, історик; академік Петербурзької академії наук; заперечував автентичність «Слова про Ігорів похід»
Анатолій Кашеїда Анатолий Фёдорович Кашеида місто Тальне, тепер Черкаської області (рос.) УЛЕ 1928-1998
Дмитро Кедрін Дмитрий Борисович Кедрин Богодухівський рудник, тепер село Щеглівка поблизу Донецька (рос.) УЛЕ, КЛЭ, [3] 1907-1945; талановитий був поет; загадково загинув
Керча Іван Юрійович Иван Юрьевич Керча село Страбичове, тепер Мукачівського району Закарпатської області (рос.) УЛЕ 1914-1951; поет, журналіст, радянський функціонер
Віра Кетлінська Вера Казимировна Кетлинская Севастополь (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1906-1976; цікава радянська письменниця (прозаїк)
Олег Кирилов Олег Евгеньевич Кириллов Харків (рос.) УЛЕ, [4][недоступне посилання з липень 2019] 1938
Володимир Кисельов Киселёв Владимир Леонтьевич Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1922-1995; прозаїк; батько українського поета Леоніда Кисельова
Валерій Кіор ? селище Старий Крим Іллічівського району міста Маріуполь Донецької області (урум.), (рос.) фах. дж. 1951; основоположник урумської літератури; по батькові — Іванович
Олександр Кіпен Александр Абрамович Кипен Мелітополь, тепер Запорізької області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1870-1938; прозаїк і вчений-виноградар; майстерно відтворював колорит народної мови
Григорій Кіпніс Григорий Иосифович Кипнис Київ (рос.) УЛЕ 1923-?; прозаїк (переважно документальна проза); багато перекладав з української
Семен Кірсанов Семён Исаакович Кирсанов Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1906-1972; дуже вигадливий поет; між іншим, започаткував такий химерний жанр, як науково-фантастична поема
Віра Клюєва Вера Николаевна Клюева Маріуполь (рос.) КЛЭ 1894-1964; поетеса, перекладачка, філолог; кілька років очолювала кафедру російської мови в Монгольському університеті (Улан-Батор), зібрала багато матеріалів з монгольського фольклору
Іван Клюшников Иван Петрович Клюшников хутір Криничний Сумського повіту Харківської губернії (рос.) КЛЭ 1811-1895; поет, прозаїк (це не той Клюшников, якого антинігілістичний роман «Марево»)
Єгор Ковалевський Егор Петрович Ковалевский село Ярошівка, тепер Дергачівського району Харківської області (рос.) КЛЭ 1809-1868; своєрідний прозаїк та завзятий мандрівник
Кирило Ковальджі Кирилл Владимирович Ковальджи село Ташлик, тепер Кам'янське Арцизького району Одеської області (рос.) КЛЄ 1930; гарний поет; піклувався про російських молодих аванґардистів
Борис Ковинєв Борис Константинович Ковынев село Мар'ївка Полтавської губернії (рос.) КЛЭ 1903-1970; дивна річ: поет був зовсім слабенький: ледве міг риму підібрати, а ти диви — принаймні два його вірші стали фактично народними піснями
Олександр Коган Александр Григорьевич Коган Київ (рос.) КЛЭ 1921-2000; літературознавець
Павло Коган Павел Давыдович Коган Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1918-1942; автор славетної «Бригантини», яка стала прообразом пізнішої бардівської пісні
Михайло Козаков Михаил Эммануилович Козаков станція Ромодан, тепер селище Миргородського району Полтавської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1897-1954; прозаїк, автор величезного історичного роману «Крах імперії»; між іншим, батько відомого актора, теж Михайла Козакова
Яків Козельський Яков Павлович Козельский містечко Кемберда Полтавського полку (рос.) РП XVIII 1728->1793; перекладач
Федір Козельський Фёдор Яковлевич Козельский Полтава (рос.) УЛЕ, РП XVIII 1734->1799; необдарований поет, кепкували з нього, бідолашного…
Григорій Козінцев Григорий Михайлович Козинцев Київ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1905-1973; режисер, але знов-таки і сценарист також, а тому теж літератор
Єлисей Колбасін Елисей Яковлевич Колбасин вірогідно, Одеса або Одещина (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1831 чи 1827—1885; прозаїк, літературознавець; приятелював з Іваном Тургенєвим
Осип Количев Осип Яковлевич Колычев Одеса (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1904-1973; популярний свого часу поет (також автор текстів пісень)
Олена Колтоновська Елена Александровна Колтоновская, урождённая Сасько Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1871-1952; критикеса; писала, зокрема, про Шевченка, Винниченка, Коцюбинського, український театр
Михайло Кольцов (Михайло Юхимович Фрідлянд) Михаил Кольцов (Михаил Ефимович Фридлянд) Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1898-1940; уславлений радянський журналіст; автор фейлетонів, репортажів, нарисів, оповідань; брав участь у Громадянській війні в Іспанії, прототип Каркова в романі Хемінгуея «По кому подзвін»; репресований
Лідія Компус Лидия Силуановна Компус село Ценцевичі біля Луцька (рос.) КЛЭ 1896-?; від 1921 року мешкала в Естонії; прозаїк
Віктор Кондратенко Виктор Андреевич Кондратенко Харків (рос.) УЛЕ 1911-1987; про війну писав; десять років очолював український російськомовний журнал «Радуга»
Ілля Константиновський Илья Давыдович Константиновский село Вилкове, тепер Кілійського району Одеської області (рос.) КЛЭ 1914-1995
Володимир Конюшев Владимир Фёдорович Конюшев Одеса (рос.) КЛЭ 1925-1982
Лев Копелєв Лев Зиновьевич Копелев Київ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1912-1997; філолог-германіст, перекладач, видатний правозахисник та публіцист
Наум Коржавін (Наум Мойсейович Мандель) Наум Коржавин (Наум Моисеевич Мандель) Київ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1925; поет, безперечно, видатний, а от його громадські погляди… Нібито і відсидів, і дисидент, і майже все розуміє, а так і не позбувся імперського вірусу
Володимир Корнілов Владимир Николаевич Корнилов Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ, КЛЭ, фах. дж. 1928-2002; видатний поет-лірик, також цікавий прозаїк; підписував листи протесту проти радянської сваволі, через що багато років був позбавлений можливості друкуватися
Микола Коробка Николай Иванович Коробка Кременець, тепер Тернопільської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1872-1921; літературознавець, видавець та дослідник творів Гоголя
Володимир Короленко Владимир Галактионович Короленко Житомир (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1853-1921; визначний письменник та сміливий громадський діяч
Михайло Коршунов Михаил Павлович Коршунов Сімферополь (рос.) КЛЭ 1924-2003; дитячий письменник
Іван Костиря Иван Сергеевич Костыря хутір Федорівка, тепер село Федорівське Межівського району Дніпропетровської області (рос.) УЛЕ 1932-2003; лікар, геолог, прозаїк, фантаст, краєзнавець…
Георгій Костоправ Γιωργης Κοστοπραβ, Георгис Костоправ село Малоянисоль, тепер Куйбишеве Володарського району Донецької області (румейс.), (рос.) УЛЕ, ЛУ-15.III.1984 та 09.II.1989, Радуга№ 6'1988 1903-1938 (репресований); перший визначний поет з приазовських греків (румеїв); організатор грецького літературного життя в Україні, а також на Кавказі; репресований; по батькові — Антонович
Федір Костромітін Фёдор Иванович Костромитин село Велика Бабка Чугуївського району Харківської області (рос.) УЛЕ 1934
Яків Костюковський Яков Аронович Костюковский Золотоноша, тепер Черкаської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1921—2011; сатирик; писав для Тарапуньки й Штепселя; співавтор сценаріїв трьох найкращих кінокомедій Леоніда Гайдая
Степан Костяний Степан Порфирьевич Костяной село Соколова Балка, тепер Новосанжарського району Полтавської області (рос.) УЛЕ 1928; про військових льотчиків писав
Лев Котелянський Лев Осипович Котелянский Кам'янець-Подільський (рос.) УЛЕ 1851-1879; і сатирик, і критичний реаліст
Олександр Котляревський Александр Александрович Котляревский посад Крюкове, тепер на території міста Кременчука (рос.) КЛЭ 1837-1881; славіст, археолог, етнограф; займався, зокрема, поховальними звичаями давніх слов'ян, а також давньою писемністю, історією літератури, фольклористикою, мовознавством
Аркадій Коц Аркадий Яковлевич Коц Одеса (рос.) КЛЭ 1872-1943; пролетарський поет і перекладач; працював штейгером у Донбасі; найбільше уславився тим, що переклав російською текст гімну «Інтернаціонал»
Олександр Кравцов Александр Фёдорович Кравцов Луганськ (рос.) УЛЕ 1915-1983; поет, журналіст
Сергій Кравчинський Сергей Михайлович Кравчинский село Новий Стародуб, тепер Петрівського району Кіровоградської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1851-1895; видатний революціонер-народник, терорист; автор кількох романів, публіцистичних та пропагандистських творів; шанувальник та популяризатор (в Європі) поезії Тараса Шевченка
Ісак Крамов Исаак Наумович Крамов Житомир (рос.) КЛЭ, [5] 1919-?; письменник, критик, автор цікавих літературних портретів
Леонід Крапивников Леонид Иванович Крапивников Київ (рос.) УЛЕ 1920-1942; авіатор; про пілотів і писав свої вірші
Саша Красний (Олександр Давидович Брянський) Саша Красный (Александр Давыдович Брянский) Севастополь (рос.) УЛЕ, фах. дж. 1882-1995; мабуть, найстаріший російський поет; до Спілки письменників його прийняли у віці 102 років! І вірші писав до останніх днів!
Іван Кратт Иван Фёдорович Кратт село Ольшана, тепер Ічнянського району Чернігівської області (рос.) КЛЭ 1899-1950; автор історичних романів про Руську Америку
Ніна Крахмальова Нина Варфоломеевна Крахмалёва Дебальцеве, тепер Донецької області (рос.) УЛЕ 1926
Данило Крептюков Даниил Александрович Крептюков Сквира, тепер Київської області (рос.) КЛЭ 1888-1957; прозаїк; член нелегального народницького угруповання в Україні, а після революції — більшовицький діяч у Мурманську; писав, одначе, більше про Україну
Всеволод Крестовський Всеволод Владимирович Крестовский село Мала Березайка, тепер Мала Березянка Таращанського району Київської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1840-1895; надзвичайно популярний бульварний письменник, автор сумнозвісних «Петербурзьких нетрів» та ще бридкіших «антинігілістичних» та антисемітських романів; український рух та особисто Тараса Шевченка трактував зневажливо, з монархічних позицій; але Шевченка таки перекладав російською; не плутати з Надією Дмитрівною Хвощинською, яка користувалася псевдонімом «В. Крестовський»
Борис Кржевський Борис Аполлонович Кржевский Київ (рос.) КЛЭ 1887-1954; літературознавець, перекладач
Сиґізмунд Кржижановський Сигизмунд Доминикович Кржижановский Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1887-1950; його похмура фантастика нагадує раз Булгакова, раз Кафку; майже не видавався до кінця вісімдесятих років
Фелікс Кривін Феликс Давыдович Кривин Маріуполь (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1928; надзвичайно оригінальний майстер прозаїчних байок та притч; мудрий та дотепний, а іноді кумедний
Анатолій Крим Анатолий Исаакович Крым Вінниця (рос.) УЛЕ 1946; прозаїк, драматург; останнім часом перейшов на українську мову, тому незабаром облишить цей список, перейде до іншого
Олена Криштоф Елена Георгиевна Криштоф Ялта (рос.) УЛЕ 1925
Євген Кріґер Евгений Генрихович Кригер Одеса (рос.) КЛЭ 1906-1983; автор радянських нарисів
Онисим Кронгауз Анисим Максимович Кронгауз Харків (рос.) КЛЭ 1920-1988; поет, перекладач
Еміль Кроткий (Емануїл Якович Герман) Эмиль Кроткий (Эммануил Яковлевич Герман) Кам'янець-Подільський (рос.) КЛЭ 1892-1963; «крокодильський» сатирик (а спочатку «сатириконський»), майстер епіграми
Олексій Кручоних (Кручений) Алексей Елисеевич Кручёных село Олевка, тепер Музиківка Білозерського району Херсонської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ, РП 1886-1968; один з найрадикальніших російських футуристів; поет та теоретик
Костянтин Кудієвський Константин Игнатович Кудиевский Цюрупинськ, тепер Херсонської області (рос.) УЛЕ 1923-1992; прозаїк-мариніст, лауреат премії ім. П. Г. Тичини «Чуття єдиної родини»
Анатолій Кузнецов Анатолий Васильевич Кузнецов Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1929-1979; автор знаменитої повісті «Бабин яр»; втік до Британії
Євген Кузнецов Евгений Семёнович Кузнецов Керч (рос.) УЛЕ 1912-1994; радянський поет
Михайло Кузнецов Михаил Матвеевич Кузнецов Одеса (рос.) КЛЭ 1914-1980; радянський критик; нецікавий
Василь Кулєшов Василий Иванович Кулешов Ровеньки, тепер Донецької області (рос.) КЛЭ 1919-?; літературознавець
Григорій Курєньов Григорий Самойлович Куренёв Нікополь (рос.) КЛЭ 1921; радянський поет
Йосип Курлат Иосиф Борисович Курлат Луганськ (рос.) УЛЕ 1927-2000; поет, дитячий письменник, перекладач
Л  
Борис Лавреньов Борис Андреевич Лавренёв Херсон (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1891-1959; поет, прозаїк та дуже відомий драматург; за деякими відомостями, справжнє прізвище — Сергєєв
Л. Лазарєв (Лазар Ілліч Шиндель) Л. Лазарев (Лазарь Ильич Шиндель) Харків (рос.) КЛЭ 1924-2010; критик; приятель Віктора Некрасова; воював під Сталінградом; редактор фільму Тарковського «Соляріс»; від 1992 і до самої смерті очолював журнал «Вопросы литературы»
Соломон Лазурін (Соломон Мойсейович Баєвський) Соломон Лазурин (Соломон Моисеевич Баевский) Мелітополь (рос.) УЛЕ, фах. дж. 1899-1959; кіносценарист і драматург
Євген Ланн (Євген Львович Лозман) Евгений Ланн (Евгений Львович Лозман) Харків (рос.) КЛЭ 1896-1958; перекладач і коментатор англійської літератури, великий її знавець; писав також історичні романи з англійської тематики та літературні розвідки; дуже любив Харків, хоча мешкав у Москві; разом із смертельно хворою жінкою наклав на себе руки, бо не хотів втрачати її
Марко Ланськой Марк Зосимович Ланской Миколаїв (рос.) КЛЭ 1909-1990; прозаїк-баталіст; також сатирик, гуморист, детективник, кіносценарист…
Борис Ластовенко Борис Яковлевич Ластовенко село Старомайорське Великоновосілківського району Донецької області (рос.) УЛЕ 1946; поет, прозаїк
Олександр Лебеденко Александр Гервасьевич Лебеденко Черкаси (рос.) КЛЭ 1892-1975; учасник Першої світової та Громадянської війн; про них і писав (але не тільки)
Вільгельм Левік Вильгельм Вениаминович Левик Київ (рос.) КЛЭ 1907-1982; видатний російський поет-перекладач, таких небагато є
Вадим Левін Вадим Александрович Левин Харків (рос.) УЛЕ, [6], [7] 1933; поет, перекладач, кандидат психологічних наук; автор чудових імітацій англійських дитячих віршів (найкраща збірка — «Нерозумна конячка»; рос. «Глупая лошадь»)
Кирило Левін Кирилл Яковлевич Левин Одеса (рос.) КЛЭ 1892-1980; прозаїк; учасник Першої світової війни, був у полоні
Роман Левін Роман Александрович Левин Лубни, тепер Полтавської області (рос.) УЛЕ 1930; поет, прозаїк, лібретист; один з небагатьох вцілілих в'язнів Берестейського ґетто
Раїса Левіна Раиса Зельмановна (или Семёновна) Левина Одеса (рос.) УЛЕ 1903-1993; поетка, прозаїк; її мандрівне життя дало матеріал для творів і про Маньчжурію, і про Україну
Гаврило Левінзон Гавриил Александрович Левинзон Харків (рос.) УЛЕ 1935; прозаїк; пише для дітей
Юрій Левітанський Юрий Давыдович Левитанский Київ (рос.) КЛЭ 1922-1996; поет, перекладач; учасник Другої світової війни; один з найкращих російських поетів пізнього радянського періоду
Софія Левітіна София Марковна Левитина Новгород-Сіверський, тепер Чернігівської області (рос.) УЛЕ 1891-1957; прозаїк, драматург; послідовна більшовичка і в житті (була, зокрема, політпрацівником Червоної армії), і в літературі (у своїх творах виправдовувала Голодомор, брала участь у цькуванні Олександра Шумського, Миколи Скрипника, Миколи Хвильового, Івана Микитенка та інших)
Ірина Левченко Ирина Николаевна Левченко Кадіївка, тепер Луганської області (рос.) КЛЭ 1924-1973; прозаїк; учасниця Другої світової війни, Герой Радянського Союзу; закінчила Бронетанкову академію, гвардії підполковник запасу; 1961 отримала медаль Флоренс Найтинґейл (бо починала на фронті санінструктором); тематика її творів типово радянська: війна, цілина, будівництво…
І. Лежнєв (Ісай Григорович Альтшулер) И. Лежнев (Исай Григорьевич Альтшулер) Миколаїв (рос.) КЛЭ 1891-1955; літературознавець та публіцист; 1926 року як «зміновіхівець» був висланий за кордон, але вже 1930 повернувся й був прийнятий до ВКП(б) (1933)
Тамара Леонова Тамара Ивановна Леонова Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1909-1973; прозаїк
Ольга Лепко Ольга Александровна Лепко Ізмаїл, тепер Одеської області (рос.) УЛЕ 1840-1905; поетеса, перекладачка; перекладала з української, польської, французької; її книжка «Чигиринский торбанист-певец» містила переклади з Тараса Шевченка, Івана Котляревського та Петра Гулака-Артемовського поряд з оригіналами
Микола Лернер Николай Осипович Лернер Одеса (рос.) КЛЭ 1877-1934; визначний літературознавець, биограф Олександра Пушкіна, Петра Чаадаєва, Аполлона Григор'єва, Миколи Лєскова та інших
Юрій Либединський Юрий Николаевич Либединский Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1898-1959; прозаїк; серед радянських вважався за визначного; учасник Громадянської та Другої світової воєн
Євгенія Лизунова Евгения Васильевна Лизунова Дніпропетровськ (казах.), (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1926-1993; літературознавець; член-кореспондент Національної академії наук Казахстану
Віктор Ликов Виктор Васильевич Лыков Бердянськ Запорізької області (рос.) УЛЕ 1930-1993; прозаїк, кіносценаріст; служив на флоті, про море й писав (гостросюжетний роман «Море солоне» був аж на три томи)
Семен Липкін Семён Израилевич Липкин Одеса (рос.) КЛЭ 1911-2003; поет, перекладач (переважно зі східних мов), автор роману «Декада» про сталінську «національну політику»; зберіг рукопис заарештованого роману Ґроссмана; 1979 року вийшов зі Спілки радянських письменників на знак протесту проти виключення Віктора Єрофєєва та Євгена Попова
Казимир Лисовський Казимир Леонидович Лисовский село Обрадівка, тепер Вінницької області (рос.) КЛЭ 1919-1980; помітний сибірський поет
Марко Лисянський Марк Самойлович Лисянский Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1913-1993; поет, автор текстів багатьох пісень, зокрема «Дорога моя столиця», яка вже після його смерті стала гімном Москви; воював, був тяжко поранений
Тетяна Литвинова Татьяна Александровна Литвинова село Довгалівка Балаклійського району Харківської області (рос.) УЛЕ 1956; поетеса
Леонід Лиходєєв Леонид Лиходеев (Леонид Израилевич Лидес) Юзівка, тепер Донецьк (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1921-1994; дуже гострий сатирик
Бенедикт Лівшиць Бенедикт Константинович Лившиц Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1887-1938; поет-футурист, але не без впливу символістів; залишив дуже цікаві спогади про братів Бурлюків та інших футуристів; репресований
Йосип Лікстанов Иосиф Исаакович Ликстанов Суми (рос.) КЛЭ 1900-1955; цікавий дитячий письменник
Раїса Лінцер Раиса Исаевна Линцер Єлизаветград, тепер Кіровоград (рос.) КЛЭ 1905-?; перекладачка з французької та іспанської (Дідро, Бальзак, Жорж Санд, Моріак, Бласко Ібаньєс, новітні латиноамериканські письменники і багато інших)
Володимир Ліфшиц Владимир Александрович Лифшиц Харків (рос.) КЛЭ 1913-1978; прозаїк, поет, сатирик
Михайло Ліфшиц Михаил Александрович Лифшиц Мелітополь (рос.) КЛЭ 1905-1983; філософ, естетик, літературний критик
Антон Ловенгардт Антон Сигизмундович Ловенгардт Одеса (рос.) УЛЕ 1875->1941; письменник, журналіст, видавець; вів загадковий і мандрівний триб життя
Анатолій Луначарський Анатолий Васильевич Луначарский Полтава (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1875-1933; серед більшовицьких діячів не найгірший; був добре освічений, виступав як філософ, літературознавець, драматург; багато перекладав, зокрема, нобелевських лауреатів Гессе та Шпіттелера; добре знав українську літературу, залишив низку праць про Шевченка, Коцюбинського, Драгоманова, Лесю Українку
Олена Любарьова Елена Петровна Любарёва Київ (рос.) КЛЭ 1917-?; критик, літературознавець
Володимир Ляленков Владимир Дмитриевич Ляленков Костянтинівка, тепер Донецької області (рос.) КЛЭ 1930; прозаїк; за основним фахом будівельник та гідротехнік
Володимир Лясковський Владимир Георгиевич Лясковский Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) УЛЕ 1918-?; прозаїк
Микола Ляшко Николай Ляшко (Николай Николаевич Лященко) Лебедин, тепер Сумської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1884-1953; небезталанний прозаїк більшовицького напрямку, один з керівників літературного угруповання «Кузница»; двічі був репресований за царату; для українського читача, мабуть, найцікавіша його автобіографічна повість «Микола з Лебедина»
В. Львов-Рогачевський В. Львов-Рогачевский (Василий Львович Рогачевский) Харків (рос.) КЛЭ 1874-1930; літературознавець та критик; автор монографії «Русско-еврейская литература», передмови до творів О. П. Бібіка, праць про Горького, Вересаєва, Чехова, Блока, Беранже, Верхарна та ін.; напівмарксист
М  
Іван Мавроді Иван Мавроди, Иван Васильевич Мавроди село Катаржине, тепер Червонознам'янка Іванівського району Одеської області (болг.), (рос.) УЛЕ 1911-1981; прозаїк; учасник Другої світової війни; до війни писав болгарською мовою, після — російською
Олексій Макаренко Алексей Алексеевич Макаренко Харків (рос.) КЛЭ 1860-1942; фольклорист, етнограф; був засланий до Сибіру; автор однієї з найкращих праць про російський обрядовий фольклор «Сибирский народный календарь в этнографическом отношении» (1913); загинув під час блокади Ленінграда
Антін Макаренко Антон Семёнович Макаренко Білопілля, тепер Сумської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1888-1939; видатний український педагог, а також російський прозаїк
Володимир Маккавейський Владимир Николаевич Маккавейский Київ (рос.) УЛЕ, фах. дж. 1893-1920; поет, перекладач, філософ; Ілля Еренбург називав його «київським Вячеславом Івановим», а академік Гаспаров — «київським Малларме»; загинув у лавах білої армії під Ростовом
Михайло Маклярський Михаил Борисович Маклярский Одеса (рос.) КЛЭ 1909-?; драматург та кіносценарист; про розвідників писав; був директором Вищих сценарних курсів у Москві
Василь Маковецький Василий Яковлевич Маковецкий Ірпінь Київської області (рос.) УЛЕ 1931; прозаїк; писав головним чином про Керч; також дитячий письменник
Георгій Макогоненко Георгий Пантелеймонович Макогоненко Зміїв, тепер Харківської області (рос.) КЛЭ 1912-1986; визначний літературознавець, спеціалізувався головним чином у російській літературі XVIII століття; професор Ленінградського університету; учасник оборони Ленінграда
Марко Максимов Марк Максимов (Марк Давидович Липович) Сновськ, тепер Щорськ Чернігівської області (рос.) КЛЭ 1918-?; поет; також трохи драматург та кіносценарист; перекладач; учасник Другої світової війни, був у полоні, втік, воював у партизанському з'єднанні
Юрій Мамакін Юрий Анатольевич Мамакин Харків (рос.) УЛЕ 1940; прозаїк; за фахом інженер-будівельник
Геннадій Мамлін Геннадий Семёнович Мамлин Сімферополь (рос.) КЛЭ 1925-2003; дитячий письмениик: поет, прозаїк, драматург
Дмитро Марков Дмитрий Фёдорович Марков, Димитър Тодоров Марков село Преслав, тепер Запорізької області (рос.), (болг.) КЛЭ, фах. дж. 1913-1990; літературознавець, фахівець із соцреалізму, колишній свинопас із болгарського села, а згодом дійсний член Академії наук СРСР; віршував болгарською мовою
Олександр Мар'ямов Александр Моисеевич Марьямов Одеса (рос.) КЛЭ 1909-1972; автор нарисів; критик
Іван Маслов Иван Степанович Маслов село Тернова, тепер Харківського району Харківської області (рос.) УЛЕ 1939; прозаїк, літературознавець; був головним редактором журналу «Прапор»
Михайло Матусовський Михаил Львович Матусовский Луганськ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1915-1990; один з найвідоміших радянських поетів-піснярів (автор тесту пісні «Подмосковные вечера»); разом з Костянтином Симоновим написав книгу «Луганчане»; українській тематиці присвячено багато його віршів, а також книга спогадів «Сімейний альбом»
Микола Матяш Николай Иванович Матяш село Ісківці, тепер Лохвицького району Полтавської області (рос.) УЛЕ 1890-1949; прозаїк
Микола Мацуєв Николай Иванович Мацуев село Блистова, тепер Менського району Чернігівської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1894-1975; провідний російський бібліограф; також критик
Йосип Машбіц-Вєров Иосиф Маркович Машбиц-Веров Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ 1900-1989; критик, літературознавець
Семен Машинський Семён Иосифович Машинский село Білозір'я, тепер Черкаського району Черкаської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1914-1978; літературознавець
Єлеазар Мелетинський Елеазар Моисеевич Мелетинский Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1918-2005; визначний фольклорист та етнограф, один із чільних представників структуралізму в радянській науці; друкувався у «Всесвіті»; учасник Другої світової війни (незадовго до смерті опублікував цікаві спогади); був репресований
Володимир Мельник Владимир Александрович Мельник Ніжин, тепер Чернігівської області (рос.) УЛЕ 1941; літературознавець
Олександра Мельникова Александра Николаевна Мельникова село Шедієве, тепер Новосанжарського району Полтавської області (рос.) УЛЕ 1848-1902; автор дитячих оповідань та казок, збірки віршів, цінних спогадів про Тараса Шевченка, Марію Башкирцеву, Петра Чайковського
Іван Мельниченко Иван Максимович Мельниченко село Возсіятське, тепер Єланецького району Миколаївської області (рос.) УЛЕ 1930; поет, прозаїк
Морис Мендельсон Морис Осипович Мендельсон Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ 1904-1982; критик, літературознавець, фахівець з американської літератури, бо довго мешкав у Штатах
Раїса Мессер Раиса Давыдовна Мессер Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ 1905-1984; радянський літературознавець
Ізраїль Меттер Израиль Моисеевич Меттер Харків (рос.) КЛЭ 1909-1996; прозаїк; за його повістю поставлено відомий кінофільм «До мене, Мухтар!»
Анатолій Мєдников Анатолий Михайлович Медников Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ 1918-?; прозаїк; писав про робітників та про війну
Дмитро Мирський князь Дмитрий Петрович Святополк-Мирский село Гіївка, тепер у складі Люботина Харківської області (рос.), (англ.) КЛЭ 1890-1939; визначний критик та літературознавець, також трохи поет; член комуністичної партії Великої Британії; репресований, загинув на Колимі
Валерій Митрохін Валерий Владимирович Митрохин село Арпач, тепер Ленінського району Автномної Республіки Крим (рос.) УЛЕ 1946; поет, прозаїк, журналіст
Анатолій Мілявський Анатолий Исаевич Милявский Сімферополь (рос.) УЛЕ 1925-1999; поет, прозаїк, доктор медичних наук, учасник Другої світової війни (служив у штурмовій авіації)
Емілій Міндлін Эмилий Львович Миндлин Олександрівськ, тепер Запоріжжя (рос.) КЛЭ 1900-1981; як прозаїк і поет цілковито радянський, але залишив цікаві спогади про Волошина, Цвєтаєву та ін.
Степан Мішура Степан Кириллович Мишура Київ (рос.) УЛЕ 1916-1960; прозаїк, військовик, літературний чиновник
Федір Міщенко Фёдор Герасимович Мищенко Прилуки, тепер Чернігівської області (рос.) КЛЭ, УЛЕ 1848-1906; філолог та історик-еллініст, член-корреспондент Петербурзької академії наук; УЛЕ вважає його і російським, і українським, отже, можливо, прийдеться перенести до іншого списку
Юнна Моріц Юнна Петровна Мориц Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1937; чудова лірична поетка; а її дитячі вірші знають, напевно, усі (принаймні у формі пісень)
Михайло Морозов Михаил Владимирович Морозов Балта, тепер Одеської області (рос.) КЛЭ 1868-1938; письменник і літературний критик; до революції більшовик-підпільник
Микола Моршен (Микола Миколайович Марченко) Николай Моршен (Николай Николаевич Марченко) Бірзула, тепер Котовськ Одеської області (рос.) СПРЗ, фах. дж. 1917-2001; поет, дуже винахідливий у царині форми; представник «другої хвилі» еміграції
Костянтин Мочульський Константин Васильевич Мочульский Одеса (рос.) КЛЭ 1892-1948; визначний літературознавець, автор монографій про Федора Достоєвського, Володимира Соловйова, Миколу Гоголя та ін.; емігрант; переслідувався гестаповцями
Н  
Ніна Над'ярних Нина Степановна Надъярных Остер, тепер Козелецького району Чернігівської області (рос.) УЛЕ 1927; літературознавець, головний науковий співробітник Інституту світової літератури РАН, автор багатьох досліджень з української літератури, зокрема монографії про Дмитра Чижевського (2005)
Ольга Накко Ольга Егоровна Накко Одеса (рос.) УЛЕ 1832-1919; прозаїк; тривалий час учителювала у Вилковому та селах Ізмаїльського повіту; в її оповіданнях та нарисах багато уваги приділено життю українських, молдавських, болгарських та гагаузьких селян
Володимир Нарбут Владимир Иванович Нарбут хутір Нарбутівка, тепер село Червоне Глухівського району Сумської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1888-1938; видатний поет, акмеїст; брат Георгія Нарбута; репресований
Василь Наріжний Василий Трофимович Нарежный село Устивиця, тепер Великобагачанського району Полтавської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1780-1825; перший російський романіст; попередник Гоголя
Анатолій Наумов Анатолий Иванович Наумов Красний Лиман Донецької області (рос.) УЛЕ 1938; прозаїк-гуморист
Яким Нахімов Аким Николаевич Нахимов Богодухівський повіт Слобідсько-Української губернії (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1782-1814; поет-сатирик; родич флотоводця
Микола Недоброво Николай Владимирович Недоброво Харків (рос.) УЛЕ 1882-1919; поет, прозаїк, драматург; в Петербурзі мав репутацію «законодавця смаків»
Борис Нейман Борис Владимирович Нейман Миколаїв (рос.) КЛЭ 1888-1969; літературознавець; досліджував головно творчість Лермонтова
Сергій Нейолов Сергей Алексеевич Неёлов Чернігів (рос.) КЛЭ 1779-1852; поет-епіграматист; іноді його навіть із Пушкіним плутали
Віктор Некрасов Виктор Платонович Некрасов Київ (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1911-1987; прозаїк (також кіносценаріст); автор одної з найкращих повістей провійну — «В окопах Сталінграда»; багато писав про Київ; був виключений зі Спілки письменників і примушений до еміґрації
Микола Некрасов Николай Алексеевич Некрасов Немирів, тепер Вінницької області; за іншими даними — село Синьки, тепер Ульяновського району Кіровоградської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1821-1878; провідний російський поет соціального напрямку
Федір Непоменко Фёдор Иванович Непоменко село Любо-Надеждівка, тепер Кіровоградського району Кіровоградської області (рос.) УЛЕ 1927; прозаїк
Ірина Неупокоєва Ирина Григорьевна Неупокоева Лебедин, тепер Сумської області (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1917-1977; літературознавець, автор праць про романтизм у європейських літературах; одна з керівниць проєкту багатотомної «Історії всесвітньої літератури»
Милиця Нечкіна Милица Васильевна Нечкина Ніжин (рос.) КЛЭ 1901-1985; історик; академік АН СРСР; займалася переважно декабристами, в тому числі й питаннями, пов'язаними з художньою літературою
Лев Нікулін Лев Вениаминович Никулин Житомир (рос.) КЛЭ 1891-1967; прозаїк; писав у багатьох жанрах, але найбільше вславився пригодницькими романами («Жодних випадковостей», «Тайна сейфу», «Мертва хвиля»)
Юрій Нікулін Юрий Вениаминович Никулин Одеса (рос.) КЛЭ 1907-1958; драматург; брат Лева Нікуліна; не плутати з відомим клоуном та кіноактором Юрієм Володимировичем Нікуліним
Віра Новікова Вера Александровна Новикова Севастополь (рос.) КЛЭ 1918-1972; індолог, фахівець із бенгальської літератури
Андрій Новодворський Андрей Осипович Новодворский Липовецький повіт Київської губернії (рос.) КЛЭ 1853-1882; прозаїк щедрінської школи
Микола Носов Николай Николаевич Носов Київ (рос.) КЛЭ 1908-1976; один з найвизначніших російських дитячих письменників, автор славетного Незнайка
Ілля Нусінов Илья Исаакович Нусинов Київ (рос.) КЛЭ 1920-1970; драматург та кіносценарист; працював у співавторстві з С. Л. Лунгіним; найкращий фільм за їхнім сценарієм — «Жив співучий дрізд»
Ісак Нусінов ? Черняхів, тепер Житомирської області (рос.), (їдиш) КЛЭ 1889-1950; критик та літературознавець, автор досліджень про Менеделе Мойхер-Сфоріма, Шолом-Алейхема, Переца Маркіша, а також Шекспіра, Діккенса, Пушкіна, Лева Толстого, Чехова, Роллана, Пруста; репресований; по батькові — Маркович
О  
Дмитро Овсянико-Куликовський Дмитрий Николаевич Овсянико-Куликовский Каховка, тепер Херсонської області (рос.) КЛЭ 1853-1920; літературознавець, історик культури (послідовник О. П. Потебні); також лінгвіст (визначний санскритолог)
Володимир Огнєв Владимир Фёдорович Огнев Полтава (рос.)[2] КЛЭ 1923; літературознавець, критик, кінодраматург
Арнольд Одинцов Арнольд Одинцов (Арнольд Борисович Одэр) Харків (рос.) КЛЭ 1913-?; нарисовець, повістяр, перекладач із таджицької, узбецької, татарської
Ольга Озаровська Ольга Эрастовна Озаровская Миколаїв (рос.) КЛЭ 1874-1933; фольклористка (на жаль, українським фольклором не цікавилася, лише північноросійським); її відкриття та виконання билин з естради були сенсацією в тогочасній Москві; замолоду працювала під началом Дмитра Івановича Менделєєва, про якого залишила спогади
Лев Озеров Лев Озеров (Лев Адольфович Ґольдберґ) Київ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1914-1996; гарний поет (першу свою збірку, «Приднепровье», видав у Києві);також перекладач (зокрема, переклав багато українських поезїй), літературознавець (перша його окрема літературознавча книжка була про творчість Павла Тичини; згодом чимало зробив для повернення імен призабутих, репресованих чи замовчуваних поетів — Ахматової, Пастернака, Заболоцького, Кедріна, Оболдуєва; також був заповзятим оборонцем прав російської літери ё)
Олександр Ойслендер Александр Ефимович Ойслендер село Ходорків, тепер Попільнянського району Житомирської області (рос.) КЛЭ 1908-1963; поет, перекладач; служив на Чорноморському, а під час війни — на Північному флоті
Петро Ойфа Пётр Наумович Ойфа Єлисаветград, тепер Кіровоград (рос.) КЛЭ 1907-1987; поет; воював на Ленінградському фронті
Юліан Оксман Юлиан Григорьевич Оксман Вознесенськ Херсонської губернії, тепер Миколаївської області (рос.) КЛЭ 1895-1970; видатний літературознавець
Олександр Оленич-Гнененко Александр Павлович Оленич-Гнененко село Кегичівка Полтавської губернії, тепер Харківської області (рос.) КЛЭ 1893-1963; помітний сибірський поет та більшовицький діяч пореволюційної доби; перекладав Тараса Шевченка, Едґара По та Льюїса Керролла
Юрій Олеша Юрий Карлович Олеша Єлисаветград, тепер Кіровоград (рос.) КЛЭ 1899-1960; прозаїк, драматург; видатний стиліст; автор романів «Заздрість» та «Три гладуни»; в розвідці Аркадія Бєлінкова «Загибель та здача радянського інтелігента» постать Олеши взято як модельну для цілого покоління письменників
Йосип Ольшанський Иосиф Григорьевич Ольшанский Кременчук (рос.) КЛЭ 1918-2003; драматург, киносценарист, прозаїк; найвідоміший фільм за його сценарієм — «Дом, в якому я живу»
О. Л. д'Ор (Йосип Львович Оршер) О. Л. д'Ор (Осип Львович Оршер) село Старе Переяславського повіту Полтавської губернії, тепер Бориспільського району Київської області (рос.) КЛЭ, РП 1878-1942; сатирик, автор славнозвісної пародійної «Російської історії»
Володимир Орлов Владимир Иванович Орлов Полтава (рос.) КЛЭ 1916-1974; автор научно-популярних творів
Валентина Осеєва Валентина Александровна Осеева-Хмелева Київ (рос.) КЛЭ 1902-1969; дуже відома свого часу радянська дитяча письменниця (і попри все зовсім непогана)
Наум Осипович Наум Маркович Осипович Очаків, тепер Миколаївської області (рос.) КЛЭ 1870-1937; прозаїк; народоволець, вісімнадцять років перебував у в'язницях та на засланні
Микола Островський Николай Алексеевич Островский село Вілія, тепер Острозького району Рівненської області (рос.) КЛЭ 1904-1936; не письменник, а просто ікона для радянської літератури; хоча його мужність перед тяжкою недугою викликає повагу
Еміль Офін Эмиль Михайлович Офин Харків (рос.) КЛЭ 1911-1978; прозаїк, автор романтичних творів переважно для дітей
Петро Охріменко Пётр Фёдорович Охрименко село Верхолісся Чернігівської губернії (рос.) КЛЭ 1888-?; перекладач; за рекомендацією Лева Толстого працював на заводі Едісона (там англійської мови й навчився, бо до того лише церковно-парафіяльну школу закінчив)
П  
Михайло Папава Михаил Григорьевич Папава Харків (рос.) КЛЭ 1906-1975; кінодраматург
Зиновій Паперний Зиновий Самойлович Паперный Гайсин, тепер Вінницької області (рос.) КЛЭ 1919-1996; гострий і винахідливий сатирик, а взагалі-то літературознавець
Ярема Парнов Еремей Иудович Парнов Харків (рос.) КЛЭ 1935-2009; фантаст, найбільше відомий творами, писаними в співавторстві з Михайлом Ємцевим
Леонід Пасенюк Леонард Михайлович Пасенюк Велика Цвіля, тепер Ємільчинського району Житомирської області (рос.) КЛЭ 1926; поет і мандрівник
Лев Пеньковський Лев Минаевич Пеньковский Кременчук (рос.) КЛЭ 1894-1971; поет-перекладач
Ольга Перовська Ольга Васильевна Перовская село Василівка Мелітопольського повіту Таврійської губернії, тепер Запорізької області (рос.) КЛЭ 1902-1961; авторка знаменитої дитячої книжки «Малята та звірята»; її дід (брат Софії Перовської) був політкаторжником, її саму теж було репресовано
Віктор Перцов Виктор Осипович Перцов Харків (рос.) КЛЭ 1898-1980; радянський літературознавець, біограф Маяковського
Євг. Петров (Євген Петрович Катаєв) Евг. Петров (Евгений Петрович Катаев) Одеса (рос.) УЛЕ, КЛЭ 1903-1942; славетний співавтор «Дванадцяти стільців» та «Золотого теляти», брат славетного Валентина Катаєва
Дмитро Петровський Дмитрий Васильевич Петровский Дроздівка, тепер Куликівського району Чернігівської області (рос.) КЛЭ 1892-1955; як поет (і трошки художник: був близький до «Червоного валета») — авангардист; як прозаїк — цілком радянський оповідач історій про партизанів Громадянської війни (сам брав участь)
Володимир Печерін Владимир Сергеевич Печерин село Димерка, тепер Велика Димерка Броварського району Київської області (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1807-1885; легендарний дисидент царських часів; був пов'язаний із Герценом, але той здався Печеріну не досить радикальним; скінчив тим, що прийняв католицизм і став єзуїтом; залишив цікаві спогади; його поезії також варті уваги (були під забороною і за царату, і за радянщини); ненависть до зажерливої російської держави вилилася у знамениті рядки: «Как сладостно отчизну ненавидеть и жадно ждать ее уничиженья!»
Катерина Пєшкова Екатерина Павловна Пешкова (в дівоцтві Волжина) Семереньки, тепер Тростянецького району Сумської області (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1876-1965; перша дружина Максима Горького; авторка мемуарів; також підготувала до друку листи чоловіка до неї; але головна її заслуга в історії — праця в Політичному Червоному хресті за більшовиків (і до 1937 року їй дійсно вдавалося декого врятувати чи хоча б полегшити долю)
Олександр Письменний Александр Григорьевич Письменный Бахмут, тепер Артемівськ Донецької області (рос.) КЛЭ 1909-1971; прозаїк (радянський — більше нема чого додати)
Захарій Плавскін Захарий Исаакович Плавскин Маріуполь (рос.) КЛЭ 1918; літературознавець, фахівець із іспанської літератури (кваліфікації набув, зокрема, під час Громадянської війни в Іспанії, де був добровольцем; брав участь і в Другій світовій); автор ґрунтовних праць про Сервантеса, Лопе де Вегу, Аларкона, Гильєна, про латиноамериканську літературу…
Микола Плиско Николай Гаврилович Плиско Харків (рос.) КЛЭ 1903-1941; критик (зокрема, писав про Миколу Бажана); загинув у битві під Москвою
Андрій Подолинський Андрей Иванович Подолинский Київ (рос.) КЛЭ 1806-1886; поет; тематика його творів пов'язана з Україною; батько Сергія Подолинського — українського економіста, передтечі сучасної екологічної економіки
Ян Поліщук Ян Азарович Полищук Київ (рос.) КЛЭ 1921-?; радянський сатирик; писав переважно у співавторстві з Б. А. Приваловим та Б. А. Єгоровим; також автор наукових праць із теорії фейлетону та стилістики сатиричної літератури.
Марко Поляков Марк Яковлевич Поляков Вовчанськ, тепер Харківської області (рос.) КЛЭ 1916; літературознавець; досліджував Бєлінського, але має в доробку й працю про Тараса Шевченка; заснував Незалежну академію естетики та вільних мистецтв
Макс Поляновський Макс Леонидович Поляновский Одеса (рос.) КЛЭ 1901-1977; учасник Великої Вітчизняної війни; пор війну й писав; також про Північ, Далекий Схід; співавтор Лева Кассіля («Вулиця молодшого сина»)
Анатолій Поперечний Анатолий Григорьевич Поперечный Нова Одеса Миколаївської області (рос.) КЛЭ 1934; як автор текстів радянських пісень був надзвичайно популярний, а як поет узагалі… гм… ГМ!
Володимир Попов Владимир Фёдорович Попов Харків (рос.) КЛЭ 1907-2001; радше металург, ніж прозаїк
Євген Поповкін Евгений Ефимович Поповкин село Петроострів, тоді Херсонської губернії, а тепер Новомиргородського району Кіровоградської області (рос.) КЛЭ 1907-1968; автор відомого радянського роману «Сім'я Рубанюк»
Марко Поповський Марк Александрович Поповский Одеса (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1922-2004; за фахом військовий лікар, учасник Великої Вітчизняної війни; як і батько (див. нижче), працював значною мірою в жанрі наукової біографії, зокрема написав книгу про академіка М. Вавилова, таким чином спокутувавши провину батька за вихваляння Трохима Лисенка; також автор життєпису Луки Войно-Ясенецького; був правозахисником, емігрував, помер на чужині
Олександр Поповський Александр Данилович Поповский селище Великий Токмак Катеринославської губернії, тепер місто Токмак Запорізької області (рос.) КЛЭ 1897-1982; драматург, автор кепської художньої прози, але також і цікавих творів у научно-художньому жанрі; хоча, знов-таки, апологет сумнозвісного академіка Лисенка…
Гнат Потапенко Игнатий Николаевич Потапенко село Федорівка Херсонської губернії[3] (рос.) КЛЭ, РП 1856-1929; дуже популярний свого часу прозаїк — і надзвичайно плодовитий; але славу свою пережив; приятель Чехова
Віра Потапова Вера Потапова (Вера Аркадьевна Длигач) Київ (рос.) КЛЭ 1910-1992; поетеса і перекладачка; співпрацювала з Ахматовою в перекладі давньоєгипетської лірики; переклала, між іншим, і «Енеїду» Котляревського; загалом помітна представниця російської перекладацької школи післявоєнної доби
Микола Почивалін Николай Михайлович Почивалин село Баничі, тепер Глухівського району Сумської області (рос.) КЛЭ 1921-1988; радянський прозаїк
Софія Преґель София Юрьевна Прегель Одеса (рос.) КЛЭ, СПРЗ 1904-1972; емігрантська поетка
Іван Приблудний Иван Приблудный (Яков Петрович Овчаренко) слобода Безгинівка Харківської губернії, тепер, вірогідно, село Безгинове Новоайдарського району Луганської області (рос.) КЛЭ 1905-1937; поет; репресований
Михайло Пустинін Михаил Яковлевич Пустынин Одеса (рос.) КЛЭ 1884-1966; поет
Р  
Леонід Равич Леонид Осипович Равич Єлизаветград, тепер Кіровоград (рос.) КЛЭ 1908-1957; поет
Орина Радунська Ирина Львовна Радунская Луганськ (рос.) КЛЭ 1926; авторка фантастичних та науково-популярних творів
Рита Райт-Ковальова Рита Райт-Ковалёва (Раиса Яковлевна Райт-Ковалёва) село Петрушеве Херсонської губернії, тепер Показове Добровеличківського району Кіровоградської області[4] (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1898-1988; найбільш відома як перекладачка, що дала російськомовному читачеві твори Кафки, Фолкнера, Селінджера та Воннеґута; її перекладацький доробок дуже великий, стилістичне опрацювання — досконале, хоча дещо вона вносила від себе, іноді відтворюючи щось своє, а не те, що писав автор; також мемуаристка
Данило Ратгауз Даниил Максимович Ратгауз Харків (рос.) КЛЭ, СПРЗ 1868-1937; емігрантський поет
Євген Ратнер Евгений Ильич Ратнер Харків (рос.) КЛЭ 1911; автор пропагандивних виробничих нарисів
Василь Регінін Василий Александрович Регинин Біла Церква (рос.) КЛЭ 1883-1952; журналіст, драматург, автор лібрето оперет
Соломон Рейсер Соломон Абрамович Рейсер Київ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1905-1989; бібліограф і літературознавець, викривач багатьох літературознавчих міфів, автор ґрунтовної монографії «Палеография и текстология нового времени»
Олександр Рекемчук Александр Евсеевич Рекемчук Одеса (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1927; цікавий прозаїк-шістдесятник
Йосип Рєзник Осип Сергеевич Резник Одеса (рос.) КЛЭ 1904-?; літературознавець
Раїса Рєзник Раиса Азарьевна Резник Одеса (рос.) КЛЭ 1915-1995; літературознавець
Ілля Рєпін Илья Ефимович Репин Чугуїв (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1844-1965; крім того, що геніальний живописець, ще й непоганий мемуарист
Анатолій Рибаков Анатолий Наумович Рыбаков Чернігів (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1911-1998; прозаїк, який урятувався від сталінського терору (був репресований на початку тридцятих), пробився до літератури ще до відлиги, став автором популярних повістей для юнацтва («Кортик» та інші), в добу застою зумів відобразити фактично заборонену тему Голокосту («Важкий пісок»), а особливо відзначився в добу Перебудови («Діти Арбата» та подальші романи з цього циклу)
Надія Рикова Надежда Януарьевна Рыкова Симферополь (рос.) КЛЭ, [8] 1901-1996; перекладач і літературознавець; мемуаристка
Євген Рисс Евгений Самойлович Рысс Харків (рос.) КЛЭ 1908-1973; прозаїк і драматург; писав переважно для юнацтва; значне місце в його творчості займає пригодницька тематика
Орина Роднянська Ирина Бенционовна Роднянская Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1935; критик і літературознавець; відзначається широким колом зацікавлень: писала і про російських класиків, і про слов'янофілів, і про сучасних західноєвропейських прозаїків, і про філософів першої половини XX століття
Семен Родов Семён Абрамович Родов Херсон (рос.) КЛЭ 1893-1968; поет і літературний критик; як провідний ідеолог журналу «На посту» відзначився «голобельною» критикою всього талановитого, але нам цікавий не тільки цим, але й тим, що перекладав з української (також з білоруської, їдишу та інших мов)
Михайло Рудерман Михаил Исаакович Рудерман Харків (рос.) КЛЭ 1905-1984; поет, автор знаменитої «Пісні про тачанку» (на жаль, в ній геніальний винахід Нестора Івановича подається як більшовицький)
Іван Рядченко Иван Иванович Рядченко Одеса (рос.) КЛЭ 1924-1997; поет, драматург, кіносценаріст, моряк
С  
Володимир Савельєв Владимир Семёнович Савельев Полтава (рос.) КЛЭ 1934-1998; поет
Борис Савінков Борис Викторович Савинков (В. Ропшин) Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1879-1925; славетний терорист, організатор блискучих убивств міністра Плеве, великого князя Сергія Олександровича та інших представників тероризму державного; як літератор був близький до декадансу; вірші його позначені впливом Зінаїди Гіппіус; серед прози виділяються повісті «Кінь блідий» та «Кінь вороний», роман «Те, чого не було», де добре показано боротьбу проти тиранії царизму та більшовизму
Роман Самарін Роман Михайлович Самарин Харків (рос.) КЛЭ 1911-1974; літературознавець, фахівець із англійської літератури
Сатуновский Ян
Вадим Сафонов Вадим Андреевич Сафонов Керч (рос.) КЛЭ 1904-2000; прозаїк, за фахом біолог; автор науково-художньої прози, історичних романів та повістей, спогадів про Данила Андрєєва, книги дорожніх записів «Дзвін Говерли», документальної повісті про Т. Шевченка та М. Щепкіна; почесний громадянин Керчі
Святослав Сахарнов Святослав Владимирович Сахарнов Артемівськ, тепер Донецької області (рос.) КЛЭ 1923-2010; військовий моряк і письменник-марініст; починав з «Морських казок», де вдало поєднав потішні та пізнавальні мотиви, пізніше писав казки й про мешканців суходолу; за особистим проханням Індіри Ганді переказав фрагменти «Рамаяни»; єдиний роман для дорослих — «Камікадзе» — написано на основі знайомства зі справжнім японським льотчиком-смертником (Сахарнов воював від 1941 аж до розгрому Японії)
Аркадій Сахнін Аркадий Яковлевич Сахнин Луганськ (рос.) КЛЭ 1910-1999; прозаїк та публіцист
Ігор Сац Игорь Александрович Сац Чернігів (рос.) КЛЭ 1903-1980; літературний критик
Михайло Свєтлов Михаил Аркадьевич Светлов Катеринослав, тепер Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1903-1964; поет, автор славетної «Гренади»; обдарований і дотепний, він навряд чи сумнівався в комуністичних ідеалах, але до конкретної комуністичної влади ставився саркастично; також відомий як драматург та перекладач (зокрема, українських поетів)
Олексій Свирський Алексей Иванович Свирский Петербург, але за деякими іншими відомостями — Житомир (рос.) КЛЭ 1865-1942; прозаїк, автор зворушливих повістей про люмпен-пролетаріїв
Олексій Селивановський Алексей Павлович Селивановский Ольгопіль, тепер Чечельницького району Вінницької області (рос.) КЛЭ 1900-1938; літературний критик
Ілля Сельвинський Илья (Карл) Львович Сельвинский Симферополь (рос.) КЛЭ 1899-1968; видатний поет-конструктивіст, великий експериментатор у царині форми; учасник Другої світової війни (важко поранений)
Іван Сергєєв Иван Владимирович Сергеев село Біле, тепер селище Лутугинського району Луганської області (рос.) КЛЭ 1903-1964; прозаїк, географ; есперантист
Марко Сергєєв Марк Сергеев (Марк Давидович Гантваргер) Єнакієве (рос.) КЛЭ 1926-1997; поет і прозаїк; писав переважно для дітей та підлітків; автор фантастичних повістей, а також краєзнавчих розвідок
Петро Сергєєнко Пётр Алексеевич Сергеенко Іванівка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії (тепер Антрацитівського району Луганської області) (рос.) КЛЭ 1854-1930; співучень Чехова по гімназії; писав різне — дуже різне: фейлетоніст, драматург, романіст, біограф Лева Толстого…
Олена Серебровська Елена Павловна Серебровская Харків (рос.) КЛЭ 1915-2003; поетка; прозаїк; досліджувала й оспівувала Бєлінського; закінчила життя переконаною комуністкою; не варта уваги
Ігор Серебряков Игорь Дмитриевич Серебряков Сартана Донецької області (рос.) КЛЭ 1917-1998; індолог, перекладач, літературознавець
Галина Серебрякова Галина Иосифовна Серебрякова Київ (рос.) КЛЭ 1905-1980; прозаїк; була жінкою радянського фінансиста Сокольникова (що створив червінець); разом із ним репресована, а все одно нічого не зрозуміла: так і писала далі біографічні книжки про Маркса
Марко Серебрянський Марк Исаакович Серебрянский Єлисаветград, тепер Кіровоград (рос.) КЛЭ 1901-1941; літературний критик, літературознавець
Дмитро Сильчевський Дмитрий Петрович Сильчевский Ніжин (рос.) КЛЭ 1851-1919; бібліограф і публіцист
Сергій Синегуб Сергей Силыч Синегуб Привілля, тепер Дніпропетровської області (рос.) КЛЭ 1851-1907; поет, революціонер-народник
Василь Сиповський Василий Васильевич Сиповский Київ (рос.) КЛЭ 1872-1930; літературознавець; про Пушкіна писав; член-кореспондент Петербурзької академії наук
Ніна Сігал-Жирмунська Нина Александровна Сигал-Жирмунская Одеса (рос.) КЛЭ 1919; досконалий літературознавець і перекладач; фахівець з французької літератури
Моріс Сімашко Морис Симашко (Морис Давидович Шамис) Одеса (рос.) КЛЭ 1924-2000; автор надзвичайно цікавої історичної прози, яка була сповнена натяків на реалії радянської сучасності; також на матеріалі власного досвіду написав повість про штрафбат «Гу-га»
Микола Сказбуш Николай Сказбуш (Николай Иосифович Акулов) Харків (рос.) КЛЭ 1903-1989; радянський прозаїк; писав переважно для дітей
Аполлон Скальковський Аполлон Александрович Скальковский, Apollo Skalkowski Житомир (рос.), (пол.)[5] фах. дж. 1808-1899; історик (досить антиукраїнських поглядів, але опублікував багато цінних історичних джерел), також прозаїк
Григорій Скульський Григорий Михайлович Скульский Миргород (рос.) КЛЭ 1912-1987; прозаїк; помітний представник російськомовної літератури Естонії
Лев Славін Лев Исаевич Славин Одеса (рос.) КЛЭ 1896-1984; прозаїк, драматург, автор славетної п'єси «Інтервенція»; учасник Першої світової війни
Борис Слуцький Борис Абрамович Слуцкий Слов'янськ (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1919-1986; видатний поет; учасник Другої світової війни (був тяжко поранений); 1958 року виступив із засудженням Бориса Пастернака, але пізніше відчув каяття з цього приводу, тяжко переживав (подейкували навіть, що саме це спричинялося до його важкої нервової недуги після 1977)
Ярослав Смєляков Ярослав Васильевич Смеляков Луцьк (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1913-1972; популярний і серйозний поет; тричі був репресований (1934—1938, 1941—1944, 1951—1955), що, однак, не мало особливого впливу на його творчість; перекладав з української
Сергій Смирнов Сергей Васильевич Смирнов Ялта (рос.) КЛЭ 1913—1993; поет, автор цілком радянських «ідеологічно витриманих» віршів, але також оригінальний і дотепний пародист
Олександра Смирнова Александра Осиповна Смирнова (урождённая Россет) Одеса (рос.) РП, КЛЭ 1810-1882; відома мемуаристка
Сергій Снєгов Сергей Снегов (Сергей Александрович Штейн) Одеса (рос.) КЛЭ 1910-1994; прозаїк; двадцять років перебував у таборах та на засланні; найбільше відомий як фантаст (трилогія «Люди як боги»)
Борис Соколов Борис Матвеевич Соколов Ніжин (рос.) КЛЭ 1889-1930; етнограф, фольклорист, літературознавець; брат-близнюк академіка Юрія Соколова; був директором Музею народів СРСР у Москві
Юрій Соколов Юрий Матвеевич Соколов Ніжин (рос.) КЛЭ 1889-1941; фольклорист і літературознавець; академік АН УРСР; разом із братом-близнюком Борисом зібрав багато фольклорних матеріалів, але, на жаль, не стільки в Україні, як у колишній Новгородській губернії
Наталя Соколова Наталия Викторовна Соколова Одеса (рос.) КЛЭ 1916-2002; прозаїк, літературний критик
Володимир Соловйов Владимир Александрович Соловьёв Суми (рос.) КЛЭ 1907-1978; автор віршованих п'єс на історичні теми; також перекладач
Цезар Солодар Цезарь Самойлович Солодарь Вінниця (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1909-1992; драматург, поет, сатирик; представник суто радянського мімікрійного типу «єврей-антисіоніст»
Євген Солонович Евгений Михайлович Солонович Сімферополь (рос.) КЛЭ 1933; видатний перекладач з італійської
Орест Сомов Орест Михайлович Сомов Вовчанськ (рос.) КЛЭ 1793-1833; прозаїк, критик, журналіст; безпосередній попередник Гоголя в освоєнні української тематики російською літературою; був близький до декабристів
Віктор Соснора Виктор Александрович Соснора Алупка (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1936; поет, прозаїк; один із найяскравіших представників російського поетичного авангарду
Сергій Спаський Сергей Дмитриевич Спасский Київ (рос.) КЛЭ 1898-1956; поет, прозаїк, лібретист, перекладач; різку критику зустріла його повість про Олександра Ульянова — терориста, старшого брата Леніна
Іван Стаднюк Иван Фотиевич Стаднюк Кордишівка Вінницького району й Вінницької ж області (в КЛЭ вказано, що Вороновицького району, але то аберація: в 1920 районів ще не існувало, були повіти, а Вороновицький дійсно існував (і Кордишівка таки входила до нього), але був скасований у п'ятдесяті роки) (рос.) КЛЭ 1920-1994; радянський прозаїк; запеклий сталініст
Микола Стальський Николай Стальский (Николай Павлович Жайворонков) Харків (рос.) КЛЭ 1909-1972; літературний критик, перекладач
Костянтин Станюкович Константин Михайлович Станюкович Севастополь (рос.) КЛЭ 1843-1903; прозаїк; найвідоміший з російських мариністів; син адмірала
Юрій Стеклов Юрий Стеклов (Юрий Михайлович Нахамкис) Одеса (рос.) КЛЭ 1873-1941; публіцист і більшовицький діяч; репресований
Микола Степанов Николай Леонидович Степанов Ялта (рос.) КЛЭ 1902-1972; літературознавець
Олександр Степанов Александр Николаевич Степанов Одеса (рос.) КЛЭ 1892-1965; прозаїк, автор роману «Порт-Артур» (тобто теж, уявіть собі, мариніст!)
Микола Стороженко Николай Ильич Стороженко село Ржавець Харківського району Харківської області (рос.) КЛЭ 1836-1906; літературознавець
Вадим Стрєльченко Вадим Константинович Стрельченко Херсон (рос.) КЛЭ 1912-1942; поет; загинув у битві за Москву
Михайло Сухомлинов Михаил Иванович Сухомлинов Харків (рос.) КЛЭ 1828-1901; філолог, академік
Т  
Марко Талов Марк Владимирович Талов Одеса (рос.) КЛЭ 1892-1969; поет, перекладач; замолоду, служивши в москалях, дезертував і втік через кордон до Парижу, де був францисканським монахом, а повернувся вже за більшовиків
Арсеній Тарковський Арсений Александрович Тарковский Єлисаветград, тепер Кіровоград (рос.) КЛЭ 1907-1989; поет, перекладач
Марко Тарловський Марк Ариевич Тарловский Єлисаветград, тепер Кіровоград (рос.) КЛЭ 1902-1952; поет, перекладач
Олексій Тверяк Алексей Тверяк (Алексей Артамонович Соловьёв) Волинська губернія (рос.) КЛЭ 1900-1937; прозаїк; писав переважно про село; репресований
Тетяна Тесс Татьяна Тэсс (Татьяна Николаевна Сосюра) Одеса (рос.) КЛЭ 1906-1983; прозаїк і дуже популярний свого часу публіцист
Теффі Тэффи (Надежда Александровна Лохвицкая) маєток у Волинській губернії (рос.) КЛЭ 1872-1952; прозаїк
Леонід Трауберґ Леонид Захарович Трауберг Одеса (рос.) КЛЭ 1902-1990; кінодраматург
Семен Трегуб Семён Адольфович Трегуб Ромни (рос.) КЛЭ 1907-1975; літературний критик, приятель відомого Миколи Островського
Володимир Тренін Владимир Владимирович Тренин Єлизаветград, тепер Кірогвоград (рос.) КЛЭ 1904-1941; критик, літературознавець, фахівець з творчості Маяковського; загинув на фронті
Костянтин Треньов Константин Андреевич Тренёв хутір Ромашове Харківської губернії (рос.) КЛЭ 1876-1945; дуже відомий свого часу драматург, автор славнозвісної «Любови Ярової»
Тамара Трифонова Тамара Казимировна Трифонова містечко Кача, тепер селище Сімферопольського району АРК (рос.) КЛЭ 1904-1962; літературознавець
Йосип Тронський Иосиф Моисеевич Тронский Одеса (рос.) КЛЭ 1897-1970; філолог-класик, найбільший у СРСР знавець античної літератури; прізвище Троцький мусив змінити на Тронський через особливі обставини
Василь Туманський Василий Иванович Туманский село Чорториги, тепер Шевченкове Глухівського району Сумської області (рос.) КЛЭ 1800-1860; поет-романтик; був попечителем полтавської гімназії
брати Тур братья Тур село Таганча, тепер Канівського району Черкаської області, та Київ (рос.) КЛЭ ніякі не брати, а колективний псевдонім Леоніда Давидовича Тубельського (1905—1961) та Петра Левовича Рижєя (1908—1978), популярних радянських драматургів
Володимир Турбін Владимир Николаевич Турбин Харків (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1927-1993; дуже цікавий літературний критик та публіцист (крім того, наприкінці життя почав друкувати дотепну фантастичну прозу)
Майя Туровська Майя Иосифовна Туровская Харків (рос.) КЛЭ 1924; кінокритик, літературний критик, співавтор сценарію фільму «Звичайний фашизм»
Георгій Тушкан Георгий Павлович Тушкан Полтава (рос.) КЛЭ 1906-1965; автор гостросюжетних прозаїчних творів; хрещеник Дмитра Яворницького; мати була далекою родичкою Гоголя, а батько позував Рєпіну для «Запорожців»
Іван та Олександра Тхоржевські (Іван-та-Мар'я) Иван Феликсович и Александра Александровна Тхоржевские (спільний псевдонім Иван-да-Марья) Севастополь і Одеса (рос.) КЛЭ 1843-1910 і 1856—1933; поети-перекладачі
У  
Віктор Урін Виктор Аркадьевич Урин Харків (рос.) КЛЭ, [9] 1924-2004; поет (в 14 років, після виходу в Харкові першої поетичної книжки, його називали Моцартом російської поезії); вісімнадцяти років репресований, через рік потрапив на фронт, був поранений при форсуванні Дніпра; в сімдесяті роки емігрував до Сполучених Штатів
Ф  
Зиновій Фазін Зиновий Фазин (Зиновий Исаакович Факторович) Київ (рос.) КЛЭ 1906-?; дитячий письменник комуністично-патріотичного спрямування
Віктор Фет Виктор Яковлевич Фет Кривий Ріг (рос.) фах. дж. 1955; поет, представник так званої «наукової поезії»; також фахівець із зоології безхребтових, один з провідних знавців фауни скорпіонів у всьому світі
Михайло Філіппов Михаил Михайлович Филиппов село Вікнине Звенигородського повіту Київської губернії, тепер Катеринопільського району Черкаської області (рос.) КЛЭ 1858-1903; вчений надзвичайно широкого профілю: залишив дослідження у галузях математики, природознавства, хімії, економіки, соціології, філософії; також літературний критик і автор роману «Обложений Севастополь»; загинув під час експерименту у своїй лабораторії
Езра Фінінберґ ? Умань (їдиш), (івр.), (рос.) КЕЭ, КЛЭ 1899-1946; поет і драматург; один з класиків єврейської (їдиш) дитячої літературі; перекладав Михайла Коцюбинського; помер від важкого поранення, отриманого на фронті; по батькові — Йосифович
Віктор Фінк Виктор Григорьевич Финк Одеса (рос.) КЛЭ 1888-1973; прозаїк і перекладач; під час Першої світової війни воював у Іноземному легіоні, про що написав популярний свого часу роман (перекладений багатьма мовами)
Геннадій Фіш Геннадий Семёнович Фиш Одеса (рос.) КЛЭ 1903-1971; поет, прозаїк, перекладач, кіносценарист, автор науково-популярних нарисів, а також нарисових книжок про країни Скандинавії; брав участь у радянсько-фінській війні
Володимир Фоменко Владимир Дмитриевич Фоменко Чернігів (рос.) КЛЭ 1911-1990; прозаїк соцреалістичного напрямку; під час Другої світової війни артилерійський офіцер
Олександр Фомін Александр Григорьевич Фомин село Гусятин, тепер Чемеровецького району Хмельницької області (рос.) КЛЭ 1887-1939; літературознавець і бібліограф
Ульріх Фохт Ульрих Рихардович Фохт Ніжин (рос.) КЛЭ, [10] 1902-1979; літературознавець; написав небагато (бо був ледачий), але підтримував нові напрямки в науці, завжди допомагав колегам; був великим життєлюбом
Ольга Фрейденберг Ольга Михайловна Фрейденберг Одеса (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1890-1955; видатна дослідниця міфології і літератури; двоюрідна сестра Бориса Пастернака
Семен Фрейліх Семён Израилевич Фрейлих Умань (рос.) КЛЭ 1920; критик, мистецтвознавець (доктор мистецтвознавства), кінодраматург; учасник Великої вітчизняної війни, кавалер бойових орденів
Яків Фрід Яков Владимирович Фрид Одеса (рос.) КЛЭ 1903-1986; літературознавець, фахівець із французької літератури
Георгій Фрідлендер Георгий Михайлович Фридлендер Київ (рос.) КЛЭ 1915-1995; літературознавець, академік Російської АН, неперевершений знавець Достоєвського
Семен Фруґ Семён Григорьевич Фруг колонія Бобровий Кут Херсонської губернії, тепер однойменне село Великоолександрівського району Херсонської області (рос.) КЛЭ 1860-1916; поет, у творчості якого помітне місце займала громадянська лірика; послідовник і навіть якоюсь мірою конкурент Надсона
Х  
Олександр Хазін Александр Абрамович Хазин Бердичів (рос.) КЛЭ, фах. дж. 1912-1976; поет і драматург; автор славетного пародійного «Повернення Онегіна», за яке зазнав гонінь від сталінського поплічника Жданова
Йосип Халіфман Иосиф Аронович Халифман Могилів-Подільський (рос.) КЛЭ 1902-1988; автор виняткових науково-художніх творів про комах (бджіл, мурах, джмелів, термітів)
Юрій Ханютін Юрий Миронович Ханютин Харків (рос.) КЛЭ 1929-1978; кінодраматург і критик
Микола Харджієв Николай Иванович Харджиев Каховка (рос.) КЛЭ 1903-1996; видатний літературознавець; також виступав як прозаїк
Яків Хелемський Яков Александрович Хелемский Васильків (рос.) КЛЭ 1914-2003; поет, перекладач (українських, чеських, аварських, польських, а особливо білоруських поетів); дуже відомий як автор текстів пісень (переважно на музику Дунаєвського та Мокроусова; виконував їх понад усе Марк Бернес)
Михайло Херасков Михаил Матвеевич Херасков Переяслав (рос.) КЛЭ 1733-1807; поет і драматург (також прозаїк), найбільший представник російського класицизму
Олександр Хмєлик Александр Григорьевич Хмелик Алупка (рос.) КЛЭ 1925-2001; драматург та кіносценарист
Ольга Холмська Ольга Петровна Холмская Катеринослав, нині Дніпропетровськ (рос.) КЛЭ 1896-?; перекладачка; переклала російською величезний корпус творів англомовних авторів від Діккенса до Фолкнера; також перекладала з французької, писала оповідання для дітей та праці з теорії перекладу
Владислав Холшевников Владислав Евгеньевич Холшевников Київ (рос.) КЛЭ 1910-2000; літературознавець, автор досліджень у галузі віршознавства
Ц  
Ісраель Цинберґ ? село Козачок Волинської губернії (вірогідно, сучасне село Козачки Лановецького району Тернопільської області) (рос.), (їдиш) КЕЭ 1873-1939; історик єврейської літератури (автор фундаментальної багатотомової монографії), публіцист; репресований, загинув у Владивостоцькому концтаборі; в російськомовному середовищі був відомий під ім'ям і по батькові Сергій Лазарович
Єгуда Лейб Цирельсон ? Козелець Чернігівської губернії (їдиш), (рос.) КЕЭ 1859-1942; рабин, громадський діяч, публіцист і релігійний письменник; забитий нацистами
Ч  
Михайло Червинський Михаил Абрамович Червинский Одеса (рос.) КЛЭ 1911-1965; поет і драматург; працював переважно в співавторстві з В. З. Массом (зокрема вони написали лібрето оперети «Трембіта» на музику Юрія Мілютіна)
Леонід Черкаський Леонид Евсеевич Черкасский Черкаси (рос.) КЛЭ, КЕЭ 1925-2003; видатний літературознавець і перекладач з китайської, один з провідних синологів у російському літературознавстві
Саша Чорний (Олександр Михайлович Ґлікберґ) Саша Чёрный (Александр Михайлович Гликберг) Одеса (рос.) РЗ, СПРЗ, КЛЭ 1880-1932; поет, яскравий сатирик, що вплинув на Маяковського, але також і лірик; відомий ще як перекладач (Гайне та ін.), а в пізній його творчості (в еміграції) значне місце посіла проза
Микола Чуковський Николай Корнеевич Чуковский Одеса (рос.) КЛЭ 1904-1965; прозаїк, перекладач (в молоді роки також поет); значне місце серед його доробку займають біографічні повісті про мандрівників; син відомого дитячого поета й літературознавця Корнія Чуковського; учасник фінської війни та оборони Ленінграду
Ш  
Олександр Шаров Александр Израилевич Шаров Київ (рос.) КЛЭ 1909-1984; прозаїк, найбільш відомий як фантаст і казкар (іноді його тексти наближувалися до жанру притчі, іноді ж містили досить ризиковані натяки на радянські реалії); учасник Другої світової війни, мав ордени; за фахом біолог
Лазар Шерешевський Лазарь Вениаминович Шерешевский Київ (рос.) КЛЭ 1926-2008; поет і перекладач (головно з литовської, але з української теж — Павло Тичина та ін.)
Сергій Шестериков Сергей Петрович Шестериков Одеса (рос.) КЛЭ 1903-1941; літературознавець і бібліограф, фахівець із російської літератури XIX століття; загинув на фронті
Лев Шестов (Лев Ісакович Шварцман) Лев Шестов (Лев Исаакович Шварцман) Київ (рос.) ФЭ, КЛЭ, КЕЭ, фах. дж. 1866-1938; видатний філософ; значна частина його праць (особливо ранніх) поєднує літературно-критичний аналіз творів відомих письменників (Шекспір, Достоєвський, Толстой, Ібсен, Чехов тощо) з філософськими роздумами над ними; вплинув на Альбера Камю і взагалі на європейський екзистенціалізм
Костянтин Шильдкрет Константин Георгиевич Шильдкрет Миколаїв (рос.) КЛЭ 1886-1965; історичний романіст (за деякими оцінками — псевдоісторичний: принаймні «першого російського авіатора» з його повісті «Крила холопа» ніколи не існувало)
Зінаїда Шишова Зинаида Константиновна Шишова Одеса (рос.) КЛЭ 1898-1977; автор історичних романів для юнацтва; також мемуаристка і перекладачка (з молдавської та литовської)
Ґустав Шпет Густав Густавович Шпет Київ (рос.) ФЭ, КЛЭ, фах. дж. 1879-1937; видатний філософ, літературознавець і перекладач; у своїх працях випередив досягнення пізнішої структурної поетики; відзначаються ґрунтовністю його коментарі до творів Діккенса, Теккерея, Байрона
Михайло Штительман Михаил Ефимович Штительман Одеса (рос.) КЛЭ 1911-1941; прозаїк і журналіст цілком радянського штибу; загинув у битві за Москву
Іван Шутов Иван Никитич Шутов Харків (рос.) КЛЭ 1908-1978; прозаїк; тематично значною мірою прив'язаний до України; в радянському дусі писав про громадянську та Другу світову війну, колективізацію тощо; також автор дитячих казок
Щ  
Марко Щеглов Марк Александрович Щеглов Чернігів (рос.) КЛЭ 1925-1956; критик та літературознавець; від двох років був прикутий до ліжка важкою хворобою
Ю  
Матильда Юфіт Матильда Иосифовна Юфит Київ (рос.) КЛЭ 1909-1993; прозаїк; її творчість характеризувалася увагою до деталей та психологічністю; також перекладала азербайджанську, казахську та литовську прозу
Семен Юшкевич Семён Соломонович Юшкевич Одеса (рос.) КЛЭ, КЕЭ 1868-1927; прозаїк і драматург; деякі критику закидали йому нестачу художнього смаку, але всі погоджувалися, що його твори дуже яскраві емоційно; особливо йому вдавалося відтворення лексичних, синтаксичних та інтонаційних особливостей їдишу засобами російської мови (в цьому його навіть вважають за попередника Бабеля)
Я  
Лев Якубинський Лев Петрович Якубинский Київ (рос.) КЛЭ 1892-1945; лінгвіст і літературознавець; підкреслював різницю між практичним та поетичним мовленням
Борис Ямпольський Борис Самойлович Ямпольский Біла Церква (рос.) КЛЭ 1912-1972; прозаїк, а також журналіст; учасник війни; публікував цілком дозволені речі, а вже посмертно виявилися більш крамольні, писані «в шухляду»
Ісак Ямпольський Исаак Григорьевич Ямпольский Київ (рос.) КЛЭ 1903-1991; літературознавець; досліджував творчість О. К. Толстого, М. Г. Пом'яловського, І. С. Тургенєва та ін.
Василь Ян (Янчевецький) Василий Ян (Василий Григорьевич Янчевецкий) Київ (рос.) КЛЭ 1874-1954; педагог і історичний романіст; опублікував книгу «Виховання надлюдини» (1903), але особливо відзначився історичними повістями «Фінікійський корабель», «Вогні на могилах», «Спартак», «Молотобійці» та романами, об'єднаними в трилогію «Нашестя монголів»
Олексій Яровицький Алексей Яровицкий (Алексей Васильевич Корнев) Клевань, нині Рівненського району Рівненської області КЛЭ (рос.) 1876-1903; рано померлий наслідувач Максима Горького (алегоричні оповідання, вірші, легенди тощо)
Віктор Ярхо Виктор Ноевич Ярхо Харків (рос.) КЛЭ 1920-2003; філолог-античник, фахівець із давньогрецької літератури
Єронім Ясинський Иероним Иеронимович Ясинский Харків (рос.) КЛЭ 1850-1931; прозаїк: то демократ, то побутописець, то оборонець царату, то палкий прихильник радянської влади; у жанрах теж не дуже перебирав: працював журналістом, а час від часу публікував то драми, то вірші, то переклад поеми Фрідріха Енгельса; втім, спогади залишив цікаві
А. Ясний (Олександр Маркович Яновський) А. Ясный (Александр Маркович Яновский) станція Фундукліївка (рос.) КЛЭ 1903-1945; комсомольський поет; загинув на фронті

ВиноскиРедагувати

  1. Така форма його прізвища подана в УЛЕ; в інших джерелах, зокрема в ґрунтовній біографії письменника, написаній Лесею Степовичкою,— через і: Билінов.
  2. Також писав польською та чеською.
  3. Поки нерозшукано, яка саме Федорівка: в Херсонській області їх багато, а до складу Херсонської губернії входили й частини інших сучасних областей.
  4. В російській вікіпедії місцем народження названо місто Курськ, але взагалі не наведено джерел.
  5. Польською — переважно щоденники.

Див. такожРедагувати