Відкрити головне меню

Айхенвальд Юлій Ісайович

Ю́лій Іса́йович Айхенва́льд (*12 січня 1872, Балта, Одеська область — †17 грудня 1928, Берлін) — літературний критик, перекладач.

Айхенвальд Юлій Ісайович
Uliy eihenvald.jpg
Народився 12 (24) січня 1872[1]
Балта, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія[1]
Помер 17 грудня 1928(1928-12-17) (56 років)
Берлін, Веймарська республіка
· аварія трамвая[d]
Поховання Berlin-Tegel Russian Orthodox Cemetery
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Місце проживання
Діяльність літературний критик, журналіст
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова (1894)
Вчителі Корш Федір Євгенович
Знання мов російська
Заклад Московський міський народний університет імені А. Л. Шанявського[d] і Московські вищі жіночі курси
Родичі Слонім Марк Львович
Діти Шведова Наталія Юліївна і Aleksandr Aykhenvald[d]

БіографіяРедагувати

 
Силуэты русских писателей. Берлін, 1923

Навчався у Новоросійському університеті (Одеса).

Викладав у московських гімназіях та вишах.

Значний вплив на формування світогляду Юлія Айхенвальда мала філософія А. Шопенгауера (він переклав з німецької Повне зібрання творів А. Шопенгауера). Співпрацював з періодичною пресою, зокрема, журналами «Русская мысль», «Вопросы философии и психологии», «Новое слово», «Вестник воспитания».

Популярність Ю. Айхенвальду принесли книги «Силуети російських письменників» (1906—1910) та «Этюды о западных писателях» (1910).

Колеги не все сприйняли у творчості літературного критика. Ю. Айхенвальд відповів опонентам, зокрема, щодо трактування поглядів В. Бєлінського книгою «Спор о Белинском. Ответ критикам» (1914).

Більшовицький заколот у Росії 1917 року критик не сприйняв і відкрито висловлював свої оцінки нової влади. Після гнівної статті-протесту проти розстрілу більшовиками поета М. Гумільова Ю. Айхенвальд був висланий з радянської Росії на відомому з історії СРСР «філософському пароплаві» разом з М. Бердяєвим, С. Франком, М. Осоргіним та іншими письменниками й філософами, котрі на думку В. Ульянова-Лєніна були запеклими противниками радянської ідеології.

З 1922 року жив у Берліні, виступав у пресі, викладав, читав лекції, активно співпрацював з літературним гуртком російських емігрантських письменників.

ЛітератураРедагувати

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати