Моріц Юнна Петрівна

російська письменниця

Юнна Моріц
рос. Юнна Петровна Мориц
Yunna Morits2.jpg
Юнна Моріц, 2010
Ім'я при народженні рос. Юнна Пинхусовна Мориц
Народилася 2 червня 1937(1937-06-02) (84 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСР, Росія Росія
Національність українка
Діяльність поет
Сфера роботи поезія
Alma mater Літературний інститут імені Горького (1961)
Мова творів російська
Жанр вірш
Членство Спілка письменників СРСР
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Сайт: owl.ru/morits/

CMNS: Моріц Юнна Петрівна у Вікісховищі

Юнна Петрівна Моріц (2 червня 1937, Київ, УРСР) — російська радянська поетеса[1].

БіографіяРедагувати

Народилась в єврейській родині. В рік народження її батько був заарештований, через кілька місяців звільнений, але після звільнення став швидко сліпнути. Сліпота батька справила надзвичайний вплив на розвиток її внутрішнього зору.

В 1954 році закінчила школу в Києві, поступила на філологічний факультет Київського університету. Цього часу з'явилися перші публікації в періодиці.

В 1955 році вступила на денне відділення поезії Літінституту в Москві і закінчила його в 1961 році, попри те, що в 1957 році її виключили звідти разом з Геннадієм Айгі за «нездорові настрої у творчості».

В 1961 році вийшла перша книга поетеси в Москві «Мис Бажання» (за назвою мису на Новій Землі), заснована на враженнях від подорожі Арктикою на криголамі «Сєдов» влітку 1956 року.

Її книги за часи радянскої влади майже не видавали. Коли, незважаючи на заборону, вірш «Кулачний бій» був опублікований журналом «Молода гвардія», завідувач відділу поезії журналу «Молода гвардія» Володимир Цибін був звільнений[2].

Юнна Моріц — автор поетичних книг, в тому числі «В лігві голоси» (1990), «Обличчя» (2000), «Таким чином» (2000), «За законом — привіт листоноші!» (2005), а також книг віршів для дітей («Великий секрет для маленької компанії» (1987), «Букет котів» (1997)). На вірші Юнни Моріц написано багато пісень.

Вірші Юнни Моріц перекладені європейськими мовами, а також японською і китайською.

Громадянська позиціяРедагувати

У 2014 році, після окупації Росією Криму, зайняла відверто антиукраїнську позицію. Написала кілька віршів, які прославляють дії російських агресорів в Україні[3].

ПреміїРедагувати

  • Премія імені А. Д. Сахарова «За громадянську мужність письменника»
  • Премія «Тріумф» (Росія)
  • «Золота троянда» (Італія)
  • Національна премія «Книга року» (в рамках Міжнародної Московської книжкової виставки-ярмарки) в номінації «Поезія — 2005»
  • Премія імені А. А. Дельвіга — 2006
  • Національна премія «Книга року» (в рамках Міжнародної Московської книжкової виставки-ярмарки) в номінації «Разом з книгою ми ростемо — 2008».
  • Премія Уряду РФ (26.12.2011) — за книгу «Дах поїхав додому»

ПриміткиРедагувати