Фанні Юхимівна Каплан (Фейга Хаїмівна Ройтблат, 10 лютого 1890(18900210), Новичі, Заславський повіт, Волинська губернія — 3 вересня 1918, Москва) — учасниця російського революційного руху, член партії есерів. В офіційній радянській історіографії відома як виконавиця замаху на життя Леніна.

Фанні Каплан
рос. Фанни Ефимовна Каплан
Фанні Каплан, 1918
Ім'я при народженні Фейга Хаїмівна Ройтблат
Народилася 10 лютого 1890(1890-02-10)[1]
Волинь
Померла 3 вересня 1918(1918-09-03)[1] (28 років)
Москва, Російська СФРР[1]
·розстріл
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
Національність єврейка
Діяльність терорист, політична діячка
Відома завдяки замах на Леніна
Знання мов російська і їдиш
Партія соціалісти-революціонери

У різних джерелах згадується під іменами Фанні, Фаня, Дора і Фейга, по батькові Юхимівна, Хаїмівна і Файвелівна, прізвищами Каплан, Ройда, Ройтблат і Ройдман.

Життєпис

ред.

Фейга Хаїмівна Ройтблат-Каплан народилася в родині вчителя (меламеда) єврейської початкової школи (хедера) Хаїма Ройдмана.

Під час революції 1905 р. Каплан долучилася до анархістів, в революційних колах її знали під ім'ям «Дора». У 1906 готувала терористичний акт в Києві на місцевого генерал-губернатора Сухомлинова. Під час підготовки до теракту, який готував Віктор Гарський (він же — Яків Шмідман) в номері готелю «Купецький» (вул. Волоська, 29) в результаті необережного поводження спрацював саморобний вибуховий пристрій, Каплан була поранена і частково втратила зір, після чого при спробі покинути місце події була затримана поліцією (Гарський зник).

Характеристика Фанні виглядає так: єврейка, 20 років, без певних занять, особистої власності не має, при собі грошей один карбованець.[2] Військово-польовий суд в Києві засудив її до страти, але через неповноліття Каплан вирок було замінено на довічну каторгу в Акатуйській каторжній в'язниці.

До 1917 Каплан перебувала на каторзі, де познайомилася з відомою діячкою революційного руху Марією Спиридоновою, під впливом якої її погляди змінилися від анархістських до есерівських.

За час перебування на каторзі не написала жодного прохання про помилування.

Замах на Леніна

ред.

30 серпня 1918 на заводі Міхельсона в Замоскворецькому районі Москви відбувся мітинг робітників. На ньому виступав В. І. Ленін. Після мітингу у дворі заводу він був поранений кількома пострілами.

Каплан була заарештована поряд, на трамвайній зупинці на Великій Серпухівській вулиці. Робітникові Іванову, який її заарештував, заявила, що це вона стріляла в Леніна. За словами Іванова, на питання, за чиїм наказом це було зроблено, вона відповіла: «за пропозицією соціалістів-революціонерів. Я виконала свій обов'язок з доблестю і помру з доблестю». При обшуку у Каплан виявили браунінг № 50489, залізничний квиток, цигарки, записну книжку і дрібні особисті речі.

Фанні Каплан була розстріляна без суду на четвертий день після замаху о 16:00 у дворі авто-бойового загону імені ВЦВК (за аркою корпусу № 9 Московського Кремля) за усною вказівкою Голови ВЦВК Свердлова. Під шум заведених автомобілів наказ виконав комендант Кремля, колишній балтійський матрос П. Д. Мальков у присутності відомого пролетарського поета Дем'яна Бідного. Тіло заштовхали в бочку з-під смоли, облили бензином і спалили біля стін Кремля.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119496445 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Галина Сапожнікова. У Леніна ніхто не стріляв? [Архівовано 15 квітня 2012 у Wayback Machine.]