Вікіпедія

Фрейденберг Ольга Михайлівна

Ольга Михайлівна Фрейденберг (15 березня 1890, Одеса — 6 липня 1955, Ленінград) — радянський філолог-класик, антикознавиця, культуролог — фольклорист.

Фрейденберг Ольга Михайлівна
рос. Ольга Михайловна Фрейденберг
Народилася 15 березня 1890(1890-03-15)[1][2]
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла 6 липня 1955(1955-07-06)[1][2] (65 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Поховання Богословське кладовище
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність мовознавиця, викладачка університету, письменниця, класична філологиня, фольклористка
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет (1923)
Галузь класична філологія, антикознавство, культурологія, фольклористика і антична мітологія[3]
Заклад філологічний факультет СПбДУd
Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] (1935)
Аспіранти, докторанти Sofia Polyakovad
Чистякова Наталія Олександрівна
Батько Michail Freidenbergd
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фрейденберг.

Життєпис ред.

Ольга Фрейденберг — донька відомого одеського журналіста і винахідника Михайла (Мойсея) Пилиповича Фрейденберга та Хасі Йосипівни (Анни Йосипівни) Пастернак — сестри художника Леоніда Пастернака. Шлюб батьків був оформлений в канцелярії одеського міського рабина 17 червня 1883 року[4]. Ольга — двоюрідна сестра Бориса Пастернака.

Після закінчення гімназії в Петербурзі у 1908 році Ольга Фрейденберг через національну відсоткову квоту для євреїв не змогла вступити на Вищі жіночі курси, проте рік слухала там лекції. У 1910—1914 роках вона займалася самоосвітою, вивчала іноземні мови, подорожувала Європою. З початком Першої світової війни повернулася до Російської імперії, а в жовтні 1914 року стала сестрою милосердя.

Закінчила класичне відділення Петроградського університету (1923), займалася в семінарі С. А. Жебелєва. У 1924 році Ольга Фрейденберг захистила магістерську дисертацію про походження грецького роману. У 1920-х-1930-х роках вона співпрацювала з Миколою Марром та Ізраїлем Франк-Каменецьким (колективний збірник «Трістан та Ізольда» побачив світ 1932 року в Ленінграді).

У 1932 році Ольга Фрейденберг організувала в Ленінградському університеті першу радянську кафедру класичної філології і до 1950 року керувала нею (з перервою на час Другої світової війни). У 1935 році захистила докторську дисертацію «Поетика сюжету і жанру (період античної літератури)». Опублікована книгою в 1936 році дисертація піддалася жорсткій ідеологічній критиці в газеті «Известия»,тому книга була вилучена з продажу. Під час Великого терору був репресований її старший брат Олександр.

Пережила всю блокаду Ленінграда. На запрошення Політуправління Балтійського флоту читала лекції з античної літератури офіцерському складу моряків. З 15 жовтня 1943 по липень 1944 року працювала на посаді професора античної літератури в Педагогічному інституті імені Олександра Герцена.

Інспірований владою розгром марризму та боротьба з космополітизмом привели до звільнення у 1950 році Ольги Фрейденберг з університету і закрили для неї можливість публікуватися. До теперішнього часу (2011 рік) переважна частина її праць (8 монографій та декілька десятків статей) не опубліковані.

Наукова діяльність ред.

Вважаючись філологом-класиком, Ольга Фрейденберг у своїй діяльності зосереджувалась на «палеонтологічному» дослідженні семантики літературних, а також — культурних мотивів і форм (перш за все метафори й сюжету), їх трансформацій з архаїчних в історичні, а відповідно, на передісторії та ранній історії таких літературних і сценічних жанрів, як лірика, комедія, роман. У цьому вона розвивала ідеї Германа Узенера і Олександра Веселовського, французької соціологічної школи (Л. Леві-Брюль), кембриджських ритуалістів, філософію символічних форм Ернста Кассірера і передбачила новітні дослідження «археології» культурних форм в рамках символічної антропології, досліджень культури (англ.   cultural studies).

Погляди Фрейденберг поділялися не всіма колегами. Олександр Зайцев згадував: "Я Ольгу Михайлівну пам'ятаю, я у неї починав вчитися. Тоді її міркування викликали у мене щире здивування: я просто не міг зрозуміти, як можна прийти до таких висновків. Лише з часом мені стало ясно, в чому тут справа. Абсолютно справедливо Сергій Аверінцев характеризує О.М. як інтерпретаторку, переважно тлумача античності, відносно певним культурним течіям свого часу. В її працях про доведення у власному розумінні слова немає й мови "[5].

Листування і мемуари ред.

Особливе значення має листування Ольги Фрейденберг з Борисом Пастернаком, яке тривало з 1910 до 1954 року і було знайдене у 1973 році Ніною Брагінською (вперше опубліковано за кордоном у 1981 році), а також її мемуари, з яких поки опубліковані лише фрагменти.

  «Листи і спогади Фрейденберг про хворобу матері - проза того глибокого проникнення й найвищого самозречення, яких ми у її великого брата не знайдемо; в усьому, що стосувалося життя, любові, торжества, - він був і яскравіше, і темпераментніше, але в лабіринтах інобуття, в темних тайниках підсвідомості, які він для себе просто замкнув, його сестра блукала впевненіше»[6]  

Визнання ред.

Переписка Фрейденберг та Пастернака виходила за кордоном російською, івритом, англійською, французькою, німецькою, голландською та японською мовами. Наукові праці видані російською, англійською, польською, сербською / хорватською мовами.

У Росії роботи дослідниці почали скупо публікуватися лише після 1973 року. Її наукові ідеї й підходи стали нещодавно предметом декількох дисертаційних досліджень в Україні, Росії та інших країнах.

Вибрані праці ред.

 
Поэтика сюжета и жанра: период античной литературы. — Л.: Гослитиздат, 1936.
  • Идея пародии: (набросок к работе) // Сб. работ в честь С. А. Жебелева. — Л., 1926. — С. 378—396.
  • Поэтика сюжета и жанра: период античной литературы. — Л.: Гослитиздат, 1936. — 454 с.; М.: Лабиринт, 1997. — 448 с.
  • Происхождение эпического сравнения (на материале Илиады) // Труды юбилейной научной сессии ЛГУ. Секция филол. наук. — Л., 1946. — С. 101—113.
  • К вопросу о происхождении греческой метрики // Учёные записки ЛГУ. Серия филологических наук. — Л., 1948. — Вып. 13. — С. 290—320.
  • Происхождение литературной интриги; Происхождение пародии; Что такое эсхатология? // Труды по знаковым системам. — Тарту, 1973. — Вып. 6. — С. 490—512.
  • Происхождение греческой лирики // Вопросы литературы. — 1973. — № 11. — С. 103—123.
  • Семантика первой вещи // Декоративное искусство СССР. — 1976. — № 12. — С. 16-22.
  • Семантика архитектуры вертепного театра // Декоративное искусство СССР. — 1978. — № 2. — С. 41—44.
  • Миф и литература древности. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1978. 605 с.; 2-е изд., испр. и доп. — М., 1998. Вкл. описание архива. 800 с.
  • Борис Пастернак. Переписка с Ольгой Фрейденберг / под ред. и с коммент. Э. Моссмана. — N. Y.: Harcourt Brace Jovanovich, 1981. — VII. — 377 с.
  • The correspondence of Boris Pasternak and Olga Freidenberg 1910—1954 / comp., ed., intro. E. Mossman. — L.: Secker & Warburg, 1982. — XXIV, 365 p.
  • Будет ли московский Нюрнберг? (из записок 1946—1948) / публ. Ю. М. Каган // Синтаксис. — 1986. — № 16. — С. 149—163.
  • Методология одного мотива // Труды по знаковым системам. — 1987. — Вып. 20. — С. 120—130.
  • Осада человека / публ. К. Невельского [Ю. М. Каган] // Минувшее: исторический альманах. — P.: Atheneum, 1987. — Вып. 3. — С. 9—44.
  • Миф и театр. — М.: ГИТИС, 1988. — 132 с.
  • Система литературного сюжета // Монтаж: Литература. Искусство. Театр. Кино. — М.: Наука, 1988. — С. 216—237.
  • Воспоминания о Марре // Восток-Запад: Исследования. Переводы. Публикации. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1988. — С. 181—204.
  • Борис Пастернак — Ольга Фрейденберг. Письма и воспоминания // Дружба народов. — 1988. — № 7—10.
  • «Эйрена» Аристофана // Архаический ритуал в фольклорных и раннелитературных памятниках. — М.: Наука, 1988. — С. 224—236.
  • Утопия // Вопросы философии. — 1990. — № 5. — С. 148—167.
  • Переписка Бориса Пастернака. — М.: Худ. лит-ра, 1990. — С. 19—296.
  • Университетские годы (отрывки воспоминаний) // Человек. — 1991. — № 3. — С. 145—156.
  • <Вступление к греческому роману> // Диалог. Карнавал. Хронотоп. — 1995. № 4. — С. 78—85.
  • О неподвижных сюжетах и бродячих теоретиках// Одиссей. Человек в истории. — Т. 7. — М.: Наука, 1995. — С. 272—297.
  • Этюды по семантологии литературных форм. Паллиата. Глава 21. // Лотмановский сборник. 1. — М.: ИЦ-Гарант, 1995. — С. 704—718.
  • «Игра в кости»// Arbor mundi. — 1996. — № 4. — С. 163—172.
  • Поэтика сюжета и жанра. — М.: Лабиринт, 1997.
  • Image and concept: mythopoetic roots of literature. / N. V. Braginskai︠a︡, Kevin Moss, eds. — Amsterdam: Harwood Academic, 1997.
  • «Крест в могиле». // Arbor mundi, 1998, № 6.
  • Проблема греческого литературного языка. // От слова к смыслу: Проблемы тропогенеза. — М.: УРСС, 2001.
  • Целевая установка коллективной работы над сюжетом о Тристане и Исольде. Воспоминания о Марре. // Сумерки лингвистики: Из истории отечественного языкознания. Антология. — М.: Academia, 2001. — С. 325—339, 425—443.
  • Въезд в Иерусалим на осле // Фрейденберг О. М. Миф и литература древности. — М., 1998. — С. 623—665.
  • Пастернак Б. Пожизненная привязанность. Переписка с О. М. Фрейденберг. — М.: Арт-Флекс, 2000.
  • The Race of Life/ Writing the siege of Leningrad: women's diaries, memoirs, and documentary prose. / Cynthia Simmons, Nina Perlina, eds. — Pittsburgh: University of Pittsburgh Press, 2002. — P. 64—75.
  • Olga Freudenberg, Semantyka kultury. -- Kraków: Universitas, 2005, s. 378.

Література ред.

  • Лотман Ю. М. О. М. Фрейденберг как исследователь культуры. // Учёные записки Тартуского гос. ун-та. — Труды по знаковым системам 6. — Тарту, 1973. — С. 482—489.
  • Брагинская Н. В. Проблемы фольклористики и мифологии в трудах О. М. Фрейденберг // Вестник древней истории. — 1975. — № 3. — С. 181—189.
  • Чертков Л. Брат и сестра, поэт и учёный. // Континент. — Мюнхен. — 1981. — № 30. — С. 403—407.
  • Эткинд Е. Г. Торжество духа [Рец. на кн.: Пастернак Б. Пожизненная привязанность: переписка с О. М. Фрейденберг]. // Русская мысль. — Париж. — 1981. — № 3376, 3 сентября 1981.
  • The Correspondence of Boris Pasternak and Olga Freidenberg, 1910—1954 / Comp., ed., intro. by E. Mossman; transl. by E. Mossman, M. Wettlin. N. Y.: Harcourt Brace Jovanovich, 1982.
  • Moss K. M. Olga Mikhailovna Freidenberg: Soviet Mythologist in a Soviet Context: a Thesis Presented to the Faculty of the Graduate School of Cornell University in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy. 1984.
  • Дьяконов И. М. По поводу воспоминаний О. М. Фрейденберг о Н. Я. Марре // Восток — Запад: Исследования. Переводы. Публикации. М., 1988.
  • Брагинская Н. В. Филологический роман: предварение к запискам Ольги Фрейденберг // Человек. 1991. № 3.
  • Гаспаров Б. М. Поэтика Пастернака в культурно-историческом измерении (Б. Л. Пастернак и О. М. Фрейденберг). // Сб. статей к 70-летию проф. Ю. М. Лотмана. — Тарту, 1992. — С. 366—384.
  • Брагинская Н. В. Елена Лившиц — Ольга Фрейденберг, или Травестия близнечного мифа // Новое литературное обозрение. 1993. № 6. С. 107—115.
  • Мосс К. Ольга Фрейденберг и марризм. // Вопросы языкознания. — 1994. — № 5. — С. 98—106. (английский текст)
  • Брагинская Н. В. ry/85345_38.1298803766.17355.pdf Siste, viator! (предисл. к докладу О. М. Фрейденберг «О неподвижных сюжетах и бродячих теоретиках»)[недоступне посилання з липня 2019] // Одиссей. Человек в истории: Представления о власти. 1995. М.: Наука, 1995. С. 244—271.
  • Тахтаджян С. А. О статье О. М. Фрейденберг «Въезд в Иерусалим на осле» // Новое литературное обозрение]]. 1995. № 15. С. 115—119.
  • Перлина Н. Избирательное сродство: вчувствование как осмысление духовной истории в творчестве Ольги Фрейденберг и Бориса Пастернака // Indiana Slavic Studies / Ed. N. Perlina and A. R. Durkin. 1996. Vol. 8. P. 71-98.
  • Галеркина Б. Л. Минувшее — сегодня / Судьбы филологов: Ольга Михайловна Фрейденберг (1890—1955) // Russian Studies: Ежеквартальник русской филологии и культуры. СПб., [1998]. Т. 2. № 4.
  • Трубочкин Д. В. Фрейденберг, Ольга Михайловна. // Культурология XX век: Энциклопедия. — Т.II. — СПб.: Университетская книга, 1998. — С. 315—317.
  • Braginskaia N. From the Marginals to the Center: Olga Freidenberg's Works on the Greek Novel // Ancient Narrative. 2002. Vol. 2. P. 64-86.
  • Kabanov A. Ol'ga Michajlovna Freidenberg (1890—1955): Eine sowjetische Wissenschaftlerin zwischen Kanon und Freiheit. — Wiesbaden: Harrasowitz, 2002.
  • Perlina N. Ol'ga Freidenberg's Works and Days. — Bloomington: Slavica, 2002.
  • Кирилюк О. С. «Дійсність» обряду та «текст» казки: прорив парадигми (В. Пропп та О. Фрейденберг) // Філософсько-антропологічні студії’ 2003: [зб. науков. праць: статті] ; Пізній радянський марксизм та сьогодення. (До 70-річчя Вадима Іванова); ред. кол.: В. Г. Табачковський [та ін.] — Ін-т філософії НАН України ім. Г. Сковороди [та ін.] — К.: Стилос, 2003. — С. 335—338. — У «Змісті» назву та сторінки вказано невірно;
  • Кирилюк О. С. КАЗКА ТА ОБРЯД. ІСТОРИКО-РЕКОНСТРУКТИВНА (В. Я. ПРОПП) ТА ІСТОРИКО-ГЕНЕРАТИВНА (О. М. ФРЕЙДЕНБЕРГ) СТРАТЕГІЇ ВИВЧЕННЯ СПІВВІДНОШЕННЯ КАЗКИ, ЛІТЕРАТУРИ, ОБРЯДУ ТА "ДІЙСНОСТІ // Казка та обряд — Одеса: Автограф, 2005. — 372 с.
  • Кирилюк О. С. Незвичні значення звичних речей («Метафори первісної свідомості» Ольги Фрейденберг та універсалії культури) / // Філософські пошуки. — Львів-Одеса: ІФЛІС-ЛФС «Cogito», 2004. — Вип. 17-18. — C. 172—182.
  • Кирилюк О. С. «Метафори первісної свідомості» Ольги Фрейденберг та деякі універсально-культурні аспекти семіотики міста // Totallogy-XXI. Постнекласичні дослідження: [статті]; ред. В. В. Кізіма [та ін.] — Вип. 14. — К.: ЦГО НАН України. — 2006. — С. 445—455. — [За мат. доповіді на Міжнар. науково-теор. конф. «Образ міста в контексті історії, філософії, культури», Київ, 2004].
  • Брагинская Н. В. Мировая безвестность: Ольга Фрейденберг об античном романе[недоступне посилання з травня 2019]. — М.: Изд. дом Государственного университета — Высшей школы экономики, 2009.
  • Кирилюк О. С. Сміх в теоріях О. М. Фрейденберг та В. Я. Проппа (універсально-культурний аспект) // Δόξα / Докса - Сміх у світі культури — Вип. 2 (18) — Одеса: Одеський нац. ун-тет, Одеська гуманітарна традиція — 2012. — 130 с. — сс. 89-100 (вийшло друком 2015).
  • Budaragina O. Olga M. Freidenberg, Aristid I. Dovatur, and the Department of Classics in Leningrad // Classics and Communism: Greek and Latin behind the Iron Curtain / Ed. by G. Karsai, G. Klaniczay, D. Movrin, E. Olechowska. Budapest; Ljubljana; Warsaw, 2013.
  • Braginskaja N., Kostenko N. Archives et destin d'un chercheur en U.R.S.S: Ol'ga Mikhaiajlovna Frejdenberg (1890—1955) // Revue des études slaves. P., 2014. T. 85. Fasc. 1. P. 109—129.
  • Braginskaya N. [http:// ivka.rsuh.ru/binary/85345_30.1476388407.9268.pdf Olga Freidenberg: A Creative Mind Incarcerated] / Transl. by Z.M. Torlone, A. Zeide, B. Maslov // Women Classical Scholars: Unsealing the Fountain: from the Renaissance to Jacqueline Romilly / Ed. by R. Wyles, E. Hall. Oxford Univ. Press, 2016. P. 286—312.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  3. ↑ Czech National Authority Database
  4. ↑ Аура одеської Пересипу і Слобідки-Романівки. Краєзнавчі прогулянки. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 1 березня 2019.
  5. ↑ Жмудь Л. Я. А. І. Зайцев і його «Культурний переворот» // Зайцев А. І. Культурний переворот в Древній Греції VIII—V ст. до н. е. / Под ред. Л. Я. Жмудя. 2-е изд., Испр. і перераб. — СПб.: Філологічний факультет СПбДУ, 2000. — С. 8-9 — 320 с. ISBN 5-8465-0015-3
  6. ↑ Быков Д. Борис Пастернак. М.: Молодая гвардия, 2005.(рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрейденберг_Ольга_Михайлівна&oldid=40917468