Боровиковський Олександр Львович

російський юрист, поет, фольклорист

Олекса́ндр Льво́вич Боровико́вський (*26 листопада, Полтава 1844 — †3 грудня 1905) — судовий діяч, спеціаліст з цивільного права і процесу, відомий також як український фольклорист. Закінчив Харківський університет.

Боровиковський Олександр Львович
Народився 14 (26) листопада 1844
Полтава, Російська імперія
Помер 20 листопада (3 грудня) 1905 (61 рік)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Новодівочий цвинтар
Країна  Російська імперія
Діяльність письменник, адвокат, поет, правник, перекладач, викладач університету, фольклорист
Галузь право[1], цивільне право[1], кримінальне право[1], Q113958160?[1], поезія[1] і фольклористика[1]
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Знання мов російська[1]
Заклад ОНУ ім. І. І. Мечникова
Батько Боровиковський Левко Іванович[2]

Біографія ред.

Син Левка Івановича Боровиковського. Родом з Полтавщини. 1887—94 — приват-доцент Новоросійського університету в Одесі.

Головні твори Боровиковського: «Закони цивільні…» (12-е вид., 1909); «Звіт судді» (в 3 т., 1891—94), в якому розглядаються й теоретичні питання цивільного права і процесу.

Як фольклорист Боровиковський в праці «Жіноча доля за малоросійськими піснями» (1867) показав тяжке становище жінки-селянки. Боровиковський — автор поезій російською мовою.

Примітки ред.

Джерела ред.

Посилання ред.