Юшкевич Семен Соломонович
Юшкевич Семен Соломонович (1868—1927) — російськомовний єврейський прозаїк та драматург.
| Юшкевич Семен Соломонович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 25 листопада (7 грудня) 1868[1] або 7 грудня 1868[2][1] Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 12 липня 1927 (58 років) або 12 лютого 1927[2][1] (58 років) Париж, Франція | |||
| Країна |  Російська імперія УНР | |||
| Діяльність | письменник, драматург | |||
| Сфера роботи | література[3] | |||
| Alma mater | Паризький університет | |||
| Мова творів | російська | |||
| Роки активності | з 1897 | |||
| Родичі | Юшкевич Адольф Павлович[4] | |||
| Брати, сестри | Павло Юшкевичd | |||
|
| ||||
 Юшкевич Семен Соломонович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився у Одесі, в зросійщеній заможній єврейській родині.
Навчавсся у казенному єврейському початковому училищі, потому — у гімназії, котру залишив не закінчивши.
У 17-річному віці одружився й залишив батьківську хату. Почав працювати помічником провізора.
Друкуватися почав у газеті Одеський листок наприкінці 1880-х років .
1893 року виїхав до Парижа, де навчався на медичному факультеті Сорбони. Жив у Парижі до 1902 року, працював хористом, масажистом і т. ін.
Після публікації повісті з життя єврейської бідноти «Розпад», що вийшла друком 1902 року у часописі рос. «Восход», Юшкевич став відомим у Росії письменником.
Повернувся 1902 року до Одеси, але після Кишинівського погрому виїхав із сім'єю до Берліна, де продовжував літературну діяльність. Набуває широкої популярності в Російській імперії драматичними творами, що ставляться у багатьох відомих театрах.
У 1917—1918 роках разом із братом Павлом організує видання рос. «Южной универсальной библиотеки»: вийшло 52 книжки, в м'яких палітурках, карманного формату, І. Буніна, О. Толстого, Теффі, Р. Кіплінга, Г. Уеллса, Г. де Мопассана, А. Франса та ін[5].
1920 року виїжджає до Румунії, потім до Франції, а 1921 року — до США. 1922 року повертається до Німеччини, а від 1924 року живе у Парижі.
Творчість
ред.Наприкінці 1880-х років почав друкуватися у газеті Одеський листок.
Справжнім літературним дебютом Семена Юшкевича можна вважати публікацію 1897 року його оповідання «Кравець. З єврейського побуту»[6] у «Російському багатстві», пізніше (1899) надрукованого окремим виданням у Одесі. 1895 року він написав повість з життя єврейської бідноти «Розпад», що вийшла друком 1902 року у часописі рос. «Восход», що видавався у Санкт-Петербурзі Ахароном Ландау. Завдяки цій повісті Юшкевич став відомим у Росії письменником.
Примітки
ред.- ↑ а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
- ↑ а б Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 801–802. — ISBN 5-94848-307-X
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ https://doi.org/10.1006/hmat.1995.1012 — С. 113.
- ↑ В. Савченко. Искусство Одессы в эпоху первой мировой войны, революции и гражданской войны.— Вісник Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 8)
- ↑ рос. «Портной. Из еврейского быта»
Джерела
ред.- Малая Советская Энциклопедия. Том десятый. Швеция—Яя. — М.: Государственное словарно-энциклопедическое издательство «Советская Энциклопедия» — ОГИЗ РСФСР, 1931.— Стб. 389—390.
- Юшкевич Семен // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |