Відкрити головне меню

Крестовський Всеволод Володимирович

російський письменник

Крестовський Всеволод Володимирович
Всеволод Крестовский.jpg
В.В. Крестовський
Народився 11 (23) лютого 1839(1839-02-23)
с. Мала Березянка Таращанського повіту Київської губернії
Помер 18 (30) січня 1895(1895-01-30) (55 років)
Варшава, Польща
Поховання Нікольський цвинтар Олександро-Невської лаври[d] і Літераторські мостки
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність перекладач, літературний критик, філософ, поет, письменник
Відомий завдяки російський письменник
Alma mater Санкт-Петербурзький Імператорський університет (1861)[1][2] і The First Saint-Petersburg Gymnasium[d] (1857)[2]
Володіє мовами російська
Жанр поезія і роман
Діти Maria Krestovskaya[d] і Igor Krestovsky[d]
Нагороди
орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня

Все́волод Володи́мирович Кресто́вський (нар. 11 (23) лютого 1839(18390223), с. Мала Березянка, Таращанського повіту, Київської губернії — пом. 18 (30) січня 1895, Варшава, Польща) — російський письменник, поет та літературний критик.

Зміст

БіографіяРедагувати

 
Всеволод Крестовський
 
Всеволод Крестовський

Народився в селі Мала Березянка Таращанського повіту Київської губернії в родині уланського офіцера. В десятирічному віці переїхав до Санкт-Петербургу. Навчався в першій петербурзькій гімназії (1850—1857). Під впливом вчителя словесності, перекладача та письменника В. І. Водовозова почав писати вірші та займатися перекладами. Навчався на юридичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1857—1861).

1857 року опублікував перші твори. Виділявся навичками спілкування, був талановитим доповідачем; займався музикою та малюванням; став постійним учасником літературних гуртків, познайомився з Д. І. Писаревим, А. А. Григор'євим, Ф. М. Достоєвським, М. М. Достоєвським та багатьма іншими письменниками. Брав участь у випуску різноманітних періодичних видань. 1861 року одружився з актрисою В. Д. Гриньовою. В 1865—1866 був учасником-літератором комісії з вивчення підземель Варшави. 1867 року подорожував по Волзі.

1868 року вступив унтер-офіцером в 14-й уланський Ямбургзький полк, розквартирований у місті Гродному. В 1873 році випустив «Історію 14-го уланського Ямбургзького полку», в 1874 році був переведений у гвардію. В 1876році, за пропозицією Олександра ІІ, склав «Історію лейб-гвардії Уланського Його Величності полку». Як журналіст, прикомандирований урядом до штабу діючої армії, брав участь у російсько-турецькій війні (1877—1878). В 1880—1881 роках був секретарем при командувачу Тихоокеанської ескадри. З 1882 року чиновник особливих доручень при туркестанському генерал-губернаторові М. Г. Черняєві. В 1884 був причислений до міністерства внутрішніх справ. З 1892 року та до кінця життя був редактором газети «Варшавський щоденник». Помер у Варшаві, був похований у Олександро-Невській лаврі, потім перепохований на Літераторських містках Волкового кладовища Санкт-Петербургу.

За мотивами роману Всеволода Крестовського «Петербурзькі нетрі» (рос.  «Петербургские трущобы») знято популярний 60-серійний телевізійний серіал «Петербурзькі таємниці».

ТворчістьРедагувати

 
Пам'ятник на могилі Крестовського, встановлений в 1946 році. Автор пам'ятника — скульптор І. В. Крестовський (син письменника)

В 1857 році в журналі «Загальноохоплюючий вісник» опублікував переклади оди Горація, віршоване оповідання «Офіцерша», оповідання «Листування двох повітових панянок».

Оповідання «Скрізь і поруч» та вірші, помістив в журналі «Іскра» (1859, 1861).

Вірші, повісті, оповідання та критичні статті розміщував в журналах «Час» (1861), «Світоч» (1861), «Російське Слово» (1861—1862).

Писав фел'єтони для журналу «Модний магазин» (1862—1864) та газети «Петербурзький листок» (1864—1865), брав участь в публікаціях журналів «Заноза» та «Оса» (1863).

Пізніше оповідання про військовий побут розміщував у журналах «Зоря», «Російський світ», «Нива», «Кругозір», «Всесвітня ілюстрація».

 
Два стовпи в'їздних воріт  — єдине, що залишилось від маєтку Крестовських в селі Мала Березянка (маєток свідомо зруйнований радянською владою)

Протягом російсько-турецької війни редагував газету «Військово-летючий листок», писав статті в газету «Урядовий вісник».

Писав статті про Далекий Схід, Японію, Китай та Туркестан в журнал «Російський вісник». Друкувався також в «Історичному віснику» та писав передові статті в газету «Світ» (1885—1892).

В 1862 році видав у Санкт-Петербурзі двохтомник віршів, який так і називався «Вірші».

Деякі вірші Крестовського стали популярними міськими романсами («Под душистою ветвью сирени», «Прости за вечную разлуку»). Балада Крестовського «Ванька — ключник» стала відомою народною піснею. Займався також перекладами віршованих творів Анакреона, Алкея, Горація, Сапфо, Ґете, Т. Шевченка.

Автор лібрето опери М. А. Римського-Корсакова «Псковлянка» за однойменною драмою Л. О. Мея та опери «Наташа, або Волзькі розбійники» з музикою К. П. Вільбоа.

В 1865 році видав книги «Петербурзькі типи», «Петербурзькі золотопромисловці» та «Фотографічні картки петербурзького життя».

В 1892 році видав у Петербурзі збірник «Оповідання кавалерійського життя».

Зібраний матеріал для «Історії лейб-гвардії Його Величності полку» використав у історичній повісті «Діди» (виходила окремими виданнями в 1875, 1885, 1891).

Оповідання про російсько-турецьку війну, що публікувалися в журналі «Російський вісник», увійшли до виданого в 1879 році в Петербурзі двохтомника «Дванадцять місяців у діючій армії».

Найзначнішим твором Всеволода Крестовського вважається роман «Петербурзькі нетрі» (рос.  «Петербургские трущобы»). Роман публікувався в журналі «Вітчизняні записки» (1864—1866), вирізки з нього публікувалися також в журналі «Епоха» (1864). Окремим виданням роман вийшов в чотирьох томах у 1867 році та витримав декілька перевидань.

Крім того є автором роману «Панургова череда» опублікованого спочатку в журналі «Російський вісник» (1869), а потім виданого в окремим виданням в Лейпцигу в 1870 році.

Є автором роману «Дві сили» опублікованого в журналі «Російський вісник» (1874).

Ці два романи, «Панургова череда» та «Дві сили», склали чотирьохтомну дилогія «Хроніка про новий смутний час Держави Російської» виданої в Петербурзі в 1875 році.

Роман «Тьма єгипетська» публікувався спочатку в 1888 в журналі «Російський вісник», а потім вийшов окремим виданням в 1889.

Роман «Тамара бен Давид» публікувався в 1889—1890 роках в «Російському віснику», потім вийшов окремим виданням у 1890.

Роман «Торжество Ваала» залишився незавершеним, але уривки з нього публікувалися в «Російському віснику» в 1891 році.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Русские писатели. 1800 — 1917. Биографический словарь. Т. 3: К — М. Москва: Большая российская энциклопедия, 1994. С. 146—149.
  • Павлюк М. М. Крестовський Всеволод Володимирович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 3. — К., 1995. — С. 54.
  • Крестовський Всеволод Володимирович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ: Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 328.

ПосиланняРедагувати