Арцибашев Михайло Петрович

Миха́йло Петро́вич Арциба́шев (нар. 24 жовтня (5 листопада) 1878(18781105), Доброславівка (сучасний Охтирський район) — †3 березня 1927) — український російськомовний письменник. Батько українсько-американського художника Бориса Арцибашева

Михайло Петрович Арцибашев
Mikhail Petrovich Artsybashev 2.jpg
Народився 5 листопада 1878(1878-11-05)[1][2][…]
Доброславівка, Охтирський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер 3 березня 1927(1927-03-03)[3][4][…] (48 років)
Варшава, Польська Республіка[3][4]
·туберкульоз
Поховання Православний цвинтар у Варшаві
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність письменник, журналіст, прозаїк-романіст, драматург
Мова творів російська[1]
Роки активності з 1894

CMNS: Арцибашев Михайло Петрович у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Народився на хуторі Доброславівка, розташованому в 5-ти кілометрах від міста Охтирка колишньої Харківської губернії в сім'ї начальника повітової поліції. Мати померла від туберкульозу, коли йому було лише 3 роки. За походженням був татарином (батько), поляком (мати) та ще французом й грузином.[5] «Батько служив у гвардії, а пізніше був справником в Охтирці, з якою пов'язані всі молоді „враження буття“ Арцибашева. Майже у всіх його творах фігурує одне й те саме втоплене в зелені садів українське містечко на мальовничій річці, з красивим монастирем за цією річкою, з затишним бульваром, по якому ходить життєрадісна молодь. І свіжість молодих вражень така велика, що зовсім зникає відбиток сірої буденщини, з якою пов'язується звичайне уявлення про повітове містечко». «Михайло Петрович страшенно любив Охтирку, — згадує його приятель з юнацьких років художник Євген Агафонов, — і щороку приїздив перед літом додому… тягнуло його до Охтирського монастиря, біля якого так широко розливається Ворскла, і до його околиць вгору за течією до хутору Доброславівка … Хутір Доброславівка займав в житті Михайла Петровича багато місця: там написано більшість його капітальних речей; тиша і безлюддя хутора дуже сприяли його роботі».

Вчився в Охтирській гімназії до 16 років. Відомо, що після закінчення 5 класу Арцибашев був відрахований з гімназії. З 1895 по 1897 рік працював офісним працівником. 1897—1898 року вчився в Харківській малювальній школі М. Д. Іванової-Раєвської. За спогадами товаришів, Михайло Арцибашев працював старанно над кожною роботою, і навчання йшло успішно. Навчався Арцибашев на батьківські гроші, але їх було замало, відтак він намагався заробити на життя в місцевих газетах: малював карикатури, писав оповідання. Одного разу він отримав за роботу 8 карбованців і на них придбав фарби. Згодом він зазначав у своїй автобіографії, що став письменником досить несподівано. «Тому що вчитися живопису мені здалося нудно, то я перейшов на літературу… Потім уже полюбив її і захотів слави літератора і саме світової».

Писати він почав у 16 років під впливом російських класиків, зокрема Л. М. Толстого, А. П. Чехова та Ф. М. Достоєвського. Ранні, переважно автобіографічні оповідання, Арцибашев публікував у газеті «Южный Край». Це була перша приватна газета в Харкові, яка виходила з 1880 року і вважалася однією з кращих провінційних газет.

Ранні оповідання позначені декадентськими мотивами та натуралізмом. Найяскравіше виявились його реакційні антигуманістичні ідеї після поразки революції 1905—07 в романах «Санін» (1907), «Біля останньої межі» (1909—1912).

1898 році в Харкові він одружився з Ганною Василівною Кобушко. У 1899 році у них народився син Борис, який згодом став відомим американським художником-ілюстратором і дизайнером.

Жовтневий переворот зустрів вороже, емігрував.

Твори Арцибашева виходили в 1905—17 роках.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б NooSFere — 1999.
  3. а б Михайлов О. Н. Арцыбашев // Краткая литературная энциклопедияМосква: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
  4. а б Арцыбашев Михаил Петрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. Michael R. Katz in Mikhail Art︠s︡ybashev, Sanin: a novel, Cornell University Press (2001), p. 261