2023 в Україні — це перелік головних подій, що відбудуться у 2023 році в Україні. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 2023 року.

Flag of Ukraine.svg
2023
в
Україні
  • 2024
  • 2025
  • 2026
Десятиліття:
Див. також:

Інші події 2023
Список років в Україні

ПодіїРедагувати

ОсобиРедагувати

Призначено, звільненоРедагувати

НародилисьРедагувати

ПомерлиРедагувати

Засновані, створеніРедагувати

Зникли, скасованіРедагувати

Видання, твориРедагувати

Пам'ятні дати та ювілеїРедагувати

 
Зображення Святослава Ярославича в «Ізборнику» 1073 року
 
Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом[8](31 травня 1223 року):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.
 
Тріумфальний в'їзд Богдана Хмельницького до Києва у грудні 1648 року
    • січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
    • березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
    • переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)[3].
  • 350 років з часу (1673 рік):
 
Хотинська битва
 
«Хрест Свободи» на честь скасування панщини в Галичині 1848 року

Установ та організаційРедагувати

 
Відкриття Червоного стадіону (нині — Національний спортивний комплекс «Олімпійський») 12 серпня 1923 року

Видатних особистостейРедагувати

НародженняРедагувати

 
українськогохудожник Василь Кричевський
    • 12 січня — народження Василя Кричевського — українського художника, архітектора, графіка, автора державного герба УНР, прийнятого Центральною Радою. (пом. 1952).
    • 4 лютого — народження Тимофія Сафонова — українського художника, мистецтвознавця, педагога, громадського діяча. (пом. 1930).
    • 21 березня — народження Якова Гандзюка — військового діяча, генерал-майора. (пом. 1918).
    • 31 березня — народження Миколи Міхновського — українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста («Самостійна Україна»), учасника боротьби за незалежність України у XX столітті. (пом. 1924).
    • 6 квітня — народження Бориса Підгорецького — українського музичного критика, фольклориста, композитора, педагога, хорового диригента. (пом. 1919).
    • 7 травня — народження Володимира Плотникова — дослідника електрохімії неводних середовищ, академіка. (пом. 1947).
 
український державний і політичний діяч, Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров

ПомерлиРедагувати

СмертіРедагувати

 
Фрагмент Свенської ікони Божої Матері
 
уявний портрет Ольгерда Гедиміновича 1578 року
 
Гетьман Війська Запорозького (1665—1676) Петро Дорошенко
 
український вчений-енциклопедист, історик Михайло Максимович
 
український літературний критик, публіцист, філософ та політичний діяч Дмитро Донцов

ПриміткиРедагувати

  1. ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 23 січня 2022. 
  2. Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
  3. а б в г д е ж Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  4. Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  5. а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
  6. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019. 
  7. Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року
  8. За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
  9. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007. 
  10. cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (uk-ua). Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018. 
  11. Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  12. Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України  ».
  14. Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
  15. Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.] // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989
  16. Усенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 107. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  17. Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття [Архівовано 29 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  18. Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11.
  19. Стеблій Ф.І. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galycko_Ruska_matycja (останній перегляд: 16.06.2020). Архів оригіналу за 16 березня 2022. 
  20. ЗАСУДЖЕНИХ У 1923 РОЦІ ОТАМАНІВ ХОЛОДНОГО ЯРУ РЕАБІЛІТОВАНО. ДОКУМЕНТИ. Історична правда. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 18 грудня 2021. 
  21. Соляр І. Я. Ради послів рішення від 15 березня 1923 про Східну Галичину [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 109. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  22. [Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 січня 2022.  Текст Рішення Ради послів держав Антанти щодо східних кордонів Польщі від 15 березня 1923 р. (англ.) League of Nations, Treaty Series. vol.15, 1923 p.261-265]
  23. Станіслав Цалик (1 серпня 2018). Блог історика: 1923 рік. Парадокси першої українізації (укр.). bbc.com. Україна. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  24. Петро Кралюк (26 квітня 2020). Українізація у 1923–1932 роках. Український національний рух становив загрозу для влади СРСР (укр.). radiosvoboda.org. Архів оригіналу за 22 січня 2022. Процитовано 22 січня 2022. 
  25. Хроніка подій 1573—1576 років. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  26. Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // українськогоісторичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
  27. Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  28. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289.
  29. Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. Т. 1 А-М. / Авт. -сост. В. В. Богуславский. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 780 с: ил.
  30. АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  31. Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  32. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
  33. Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  34. Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  35. (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0., ISBN 978-83-8061-746-9
  36. Оліфер Голуб «Стеблівець» — Гетьман, мореплавець, дипломат. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 23 січня 2022. 

ПосиланняРедагувати