Відкрити головне меню

Гушалевич Іван Миколайович

український поет, письменник і драматург, політичний діяч, журналіст, видавець, богослов

Іван Гушалевич
Гушалевич.jpg
Народився 4 грудня 1823(1823-12-04)
Паушівка, Чортківський повіт, Королівство Галичини та Володимирії
Помер 2 червня 1903(1903-06-02) (79 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар[1]
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Національність русин
Діяльність поет, письменник і драматург, політичний діяч, журналіст, видавець, теолог, священик, москвофіл,
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Мова творів язичіє
Конфесія Українська греко-католицька церква

Іван Гушалевич у Вікісховищі?

Іва́н Миколайо́вич Гушале́вич (4 грудня 1823(18231204), с. Палашівка, нині Чортківський район, Тернопільська область — 2 червня 1903, Львів) — український поет, письменник і драматург, політичний діяч, журналіст, видавець, теолог з Галичини. Греко-католицький священик. Учасник Собору Руських вчених. Москвофіл, один із найбільших прихильників язичія.

ЖиттєписРедагувати

 
Іван Гушалевич

Народився у багатодітній селянській сім'ї села Паушівка Чортківського повіту (Королівство Галичини та Володимирії). З 1835 р. жив у селі Базар на Чортківщині.
Здобув середню освіту у гімназії при монастирі оо. Василіян в Бучачі. Навчався у духовній семінарії,[2] на богословському  факультеті Львівського університету, одночасно закінчив і філософський факультет.

По закінченні Львівського університету викладав руську мову у львівських гімназіях, зокрема, з 1849[2] в українській академічній гімназії.

Учасник Собору Руських вчених (1848).

1849 видавав газету «Новини», потім — тижневик «Пчола» (18511852), «Зоря Галицка» (18631864 рр. — «Дім і школа»[3]

1855 року отримав парафію в селі Яновець; 18551861 рр. інспектор народних шкіл Калуського повіту на Станіславівщині[2] 18621889 катехит в українській академічній гімназії Львова.[3].

1861 року був обраний депутатом в краєвий Галицький сейм, а 1866 року — депутатом в австрійський парламент (райхсрат).

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 71[4].

ТворчістьРедагувати

Почав писати 1841 року. Писав українською мовою з елементами язичія (за іншими даними — переважно язичієм[3]).

У 1848 році у Перемишлі вийшла перша збірка віршів Івана Гушалевича «До моєї батьківщини»; також вийшла збірка «Стихотворения»[3]. 1852 року він випускає другу збірку поезій «Квіти з Наддністрянської левади»; 1861 «Поезії»; в 1880[3]/1881 р. — збірку «Галицькі відголоси». 1882 року надрукував поему «Добош», 1883 — дві історичні повісті у віршах: «Гальшка Острозька» і «Козацький похід до Молдови». 1884 року опублікував дві нові історичні поеми: «Бранка» та «Іван Підкова»; збірку «Стихотворения». 1891 р. збірка «Балканские думи».

Писав також пісні, оди, елегії, гімни, казки, балади, легенди, 4 п'єси з народного життя; в них виступав як просвітитель і гуманіст. Найвдалішою є п'єса «Підгоряни» (1865[3]/1879 р.), яка часто ставилась в народних театрах і була перекладена російською мовою, Марко Кропивницький в 1882 р. переробив її на оперету.

П'єси «Обман очей», «Внесення жінки» та «Сільські пленіпотенти» (1870)[3] мали менший успіх.

Опублікував текст «Слова о полку Ігоревім» з примітками і передмовою, у якому доводив справжність цієї пам'ятки.

Іван Гушалевич залишив також спогади «З хати до школи» та «Спогади старого — очевидця життя 1848».

Видані твориРедагувати

  • Гушалевич І. Туга за родинов; Туга за юностев; До зорі; Бурлак; Де єсть руська отчина? (Співаємо по путі народній «Дайже, Боже, добрий час»); Дума; До пчоли; Дума над Галичем; Дума наддніпрянська; До торбана; Любов родинной землі; Лебедка; Введеніє; Родимії поля; Тужливая діва; Голубка; Човен: Вірші // Українські поети-романтики: Поетичні твори. — К., 1987. — С. 488—504
  • Гушалевич І. Туга за родинов; Де єсть Руська отчизна: Вірші //Тернопіль: Тернопільщина літературна: Дод. 2. — Тернопіль,1991. — С. 17
  • Гушалевич І. Туга за родинов; Дума над Галичем //Література рідного краю. Буковина, Галичина, Гуцульщина, Покуття: Хрестоматія 9 кл. — Тернопіль, 1999. — С. 26 — 28.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Личаківський некрополь — С. 389.
  2. а б в Б. Пиндус. Гушалевич Іван Миколайович… — С. 443.
  3. а б в г д е ж Б. Пиндус. Гушалевич Іван Миколайович… — С. 444.
  4. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 390. — ISBN 966-8955-00-5.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати