1223 в Україні
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1223 Список років в Україні | ||||
Події
ред.
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.
- Князі Київської Русі на своїй нараді вирішили піти на допомогу половцям проти монголів.
- 31 травня — монгольські війська під командуванням полководців Чингізхана Субедея Баатура і Джебе-нойона перемогли спільні війська руських князів, під керівництвом Мстислава Романовича Київського, Мстислава Мстиславича Галицького, Мстислава Святославича Чернігівського та половецького хана Котяна Сутоєвича у битві на річці Калка. Загинули, зокрема київський князь Мстислав Романович Старий та чернігівський князь Мстислав Святославич.[2].
- Після перемоги на Калці монгольські війська спустошили генуезьку колонію Солдаю в Криму, але пізніше отримали відсіч від волзьких болгар.
Особи
ред.Призначено, звільнено
ред.- У Києві почав княжити Володимир Рюрикович.
Народились
ред.- Іраклій Данилович — руський (давньоукраїнський) княжич. Представник дому Романовичів, гілки старших Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син Великого князя Київського і короля Руси Данила Романовича і галицької князівни Анни (пом. до 1240)
Померли
ред.- 31 травня:
- Василько-Дмитро Мстиславич — князь козельський (1216–1223) з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів.
- Ізясла́в І́нгварович — останній князь дорогобузький (1220—1223)[3]. Представник дому Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів.
- Мстислав Святославич — князь козельський (1201—1216) і чернігівський (1216 (?) — 1223) з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів. Молодший син Святослава Всеволодовича, князя чернігівського і великого князя київського.
- Ю́рій (Аккубуль?) Кончако́вич — половецький хан, якого руський літописець називає «найбільшим між половцями». Син Кончака, онук Атрака.
- 1 червня — Олександр Глібович (Всеволодович) — князь дубровицький з роду Ізяславичів турово-пінських. Після битви на Калці потрапив у полон разом зі своїм старшим родичем Андрієм (імовірно, турівським князем) і його тестем Мстиславом Романовичем Київським. Роздавлений дошками, на яких сіли бенкетувати монголи.
- 2 червня — Мстисла́в Рома́нович, відомий як Мстисла́в Стари́й — Великий князь Київський (1212—1223). Князь Псковський (1178—1197), Смоленський (1197—1214) та Білгородський (1206). Син Великого князя Київського Романа Ростиславича (нар. 1156).
- Данило Кобякович — половецький хан (придніпровських половців), син хана Кобяка, розбитого на Орелі (1183) і померлого в ув'язненні в Києві (нар. до 1183).
Засновані, створені
ред.Зникли, скасовані
ред.Видання, твори
ред.Пам'ятні дати та ювілеї
ред.- 325 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)[4].
- першої писемної згадки про місто Галич[5][6][7] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 150 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода[8].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава[8].
- 50 років з часу (1173 рік):
- другого походу великого князя володимирського Андрія Боголюбського на Київщину[9] та його розгромлення під Вишгородом українцями під командуванням Мстислава Ростиславича та луцького князя Ярослава Ізяславича, який після перемоги став великим київським князем[10].
Установ та організацій
ред.Видатних особистостей
ред.Народження
ред.- 200 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом. 1074).
Смерті
ред.- 150 років з часу (1073 рік):
.jpg)
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983)[11][12];
- 125 років з часу (1098 рік):
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, митрополита Київського.
- 100 років з часу (1123 рік):
- 1 серпня — смерті Давида Святославича — князя переяславського (1073—1076), князя муромського (1076—1093), князя смоленського (1093—1095 і 1096—1097), князя новгородського в (1094—1095), князя чернігівського (1097—1123). Середній з п'яти синів Великого князя Київського Святослава II Ярославича[13] (нар.. бл.1050).
- смерті Яросла́ва Святопо́лчича — волинського князя (1100—1118) з династії Рюриковичів, сина великого князя київського Святополка II Ізяславича (нар.. бл.1072).
- 25 років з часу (1198 рік):
- смерті Ярослава Всеволодовича — чернігівського князя (1177—1198) з династії Ольговичів, другого сина великого князя київського і чернігівського князя Всеволода Ольговича і Марії, доньки Мстислава Великого (нар.. 1139).
- смерті Ники́фора ІІ — митрополита Київського та всієї України (1182—1198)[14]
Примітки
ред.- ↑ За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
- ↑ Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
- ↑ Войтович Л. 3.15. Волинська гілка Мономаховичів. Болохівські князі. Острозькі. Заславські. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000..
- ↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- ↑ litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- ↑ Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб, 1882. — С. 37
- ↑ Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.
