Му́ром (рос. Муром) — місто у Росії, адміністративний центр Муромського району Владимирської області; до самого району не входить, з 2006 року утворює міський округ Муром.

місто Муром
Муром
Murom COA (Vladimir Governorate) (1781).png
Герб міста
Murom-trinity-cathedral.jpg
Roundel of Ukraine.svg
Розташування міста Муром
Розташування міста Муром
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Владимирська область
Муніципальний район Муромський міський округ
Код ЗКАТУ: 17435000
Код ЗКТМО: 17735000001
Основні дані
Час заснування 862
Населення 109 433 особи (2008)
Площа 43,8 км²
Густота населення 4553,3 осіб/км²
Поштові індекси 602250
Телефонний код +7 49234
Географічні координати: 55°34′21″ пн. ш. 42°03′05″ сх. д. / 55.57250000002777313° пн. ш. 42.05138888891677595° сх. д. / 55.57250000002777313; 42.05138888891677595Координати: 55°34′21″ пн. ш. 42°03′05″ сх. д. / 55.57250000002777313° пн. ш. 42.05138888891677595° сх. д. / 55.57250000002777313; 42.05138888891677595
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 115 м
Водойма річка Ока
Найближча залізнична станція Муром
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

120

Влада
Веб-сторінка murom.info
Міський голова Качеван Валентин Афанасійович


CMNS: Муром у Вікісховищі

Населення міста 116,1 тис. чоловік (2010), міського типу округи (Муром та 9 селищ) — 123,9 тис. чоловік (2010). Муром є третім за кількістю населення містом Владимирської області після Владимира та Коврова.

Великий залізничний вузол Горьківської залізниці на лінії Москва — Казань.

Місто розташоване на лівому березі річки Ока, за 137 км від Владимира, на межі з Нижньогородською областю.

ГеографіяРедагувати

Місто розташоване на лівому березі річки Ока, лівій притоці річки Волга.

АрхеологіяРедагувати

У південній місцевості Карачарове (колишньому селі Муромського повіту) на лівому березі річки Ока розташована Карачаровська стоянка — пам'ятка давньокам'яної доби.

ІсторіяРедагувати

Місто вперше згадується в 862 році у Повісті минулих літ

пѣрвии наслѣдници в Новѣгородѣ Словенѣ, и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи, Ростовѣ Мерѧне, Бѣлѣѡзерѣ Весь, Муромѣ Мурома, и тѣми всѣми ѡбладаше Рюрикъ.[1][2].

Першим муромським князем був Гліб Володимирович. 1013 року Гліб Володимирович поставлений муромським князем, сам Муром утримували місцеві нобілі з угро-фінського племені мурома, тому князь прожив два роки в таборі під мурами своєї столиці. 1088 року місто було захоплене волзькими булгарами. За ухвалою Любецького з'їзду (1097) Чернігівське князівство було поділено на удільні князівства: Чернігівське, Новгород-Сіверське і Муромо-Рязанське, Муром стає столицею Муромо-Рязанського князівства. 1127 року удільне князівство виділилось у самостійне, а 1145 року розпалось на два окремих — Муромське та Рязанське. 1392 року місто переходить до складу Московської держави.

В 1792 та 1805 роках місто зазнало великих пожеж. Нове місто почало забудовуватись за наказом Катерини II у грудні 1788 року. В 1997 році до складу міста було включене смт Вербовський.

Див. також:Редагувати

Муромськ (Морівськ)

НаселенняРедагувати

Чисельність населення
1574166916781705171017301769
149121212661960224533002750
1784[3]178518171838183918491856[4]
36704031536966329618910910 800
186618691870[3]1871187318961897[5]
10 02610 02910 70310 00310 57915 67912 600
190019031906190919111913[4]1914
13 98713 95713 00014 00016 00016 50022 930
191719201923[3]1926[3]1931[4]19371939[6]
19 00014 66717 05424 29226 80040 00040 079
1959[7]19611962[4]196519671970[8]1971
71 56781 00083 000100 00096 00098 839110 801
1973[4]1975[9]1976[10]1979[11]1982[12]1985[13]1986[10]
105 000123 000110 000114 270118 000136 000120 000
1987[14]1989[15]1990[16]1991[10]1992[10]1993[10]1994[10]
124 000124 229142 000126 000127 000127 000127 000
1995[13]1996[13]1997[17]1998[13]1999[18]2000[19]2001[13]
144 000143 000126 000142 000143 200142 400139 500
2002[20]20032004[21]2005[22]2006[23]2007[24]2008[25]
126 901126 900125 100123 600122 100120 800119 400
2009[26]2010[27]2011[28]2012[29]2013[30]2014[31]2015[32]
118 224116 075115 865114 047112 609111 474110 746
2016[33]2017[34]2018[35]
110 070109 809109 072

ЕкономікаРедагувати

В місті працюють заводи стрілочний, машинобудівний, тепловозний, радіоелектронний, приладобудівний, радіозавод, ремонтно-механічний, арматурний, деревообробний, залізобетонних виробів, покрівельних матеріалів, лікеро-горілчаний, декстриновий, борошномельний та льонозавод, фабрики взуттєва, швейна, хлібокомбінат, молококомбінат та, м'ясокомбінат. Всі підприємства міста в 2007 році виробили продукції на 9,6 млрд руб.

Культура та освітаРедагувати

В місті діють філіали Владимирського державного університету, Московського психолого-соціального інституту, РДОУ шляхів сполучення; медичне училище, педагогічний коледж, технікум радіобудування, ліцей, 2 ПТУ; 47 шкіл.

Видатні місцяРедагувати

 
Троїцький собор
  • Пам'ятник Іллі Муромцю
  • Паровоз бронепоїзду «Ілля Муромець»
  • Миколо-Набережна церква (1700)
  • Воскресенський монастир з храмом (1658)
  • Благовещенський монастир (1553) з собором (1664) та Стефановської церквою (1716)
  • Троїцький монастир (1643) з собором (1642), Казанською церквою (1648) та шатровою дзвіницею (1652)
  • Спаський монастир (XI) з собором (XVI)
  • Церква Косьми й Демьяна (1556)
  • Космодемьянська церква (1804)

Відомі людиРедагувати

Див. такожРедагувати

  • 10347 Муром — астероїд, названий на честь міста.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Іпатіївський літопис // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1843. 2-е изд. СПб, 1908. — 938 стб. + 108 стр. — До лѣта 6414 [906]. Стлб. 14-15, 6370. djvu pages 22-23
  2. Літопис Руський за Іпатським списком / Переклав з давньорус. Л. Є. Махновець. Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. — ISBN 5-308-00052-2. Роки 852—912. У рік 6370 [862].
    А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро.
    А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді — словени, а в Полоцьку — кривичі, у Ростові — меря, у Біло|озері — весь, у Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик.
  3. а б в г Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
  4. а б в г д Народная энциклопедия «Мой город». Муром. Архів оригіналу за 2014-06-26. Процитовано 2014-06-26.  (рос.)
  5. Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 2013-08-17. Процитовано 2013-08-17.  (рос.)
  6. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 2013-11-30. Процитовано 2013-11-30.  (рос.)
  7. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  8. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25.  (рос.)
  9. Российский статистический ежегодник, 1998 год (рос.)
  10. а б в г д е Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу за 2016-05-18. Процитовано 2016-05-18.  (рос.)
  11. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
  12. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
  13. а б в г д Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу за 2015-05-12. Процитовано 2015-05-12.  (рос.)
  14. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  15. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 2011-08-22.  (рос.)
  16. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00. (рос.)
  17. Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу за 2016-05-22. Процитовано 2016-05-22.  (рос.)
  18. Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу за 2016-06-14. Процитовано 2016-06-14.  (рос.)
  19. Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу за 2016-06-13. Процитовано 2016-06-13.  (рос.)
  20. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03.  (рос.)
  21. Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 2016-06-09. Процитовано 2016-06-09.  (рос.)
  22. Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 2016-05-09. Процитовано 2016-05-09.  (рос.)
  23. Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 2016-05-10. Процитовано 2016-05-10.  (рос.)
  24. Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 2016-05-11. Процитовано 2016-05-11.  (рос.)
  25. Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 2016-05-12. Процитовано 2016-05-12.  (рос.)
  26. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02.  (рос.)
  27. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 2014-07-21. Процитовано 2014-07-21.  (рос.)
  28. Владимирская область. Оценка численности населения на 1 января 2009-2016 годов (рос.)
  29. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
  30. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16.  (рос.)
  31. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02.  (рос.)
  32. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06.  (рос.)
  33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  34. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 
  35. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (ru). Архів оригіналу за 2018-07-26. Процитовано 2018-07-25. 

ПосиланняРедагувати