Му́ром (рос. Муром) — місто у Росії, адміністративний центр Муромського району Владимирської області; до самого району не входить, з 2006 року утворює міський округ Муром.

місто Муром
Муром
Герб Прапор
Розташування міста Муром
Розташування міста Муром
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Владимирська область
Муніципальний район Муромський міський округ
Код ЗКАТУ: 17435000
Код ЗКТМО: 17735000001
Основні дані
Час заснування 862
Населення 109 433 особи (2008)
Площа 43,8 км²
Густота населення 4553,3 осіб/км²
Поштові індекси 602250
Телефонний код +7 49234
Географічні координати: 55°34′51″ пн. ш. 42°03′13″ сх. д. / 55.58085400002777732° пн. ш. 42.05383900002777864° сх. д. / 55.58085400002777732; 42.05383900002777864Координати: 55°34′51″ пн. ш. 42°03′13″ сх. д. / 55.58085400002777732° пн. ш. 42.05383900002777864° сх. д. / 55.58085400002777732; 42.05383900002777864
Часовий пояс +3, влітку +4
Висота над рівнем моря 115 м
Водойма річка Ока
Найближча залізнична станція Муром
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

120

Влада
Вебсторінка murom.info
Міський голова Качеван Валентин Афанасійович

Мапа


CMNS: Муром у Вікісховищі

Населення міста 116,1 тис. чоловік (2010), міського типу округи (Муром та 9 селищ) — 123,9 тис. чоловік (2010). Муром є третім за кількістю населення містом Владимирської області після Владимира та Коврова.

Великий залізничний вузол Горьківської залізниці на лінії Москва — Казань.

Місто розташоване на лівому березі річки Ока, за 137 км від Владимира, на межі з Нижньогородською областю.

Географія

ред.

Місто розташоване на лівому березі річки Ока, лівій притоці річки Волга.

Археологія

ред.

У південній місцевості Карачарове (колишньому селі Муромського повіту) на лівому березі річки Ока розташована Карачаровська стоянка — пам'ятка давньокам'яної доби.

Історія

ред.

Місто вперше згадується в 862 році у Повісті минулих літ

пѣрвии наслѣдници в Новѣгородѣ Словенѣ, и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи, Ростовѣ Мерѧне, Бѣлѣѡзерѣ Весь, Муромѣ Мурома, и тѣми всѣми ѡбладаше Рюрикъ.[1][2].

Першим муромським князем був Гліб Володимирович. 1013 року Гліб Володимирович поставлений муромським князем, сам Муром утримували місцеві нобілі з угро-фінського племені мурома, тому князь прожив два роки в таборі під мурами своєї столиці. 1088 року місто було захоплене волзькими булгарами. За ухвалою Любецького з'їзду (1097) Чернігівське князівство було поділено на удільні князівства: Чернігівське, Новгород-Сіверське і Муромо-Рязанське, Муром стає столицею Муромо-Рязанського князівства. 1127 року удільне князівство виділилось у самостійне, а 1145 року розпалось на два окремих — Муромське та Рязанське. 1392 року місто переходить до складу Московської держави.

В 1792 та 1805 роках місто зазнало великих пожеж. Нове місто почало забудовуватись за наказом Катерини II у грудні 1788 року. В 1997 році до складу міста було включене смт Вербовський.

Населення

ред.
Чисельність населення
1574166916781705171017301769
149121212661960224533002750
1784[3]178518171838183918491856[4]
36704031536966329618910910 800
186618691870[3]1871187318961897[5]
10 02610 02910 70310 00310 57915 67912 600
190019031906190919111913[4]1914
13 98713 95713 00014 00016 00016 50022 930
191719201923[3]1926[3]1931[4]19371939[6]
19 00014 66717 05424 29226 80040 00040 079
1959[7]19611962[4]196519671970[8]1971
71 56781 00083 000100 00096 00098 839110 801
1973[4]1975[9]1976[10]1979[11]1982[12]1985[13]1986[10]
105 000123 000110 000114 270118 000136 000120 000
1987[14]1989[15]1990[16]1991[10]1992[10]1993[10]1994[10]
124 000124 229142 000126 000127 000127 000127 000
1995[13]1996[13]1997[17]1998[13]1999[18]2000[19]2001[13]
144 000143 000126 000142 000143 200142 400139 500
2002[20]20032004[21]2005[22]2006[23]2007[24]2008[25]
126 901126 900125 100123 600122 100120 800119 400
2009[26]2010[27]2011[28]2012[29]2013[30]2014[31]2015[32]
118 224116 075115 865114 047112 609111 474110 746
2016[33]2017[34]2018[35]
110 070109 809109 072
25 000
50 000
75 000
100 000
125 000
150 000
1710
1817
1866
1896
1909
1920
1939
1967
1976
1987
1993
1998
2003
2008
2013
2018

Економіка

ред.

В місті працюють заводи стрілочний, машинобудівний, тепловозний, радіоелектронний, приладобудівний, радіозавод, ремонтно-механічний, арматурний, деревообробний, залізобетонних виробів, покрівельних матеріалів, лікеро-горілчаний, декстриновий, борошномельний та льонозавод, фабрики взуттєва, швейна, хлібокомбінат, молококомбінат та, м'ясокомбінат. Всі підприємства міста в 2007 році виробили продукції на 9,6 млрд руб.

Культура та освіта

ред.

В місті діють філіали Владимирського державного університету, Московського психолого-соціального інституту, РДОУ шляхів сполучення; медичне училище, педагогічний коледж, технікум радіобудування, ліцей, 2 ПТУ; 47 шкіл.

Видатні місця

ред.
 
Троїцький собор
  • Пам'ятник Іллі Муромцю
  • Паровоз бронепоїзду «Ілля Муромець»
  • Миколо-Набережна церква (1700)
  • Воскресенський монастир з храмом (1658)
  • Благовещенський монастир (1553) з собором (1664) та Стефановської церквою (1716)
  • Троїцький монастир (1643) з собором (1642), Казанською церквою (1648) та шатровою дзвіницею (1652)
  • Спаський монастир (XI) з собором (XVI)
  • Церква Косьми й Демьяна (1556)
  • Космодемьянська церква (1804)

Відомі люди

ред.

Див. також

ред.
  • 10347 Муром — астероїд, названий на честь міста.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Іпатіївський літопис // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] — СПб., 1843. 2-е изд. СПб, 1908. — 938 стб. + 108 стр. — До лѣта 6414 [Архівовано 29 червня 2020 у Wayback Machine.] [906]. Стлб. 14-15, 6370. djvu pages 22-23 [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  2. Літопис Руський за Іпатським списком / Переклав з давньорус. Л. Є. Махновець. Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — XVI+591 с. — ISBN 5-308-00052-2. Роки 852—912 [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.]. У рік 6370 [862].
    А по двох літах помер Синеус і брат його Трувор, і взяв Рюрик волость усю один. І, прийшовши до [озера] Ільменя, поставив він город над Волховом, і назвали його Новгородом. І сів він тут, князюючи і роздаючи мужам своїм волості, [звелівши їм] городи ставити: тому — Полоцьк, тому — Ростов, другому — Білоозеро.
    А варяги по тих городах є приходні. Перші насельники в Новгороді — словени, а в Полоцьку — кривичі, у Ростові — меря, у Біло|озері — весь, у Муромі — мурома. І тими всіма володів Рюрик.
  3. а б в г Предварительные итоги переписи по Владимирской губернии. Выпуск 2-й // Всесоюзная перепись населения 1926 года. (рос.)
  4. а б в г д Народная энциклопедия «Мой город». Муром. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 26 червня 2014. (рос.)
  5. Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 17 серпня 2013. (рос.)
  6. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам. Архів оригіналу за 30 листопада 2013. Процитовано 30 листопада 2013. (рос.)
  7. Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  8. Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  9. Российский статистический ежегодник, 1998 год (рос.)
  10. а б в г д е Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2016. Процитовано 18 травня 2016. (рос.)
  11. Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  12. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник) (рос.)
  13. а б в г д Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу (PDF) за 12 травня 2015. Процитовано 12 травня 2015. (рос.)
  14. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
  15. Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  16. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00. (рос.)
  17. Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2016. Процитовано 22 травня 2016. (рос.)
  18. Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2016. Процитовано 14 червня 2016. (рос.)
  19. Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу (PDF) за 13 червня 2016. Процитовано 13 червня 2016. (рос.)
  20. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  21. Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. (рос.)
  22. Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 травня 2016. (рос.)
  23. Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 10 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016. (рос.)
  24. Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 11 травня 2016. Процитовано 11 травня 2016. (рос.)
  25. Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 12 травня 2016. (рос.)
  26. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  27. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения по населённым пунктам Владимирской области. Архів оригіналу за 21 липня 2014. Процитовано 21 липня 2014. (рос.)
  28. Владимирская область. Оценка численности населения на 1 января 2009-2016 годов (рос.)
  29. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  30. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013. (рос.)
  31. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. (рос.)
  32. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. (рос.)
  33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  34. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  35. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.

Посилання

ред.