Відкрити головне меню

Махновець Леонід Єфремович

український літературознавець, лауреат Шевченківської премії (1990)

Леоні́д Єфре́мович Махнове́ць (31 травня 1919, село Озера, нині Бородянського району Київської області — 19 січня 1993, Київ) — український літературознавець, історик, археолог, перекладач, бібліограф. Дослідник творчості філософа Григорія Сковороди.

Леонід Єфремович Махновець
Народився 31 травня 1919(1919-05-31)
Озера, Київська губернія, Українська СРР
Помер 19 січня 1993(1993-01-19) (73 роки)
Київ, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність історик, археолог, історик літератури, перекладач
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів історія
Науковий ступінь доктор філологічних наук
Нагороди
Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1985Медаль «За відвагу» — 1945Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»Медаль «20 років перемоги у ВВВ» — 1965
Медаль «30 років перемоги у ВВВ» — 1975Медаль «40 років перемоги у ВВВ» — 1985
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1990

Доктор філологічних наук (1966). Лауреат Шевченківської премії (1990) за підготовку і випуск видання «Літопис руський».

БіографіяРедагувати

Учасник Другої світової війни.

1947 року закінчив Київський університет. Пройшов аспірантуру при Інституті української літератури ім. Т.Шевченка АН УРСР. У 1950 захистив кандидатську дисертацію «Іван Франко як дослідник оригінальної української літератури XVI—XVIII вв.» (науковий керівник — академік М.Гудзій). В 1950—1955 — науковий співробітник Державного музею Т. Шевченка, в 1955—1972 роках працює в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, з якого був брутально звільнений після підготовки наукової праці про Григорія Сковороду. Тільки запрошення на роботу до Гарвардського університету змусило керівництво інституту надати змогу йому повернутися до наукової діяльності.

У 1975—1985 роках працює науковим співробітником Інституту археології АН УРСР.

Досліджував історію літератури і культури України, в тому числі періоду Київської держави; перекладач і коментатор «Слова о полку Ігоревім» — 1970, та «Літопису Руського» за Іпатіївським списком − 1990; уклав детальні покажчики, як-от: — іменно-особовий, географічно-археологічно-етнографічний, генеалогічні таблиці, карти та топографічні плани.

Автор та співавтор більше 400 праць, упорядник та редактор видань Інституту літератури імені Шевченка.

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати