1123 в Україні
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 3 серпня 2023.
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: |
Інші події 1123 Список років в Україні | ||||
Події ред.
Особи ред.
Призначено, звільнено ред.
Народились ред.
Померли ред.
- 1 серпня — Давид Святославич (дав.-рус. Давыд) — князь переяславський (1073—1076), князь муромський (1076—1093), князь смоленський (1093—1095 і 1096—1097), князь новгородський в (1094—1095), князь чернігівський (1097[1]—1123). Середній з п'яти синів Великого князя Київського Святослава II Ярославича. Внук Ярослава Мудрого. Його хрестильне ім'я, ймовірно, було Гліб[2] (нар.. бл.1050).
- Яросла́в Святопо́лчич (ст.-укр. Ӕрославъ Ст҃ополчь) — волинський князь (1100—1118) з династії Рюриковичів, син великого князя київського Святополка II Ізяславича (нар.. бл.1072).
- Сильве́стр — літописець і церковний діяч, ігумен Видубецького Михайлівського монастиря Київської митрополії Константинопольського Вселенського патріархату, з 1118 — єпископ переяславський.
Засновані, створені ред.
Зникли, скасовані ред.
Видання, твори ред.
Пам'ятні дати та ювілеї ред.
- 225 років з часу (898 рік):
- Облоги Києва — нападу кочівників-угорців на чолі з ханом Алмошем на Київ в ході їх кочування на захід і попередній завоюванню батьківщини на Дунаї (з центром в Паннонії)[3].
- першої писемної згадки про місто Галич[4][5][6] — колишньої столиці Галицько-Волинського князівства, наймогутнішої твердині на південно-західних давньоруських землях, а нині — центру Галицької міської громади Івано-Франківської області.
- 50 років з часу (1073 рік):
- розпаду триумвірату в результаті захоплення великокняжого престолу Святославом Ярославичем (до 1076 року) за допомогою брата Всеволода[7].
- укладення енциклопедичного збірника Ізборник Святослава[7].
Установ та організацій ред.
Видатних особистостей ред.
Народження ред.
- 100 років з часу (1023 рік):
- народження Анастасії Ярославни, королеви Угорщини (1046—1061 рр.) з династії Рюриковичів, дружини короля Андраша I; наймолодша дочка Ярослава Мудрого та Інгігерди, сестри королеви Франції Анни Ярославни та королеви Норвегії Єлизавети Ярославни (пом 1074).
Смерті ред.
- 50 років з часу (1073 рік):
.jpg)
- смерті Антонія Печерського, церковного діяча Русі-України, одного із засновників Києво-Печерського монастиря і будівничог Свято-Успенського собору (нар 983)[8][9];
- 25 років з часу (1098 рік):
- смерті Василя та Феодора Печерських — двох києво-печерських святих, преподобномучеників.
- смерті Єфре́ма II Переясла́вського — церковного діяча, святого XI–XII століть, єпископа Переяслава, пізніше митрополита Київського.
Примітки ред.
- ↑ Київський дослідник А. Р. Гущин називає 1096 р. початком князювання Давида Святославича у Чернігові.
- ↑ Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб, 1882. — С. 37
- ↑ ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
- ↑ а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
- ↑ Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
- ↑ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
