Відкрити головне меню

Конча́к (рр. н. і см. невід.) — половецький хан, який у 2-й пол. 12 ст. об'єднав під своєю владою половців і створив сильну військову організацію, онук Шурукана, син Атракa

Кончак
Народився 12 століття
Помер 1203
Посада Хан
Батько Атрак
Брати, сестри  • Guranduht of the Kipchaks[d]
Діти Юрій Кончакович

У 1172 і 1180 рр. підтримував сіверських князів у їхній боротьбі з іншими князівствами. Здійснив ряд походів у Переяславську (1174, 1178, 1183 рр.), Київську і Чернігівську (1185, 1187 рр.) землі. У 1184 р. був розбитий руськими князями на р. Хоролі. У 1185 р. розбив на річці Каялі війська князя Ігоря Святославича і взяв його у полон. Боротьба Кончака з руськими князями на чолі з новгород-сіверським князем Ігорем Святославовичем лягла в основу сюжету «Слова о полку Ігоревім». Дочка Кончака Свобода була одружена із галицьким князем Володимиром Ігоровичем.

Давньоруський літописець пише про Кончака як могутнього богатиря. Його стійбище знаходилось на березі р. Тор у середній течії Сіверського Дінця. Тут у полоні перебував новгород-сіверський князь Ігор Святославич після поразки руських дружин під час битви на р. Каяла в 1185 р. (втік за допомогою половця Лабора). Похід Ігоря Святославовича на половців 1185 р. оспіваний у знаменитій поемі «Слово о полку Ігоревім».

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати