Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проєкту.

Кобяк (*д/н —бл. 1184) — половецький хан, неодноразово робив набіги на Руську землю в 11701180 роках, також брав участь у міжусобних війнах руських князів. У "Слові о полку Ігоревим" Кобяк є князем Лукомор'я.[1]

Кобяк
Народивсяневідомо
Помербл.1184
Національністьполовці
Титулхан
РідКай-оба
БатькоКарли
ДітиДанило Кобякович

Пітер Ґолден, посилаючись на Омеляна Пріцака, відносив Кобяка до племені Іт-оґли[2]. За Баскаковим, Кобяк був із дніпровських половців[3].

Життєпис

ред.

В 1171 році разом з половецьким ханом Кончаком програв важливий бій руському князю Ігорю Святославичу, який прийшов зі своїми сіверськими дружинами на половецьку землю. Знаменита битва відбулася біля річки Ворскла. 1180 року разом з ханом Кончаком допоміг Святославу Всеволодовичу захопити Київ.

В 1183 або 1184 році в битві на Орелі половецьке військо на чолі з Кобяком зазнало поразки від військ київських князів Святослава Всеволодовича і Рюрика Ростиславича. Кобяк потрапив в полон.

Про подальшу долю Кобяка літопис не згадує, але С. А. Плетньова на підставі похвали Святославу Всеволодовичу в «Слові о полку Ігоревім»: «А поганаго Кобяка изъ луку моря, отъ желѣзнихъ великыхъ плъковъ половецкыхъ, яко вихрь, выторже. І падеся (буквально „впав“) Кобякъ въ градѣ Кіевѣ, въ гридницѣ Святославля» — робить висновок, що полонений Кобяк був убитий в Києві на Святославовім дворі.

Це був загальноруський похід, крім Святослава і Рюрика в ньому брало участь одинадцять князів. Разом з Кобяком були взяті в полон його двоє синів і ще 16 ханів. Серед синів Кобяка по імені відомий Данило.

За Ярославом Пилипчуком, поразка Кобяка і бурдж-огли від русів посилили позиції Кончака як найбільш могутнього правителя східноєвропейських степів[4].

Примітки

ред.
  1. Бобров А. Г. Лука моря // Энциклопедия "Слова о полку Игореве": В 5 т. — СПб.: Дмитрий Буланин. Т. 3. К—О. feb-web.ru. 1995. с. 183—185. Архів оригіналу за 16 Січня 2019. Процитовано 15 січня 2019.
  2. Golden, 1980, с. 308.
  3. Баскаков, 1985, с. 85.
  4. Пилипчук, 2013, с. 219.

Джерела

ред.
  • Пилипчук Я. Етнополітичний розвиток Дашт-і Кипчак у ІХ–ХІІІ ст. — Київ, 2013. — 288 с.
  • Федоров-Давыдов Г.А. Кочевники Восточной Европы под властью золотоордынских ханов. Археологические памятники. — Москва : Издательство Московского университета, 1966. — С. 226.
  • Каган М. Д. [1] [Архівовано 6 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія «Слова о полку Ігоревім»: У 5 т. Т. 3. К-О.- СПб .: Дмитро Буланін, 1995. — С. 51.
  • Баскаков Н. Тюркская лексика в слове о полке Игореве. — Москва : Наука, 1985. — 208 с.
  • Golden P.B. The Polovci Dikii // Harvard Ukrainian Studies. — Cambridge Mass : Harvard University Press, 1980. — Т. III-IV. — С. 296—309.