Ярослав Ізяславич

	Ярослав II Ізяславич
	Ярослав II Ізяславич
	Князь турівський
	Князь турівський
1146 — 1148
Попередник:	Вячеслав Володимирович
Наступник:	Юрій Ярославич
	Князь новгородський
	Князь новгородський
1148 — 1154
Попередник:	Святополк Мстиславич
Наступник:	Ростислав Мстиславич
	Князь луцький
	Князь луцький
1154 — 1180
Попередник:	князівство утворено
Наступник:	Інгвар Ярославич
	Великий князь Київський
	Великий князь Київський
грудень 1173 — поч. лютого 1174
Попередник:	Рюрик Ростиславич
Наступник:	Святослав Всеволодович
поч. березня 1174 — кін. червня 1174
Попередник:	Святослав Всеволодович
Наступник:	Рюрик Ростиславич
Народження:	бл.1132
Смерть:	1180; Луцьк
Хрещене ім'я:	Іоанн
Рід:	Рюриковичі (Ізяславичі Волинські)
Батько:	Ізяслав Мстиславич
Мати:	Агнеса фон Штауфен
Діти:	Інгвар, Всеволод, Мстислав, Ізяслав
	Медіафайли у Вікісховищі

Яросла́в II Ізясла́вич (бл.1132 — †1180) — князь турівський (1146-1148), новгородський (1148-1154), луцький (1154-1180), Великий князь Київський (грудень 1173 — кінець лютого 1174, початок березня 1174 — кінець червня 1174). Найдовше княжив у Луцькому князівстві.

У 1173-1174 роках при допомозі Ростиславичів короткотривало сидів на великокняжому престолі у Києві, але наклав велику контрибуцію на населення, за що був вигнаний звідти. За його правління було засноване Луцьке єпископство. У 1149 році одружився з дочкою чеського короля Владислава II.

Життєпис ред.

Другий син князя Ізяслава Мстиславича. Був одружений, за одним припущенням, з донькою чеського короля Владислава II, за іншим — із представницею чернігівських Ольговичів.

1146 батько посадив Ярослава. в Турові (нині місто Гомельської обл., Білорусь), а восени 1148 — у Новгороді Великому, звідки його 26 березня 1154 вигнали новгородці. Після цього Ярослав став князем у Луцьку, в його правління Луцьке князівство відокремилося від Волинського.

Для утихомирення Ярослава і Мстислава Ізяславичів Юрій Долгорукий направив на Волинь велике військо під керівництвом своїх воєвод, до якого приєдналися волинський князь Володимир Мстиславич і зять Ярослав Осмомисл. Після безуспішної облоги Луцька союзні князі повернулися назад. Юрій Долгорукий через посередництво Ростислава Смоленського уклав мир (1155) зі своїми двоюрідними племінниками. За умовами миру, Юрій зберіг за Ізяславичами Луцьк, а ті зобов'язалися не претендувати на Київ і Переяслав.

У 1166 році Ярослав Ізяславич разом зі своїми братами Мстиславом і Ярополком взяли участь у великому поході проти половців, організованому великим князем Ростиславом Мстиславичем.

1169—70 Ярослав підтримав брата Мстислава Ізяславича в боротьбі за Київ. У грудні 1173 завдяки угоді із синами князя Ростислава Мстиславича, які ворогували з владимирським і суздальським князем Андрієм Боголюбським, Ярослав вокняжився в Києві, надавши їм волості в Київській землі. Але на початку 1174 його вибив з Києва чернігівський князь Святослав Всеволодич. Ярослав втік до Луцька, потім повернувся й обклав киян контрибуцією за те, що вони не захистили його від Святослава Всеволодича. У червні 1174 під тиском Ростиславичів повернувся до Луцька, де й помер близько 1180 року.

Був похований у Федорівському монастирі в Києві.

Сім'я і діти ред.

Дружина — Рігеза (Richeza?), донька чеського короля Владислава II, за іншим даними — представниця чернігівських Ольговичів

Діти:

Інгвар Ярославич (?—бл. 1220) — князь луцький (1180 — бл. 1220 рр.), Великий князь київський (1201—1202, 1203);
Всеволод Ярославич (?—1209) — князь дорогобузький (1180—1186 ? рр.) і луцький (1183 р.). Напевно після 1186 р. був вигнаний з Волині.
Ізяслав Ярославич (?—1195) — князь шумський з 1180 р.
Мстислав Ярославич Німий (?—1226) — князь пересопницький (1180 — бл. 1220 рр.) і луцький (бл. 1220—1226 рр.). Претендував на Галич (1212 р.)