Терлецький Омелян Антонович

українській галицький педагог, громадський діяч, історик

Омеля́н Анто́нович Терле́цький (2 грудня 1873, с. Крамарівка, нині Ярославського повіту — 13 лютого 1958, Львів) — український галицький педагог, громадський діяч та історик, учень Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ (1922).

Терлецький Омелян Антонович
Народився2 грудня 1873(1873-12-02)
с. Крамарівка, нині Ярославського повіту
Помер13 лютого 1958(1958-02-13) (84 роки)
Львів
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національністьукраїнець
Діяльністьісторик, вчитель
Галузьісторія[1]
Alma materЛьвівський університет
Знання мовукраїнська[1]
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
ЧленствоНаукове товариство імені Шевченка

Біографія

ред.

Народився 2 грудня 1873 року в селі Крамарівка (пол. Kramarzówka) Ярославського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині гміна Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, Польща).

Навчався в гімназіях у містах Ярослав і Стрий. 1897 року закінчив філософський виділ Львівського університету, де студіював географію та історію, був учнем Михайла Грушевського.[2]

У 1898—1912 роках працював у Тернополі:[2] учителем вищої реальної школи[3] та української гімназії (навчав географії, історії, музики та співів). Брав активну участь у діяльності українських громадських організацій Тернополя, зокрема, став співорганізатором і диригентом товариства «Боян» (1901—1912). Став першим директором Чортківської гімназії українського товариства «Рідна школа» 1911 року.[2]

Був членом НТШ з 1921 року; гімназійний учитель у Тернополі й Львові, довголітній член Головної Управи «Рідної Школи» (1923—1924 і 1926—1927 її голова) та Учительської Громади (голова 1923—1924 і 1926—1928), активний член головного Відділу товариства «Просвіта». За Першої світової війни був співробітником Союзу Визволення України у таборах українських полонених у Німеччині.

За радянської влади Терлецький працював науковим співробітником у філії Інституту української історії АН УРСР (1948—1952) і в університеті ім. Франка.

Омелян Терлецький — автор наукових і науково-популярних праць, які друкувалися в часописі «Літопис Червоної Калини»,[4] «ЗНТШ» і окремо; головніші з них: «Політичні події на Гал. Русі в 1340» (1896), «Козаки на Білій Русі 1654—1656» (1897), «Історія Укр. Громади в Раштаті 1915—1918» (1919), «Історія укр. державности» (2 тт., 1923—1924)[5], «Україна заборолом культури і цивілізації перед степовиками» (1930), «Гетьманська Україна й Запор. Січ» (1935) та ін.

Помер 13 лютого 1958 року в м. Львові. Похований у родинній гробниці, на 57 полі Личаківського цвинтаря.[2]

Праці

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. а б в г Головин Б., Медведик П. Терлецький Омелян Антонович… — С. 400.
  3. Szematyzm 1901 [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — 1901. — S. 468. (пол.)
  4. Головин Б., Медведик П. Терлецький Омелян Антонович… — С. 401.
  5. Терлецький Омелян. Історія української держави. Т. 1-2: Княжа доба. Козацька доба. - Нью-Йорк: Видавництво Чарторийських, 1972.

Джерела

ред.

Посилання

ред.