Терлецький Омелян Антонович
Омеля́н Анто́нович Терле́цький (2 грудня 1873, с. Крамарівка, нині Ярославського повіту — 13 лютого 1958, Львів) — український галицький педагог, громадський діяч та історик, учень Михайла Грушевського. Дійсний член НТШ (1922).
Терлецький Омелян Антонович | |
---|---|
Народився | 2 грудня 1873 с. Крамарівка, нині Ярославського повіту |
Помер | 13 лютого 1958 (84 роки) Львів |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР |
Національність | українець |
Діяльність | історик, вчитель |
Галузь | історія[1] |
Alma mater | Львівський університет |
Знання мов | українська[1] |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Біографія
ред.Народився 2 грудня 1873 року в селі Крамарівка (пол. Kramarzówka) Ярославського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині гміна Прухник Ярославського повіту Підкарпатського воєводства, Польща).
Навчався в гімназіях у містах Ярослав і Стрий. 1897 року закінчив філософський виділ Львівського університету, де студіював географію та історію, був учнем Михайла Грушевського.[2]
У 1898—1912 роках працював у Тернополі:[2] учителем вищої реальної школи[3] та української гімназії (навчав географії, історії, музики та співів). Брав активну участь у діяльності українських громадських організацій Тернополя, зокрема, став співорганізатором і диригентом товариства «Боян» (1901—1912). Став першим директором Чортківської гімназії українського товариства «Рідна школа» 1911 року.[2]
Був членом НТШ з 1921 року; гімназійний учитель у Тернополі й Львові, довголітній член Головної Управи «Рідної Школи» (1923—1924 і 1926—1927 її голова) та Учительської Громади (голова 1923—1924 і 1926—1928), активний член головного Відділу товариства «Просвіта». За Першої світової війни був співробітником Союзу Визволення України у таборах українських полонених у Німеччині.
За радянської влади Терлецький працював науковим співробітником у філії Інституту української історії АН УРСР (1948—1952) і в університеті ім. Франка.
Омелян Терлецький — автор наукових і науково-популярних праць, які друкувалися в часописі «Літопис Червоної Калини»,[4] «ЗНТШ» і окремо; головніші з них: «Політичні події на Гал. Русі в 1340» (1896), «Козаки на Білій Русі 1654—1656» (1897), «Історія Укр. Громади в Раштаті 1915—1918» (1919), «Історія укр. державности» (2 тт., 1923—1924)[5], «Україна заборолом культури і цивілізації перед степовиками» (1930), «Гетьманська Україна й Запор. Січ» (1935) та ін.
Помер 13 лютого 1958 року в м. Львові. Похований у родинній гробниці, на 57 полі Личаківського цвинтаря.[2]
Праці
ред.- Терлецький О. Українці в Німеччині 1915-1918 Т. 1 Історія української громади в Раштаті. — Київ-Ляйпціґ : «Українська Накладня», 1919. — Т. 1. — 429 с.
Примітки
ред.- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Головин Б., Медведик П. Терлецький Омелян Антонович… — С. 400.
- ↑ Szematyzm 1901 [Архівовано 13 лютого 2017 у Wayback Machine.]. — 1901. — S. 468. (пол.)
- ↑ Головин Б., Медведик П. Терлецький Омелян Антонович… — С. 401.
- ↑ Терлецький Омелян. Історія української держави. Т. 1-2: Княжа доба. Козацька доба. - Нью-Йорк: Видавництво Чарторийських, 1972.
Джерела
ред.- Головин Б., Медведик П. Терлецький Омелян Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 400—401. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Стеблій Ф. І. Терлецький Омелян Антонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 64. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Посилання
ред.- Терлецький Омельян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1892. — 1000 екз.
- Автобіографія
- Архів Львівського національного університету імені Івана Франка
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |