1848
в
Україні
Десятиліття:
Див. також: Інші події 1848
Список років в Україні

Події

ред.
  • початок революції 1848—1849 років (відомої під назвою «Весна націй» та «Народна Весна») — низка революцій (наймасштабніших у європейській історії хвилі революцій), що сталася в Європі у 1848 році.
 
«Хрест Свободи» на честь скасування панщини в Галичині 1848 року

Особи

ред.

Призначено, звільнено

ред.

Народились

ред.
  • 11 січня Нагірний Василь Степанович (1848—1921) — український галицький архітектор та громадський діяч кінця XIX — початку XX століть. Засновник товариств «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Дністер», «Народна Гостиниця», «Товариство для розвою руської штуки».
  • 5 лютого Алексеєнко Михайло Мартинович (1848—1917) — український вчений. Ректор Харківського університету (1890—1899).
  • 18 лютого Міщенко Федір Герасимович (1848—1906) — російський історик і філолог. Професор (1889), член-кореспондент Петербузької АН (1895).
  • 1 березня Борисикевич Михайло Михайлович (1848—1899) — український лікар-окуліст, доктор медицини.
  • 13 березня Клопотовський Болеслав-Ієронім (1848—1903) — римо-католицький луцько-житомирський єпископ-суфраган (1897—1898), адміністратор луцько-житомирської дієцезії (1898—1899), ординарій цієї дієцезії (1899—1901) і архієпископ могильовський митрополит (1901—1903).
  • 17 березня Огоновський Олександр Михайлович (1848—1891) — український правник, політик, громадський діяч.
  • 10 квітня Ганкевич Володимир Іванович (1848—1880) — український галицький громадський діяч, адвокат, літератор, доктор права.
  • 10 травня Чирвинський Микола Петрович (1848—1920) — український зоотехнік, один з основоположників зоотехнічної науки. Ректор Київського політехнічного інституту.
  • 24 травня Дебогорій-Мокрієвич Володимир Карпович (1848—1926) — український політичний діяч, революціонер, публіцист, мемуарист.
  • 29 червня Рябков Павло Захарович (1848—1926) — громадський діяч і етнограф.
  • 2 липня Загорянський-Кисіль Аполлінарій Сергійович (1848 — після 1917) — російський віце-адмірал чорноморського флоту.
  • 8 липня Бохановський Іван Васильович (1848—1917) український революційний діяч, з дворян Переяславського повіту Полтавської губернії.
  • 13 липня Войцех Дідушицький (1848—1909) — польський граф, політичний діяч, археолог, письменник, публіцист, мистецтвознавець, драматург, містик-спіритуаліст. Прихильник порозуміння з українцями, потім — лідер «подоляків».
  • 19 липня Порчинський Йосип Алоїзович (1848—1916) — російський ентомолог українського походження, один з фундаторів медичної, сільськогосподарської та лісової ентомології в Росії.
  • 30 серпня Густав Бізанц (1848—1925) — архітектор, педагог, ректор Львівської політехніки.
  • 31 серпня Стебельський Володимир (письменник) (1848—1891) — український письменник, журналіст, сатирик, гуморист, співробітник львівської та варшавської преси.
  • 7 вересня Бродський Лазар Ізраїльович (1848—1904) — український підприємець єврейського походження, цукровий магнат, меценат і філантроп.
  • 2 жовтня Завадський Михайло Ромулович (1848—1926) — визначний вітчизняний педагог, громадський діяч, редактор, видавець, один з фундаторів Єлисаветградського земського реального училища, засновник першого в Україні педагогічного часопису «Педагогічний вісник».
  • 25 жовтня Францоз Карл-Еміль (1848—1904) — австрійський письменник, літературознавець і перекладач.
  • 6 листопада Цегельський Михаїл (1848—1944) — церковний і громадський діяч у Галичині, греко-католицький священик, дійсний папський шамбелян (камергер), граф Римський.
  • 7 листопада Маркович Дмитро Васильович (1848—1920) — український громадський і державний діяч, правник, письменник, міністр юстиції УНР.
  • 14 листопада Замфір Арборе-Раллі (1848—1933) — румунський письменник, перекладач, публіцист і громадський діяч.
  • 25 листопада Зубковський Іван Андрійович (1848—1933) — український лікар, відкривач миргородського джерела мінеральних вод, засновник Миргородського курорту.
  • 8 грудня Ляшенко Микола Григорович (1848—1905) — офіцер Російської імператорської армії, полковник.
  • 25 грудня Богаєвський Овксентій Трохимович (1848—1930) — український хірург, науковець, громадський діяч.
  • 25 грудня Ковалів Степан Михайлович (1848—1920) — письменник і педагог, освітянський діяч, автор шкільних підручників, публіцист.
  • 25 грудня Левицький Орест Іванович (1848—1922) — український історик, етнограф, письменник. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, Київського товариства старожитностей і мистецтв, академік УАН.
  • Алексоматі Микола Харлампійович (1848—1917) — український художник часів Російської імперії.
  • Кнорре Євген Карлович (1848—1917) — російський інженер-будівельник.
  • Марків Теодор (1848—1919) — український суддя, керівник Бучацького повітового суду ЗУНР.
  • Охримович Ксенофонт (1848—1916) — діяч українського руху в Галичині, депутат австрійського парламенту, бурмістр Дрогобича.
  • Сандуляк Іван (1848—1926) — український громадський діяч, селянин за родом занять, радикал, посол до Галицького сейму 1908—1913.
  • Шпачинський Еразм Корнелійович (1848—1912) — математик, фізик, редактор і видавець журналу «Вестник опытной физики и элементарной математики».

Померли

ред.

Засновані, створені

ред.

Зникли, скасовані

ред.

Видання, твори

ред.

Пам'ятні дати та ювілеї

ред.
 
Зображення Святослава Ярославича в «Ізборнику» 1073 року
 
Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом[11](31 травня 1223 року):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.
 
Тріумфальний в'їзд Богдана Хмельницького до Києва у грудні 1648 року
    • січень — початку повстання козаків на Запорожжі, початку визвольної війни, обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
    • березень — укладення Бахчисарайського договору між Гетьманською Україною (гетьманом Богданом Хмельницьким) і Кримським ханством (Кримським ханом Іслямом Ґераєм III) про військово-політичний союз.
    • переможних битв українського козацтва під Жовтими Водами (29 квітня — 16 травня 1648), Корсунем (25 — 26 травня 1648), Пилявцями (21 — 23 вересня 1648)[6].
  • 175 років з часу (1673 рік):
 
Хотинська битва
 

Установ та організацій

ред.
  • 275 років з часу (1573 рік):
    • 25 лютого — заснування у Львові у монастирі святого Онуфрія Іваном Федоровим друкарні[6], де наступного року було надруковано перший східнослов'янський «Буквар»[20].

Видатних особистостей

ред.

Народження

ред.

Смерті

ред.
 
Фрагмент Свенської ікони Божої Матері
 
уявний портрет Ольгерда Гедиміновича 1578 року
 
Гетьман Війська Запорозького (1665—1676) Петро Дорошенко

Примітки

ред.
  1. Турій О. «УКРАЇНСЬКА ІДЕЯ» в ГАЛИЧИНІ в середині XIX століття [Архівовано 29 грудня 2009 у Wayback Machine.]
  2. Полянський О. Західна Україна у двох революціях. — Тернопіль : Джура, 1998. — 52 с.: іл. — С. 11.
  3. Стеблій Ф.І. ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galycko_Ruska_matycja (останній перегляд: 16.06.2020). Архів оригіналу за 16 березня 2022.
  4. ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 16 січня 2022.
  5. Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
  6. а б в г д е ж Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  7. Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  8. а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
  9. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
  10. Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
  11. За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
  12. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007.
  13. cerkvarium. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами. cerkvarium.org (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  14. Історія міста Дубно. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  15. Важливі історичні події. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  16. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. року № 878 «Про затвердження Списку історичних населених місць України  ».
  17. Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України / В. В. Лучик; відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014.—544 с. (ст. 448) ISBN 978-966-580-454-3
  18. Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія [Архівовано 5 червня 2012 у Wayback Machine.] // Котляревський І. Енеїда / ком. О.Ставицького; мал. А. Базилевича. — Київ: Радянська школа, 1989
  19. Усенко П. Г. Товариство з'єднаних слов'ян [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 107. — ISBN 978-966-00-1359-9.
  20. Хроніка подій 1573—1576 років. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  21. Білоус Н. О. До питання про запровадження маґдебурзького права в Києві [Архівовано 5 травня 2016 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 2008. — № 1. — С. 125. — ISSN 0130-5247.
  22. Gasztołdowie (01) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  23. Макидонов А. В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. –. Запорожье: Просвіта, 2011. — С. 288—289.
  24. Славянская энциклопедия. XVII век: в 2 т. Т. 1 А-М. / Авт. -сост. В. В. Богуславский. — М.: Олма-Пресс, 2004. — 780 с: ил.
  25. АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  26. Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  27. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
  28. Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  29. Смерть великого князя Ольгерда. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 16 січня 2022.
  30. (пол.) A."Antroponimia ukrainska" (Jerzy Krupski CZ 1502), A.Szlachta // Mytnik Irena. Imiennictwo ziemi Chełmskiej w XVI–XVII wieku. — Uniwersytet warszawski, Katedra ukrainistyki. — Warszawa–Lublin, 2019. — Vol. XV. — P. 143-144. — (Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i Uniwersytetu Przykarpackiego im. Wasyla Stefanyka pod red. Iryny Kononenko, Ireny Mytnik) — ISBN 978-83-954964-0-0. Архівовано з джерела 8 січня 2021, ISBN 978-83-8061-746-9
  31. Оліфер Голуб «Стеблівець» — Гетьман, мореплавець, дипломат. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 16 січня 2022.

Посилання

ред.