Донець-Захаржевський Іван Григорович
Іван Григорович Донець-Захаржевський (1695 — 23 листопада 1723) — український козацький військовий діяч. Наказний полковник Харківського слобідського козацького полку
| Іван Донець-Захаржевський | ||
 | ||
| Герб роду Донець-Захаржевських | ||
| ||
|---|---|---|
| Народження: | 1695 | |
| Смерть: | 1723 | |
| Релігія: | православний | |
| Рід: | Донці-Захаржевські | |
| Батько: | Григорій Єрофійович Донець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність: | Слобідська Україна | |
| Рід військ: | козацтво | |
| Звання: | полковник | |
Біографія ред.
Іван Григорович народився в сім'ї видатного козацького діяча Слобожанщини полковника Харківського полку Григорія Єрофійовича Донця, був молодшим сином.
За часи полковництва свого брата Харківського полковника Федора Григоровича Донця (1690—1706) неодноразово був наказним полковником.
У 1693 році передав Курязькому монастирю млин на річці Уди, який його батько незабаром перед смертю заповідав монастирю[1].
У 1695 році — Харківський полк очолюваний полковником Федором Григоровичем Донцем-Захаржевським бере участь в поході на Кизикермен та Тавань. Разом з ним був й Іван Григорович, але в зв'язку с тим, що їх мати була при смерті повертає назад, щоб бути з нею.
У 1697 році — Федір Григорович очолив похід козаків Харківського полку на Кизикермен, наказним полковником зоставивши Івана Григоровича. В той же час татари зробили напад на землі полку, але були розбиті Іваном Григоровичем[2].
Наступне згадування Івана Григоровича стосується початку ворожнечі між двома слобідськими старшинськими родами. У 1712 році Харківський полковник Прокопій Куликовський відібрав у Івана Григоровича слободу Бірки (в наш час селище міського типу Бірки), на підставі того, що воно було загарбане з полкових земель без дозволу[3]. Це навело розбрід між Донцями-Захаржевськими та Куликовськими, який тривав до кінця XVIII сторіччя.
23 листопада 1723 році померлого Івана Григоровича було поховано в Курязькому монастирю, ктитором якого він був за життя[1].
Родинні зв'язки ред.
Мав двох братів Федора та Костянтина, а також сестру.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]-Розділ «Курязький Преображенський монастир»
- ↑ Щелков К. П. Історична хронологія Харківської губернії — Харків, Університетська друкарня, 1882. — С. 61. — 366 с.
- ↑ Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.] — Розділ «Бірки і Гуляй-поле»
Джерела ред.
- Багалій Д. І. Історія Слобідської України. — Х. : Дельта, 1993. — 256 с. — (Пам'ятки історичної думки України) — ISBN 5-7707-4256-9.
- Щелковъ К. П. Историческая хронологія Харьковской губерніи. — Х. : Университетская тип., 1882. — 365 с. (рос. дореф.)
- Гумілевський Д. Г. (Філарет) Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857—1859. [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.]