1348
в
Україні
Десятиліття:
Див. також: Інші події 1348
Список років в Україні

Події ред.

Особи ред.

Призначено, звільнено ред.

Народились ред.

Померли ред.

Засновані, створені ред.

Зникли, скасовані ред.

Видання, твори ред.

Пам'ятні дати та ювілеї ред.

 
Зображення Святослава Ярославича в «Ізборнику» 1073 року
 
Уявний план битви на Калці за Іпатіївським літописом[8](31 травня 1223 року):
1) Кияни Мстислава Романовича; 2) Чернігівці Мстислава Святославича; 3) Курчани Олега Святославича; 4) Галичани Мстислава Удатного; 5) Волинці Данила Романовича; 6) Половці Яруна; 7) Монголи Субедея і Джебе; 8) Бродники Плоскині.

Установ та організацій ред.

Видатних особистостей ред.

Народження ред.

Смерті ред.

 
Фрагмент Свенської ікони Божої Матері

Примітки ред.

  1. ДЕЯНИЯ ВЕНГРОВ. Архів оригіналу за 28 березня 2014. Процитовано 7 січня 2022. 
  2. Історія Галича / М. П. Фіголь, О. М. Фіголь. — Л.: Світ; Галич: Давній Галич, 2000. — 184 с.: іл.
  3. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
  4. Проект вноситься народним депутатом України Фріс І. П. та іншими ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ Про відзначення 1125-ї річниці з часу першої писемної згадки про місто Галич. Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. 
  5. а б Котляр М. Ф. Святослав Ярославич // Енциклопедія історії України
  6. litopys.org.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 січня 2019. 
  7. Юрій Мицик Битва під Оршею 1514 року[недоступне посилання]
  8. За Новгородським літописом битва відбувалася на одному березі річки, оскільки війська всіх князів перейшли Калку. Ці дані не узгоджуються з Іпатіївським літописом, за яким побоїще тривало на обох берегах річки.
  9. Літопис руський / Пер. з давньорус. Л. Є. Махновця; Відп. ред. О. В. Мишанич. — К.: Дніпро, 1989. — C. 382. Архів оригіналу за 9 листопада 2007. Процитовано 7 листопада 2007. 
  10. Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022—2023 роках Постанова Верховної Ради України № 1982-IX. // Голос України. — . Архівовано з джерела 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
  11. АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  12. Зотов Р. О черниговских князьях по Любецкому Синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб, 1882. — С. 37
  13. Плахонін А. Г. Никифор II [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 386. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  14. Войтович Л. Князь Юрій-Болеслав Тройденович: ескіз портрета [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 209.
  15. Микола Жарких. Міфічне «завоювання Києва» Гедиміном. Висновки. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022. 

Посилання ред.