1845 в Україні

Десятиліття:	; ; ; ; ;
Див. також:	Інші події 1845; Список років в Україні

Пам'ятні дати та ювілеї

17 серпня — 600 років тому (1245) відбулась Ярославська битва між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.
50 років з дня проведення Треттого поділу Речі Посполитої у 1795 році.

Видатних особистостей

24 серпня — 100 років від дня смерті найвідомішого із опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша (1700—1745).

Події

6 січня — У Переяславі у маєтку свого друга Андрія Козачковського Тарас Шевченко закінчив написання «Заповіту».

Особи

Призначено, звільнено

Народились

21 січня — Косач Олена Антонівна, українська письменниця, громадська діячка.
23 січня — Калужняцький Омелян Ієронімович, руський науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині.
2 лютого — Пулюй Іван Павлович, український фізик і електротехнік, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі.
1 березня — Піроцький Федір Аполлонович, український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
7 березня — Мочутковський Йосип Йосипович, український та російський епідеміолог, інфекціоніст, невропатолог, бальнеолог, професор, доктор медицини.
11 березня — Єрмаков Василь Петрович, доктор чистої математики, заслужений професор Київського університету (1890), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1884).
13 березня — Бєлелюбський Микола Аполлонович, інженер — будівник мостів, вчений в галузі будівельної механіки, мостобудівництва та будівельних матеріалів, професор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.
16 березня — Андрієвський Олексій Олександрович, український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч.
8 квітня — Катеринич Вадим Петрович, київський архітектор, інженер, полковник.
15 травня — Мечников Ілля Ілліч, ембріолог, фізіолог і патолог, Нобелівський лауреат (1908).
26 травня — Федорович Володислав Іванович, український галицький земельний магнат, публіцист, культурно-просвітницький, громадсько-політичний діяч, меценат, дійсний член НТШ.
2 червня — Пігуляк Юстин Григорович, український живописець та портретист, громадський діяч Буковини.
14 червня — Лучицький Іван Васильович, український і російський історик-медієвіст. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член-кореспондент Петербурзької АН (обрано 13 грудня 1908 року).
7 серпня — Руберовський Микола Олексійович, український філолог, лексикограф і педагог, автор «Словника малоруського наріччя» — найбільшого з дорадянських українсько-російських словників, що містить понад 100000 реєстрових слів.
2 вересня — Рудченко Іван Якович (Іван Білик), український фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, літературний критик, старший брат і співавтор Панаса Мирного.
9 вересня — Ломницький Мар'ян Алоїз, галицький науковець-натураліст, автор каталога жуків Галичини (1884 р.) та ґеологічного атласу Галичини (1905 р.).
29 вересня — Карпенко-Карий (Тобілевич) Іван Карпович, український драматург, автор п'єс «Бурлака», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Наймичка», «Безталанна», «Сава Чалий», актор, режисер, театральний діяч.
8 жовтня — Кирпичов Віктор Львович, засновник і перший директор Харківського технологічного інституту (1885–1898), засновник і перший директор Київського політехнічного інституту (1898–1902), Почесний член Російського технічного товариства, засновник і голова Південноросійського товариства технологів, у подальшому — почесний його член (1895—1898).
18 жовтня — Медвецький або Медведський Юліан, вчений та педагог. Перший ректор Національного університету «Львівська політехніка» (1879/1880, також у 1884/1885, 1887/1888) — на той час Політехнічної школи.
13 листопада — Гладилович Дем'ян Юрійович, галицький педагог, Голова Товариство імені Шевченка у Львові (1886—1887 та 1890—1892^[1]), співзасновник «Діла» і товариства «Дністер».
16 листопада — Скадовський Микола Львович, український маляр.
6 грудня — Чоколов Микола Іванович, один з найбагатших промисловців Києва, купець 1-ї гільдії початку 1900-х років, гласний (депутат) Міської думи, ініціатор створення комерційного училища в Києві і приватних шкіл.
31 грудня — Лепкий Сильвестр Теодоровичукраїнський письменник, священик УГКЦ, громадсько-політичний, культурний діяч. Батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.

1845 рік:

Байкова Варвара Василівна, українська оперна і концертна співачка (мецо-сопрано, контральто).
Вінцентій Горецький, архітектор.
Камінський Федір Іванович, археолог та музеєзнавець.
Савицький Омелян Михайлович, український педагог, громадський діяч, доктор філософії.
Синцов Іван Федорович, геолог, у 1871—1900 професор Одеського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

Померли

28 лютого — Анастасевич Василь Григорович, вітчизняний бібліограф, письменник і перекладач, видавець.
18 березня — Франц Мазох^[2]^[3], доктор фармацевтики, професор медико-теоретичного навчання для хірургів кафедри хірургії, ректор Львівського Університету, почесний громадянин Львова.
11 квітня — Микола Нападієвич (також Микола Нападієвич фон Вєнцковський) — український правник, декан і ректор Львівського університету, почесний громадянин Львова.
24 травня — Ярковський Павло Йосипович, бібліотекар і бібліограф, один з перших бібліографів в Україні, бібліотекар Київського Університету (1832—1845 рр.).
27 травня — Інзов Іван Микитович, військовий діяч Російської імперії, генерал від інфантерії.
12 червня — Франциск Ксаверій Захар'ясевич, польський вірменин, римо-католицький єпископ, ректор Львівського університету в 1825—1826 академічному році, дієцезальний єпископ Тарновський (1836—1840), дієцезальний єпископ Перемишльський (1840—1845). У 1836—1840 роках був єпископом Тарновської дієцезії, а потім — дієцезальним єпископом Перемишльським (1840—1845). Похований на нині неіснуючому цвинтарі при вулиці Дворського в Перемишлі.
8 вересня — Штернберг Василь Іванович, український живописець-пейзажист і жанрист.

1845 рік

Домбровський Василь Федорович, український історик, архівознавець, археограф.
Полетика Василь Григорович, український історик, історіограф, джерелознавець, збирач документальних матеріалів з історії України XIV−XVIII ст., громадський діяч, засновник та попечитель навчальних та медичних закладів.

Засновані, створені

Грудень — таємне Кирило-Мефодіївське братство в Києві.
Астрономічна обсерваторія Київського університету
Феодосійська національна картинна галерея
перебудована на хрещату Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия)
Харлампіївський собор (Маріуполь)
Збручівка

Зникли, скасовані

Вірменська церква (Луцьк)

Видання, твори

Примітки

↑ Свідник Д. О. Галицька академія наук [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2013. — 1 груд.
↑ Dokumentation, Österreichisches Biographisches Lexikon und biographische (1 січня 2003). Masoch (Massoch), Franciszek. www.biographien.ac.at (нім.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
↑ МАЗОХ Франциск (MASOCH Francisco). www.meduniv.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.

Посилання

1845 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1845 в Україні у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Свідник Д. О. Галицька академія наук [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2013. — 1 груд.

[2] Dokumentation, Österreichisches Biographisches Lexikon und biographische (1 січня 2003). Masoch (Massoch), Franciszek. www.biographien.ac.at (нім.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.

[3] МАЗОХ Франциск (MASOCH Francisco). www.meduniv.lviv.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.

[1]

[2]

[3]