1845 в Україні

Десятиліття:	; ; ; ; ;
Див. також:	Інші події 1845; Список років в Україні

Пам'ятні дати та ювілеї ред.

17 серпня — 600 років тому (1245) відбулась Ярославська битва між військами галицько-волинських князів Данила і Василька Романовичів з одного боку і силами угорців, поляків та галицької боярської опозиції з іншого.
50 років з дня проведення Треттого поділу Речі Посполитої у 1795 році.

Видатних особистостей ред.

24 серпня — 100 років від дня смерті найвідомішого із опришківських ватажків у Карпатах Олекси Довбуша (1700—1745).

Події ред.

6 січня — У Переяславі у маєтку свого друга Андрія Козачковського Тарас Шевченко закінчив написання «Заповіту».

Особи ред.

Призначено, звільнено ред.

Народились ред.

21 січня — Косач Олена Антонівна, українська письменниця, громадська діячка.
23 січня — Калужняцький Омелян Ієронімович, руський науковець (філолог, славіст, палеограф, фольклорист) і громадський діяч на Буковині.
2 лютого — Пулюй Іван Павлович, український фізик і електротехнік, ректор Німецької вищої технічної школи в Празі.
1 березня — Піроцький Федір Аполлонович, український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.
7 березня — Мочутковський Йосип Йосипович, український та російський епідеміолог, інфекціоніст, невропатолог, бальнеолог, професор, доктор медицини.
11 березня — Єрмаков Василь Петрович, доктор чистої математики, заслужений професор Київського університету (1890), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1884).
13 березня — Бєлелюбський Микола Аполлонович, інженер — будівник мостів, вчений в галузі будівельної механіки, мостобудівництва та будівельних матеріалів, професор Петербурзького інституту інженерів шляхів сполучення.
16 березня — Андрієвський Олексій Олександрович, український педагог, історик, літератор, публіцист, археограф і громадський діяч.
8 квітня — Катеринич Вадим Петрович, київський архітектор, інженер, полковник.
15 травня — Мечников Ілля Ілліч, ембріолог, фізіолог і патолог, Нобелівський лауреат (1908).
26 травня — Федорович Володислав Іванович, український галицький земельний магнат, публіцист, культурно-просвітницький, громадсько-політичний діяч, меценат, дійсний член НТШ.
2 червня — Пігуляк Юстин Григорович, український живописець та портретист, громадський діяч Буковини.
14 червня — Лучицький Іван Васильович, український і російський історик-медієвіст. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член-кореспондент Петербурзької АН (обрано 13 грудня 1908 року).
7 серпня — Руберовський Микола Олексійович, український філолог, лексикограф і педагог, автор «Словника малоруського наріччя» — найбільшого з дорадянських українсько-російських словників, що містить понад 100000 реєстрових слів.
2 вересня — Рудченко Іван Якович (Іван Білик), український фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, літературний критик, старший брат і співавтор Панаса Мирного.
9 вересня — Ломницький Мар'ян Алоїз, галицький науковець-натураліст, автор каталога жуків Галичини (1884 р.) та ґеологічного атласу Галичини (1905 р.).
29 вересня — Карпенко-Карий (Тобілевич) Іван Карпович, український драматург, автор п'єс «Бурлака», «Сто тисяч», «Хазяїн», «Наймичка», «Безталанна», «Сава Чалий», актор, режисер, театральний діяч.
8 жовтня — Кирпичов Віктор Львович, засновник і перший директор Харківського технологічного інституту (1885–1898), засновник і перший директор Київського політехнічного інституту (1898–1902), Почесний член Російського технічного товариства, засновник і голова Південноросійського товариства технологів, у подальшому — почесний його член (1895—1898).
18 жовтня — Медвецький або Медведський Юліан, вчений та педагог. Перший ректор Національного університету «Львівська політехніка» (1879/1880, також у 1884/1885, 1887/1888) — на той час Політехнічної школи.
13 листопада — Гладилович Дем'ян Юрійович, галицький педагог, Голова Товариство імені Шевченка у Львові (1886—1887 та 1890—1892^[1]), співзасновник «Діла» і товариства «Дністер».
16 листопада — Скадовський Микола Львович, український маляр.
6 грудня — Чоколов Микола Іванович, один з найбагатших промисловців Києва, купець 1-ї гільдії початку 1900-х років, гласний (депутат) Міської думи, ініціатор створення комерційного училища в Києві і приватних шкіл.
31 грудня — Лепкий Сильвестр Теодоровичукраїнський письменник, священик УГКЦ, громадсько-політичний, культурний діяч. Батько Богдана, Миколи та Левка Лепких.

1845 рік:

Байкова Варвара Василівна, українська оперна і концертна співачка (мецо-сопрано, контральто).
Вінцентій Горецький, архітектор.
Камінський Федір Іванович, археолог та музеєзнавець.
Савицький Омелян Михайлович, український педагог, громадський діяч, доктор філософії.
Синцов Іван Федорович, геолог, у 1871—1900 професор Одеського університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова).

Померли ред.

28 лютого — Анастасевич Василь Григорович, вітчизняний бібліограф, письменник і перекладач, видавець.
18 березня — Франц Мазох^[2]^[3], доктор фармацевтики, професор медико-теоретичного навчання для хірургів кафедри хірургії, ректор Львівського Університету, почесний громадянин Львова.
11 квітня — Микола Нападієвич (також Микола Нападієвич фон Вєнцковський) — український правник, декан і ректор Львівського університету, почесний громадянин Львова.
24 травня — Ярковський Павло Йосипович, бібліотекар і бібліограф, один з перших бібліографів в Україні, бібліотекар Київського Університету (1832—1845 рр.).
27 травня — Інзов Іван Микитович, військовий діяч Російської імперії, генерал від інфантерії.
12 червня — Франциск Ксаверій Захар'ясевич, польський вірменин, римо-католицький єпископ, ректор Львівського університету в 1825—1826 академічному році, дієцезальний єпископ Тарновський (1836—1840), дієцезальний єпископ Перемишльський (1840—1845). У 1836—1840 роках був єпископом Тарновської дієцезії, а потім — дієцезальним єпископом Перемишльським (1840—1845). Похований на нині неіснуючому цвинтарі при вулиці Дворського в Перемишлі.
8 вересня — Штернберг Василь Іванович, український живописець-пейзажист і жанрист.

1845 рік

Домбровський Василь Федорович, український історик, архівознавець, археограф.
Полетика Василь Григорович, український історик, історіограф, джерелознавець, збирач документальних матеріалів з історії України XIV−XVIII ст., громадський діяч, засновник та попечитель навчальних та медичних закладів.

Засновані, створені ред.

Грудень — таємне Кирило-Мефодіївське братство в Києві.
Астрономічна обсерваторія Київського університету
Феодосійська національна картинна галерея
перебудована на хрещату Церква Благовіщення Пречистої Діви Марії (Коломия)
Харлампіївський собор (Маріуполь)
Збручівка

Зникли, скасовані ред.

Вірменська церква (Луцьк)

Видання, твори ред.

Примітки ред.

↑ Свідник Д. О. Галицька академія наук [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2013. — 1 груд.
↑ Dokumentation, Österreichisches Biographisches Lexikon und biographische (1 січня 2003). Masoch (Massoch), Franciszek. www.biographien.ac.at (нім.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
↑ МАЗОХ Франциск (MASOCH Francisco). www.meduniv.lviv.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.

Посилання ред.

1845 в Україні у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Україна»
	1845 в Україні у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття про Україну.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Свідник Д. О. Галицька академія наук [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2013. — 1 груд.

[2] Dokumentation, Österreichisches Biographisches Lexikon und biographische (1 січня 2003). Masoch (Massoch), Franciszek. www.biographien.ac.at (нім.). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.

[3] МАЗОХ Франциск (MASOCH Francisco). www.meduniv.lviv.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 8 лютого 2017.

[1]

[2]

[3]