Відкрити головне меню

Василь Петрович Єрмаков (27 лютого (11 березня) 1845, Терюха[d], Російська імперія — 16 березня 1922(1922-03-16), Київ, Українська СРР) — доктор чистої математики, заслужений професор Київського університету (1890), член-кореспондент Петербурзької академії наук (1884).

Василь Петрович Єрмаков
Єрмаков Василь.jpg
Ім'я при народженні рос. Василий Петрович Ермаков
Народився 27 лютого (11 березня) 1845
Терюха[d], Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер 16 березня 1922(1922-03-16) (77 років)
Київ, Київська губернія, Українська СРР
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Russia.svg Російська республіка
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Ukrainian State.svg Українська Держава
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg Українська СРР
Діяльність математик
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів математика
Заклад Київський університет
Київський політехнічний інститут
Член Петербурзька академія наук

БіографіяРедагувати

Народився 27 лютого (11 березня) 1845(18450311) року в селі Терюхах, поблизу Гомеля. В 1868 році закінчив Київський університет і був залишений стипендіатом для підготовки до професорської діяльності.

В 1870 році відкрив нову ознаку збіжності числових рядів. Слухав лекції в Берліні та Парижі. Після захисту магістерської дисертації в 1873 році в Петербурзькому університеті працював в Київському університеті (доцент, екстраординарний професор, ординарний професор). З 1899 року професор Київського політехнічного інституту.

В 1921 році Рада Народних Комісарів видала декрет про матеріальне забезпечення В. П. Єрмакова в числі чотирьох визначних науковців країни. 12 вересня 1921 року в знак визнання його заслуг РНК УСРР прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», серед інших достойників, Єрмакову дозволено видання за державний кошт наукових праць; звільнено від сплати державних податків; заборонено реквізиції та ущільнення помешкання, яке він займав; матеріально забезпечено, а у випадку смерті — членів родини поза категоріальною довічною ставкою заробітку. [1]

Помер 16 березня 1922 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 21).

Наукова роботаРедагувати

Опублікував ряд курсів та посібників з тих дисциплін, які читав:

  • Теорія ймовірностей (1879);
  • Нелінійні диференціальні рівняння з частинними похідними (1884);
  • Диференціальні рівняння першого порядку з двома змінними (1886);
  • Метод найменших квадратів (1887);
  • Теорія векторів на площині (1887);
  • Аналітична геометрія (1899, 1900);
  • Аналіз нескінченно малих величин (1907, 1908, 1919);
  • Аналітична геометрія (1918, 1920).

Основні напрями наукової діяльності: теорія рядів, теорія диференціальних рівнянь, варіаційне числення, теорія спеціальних функцій. Автор монографії «Теория абелевых функций» (1897).

Зробив вагомий внесок в розвиток математичної освіти в Україні і в Росії. Один з організаторів Київського фізико-математичного товариства (1899).

ЛітератураРедагувати

  • Добровольский В. А. Василий Петрович Ермаков. — М.: Наука, 1981.
  • Букрєєв Б. Я. Василь Петрович Єрмаков //У світі математики. — 1984, Вип. 15.
  • Ядренко М. Й. В. П. Єрмаков — засновник «Журнала элементарной математики» //У світі математики. — 1995, Вип. 1.