Відкрити головне меню

Піроцький Федір Аполлонович

український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі

Фе́дір Аполло́нович Піро́цький (нар. 17 лютого (1 березня) 1845(18450301), Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперіяпом. 28 лютого (12 березня) 1898, Олешки, Херсонська губернія, Російська імперія) — український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі.

Федір Піроцький
Піроцький Федір.jpg
Народився 17 лютого (1 березня) 1845(1845-03-01)
Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 28 лютого (12 березня) 1898(1898-03-12) (53 роки)
Олешки, Херсонська губернія, Російська імперія
Місце проживання Київ, Санкт-Петербург
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українець
Діяльність винахідник, інженер
Alma mater Костянтинівський кадетський корпус
Михайлівська військова артилерійська академія
Відомий завдяки: перший у світі трамвай на електричній тязі

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Піроцький Федір Аполлонович у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Федір Аполлонович Піроцький народився у колишньому сотенному містечку Сенча Лохвицького повіту Полтавської губернії в дворянській (козацького походження) родині військових лікарів.

Закінчив Костянтинівський кадетський корпус і Михайлівську військову артилерійську академію (1866 рік) і проходив артилерійську службу в Києві. Тут подружився з відомим вченим-електротехніком Павлом Яблочковим.

1871 рік — повернувся до Санкт-Петербургу, працював у відділі технічних звітів і кошторисів Головного артилерійського управління. Виявив себе здібним винахідником (серед інших винаходів — новий тип доменних печей). 1874 рік — почав електротехнічні експерименти на «Волковському полі» у Санкт-Петербурзі. Розробив проект машини змінного струму та системи передачі електроенергії через залізний дріт, закріплений телеграфними ізоляторами на дерев'яних стовпах. Зворотним провідником була земля. 1875 рік — на ділянці Сестрорецької залізниці запустив вагони на електричній тязі. Було електрифіковано майже одну верству шляху. У його конструкції рейки були підключені до генератора Грема. Обидві вони були ізольовані від землі.

1880 рік — зробив спробу модернізувати міські двоповерхові трамваї на кінній тязі (конку), перевівши їх на електричну тягу. 3 вересня (22 серпня) електричний трамвай почав перевозити жителів Санкт-Петербурга ділянкою колії довжиною 85 метрів, збудованої на території Рождественського вагонного парку. Цей експеримент тривав до 28 (16) вересня 1880 року. На заваді втіленню електричного трамваю в Петербурзі стала протидія зацікавлених осіб. Підприємці, які вклали великі капітали в конку, що ще не окупилися, перешкодили практичному здійсненню проекту Піроцького. Натомість на Заході протягом 5 наступних років усі трамвайні лінії будували за схемою Піроцького.

Спираючись на публікаціях Піроцького, фірма Siemens & Halske ще 1879 року продемонструвала на берлінській виставці невеличкий «потяг» з окремим локомотивом і двома невеликими причепними пасажирськими платформами. У цей час Карл Генріх фон Сіменс працював у Росії і часто спілкувався з Піроцьким, зацікавившись його дослідами. 1881 рік — брати фон Сіменс відкрили в Берліні першу постійну електричну трамвайну лінію. У Російській імперії електричний трамвай почав регулярну роботу лише 1892 року. Це сталося в Києві заходами Аманда Струве та Василя ПервенкаМоскві електричний трамвай запрацював 1899 року, а на вулицях Петербурга — 1907-го року).

 
Федір Піроцький
 
Міллерівська залізниця, де вперше протестований трамвай Піроцького

Тим часом Піроцький повернувся на службу артилерійським офіцером, і невдовзі був переведений до Івангородської фортеці Варшавського військового округу. Як винахідник, серед усього іншого, він проклав перший підземний електричний кабель в Санкт-Петербурзі для передачі електроенергії від гарматного ливарного заводу до Артилерійської школи (1881 рік). Так само був автором проекту централізованої підземної міської електромережі, запропонував нові конструкції металургійних, домашніх і пекарних печей. Зробив багато винаходів у інших галузях — будівництві гідроелектростанцій, електричному освітленні, зв'язку, артилерійській і ракетній техніці.

1888 рік — вийшов у відставку в званні полковника і виїхав в Україну (село Маслівка Олешківського повіту, де успадкував маєток від дядька). Втім, інші претенденти на маєток невдовзі відсудили його в Піроцького, скориставшись розбіжностями в написанні його прізвища в документах. Решту життя Піроцький провів у місті Олешки — за однією версією, у військовому пансіонаті[1], за іншою — в готелі «Афіни»[2]. Після його смерті, щоби оплатити похорон, довелося продати особисте майно Піроцького.

ПриміткиРедагувати

  1. Асоціація міст України. Архів оригіналу за 28 вересень 2007. Процитовано 23 травень 2011. 
  2. Історична правда, 18.05.2011

Література та джерелаРедагувати