Відкрити головне меню

Олена Антонівна Тесленко-Приходько
Kosach O A.jpg
Ім'я при народженні Олена Антонівна Косач
Псевдо Зовиця, Е. Ластівка, Олена Ластівка
Народилася 9 (21) січня 1845(1845-01-21)
Мглин
Померла 9 лютого 1927(1927-02-09) (82 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Російська імперія, УНР, УССР, СССР
Національність українка
Діяльність письменниця
Брати, сестри Косач Петро Антонович і Косач Григорій Антонович

Олена Антонівна Косач (у заміжжі — Тесленко-Приходько; псевдоніми: Зовиця, Е. Ластівка, Олена Ластівка; 9 (21) січня 1845(18450121), Мглин — 9 лютого 1927, Київ) — українська письменниця зі Стародубщини, громадська діячка.

Сестра Петра Косача, тітка Лесі Українки.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народилася 9 (21 січня) 1845 року в місті Мглині Чернігівської губернії (нині місто в зоні анексії Брянської області РФ).

З 1877 року завідувала притулком для дітей робітників у Києві. Брала активну участь у народницькому русі. 1879 року була заарештована у Санкт-Петербурзі у зв'язку із замахом на шефа жандармів Олександра Дрентельна і заслана до міста Пудожа Олонецької губернії (нині місто в Карелії, РФ), а 1881 року — ще на п'ять років до міста Ялуторовська Тобольської губернії (нині місто Тюменської області, РФ).

Пізніше мешкала в Ризі та Києві (вулиця Лабораторна, 11).

Померла 9 лютого 1927 року у Києві. Була похована на Байковому цвинтарі (поховання нині втрачене).

Див. такожРедагувати

ТворчістьРедагувати

Автор низки гумористичних та історичних віршів і стилізованої під Тараса Шевченка поеми-билиці «Ганна» (видана у 1881 році) — про недолю вбогої вдови, в якої загинув син-підпасич. Леся Українка присвятила Олені Антонівні вірші «Надія» і «Забуті слова».

Джерела та літератураРедагувати