Чоколов Микола Іванович

промисловець, купець 1-ї гільдії, гласний Київської міської думи

Чо́колов Мико́ла Іва́нович (6 грудня 1845(1845-12-06), Київ, Київська губернія, Російська імперія — 29 жовтня 1932(1932-10-29), Вісбаден, Вільна держава Пруссія) — на початку 1900-х років один із найбагатших промисловців Києва, купець 1-ї гільдії, гласний (депутат) міської думи, власник друкарні, розташованої на вулиці Великій Житомирській №20, співзасновник винокурно-дріжджового заводу на вулиці Глибочицькій.

Чоколов Микола Іванович
Народився 6 грудня 1845(1845-12-06)
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Помер 29 жовтня 1932(1932-10-29) (86 років)
Вісбаден, Гессен-Нассау, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія
Поховання Вісбаден
Країна  Російська імперія
Діяльність купець 1-ї гільдії
Відомий завдяки підприємець, гласний Київської міської думи
Автограф

Біографія

ред.

Народився в Києві 1845 року. Дід, Михайло Евтеєвич Чоколов, 1843 року був перечислений із калузьких у київські купці 2-ї гільдії[1]. Батько, Іван Михайлович Чоколов, також був київським купцем 2-ї гільдії[2].

Чоколови оселилися на околиці Подолу — Лук’янівці — не вельми багатому в середині ХІХ ст. районі Києва. 1865 року вони купили 10 десятин (гектар) — всю гору між вул. Татарською і Саксонським яром (сучасна Соляна вулиця) з великим озером у центрі. Колись цей великий маєток на Глибочицькій, 5-11 був дачею якоїсь заможної персони.[3] В 1872 році Микола Іванович разом зі своїм братом відкрив винокурно-дріжджовий завод на Подолі, один з найбільших в тогочасному Києві. Чоколов був ініціатором створення комерційного училища і приватних шкіл у Києві та навіть був відзначений за внесок у розвиток комерційної освіти.

Ім'я Чоколова носить історична місцевість української столиці — Чоколівка, а також дача в Ірпені, що під Києвом.

Помер у еміграції в Німеччині у 1932 році. Похований на Російському кладовищі у Вісбадені.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Ревізька казка, 1850, арк. 10зв–11..
  2. Ревізька казка, 1858, арк. 7зв–8..
  3. Кальницький, Михайло (19 грудня 2005). Як багатіли на дріжджах. Діловий тижневик "Контракти". Галицькі контракти. Архів оригіналу за 13 січня 2006. Процитовано 29 липня 2022.

Джерела

ред.