Чоколов Микола Іванович
Чо́колов Мико́ла Іва́нович (6 грудня 1845, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 29 жовтня 1932, Вісбаден, Вільна держава Пруссія) — на початку 1900-х років один із найбагатших промисловців Києва, купець 1-ї гільдії, гласний (депутат) міської думи, власник друкарні, розташованої на вулиці Великій Житомирській №20, співзасновник винокурно-дріжджового заводу на вулиці Глибочицькій.
| Чоколов Микола Іванович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 грудня 1845 Київ, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
29 жовтня 1932 (86 років) Вісбаден, Гессен-Нассау, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія |
| Поховання | Вісбаден |
| Країна |
 Російська імперія |
| Діяльність | купець 1-ї гільдії |
| Відомий завдяки | підприємець, гласний Київської міської думи |
| Автограф |
 |
Біографія ред.
Народився в Києві 1845 року. Дід, Михайло Евтеєвич Чоколов, 1843 року був перечислений із калузьких у київські купці 2-ї гільдії[1]. Батько, Іван Михайлович Чоколов, також був київським купцем 2-ї гільдії[2].
Чоколови оселилися на околиці Подолу — Лук’янівці — не вельми багатому в середині ХІХ ст. районі Києва. 1865 року вони купили 10 десятин (гектар) — всю гору між вул. Татарською і Саксонським яром (сучасна Соляна вулиця) з великим озером у центрі. Колись цей великий маєток на Глибочицькій, 5-11 був дачею якоїсь заможної персони.[3] В 1872 році Микола Іванович разом зі своїм братом відкрив винокурно-дріжджовий завод на Подолі, один з найбільших в тогочасному Києві. Чоколов був ініціатором створення комерційного училища і приватних шкіл у Києві та навіть був відзначений за внесок у розвиток комерційної освіти.
Ім'я Чоколова носить історична місцевість української столиці — Чоколівка, а також дача в Ірпені, що під Києвом.
Помер у еміграції в Німеччині у 1932 році. Похований на Російському кладовищі у Вісбадені.
Див. також ред.
- Як багатіли на дріжджах // Контракти. — 2005. — № 51. — 19 грудня.
Примітки ред.
- ↑ Ревізька казка, 1850, арк. 10зв–11..
- ↑ Ревізька казка, 1858, арк. 7зв–8..
- ↑ Кальницький, Михайло (19 грудня 2005). Як багатіли на дріжджах. Діловий тижневик "Контракти". Галицькі контракти. Архів оригіналу за 13 січня 2006. Процитовано 29 липня 2022.
Джерела ред.
- Ковалинський В. В. Київські мініатюри. Книга третя. — К.: Купола, 2004. — 456 с., іл. — ISBN 966-7320-00-6.
- Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К. : Кий, 1997. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3.
- 18. 2-й гильдии купец Михаил Евтеевич Чоколов / Ревизская сказка о купцах губернского города Киева. Октябрь 1850 // ДАКО. Ф. 280. Оп. 2. Спр. 991. Арк. 10зв–11. (рос. дореф.)
- 18. 2-й гильдии купец Иван Михайлович Чоколов / Ревизская сказка о купцах, гражданах и однодворцах христианах города Киева. Май 1858 // ДАКО. Ф. 280. Оп. 2. Спр. 1428. Арк. 7зв–8. (рос. дореф.)
- Русский некрополь в Висбадене: Петербург—Висбаден—Нероберг: Справочник-путеводитель по русскому кладбищу в Висбадене / сост. Н. А. Дубовицкий. — СПб. : Алетейя, 2010. — С. 172. (рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |