Відкрити головне меню

Бохановський Іван Васильович

Бохановський (Бобир-Бохановський) Іван Васильович (нар.26 червня (8 липня) 1848(18480708)пом.11 серпня 1917, Брюссель) — український революційний діяч, з дворян Переяславського повіту Полтавської губернії.

ЖиттєписРедагувати

Навчався у Другій київській гімназії.

У 1870 році вступив на юридичний факультет Київського університету, але 1875 року був виключений через причетність до студентських заворушень.

Брав участь у «ходінні в народ». У 1874 під виглядом робітника перебував у маєтку О.Волкенштейна (чоловіка Людмили Волкенштейн). 1875 року був заарештований за соціалістичну пропаганду, проте наступного року був звільнений під нагляд поліції.

Брав участь у групі «південних бунтарів». Так, у 1877 разом з Левом Дейчем та Яковом Стефановичем готував на Чигиринщині селянське повстання, але підпільну організацію було викрито, а її провідників ув'язнено в Києві. У 1878 році разом із Дейчем і Стефановичем за допомоги В. Осинського та М. Фроленка втік із Лук’янівської тюрми до Кременчука, звідти перебрався до Санкт-Петербурга і емігрував за кордон.

У Женеві ввійшов до народницького гуртка «Робітник». Там він потоваришував з колишніми учасниками Паризької комуни 1871. Працював складачем у друкарнях «Работник», «Révolté» («Повстанець»), порядкував друкарнею народовольців (від 1886 року разом із дружиною — Галиною Чернявською-Бохановською).

Серед товаришів мав прізвисько «Козак».

1902 року вступив до партії соціалістів-революціонерів, у якій завідував друкарнею «Революционная Россия».

З 1912 оселився у Бельгії.

11 липня 1917 року помер у місті Брюссель.

ДжерелаРедагувати

  • Усенко Г. Бохановський Іван Васильович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. А-В — К., 2003.
  • Дебогорий-Мокриевич В. Воспоминания. — СПб., 1906.
  • Дейч Л.Г. Четыре побега. — М.—Л., 1926.
  • Чернявская-*Бохановская Г.Ф. Автобиография. «Каторга и ссылка», 1928.— № 6.
  • Степняк-Кравчинский С.М. Сочинения. — Т. 1. — М., 1958.