Григорій Самборчик
Григорій Самбірчик (або Григорій з Самбора, Григорій з Русі, Григорій Чуй, Vigilantius; 1523 — 26 лютого 1573) — руський (український) вчений, поет епохи Відродження (писав латиною та польською), гуманіст, професор Краківського університету.
| Григорій Самборчик | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 26 лютого 1523 або 1523[1] Самбір | |||
| Помер | 26 лютого 1573 або 1573[1] Краків, Річ Посполита | |||
| Країна | Річ Посполита | |||
| Діяльність | науковець, письменник, поет | |||
| Заклад | Ягеллонський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
|
| ||||
 Григорій Самборчик у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Біографія
ред.Народився в Самборі у Руському воєводстві, син шевця з Самбора Андрія (Анджея) та селянки з Надиб Анни Штанцель; мав двох братів та двох сестер. Приятелі звали його «Самбором».
Початково навчався в місцевій парафіяльній школі Самбора, потім був під опікою куявського каноніка Пйотра Висцеміса в Клодаві.[2] Був мандрівним учителем у Влоцлавку та Мазовії (у селах Черськ та Парис, де мав підтримку старости[2]).
Після повернення до Самбора за підтримки місцевого шляхтича Івана Цисковця (пол. Jana Cyskowiusza) на 29 році життя поїхав вчитися до Краківського університету, імматрикулювався в літньому півріччі 1552 року. 1553 року отримав ступінь бакалавра, став відомим в університетських колах як обдарований поет на латині. С. Гозій (пол. Stanisław Hozjusz) мав намір запропонувати йому викладати в гімназії Ельблонга.
Також був визнаним науковцем. Викладачем і ректором колегіумів (катедральних шкіл):
- у Перемишлі (1553–1556)
- Львові (1556–1558), тут зблизився з Бенедиктом Гербестом, земляком Андрієм Баргелем
- Кракові (з 1559 року, школа Діви Марії).
1558 року переїхав до Самбора, після цього мав подорож до північної Угорщини, звідки за Б. Гербестом поїхав до Кракова.[2] В літньому півріччі 1561 року отримав ступінь магістра. На початку червня 1562 року взяв відпустку, разом з Б. Гербестом поїхав до Познані, щоб працювати з ним на запрошення познанського єпископа РКЦ Анджея Чарнковського[3] викладачами Колегії Любранського. Через рік повернувся до Кракова, після смерті Миколая з Шодка став професором звичайним.
1563 — почав читати лекції в Краківській академії з поетики і схоластичної філософії, а з 1568 — з теології. 1569 року був висвячений і став деканом в церкві Святої Анни, в 1572 році — каноніком колегіуму Св. Флоріана.
Творчість
ред.Григорій Самборчик писав поезією, створював елегії, ідилії, епіграми, еклог; вперше запровадив акровірш. На місцевий ґрунт адаптував й перекладав італійські та латинські панегірики, епіграфи, прощальні й вітальні послання для єпископів (зокрема, написав еклогу через смерть львівського латинського арцибіскупа Фелікса Ліґензи, 1560 рік[4]), членів королівського двору, сановників, шляхти. Видав збірки на латині: Theoretis tertia (1561), Elegiae et epigrammata (1567).
Найбільш знаними є вірші на честь мерів (старостів) Перемишля й Самбора, королівської родини, професорів Краківського університету. Багато років присвятив написанню парафраз з латинської Біблії (т. з. Bibliady).
Григорій з Самбора — автор відомої поеми про Станіслава Костку, якому він викладав у школі в Клодаві (1554–1560 рр.) — Vita divi Stanislai Costali, 1570.
Найвеличнішим твором Григорія є поема «Честохова» (Vigilantii Gregorii Samboritani Russi, Censtochova, Cracoviae in officina Matthei Siebeneicher MDLXVIII) — присвячена Богородиці Діві Марії.
Ян з Тшцяни перед друкуванням першого вірша вважав його відмінним поетом.[2]
Праці
ред.- Polymnia
- Ecloga I
- Elegiae
- Elegiae II
- Theoresis Secunda
- Theoresis Tertia
- Censtochova
- Carmina
- Reverendo In Cristo Patri, Petro Porembski [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Phillippi Padniewski, Episcopi Cracovien [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Stanislai Costuli Poloni Vita
Вшанування пам'яті
ред.На честь Григорія Самборчика названа вулиця у центральній частині міста Самбора.
Примітки
ред.- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в г Nadolski B. Grzegorz z Sambora (Czuj Vigilantius) (1523—1573)… — S. 85.
- ↑ Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — S. 358. (пол.)
- ↑ Penkalla A. Ligęza Feliks h. Półkozic (ok. 1500—1560) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/2. — Zeszyt 73. — S. 315. (пол.)
Джерела
ред.- Гуркевич В. Григорій Самбірчик // Літопис Бойківщини. — 1931. — Чис. 1. — Рік І. — С. 171—172.
- Григорій Чуй Русин із Самбоа (Gregorius Vigilantius Samboritanus Ruthenus) Еклога // Українська поезія XVI століття. — Київ: Радянський письменник, 1987. — С. 87-101.
- Семчишин В. Короткий хронологічний літопис міста Самбора. — Самбір, 1992. — С. 9.
- Nadolski B. Grzegorz z Sambora (Czuj Vigilantius) (1523—1573) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/2. — Zeszyt 41. — S. 85-86. (пол.)
Посилання
ред.
- ЧУЙ РУСИН ІЗ САМБОРА ГРИГОРІЙ Еклога [Архівовано 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Григорій з Самбора — співець Ченстоховської Богородиці [Архівовано 3 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- «Częstochowa» — poemat Grzegorza z Sambora. (пол.)
- Grzegorz z Sambora (1523—1573), Polona.pl