Парафра́з,[1] або парафра́за,[2] (від грец. παράφρασις — «переказ») — переказ, виклад тексту своїми словами.

Парафразами називаються різні види перероблення тексту (зокрема, літературного твору): докладне пояснення короткого тексту, скорочений виклад великого тексту (адаптація), спрощений виклад важкого для розуміння тексту з короткими роз'ясненнями, перекладення прозаїчного тексту у вірші, перекладення віршів в прозу. Парафразою також може називатися частковий переказ тексту.

Деякі лінгвісти використовують терміни «парафраз» і «перифраз» як синоніми, але ця думка не є загальноприйнятою, і тому їх не слід плутати.

Парафразою називається, зокрема, особливий, навчальний тип коментаря до теоретичного тексту, який є близьким до тексту викладом оригіналу з поясненням. Винайшов цей тип коментарів старогрецький коментатор Арістотеля Фемістій. Його парафрази призначалися для того, щоб читати їх паралельно з відповідними текстами Арістотеля.

Як приклад парафраз-адаптацій можна навести призначені для дітей видання великих за об'ємом художніх творів: відомі перекази «1001 ночі», «Дон Кіхота» М. де Сервантеса, «Робінзона Крузо» Д. Дефо, «Гаргантюа і Пантагрюеля».

Віршована парафраза

ред.

Відома віршована парафраза Євангелія від Івана, написана старогрецьким поетом Нонном з Хміма.

В українській літературі відомі парафрази Тараса Шевченка на книги пророків Ієзекіїля та Осії, «Плач Ярославни» за мотивами «Слова о Полку Ігоревім».

Парафраз у музиці

ред.

У музиці парафразом називають інструментальну п'єсу віртуозного характеру на оперні теми або народні мелодії.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Парафраз // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Парафраза // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.

Посилання

ред.