Білецький Платон Олександрович
Плато́н Олекса́ндрович Біле́цький (8 листопада 1922, Харків — 6 травня 1998, Київ) — український мистецтвознавець. Доктор мистецтвознавства (1971). Член-кореспондент НАН України (1995).
| Платон Олександрович Білецький | |
|---|---|
 | |
| Народився |
8 листопада 1922 Харків, Україна |
| Помер |
6 травня 1998 (75 років) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Громадянство |
 СРСР,  Україна |
| Діяльність | художник |
| Галузь | історія мистецтв |
| Alma mater | Московський державний академічний художній інститут імені В.І. Сурикова |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
| Заклад | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Членство | Спілка художників СРСР і НАН України |
| Партія | КПРС |
| Батько | Білецький Олександр Іванович |
| Нагороди |
 |
Зміст
Біографічні даніРедагувати
Народився 8 листопада 1922 року в Харкові. Син літературознавця Олександра Івановича Білецького. Онук ґрунтознавця Івана Івановича Білецького. Молодший брат мовознавця Андрія Олександровича Білецького.
У 1939–1941 роках навчався в Харківському художньому училищі (у С. Бесєдіна). У 1943–1944 роках — у Московському (у К. Єлеви) і 1944–1949 роках — Київському (у О. О. Шовкуненко) художніх інститутах, з 1959 року — його викладач (з 1969 року — професор). Член КПРС з 1952 року.
У 1982 році став лауреатом Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка за книги «Український портретний живопис XVII—XVIII століть» і «Українське радянське мистецтво».
Жив у Києві. Помер 6 травня 1998 року. Похований на Байковому кладовищі поруч з батьком і братом (ділянка № 6).
ПраціРедагувати
До 1957 року працював художником. Створив портрети М. В. Гоголя (1952), Ю. В. Шумського (1954), І. Я. Франка (1956), картину «Іспанський танець», пейзаж «Зимова вулиця» і інші.
Досліджував теорію та історію українського, а також зарубіжного мистецтва. Наукові праці присвячені творчості Г. І. Нарбута, Т. Г. Шевченка (київський період), М. Г. Дерегуса, українського мистецтва XVII—XVIII століть, українського портрету того ж періоду, українського мистецтва у світовому мистецькому процесі.
Шевченківська темаРедагувати
Автор книжки про Тараса Шевченка «Шевченко в Києві» (Київ, 1962) та статей:
- «Задуми Шевченка-художника» (в кн.: «Тарас Шевченко — художник», збірка 1. Київ, 1963);
- «Шевченко і Рембрандт» (в книзі: «Збірник праць сьомої наукової шевченківської конференції», Київ, 1959);
- «Місце Шевченка-художника в історії мистецтва» (в книзі: «Збірник праць ювілейної тринадцятої наукової шевченківської конференції», Київ, 1965).
ЛітератураРедагувати
- Шевченківський словник. — Т. 1. — К., 1978. — С. 70.
- Білецький Платон Олександрович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 62. — ISBN 5-88500-071-9.
- Шевченківські лауреати. 1962—2001: Енциклопедичний довідник. — К., 2001. — С. 48—49.