Вікіпедія

Квітка Цісик

американська співачка українського походження
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Цісик.

Кві́тка Ці́сик (англ. Kvitka Cisyk, також Kacey Cisyk від ініціалів К. С.; 4 квітня 1953, Квінз, Нью-Йорк — 29 березня 1998, Мангеттен, Нью-Йорк) — американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня «You Light Up My Life»[en], яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар»[1] і «Золотий глобус»[2] у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» в категорії «Пісня року»[3].

Квітка Цісик
англ. Kvitka Cisyk (Kasey Cisyk)
Зображення
Зображення
Квітка Цісик, 1989 р.
Основна інформація
Повне ім'яКвітослава-Орися Цісик
Дата народження4 квітня 1953(1953-04-04)
Місце народженняКвінз, Нью-Йорк
Дата смерті29 березня 1998(1998-03-29) (44 роки)
Місце смертіМангеттен, Нью-Йорк
Причина смертірак молочної залози
Роки активності1967–1998
ГромадянствоСША США
Національністьукраїнка
Професіяспівачка
ОсвітаВища школа музики і мистецтва,
Гарпер-коледж,
Маннес-коледж
Співацький голосколоратурне сопрано
Інструментискрипка і вокал[d]
Жанрблюз, фолк, оперний спів
ПсевдонімиKacey (абревіатура з ініціалів К. С.)
Співпрацяголос компанії Ford Motors
ЛейблABC Records,
Arista Records,
KMC Records
БатькоЦісик Володимир
kvitkacisyk.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Дитинство та юність

ред.

Народилася 4 квітня 1953 року в нью-йоркському районі Квінз (нейборгуд Озон-Парк[en]) в сім'ї Іванни (до шлюбу Лев) та Володимира Цісиків — післявоєнних емігрантів із заходу України[4].

Батько з дитинства навчав доньок грати на скрипці та фортепіано. Так Квітка пізнала скрипку в чотири роки. Її сестра Марія Цісик стала відомою піаністкою, була директоркою Консерваторії Сан-Франциско, вела майстер-класи в Карнеґі-холі.

Квітка ж, крім гри на скрипці в акомпануванні сестри Марії, опановувала сценічне мистецтво в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балеті-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» в Карнеґі-холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом[5]. У хорі Квітка часто співала з малим Майклом Джексоном[6]. Крім того, займалася кінним спортом[7].

Дитячі та юнацькі роки Квітка Цісик провела за звичними для української емігрантської родини школярсько-вишкільними заняттями. У будні Цісик навчалася в американській стандартній школі, а щосуботи прямувала до «Школи українознавства» (Озон-Парк), куди її записали батьки, намагаючись зберегти зв'язок з батьківщиною та українським народом. Крім того, більшість українського емігрантського юнацтва мала за честь перебувати в рядах пластунів, де їхні наставники продовжували виховувати та спрямовувати в любові до України. Які б заробітки не мала українська родина в еміграції, справою честі було відкласти кошти на літній табір для дитини. Не була винятком й родина Цісиків. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах — жили в наметах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українські пісні, пізнавали українські обряди та звичаї. У «Пласті» вона здобула ступінь пластунки-розвідувачки. 1967 року організувала з дівчат 30-го куреня імені «Софії Галечко» в Нью-Йорку (Улад пластунів-юнаків та пластунок-юначок, УПЮ) співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років. До складу гурту входили пластунки-розвідувачки Реня Сафіян, Віра Самощак, Христя Зимна, Марійка Гой, Марійка Костів, Ліда Прокоп, Марта Навроцька, Ліда Голюка, Уляна Ільницька й Оксана Шуль. Дівчата виконували пластові, народні та популярні пісні, акомпануючи собі на гітарах.

...спів є повний свіжости, ніжности і розуміння музичної культури[8].
...юначки вправляють пильно, де і як лише можуть під проводом енергійної Квітки Цісик, а репертуар пісень щораз поширюється[9].

Квітка Цісик виступала з гуртом на пластових таборах, різноманітних великих культурних заходах української громади — юнацька Орликіада та Свято Весни; оселя «Вовча тропа» в Іст-Чатгемі під час приїзду верховного архієпископа кардинала Йосипа Сліпого; вишивані вечорниці; вечір самодіяльності з нагоди 20-річчя Пластової станиці в Нью-Йорку (на плівку записані українські народні пісні, але їх доля невідома); вечір молодих талантів у Літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку[8][9][10]. Але через свою постійну музичну зайнятість Цісик поступово залишає «Пласт». У зрілому віці закладений у дитинстві вишкільний український фундамент відіграв чималу роль[11] у творчій натурі співачки.

Навчання

ред.

Після закінчення 1970 року Вищої школи музики і мистецтва у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Гарпер-коледжі — складовій частині Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні (англ. State University of New York at Binghamton, SUNY at Binghamton)[12], де в той час її старша сестра Марія викладала гру на фортепіано. Тоді вона вже мала кілька записаних власних пісень[12].

В січні 1971 року ініціативним комітетом (голова — Любомир Зобнів[13]), який складався переважно зі студентів Гарпер-коледжу, до Дня соборності України створено телевізійну програму «Думки про Україну» (англ. «Thoughts of Ukraine»)[14]. Сценарій підготували Марія Цісик (викладачка музики) та Марія («Міма») Коропій (аспірантка з французької мови; ведуча української програми на радіо)[15][16]. У програмі представлені українські народні танці; прозвучали поеми Тараса Шевченка, пісні у виконанні Квітки Цісик під гітарний супровід Богдана Соханя (студент з Нью-Йорка) та Юрія Турчина (студент Ратґерського університету)[17], пісні під супровід фортепіано Марії Цісик. Окремі виступи були гармонійно об'єднані фотографічним матеріалом з України та фоновою музикою, яку вибрала та відтворила для програми Марія Цісик. Ввечері 22 січня програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі WINR-TV[en].

Показово, що телепрограма стала цінним активом для святкування Українського Дня, отримала одностайні схвальні відгуки багатьох американців українського походження в цій місцевості, а також представників інших національностей.

Оригінальний текст (англ.)
An indication that the TV program was a valuable asset to the Ukrainian Day commemoration, was the unanimous praise voiced by many Americans of Ukrainian descent in this area, as well as those of other ethnic background.

— Любомир Зобнів, голова ініціативного комітету[14]

Липень-серпень 1971 року Цісик провела в Бельгії на шеститижневому семінарі «Європейська опера» (англ. European Opera Seminar), вигравши стипендію SUNY на стажування в Гентській консерваторії за ролі в студентських оперних постановках. У Генті вона студіювала оперний спів поруч з такими зірками нью-йоркської Метрополітен-опера як тенор Вільям Льюїс[en] (директор семінару), диригент Мартін Ріх[en], сопрано Марія Дорньє та меццо-сопрано Мерилін Горн; співала в оперній постановці «Ріголетто» Верді. Це дало молодій співачці можливість під час студій безпосередньо спостерігати за їхньою професійною роботою. У кінці навчального семестру відбувся сольний виступ Квітки Цісик, за який вона отримала схвальні відгуки у свідоцтві, виданому після стажування[18][19].

Повернувшись з Бельгії, продовжила навчання в нью-йоркській Школі музики Маннеса по класу скрипки. Але, зрештою, пісня переважила. Через рік Цісик покинула скрипку та перейшла на навчання по класу академічного співу[20][18]. Згодом, віддаючи шану батькові, Квітка Цісик в одному з інтерв'ю так прокоментувала свій вчинок: «Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку…»[20]. Вчилась у відомого хранителя та популяризатора віденської оперної традиції Себастьяна Енгельберга. 1974 року закінчила Маннес-коледж. За час навчання декілька разів була стипендіаткою братсько-допомогового Українського народного союзу, як член 457 відділу[21][12].

Співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. За оцінками музикознавців, голос Цісик мав неймовірний вокальний тембр, у якому виділявся особливий, дзвінковий обертон, притаманний лише сопрановій колоратурі; рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі очевидні скрипкові тони[22]. До того ж, Квітка вміла співати так званим «білим голосом» — своєрідною манерою жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. У Цісик є кілька пісень в альбомі «Пісні України», заспіваних «білим голосом»[23][24].

Творча діяльність

ред.
 
Квітка Цісик співає під час зйомок «Have You Driven a Ford Lately?»
 
Під час зйомок «Have You Driven a Ford Lately?»

1971 року, після смерті батька від інсульту, потреба заробляти на життя звернула сімнадцятирічну[20] співачку з оперного шляху у світ джинґлу. Певний час вона виступала в клубах Нью-Йорка та не втомлювалась надавати свої записи продюсерам і рекламним агенціям для прослуховування; багато разів співала оригінальні мелодії Юрія Турчина для «Радіо Свобода» — записи робились під егідою Юрія Денисенка, який на той час працював ді-джеєм на радіостанції[25]. Це, зрештою, принесло позитивні результати. У середині 1970-х років Квітка Цісик увірвалася у світ реклами на телебаченні та радіо, де її чекала справжня американська слава.

Ще студенткою, взявши псевдонім Кейсі, не відчувала жодних труднощів у різних музичних стилях. Її почали запрошувати джазові, поп- і рок-зірки. Цісик допомагала Роберті Флек, Бобу Джеймсу, Девіду Сенборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон, Лінді Ронстадт та іншим[26], а також Квінсі Джонсу — відомому продюсеру-аранжувальнику Америки, котрий відкрив феномен Майкла Джексона.

Працювала над записом саундтреків до художніх фільмів та брала в них участь акторкою[27]:

Неодноразово брала участь у комерційних проєктах. За допомогою її витонченого співу свій імідж створювали корпорації ABC, NBC, CBS, Burger King, McDonald's, American Airlines та Delta Air Lines, Coca-Cola, Pepsi-Cola та інші. З початку 1980-х років Цісик стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — рекламних мотивів для радіо та телебачення[18][6]. 1981 року записала для компанії «Ford Motor» рекламну пісню «Have You Driven a Ford Lately?»[29]. Відтоді й аж до смерті залишалася єдиним голосом цієї автомобільної компанії. 1987 року в компанії «Ford» підрахували, що загальна кількість прослуховувань рекламної продукції Цісик склала понад 20 мільярдів слухачів — майже в чотири рази більше, ніж населення Землі на той час. Це світовий рекорд для корпоративного соліста[20][18]. Також виконувала джинґли для Chevrolet, Cadillac, Toyota.

1983 року разом з матір'ю відвідала Україну — була у Львові й інших містах Західної України. Це був неафішований і перший (як і останній) раз, коли Квітка Цісик завітала до історичної батьківщини. На той час її пісні були заборонені в Україні. Візит обмежився гостюванням у приватних помешканнях. Відтак жодних концертів і творчих зустрічей (лише пізніше, у жовтні 1996 року, сестра Марія відвідала Україну з фортепіанними виступами та презентувала родину Цісиків на Міжнародному музичному фестивалі «Київ Музик Фест'96»[30][31]).

Перший диск з українськими піснями «Kvitka» або «Songs of Ukraine» («Пісні України») записаний 1980 року, другий «Two colors» («Два кольори») — 1989 року. У період між записами розлучається з першим чоловіком композитором-аранжувальником Джеком Кортнером і одружується 11 червня 1983 року з інженером звукозапису Едвардом Раковічем[32]. Однак усі троє працювали над обома українськими альбомами, у створенні яких особливо посприяв Раковіч. Завдяки своїй професійності, душевній натурі та щедрості (на запис обох альбомів витратила 200 тис. доларів) Цісик зібрала для запису альбомів 40 найкращих студійних інструменталістів Нью-Йорка, тих, кого собі не могли дозволити відомі попзірки США. Партію рояля виконувала старша сестра Марічка. Як наслідок — 2 альбоми української легкої музики. Зі слів самої Цісик, ці альбоми не були бізнес-проєктами, а скоріше родинною справою, це був подарунок для всіх українців, хоч би в якій частині світу вони жили, музика для душі, пам'ять про свою батьківщину. Співачка та її перший диск зібрали 1988 року багато нагород на фестивалі в Канаді, а 1990 року обидва альбоми номіновані на премію «Греммі» в категорії «Contemporary folk».

1989 року Квітку Цісик намагалися запросити для участі в концерті діаспори в рамках фестивалю «Червона рута»; 1992 року — в концерті з нагоди другої річниці незалежності України з піснею «Я піду в далекі гори»; пізніше були перемовини про серію концертів в Україні. Як зазначила двоюрідна сестра Квітки Цісик, співачка мала певну засторогу перед виступами на надто людних концертах, відтак це та її постійне студійне навантаження ставали перепонами в запланованих гастрольних турах, і Україною в тому числі.

Квітка Цісик планувала випустити третій україномовний альбом з колисковими або сучасними піснями, але цьому не судилося статися — її життя передчасно обірвалося[6]. Останньою піснею, записаною Квіткою Цісик, стали «Журавлі» на слова Богдана Лепкого. Згодом пісня стала символом трагічної долі співачки:

 

Чути кру-кру-кру
В чужині помру,
Заки море перелечу —
Крилонька зітру…

 

Хвороба та смерть

ред.

1992 року у Квітки Цісик діагностували рак молочної залози. Щоб надихнути дружину та підняти їй настрій, Ед Раковіч розіслав через інтернет-спільноту Ukes запит з проханням написати Квітці. Ініціативу підтримала українська програма на радіо CKJS[en] у Вінніпезі, яка повідомила слухачів, аби вони писали безпосередньо співачці або слали листівки та листи до станції, які згодом планувалося їй передати[33].

Почався болючий семирічний шлях терапії, Цісик продовжила наполегливо працювати: останній професійний джинґл наспівала за кілька місяців до смерті[18].

29 березня 1998 року в Нью-Йорку, не доживши 5 днів до 45-річчя, Квітка Цісик померла вдома в оточенні родини.

Поминальні служби пройшли по обидва боки Атлантики. 30 березня проведена невелика приватна служба у Верхньому Вест-Сайді Мангеттена. 2 квітня панахида відбулася в каплиці на Аскольдовій могилі в Києві[34][35].

Слова подяки та суму пролунали від багатьох українських об'єднань, організацій з Канади та США[36]:

Ти відродила в нас справжню любов до нашої української пісні.
Ти принесла нам радість, сум, спогади про наше дитинство та свою любов до України.
Ти торкнулася серця та душі українців у всьому світі.

Оригінальний текст (англ.)
You rekindled in us true love of our Ukrainian song.
You brought us joy, sadness, memories of our childhood and your love for Ukraine.
You touched the hearts and souls of Ukrainians throughout the world.

Від раку молочної залози померли також її близькі родички: 1994 року — мати Іванна, а 2003 року — старша сестра Марія.

Родина та побут

ред.
 
Запис про натуралізацію в США Володимира Цісика, 1955 рік.
 
Запис про натуралізацію в США Іванни Цісик, 1955 рік.

Батьки Квітки Цісик познайомилися під час Другої світової, а 18 липня 1944 року[45] в лемківській Криниці побралися. З театралами молодята подалися до Данціга, де пережили бомбардування, та навесні наступного року повернулись до батьків разом з братом Володимира Зеноном, теж музикантом театру. Кілька місяців родина поневірялась і переховувалась від німецьких військ, що відступали, аж поки 1944 року не потрапила до табору переміщених осіб у німецькому Байройті. За рік Іванна народила першу доньку Марію[4].

1949 року родина виїхала до США, де Володимир 1952 року став співорганізатором й викладачем в Українському музичному інституті в Нью-Йорку, а Іванна влаштувалася до банку[20][18]. 15 березня 1955 року Іванна та Володимир Цісики отримали громадянство США[46].

Післявоєнне життя українських емігрантських родин в Америці було важким, відтак і побут їхній не був надто вишуканим. До того ж батько-музикант всіма зусиллями намагався надати своїм донькам вищу музичну освіту. Вже з молодих літ Квітка Цісик привчилася до самостійності та, навіть навчаючись, знаходила можливості, завдяки своєму співу та музиці, підробляти. Уже в зрілому віці Квітка Цісик (Кейсі) придбала апартаменти, у яких жила з родиною, та, разом з чоловіком, володіла триповерховою студією в центрі Нью-Йорка. Ця невеличкого зросту, тендітна жінка була швидка й рухлива — «як білочка»; любила довгі кінні прогулянки за містом (мала улюбленого коня Меркурія), бавитися зі своїм схожим на маленьке ведмежа чау-чау Медьо, швидкість свого спортивного Jaguar'а. Це був її автомобіль, якому не зраджувала, хоч мала можливість їздити на всіх останніх моделях Ford'а (18 років озвучувала рекламу автомобілів Ford; компанія дарувала їй кожну нову модель машини). З народженням сина, якого назвала Едвардом-Володимиром на честь чоловіка та батька, Квітка більше уваги приділяла дитині — любила пройтися з ним безлюдним пляжем. І навіть на студійні записи нерідко брала сина.

Творчий доробок

ред.

Перша платівка — «Ivanku» (1970)

ред.
 
«Ivanku», 1970
  Зовнішні відеофайли
  Оркестр і співаки Ірени Біскуп за участю Квітки Цісик і Валдіміра «Іванку / Ivanku» (1970) // YouTube

На зламі десятиліть у 1969—1970 роках записана та видана перша вінілова платівка «Ivanku», на якій можна почути голос Квітки Цісик. Повна назва — «Іванку та інші улюблені пісні молодих українців» (англ. Ivanku and other favorite songs of young Ukrainians). Збірка українських народних і популярних пісень записана оркестром і співаками Ірени Біскуп за участю Квітки Цісик і Валдіміра — Володимира Старосольського (англ. Valdimir, Wolodymyr Starosolsky).

А1 «Гарі, гарі» / «Gari, gari» (popular scout song) — 3:42
А2 «Іванку, Іванку» / «Ivanku, Ivanku» (folk song from Lemkian region, Ukraine) — 3:59
А3 «Дощова весна» / «Spring in the rain» (BVM) — 2:09
А4 «Пливе човен» / «My love is returning» (ukrainian folksong) — 1:46
А5 «Ой верше, мій верше» / «My high mountain» (ukrainian folksong) — 3:52
В1 «Циганочка» / «Tsyhanochka» (gypsy love of mine) — 2:41
В2 «Карі очі, чорні брови» / «Unforgettable brown eyes» (ukrainian folk song) — 2:28
В3 «Тихо, тихо Дунай воду несе» / «Gently flows the Danube» (ukrainian folksong) — 3:29
В4 «Трембіта» / «Trembita» (BVM, carpathian shepherd's horn) — 1:22
В5 «Золотий лист» / «Come away» (BVM) — «Golden leaf» (ukr. lyrics by Irena Biskup) — 2:52
В6 «Заграй мі, цигане старий» / «Play, old gypsy, play» (ukrainian folk song) — 1:43

Англомовні роботи

ред.

«You Light Up My Life (Original Sound Track)» (1977)

ред.

Вінілова платівка, збірка саундтреків до однойменного фільму Джозефа Брукса[en]. Загальний час звучання — 26:18[47][48].

Цього ж року вийшов сингл з титульною піснею[49].

 
«You Light Up My Life», 1977
  Зовнішні медіафайли
Аудіофайли
  A1 «You Light Up My Life» — 3:35
  A2 «The Morning of My Life» — 1:50
  A3 «It's a Long Way From Brooklyn» — 1:38
  A4 «Phone Calls» (Instrumental Joseph Brooks) — 1:47
  A5 «You Light Up My Life» (Instrumental Joseph Brooks,
Arranged by Dan Coates) — 3:02
  B1 «Rolling the Chords» — 2:52
  B2 «Do You Have a Piano?» — 3:32
  B3 «Ride to Chris's House» (Instrumental Joseph Brooks) — 0:59
  B4 «California Daydreams» (Joseph Brooks) — 3:28
  B5 «You Light Up My Life» (Arranged by Dan Coates) — 3:35
Відеофайли
  «You Light Up My Life» (сцена з однойменного фільму; у кадрі акторка Діді Конн[en], яка співає голосом Квітки Цісик).

1978 року пісня «You Light Up My Life» з однойменного кінофільму отримала «Оскар» у категорії «Найкраща музика, оригінальна пісня» (англ. Academy Award for Best Music, Original Song) та «Золотий глобус» у категорії «Найкраща оригінальна пісня до кінофільму» (англ. Golden Globe Award for Best Original Song — Motion Picture), а також номінувалася на нагороду «Греммі» у категорії «Пісня року» (англ. Song Of The Year). Вперше цю пісню виконала Квітка Цісик, але вся подальша слава й успіх дісталися співачці Деббі Бун[en][50], батько якої перекупив у Джо Брукса права на цю композицію.

1987 року титульна пісня отримала нагороду «Американського товариства композиторів, авторів і видавців» у категорії «Кінокомпозиція, що виконувалася на телебаченні найбільше» (англ. ASCAP Award for Most Performed Feature Film Standards on TV).

Деякі інші твори

ред.
  Зовнішні аудіофайли
  A «A Woman In Love» — 3:41, intro — 0:16
  B «Come To Me» — 3:32, intro — 0:16
  • Вініловий сингл «A Woman In Love / Come To Me» (1978).
В іншому варіанті платівки була записана пісня «Come To Me» у стерео- та монозвучанні[49].

Українські альбоми

ред.

1990 року номіновані на премію «Греммі» в категорії «Найкращий альбом сучасної народної музики» (англ. Grammy Award for Best Contemporary Folk Album).

«Пісні України / Songs of Ukraine» (1980)

ред.
 
«Kvitka — Songs of Ukraine», 1980

«Володимирові Цісику, скрипалеві-віртуозу, моєму незабутньому батькові присвячую цю збірку пісень».

  Зовнішні відеофайли
  Квітка Цісик «Пісні України / Songs of Ukraine» (1980) // YouTube
  1. «Іванку, купи ми рум'янку» / «Ivanku, Buy Me Some Camomile», музика та слова [Архівовано 26 Липня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 3:17
  2. «Пісня про рушник» / «The Rushnyk», музика: Платон Майборода, слова [Архівовано 18 Червня 2013 у Wayback Machine.]: Андрій Малишко — 5:22
  3. «Стоїть гора високая» / «There is a High Mountain», музика: народна, слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: Леонід Глібов — 2:48
  4. «Ой видно село» / «You Can See the Village», музика та слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: Левко Лепкий — 2:14
  5. «Ой ходить сон коло вікон (колискова для Лесі)» / «Oh the Dream Is at the Window (lullaby for Lesya)», музика та слова [Архівовано 8 Грудня 2014 у Wayback Machine.]: народні — 4:17
  6. «Сидить дівча над бистрою водою» / «The Girl Is Sitting at the Stream», музика та слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 2:12
  7. «Бабусю рідненька» / «Oh Grandma, My Dear», музика та слова: народні — 2:28
  8. «Ой казала мені мати» / «Oh My Mother Told Me», музика та слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 1:17
  9. «Комарик» / «Little Gnat», музика та слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 1:40
  10. «Ніч така, Господи, місячна, зоряна» / «Oh God, What a Moonlit Night», музика: народна, слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: Михайло Старицький — 3:14
  11. «Гандзя» / «Handzya», музика: народна, слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: Денис Бонковський — 1:19
  12. «І шумить, і гуде» / «There's a Noise, There's a Boom», музика та слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 1:00
  13. «Та туман яром котиться» / «The Mist Is Floating on the Hollow», музика та слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 0:56
  14. «У горах Карпатах» / «In the Carpathian Mountains», музика та слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 1:08
  15. «Взяв би я бандуру» / «I Would Take a Bandura», музика: народна, слова: Віра Лебедова — 1:49
  16. «Верховино» / «Verkhovyno (To the Highlands)», музика: народна, слова [Архівовано 20 Жовтня 2013 у Wayback Machine.]: Микола Устиянович — 1:50

Загальний час звучання — 36:51. Альбом записаний на A&R Studios, виданий KMC Records[53]. Платівка та касета надійшли в продаж через українські подарункові й окремі музичні магазини, а також поштою через KMC Records за ціною 7,98 $.

Усі вокальні партії виконані Квіткою Цісик. Збірка спродюсована та записана в новій оркестровці нью-йоркським композитором-аранжувальником Джеком Кортнером за участі десятка найкращих музикантів Нью-Йорка, серед яких Стюарт Шарф[en] (класична гітара та з металевими струнами), Кеннет Ашер[en] (фортепіано), Пет Ребілло[en] (челеста), Глорія Агостіні (арфа), Джей Ліонхарт[en] та Джон Біл (бас-гітара), Рон Зіто (барабани), Сьюзен Еванс[en] (перкусія), Джордж Мардж (флейта), Девід Недьєн (концертмейстер), Макс Еллен (диригент), Джессі Леві (віолончель). Інші особи, що працювали над створенням альбому — Майкл Делюдж (звукоінженер), Оллі Коттон (асистент звукоінженера), Трой Холдерсен і Едвард Раковіч (мастеринг аудіозапису на Clinton Recording Studios у Нью-Йорку), Барбара Кемпбелл (світлини)[53][54].

Голос пані Цісик бездоганний, повний життя та виразності. Час від часу він легкий і жартівливий, часом відшліфований та оперний.
Професійний запис і виробництво альбому — не привід його досконалості. Причина — в пані Цісик. Її голос ясний. Її дикція вишукана. Почуття її відчутні.
«Квітка», безумовно, один з найкращих альбомів на українському музичному ринку.

Оригінальний текст (англ.)
Ms. Cisyk's voice is flawless, full of life and expression. At times Ms. Cisyk is light and farcical, at times polished and operatic.
The professional recording and production of the album is not the reason for the album's perfection. The reason is Ms. Cisyk. Her voice is clear. Her diction is exquisite. Her feelings are felt.
«Kvitka» is definitely one of the best albums out on the Ukrainian music market.

— Тереза Копаниця, музичний огляд[55]

З 30 червня по 3 липня 1988 року пройшов Фестиваль Західної Канади (англ. Western Canada's Festival'88) у Веґревілі (фестиваль писанки) й Едмонтоні (музичний фестиваль), у рамках якого організатори вперше в історії сучасної української музичної індустрії звукозапису вручили нагороди митцям, які зробили значний внесок у розвиток української музики за останні 20 років. Для визначення переможців було розіслано близько 400 бюлетенів об'єднанням українських митців і музикантів по всій Північній Америці. Вручення нагород відбулося 1 липня під час блискучого бенкету в голлівудському стилі, який провели відомий комік з Торонто Тед Волошин[en] і віджей CBC[en] Саманта Тейлор[en] (Мирослава Луців). Велика частина цього вечора була присвячена Квітці Цісик, яка здобула чотири перші нагороди — «Найулюбленіша співачка», «Найпопулярніша платівка» та «Неперевершена продукція» (за альбом 1980 року) і «Найкраще опрацьована нетанцювальна українська народна пісня» (за пісню «Іванку…») — більше, ніж будь-який інший виконавець того вечора. Але особисто Цісик не змогла бути присутньою на цій церемонії[56][57].

«Два кольори / Two Colors» (1989)

ред.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Два кольори (значення).
 
«Kvitka — Two Colors», 1989

«Присвячую поривам нескореного українського духа і його безнастанним змаганням по обидвох боках океану».

«Ця збірка пісень є бажанням мого українського серця вплести радісні нитки в розшарпане життям полотно, на якому вишита доля нашого народу».

  Зовнішні відеофайли
  Квітка Цісик «Два кольори / Two Colors» (1989) // YouTube
  1. «Де ти тепер» / «Where Are You Now?», музика: Ігор Шамо, слова: Борис Палійчук (переклад [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: Дмитро Луценко) — 3:36
  2. «Черемшина» / «Spring's Song», музика: Василь Михайлюк, слова: Микола Юрійчук — 4:15
  3. «Коломийка» / «A Dance», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 2:36
  4. «Тече річка» / «The River Flows», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 3:06
  5. «При ватрі» / «A Campfire at Dusk», музика: Юрій П'ясецький, слова: Юрій Старосольський — 3:08
  6. «Я піду в далекі гори» / «I Will Go to the Distant Hills», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: Володимир Івасюк — 6:17
  7. «Ой заграли музики» / «Musicians Are Playing», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 3:04
  8. «Два кольори» / «Two Colors», музика: Олександр Білаш, слова: Дмитро Павличко — 5:11
  9. «Коханий» / «My Beloved», музика: Ігор Білозір, слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: Петро Запотічний — 4:17
  10. «Верше, мій верше» / «A Song to the Hill», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 5:01
  11. «Колись дівчино мила» / «The Nightingale», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 2:00
  12. «І снилося» / «A Young Girl's Dream», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 1:24
  13. «На городі керниченька» / «The Well», музика і слова [Архівовано 25 Вересня 2013 у Wayback Machine.]: народні — 0:43
  14. «Ой не світи місяченьку» / «A Song to the Moon», музика і слова [Архівовано 7 Липня 2014 у Wayback Machine.]: народні — 2:05
  15. «Журавлі» / «The Cranes Are Flying», музика: Левко Лепкий, слова [Архівовано 3 Лютого 2016 у Wayback Machine.]: Богдан Лепкий — 4:15

Загальний час звучання — 51:27. Альбом записаний на Clinton Recording Studios за 7 ночей на початку весни 1989 року; виданий KMC Records[58]. Цей реліз став першим українським альбомом, який був повністю записаний у цифровому форматі. Касета за ціною 10,98 $ та компакт-диск за ціною 15,98 $ надійшли в продаж через Yevshan Corporation у місцеві українські магазини, а також поштою через KMC Records[59].

Усі вокальні партії виконані Квіткою Цісик та записані наживо з групою музикантів. Додатковий вокал та інструменти були накладені протягом наступних 11 сесій. Альбом спродюсований Едвардом Раковічем (також виконавчий продюсер; цифровий запис і мікшування на Clinton Recording Studios у Нью-Йорку) та відомим нью-йоркським композитором-аранжувальником Джеком Кортнером, який створив нову оркестровку для пісень. У її записі взяли участь близько 30 сесійних музикантів, серед яких Стюарт Шарф[en] (класична та акустична гітари), Марія Цісик (соло на фортепіано), Рон Зіто (барабани), Джон Біл (акустична бас-гітара), Кеннет Ашер[en] (фортепіано), Пет Ребілло[en] (челеста), Маргарет Росс (арфа), Сьюзен Еванс[en] (перкусія), Джеймі Лоуренс (синтезатори), Едді Деніелс[en] (соло на кларнеті), Макс Еллен (концертмейстер), а також групи струнних інструментів — скрипка (13 музикантів), альт (4 музиканти), віолончель (3 музиканти). Інші особи, що працювали над створенням збірки — Марк Конрад, Джекі Браун, Ніл Діньон і Трой Холдерсен (усі асистенти), Деббі Монсі (координатор альбому), Bustergraphics / Карен Мінстер (дизайн), Джек Резніцкі (фото з обкладинки альбому)[58].

Бажаю, щоби українці в цілому світі гордилися високоякісною продукцією цієї збірки. У цей спосіб я через мою індивідуальну інтерпретацію висловлюю любов і пошану до багатої музичної спадщини, на якій мене виховано.

— Квітка Цісик[57]

Вибрати улюблену пісню на цьому альбомі неможливо. Чим більше ви слухаєте кожну, тим більше нюансів знаходите — незалежно від того скільки разів раніше ви чули, можливо, пісню у виконанні когось іншого.

Оригінальний текст (англ.)
Picking a favorite song on this album is impossible. The more you listen to each one, the more nuances you find — no matter how many times before you may have heard the song performed by someone else.

— Орися Пащак-Трач, музичний огляд[60]

Авторські права

ред.

Усі авторські права на обидва україномовні альбоми Квітки Цісик — «Songs of Ukraine» (Copyright 1980) і «Two Colors» (Copyright 1989), належать KMC Records Inc. Ця рекордингова компанія заснована 1980 року в Нью-Йорку Квіткою Цісик як філія та власність Kacey Music Corp. (діяла між 1976 та 1993 роками; припинила свою діяльність після об'єднання з іншою компанією)[61]. На 2013 рік KMC Records Inc. була дочірньою компанією Clinton Recording Studios Inc., засновником і президентом якої свого часу став Едвард Раковіч. Мета компанії — виробництво, поширення та продаж записів співачки. Всі інші компанії чи організації мають право продукувати, копіювати або поширювати ці записи за умови отримання письмового дозволу від KMC Records Inc. Наразі копії записів цих альбомів можна придбати через авторизованих дистриб'юторів KMC Records Inc. або на офіційному вебсайті Квітки Цісик. Також компанією планується за кошти, зібрані від продажів цих двох альбомів, поширити раніше не видані музичні записи у виконанні Квітки[62].

Співпраця

ред.

За роки професійної діяльності Квітка Цісик співпрацювала з багатьма митцями, переважно джазовими, беручи участь у записі музичних проектів як вокалістка, бек-вокалістка[25][26][63][64]:

Артист Альбом Лейбл Рік Жанр Участь Примітка
Irena Biskup orchestra & singers «Ivanku» Midney Records 1970 Фольк, поп Вокал, бек-вокал Треки: А1, А2, B1, B3, B5 (бек-вокал)
Galdston & Thom «American Gypsies» Warner Bros. Records 1977 Рок Бек-вокал
Neal Fox «A Painting» RCA Victor 1977 Рок Бек-вокал
Джозеф Брукс[en] «You Light Up My Life (Original Sound Track)» Arista Records 1977 Саундтрек Вокал, бек-вокал Треки: А1—А3, B1, B2, B5
Патрік Вільямс[en] «The One And Only (Original Motion Picture)» ABC Records 1978 Саундтрек Вокал Треки: А1
Збірка «The Wiz (Original Soundtrack)»[en] MCA Records 1978 Саундтрек Хор
Збірка «Times Of Your Life / Songs by Up With People» Eastman Kodak 1979 Джаз, рок Вокал Треки: А3
Боб Джеймс[en] «Sign Of The Times»[en] Tappan Zee / Columbia 1981 Джаз-рок Вокал
Боб Джеймс «All Around the Town» Tappan Zee / Columbia 1981 Джаз-рок Вокал
Квінсі Джонс «The Dude»[en] A&M Records 1981 Ритм-енд-блюз, джаз Вокал, бек-вокал
Девід Сенборн «Voyeur»[en] Warner Bros. Records 1981 Джаз Вокал, бек-вокал
Spyro Gyra[en] «Freetime»[en] MCA Records 1981 Джаз Бек-вокал
Дейв Валентин[en] «Pied Piper» GRP Records 1981 Джаз Бек-вокал Треки: А1
Агнета Бауманн[sv] «I Am an Illusion»[sv] RCA Victor 1981 Джаз Бек-вокал Треки: А5, B4
Роберта Флек «I'm the One»[en] Atlantic Records 1982 Ритм-енд-блюз, соул Вокал, бек-вокал
Бі Бі Кінг «Love Me Tender» MCA Records 1982 Блюз Бек-вокал
Майкл Френкс[en] «Objects of Desire»[en] Warner Bros. Records 1982 Джаз Бек-вокал
Майкл Френкс «Passionfruit»[en] Warner Bros. Records 1983 Джаз Бек-вокал
Марвін Штам[en] «Stammpede» Palo Alto Records[en] 1983 Джаз Вокал
Майкл Джонсон[en] «Lifetime Guarantee» EMI America Records 1983 Рок, поп Бек-вокал, соло Треки: B2, B4
Dámaris Carbaugh «Damaris» Columbia 1984 Фанк, соул Бек-вокал Треки: А2—А5, B2, B3
Майкл Френкс «Skin Dive»[en] Warner Bros. Records 1985 Джаз Бек-вокал
Майкл Френкс «The Camera Never Lies»[en] Warner Bros. Records 1987 Джаз Бек-вокал
Карлі Саймон «Greatest Hits Live»[en] Arista Records 1988 Рок Бек-вокал
Збірка «Goya: A Life in Song»[en] CBS Records Inc. 1988 Класика, поп Бек-вокал
Збірка «Working Girl (Original Soundtrack Album)»[en] Arista Records 1989 Саундтрек Бек-вокал
Керол Кінг «City Streets»[en] Capitol Records 1989 Рок Бек-вокал
Мішель Каміло[en] «On the Other Hand»[en] Epic Records 1990 Джаз Вокал, бек-вокал
Садао Ватанабе[en] «Earth Step» Verve Forecast Records[en] 1993 Джаз Бек-вокал
Вулиця Сезам «Sesame Road» Golden Records[en] 1993 Музика для дітей Вокал, голос
Flying Monkey Orchestra «Back In The Pool» Monkeyville Records 1993 Джаз, рок Хор, вокал
Збірка «Soap Opera's Greatest Love Themes», Vol. 3 Scotti Brothers Records[en] 1994 Саундтрек Вокал Треки: 5
Flying Monkey Orchestra «Mango Theory» Monkeyville Records 1995 Джаз, рок Вокал Треки: 2, 3, 10, 11

Вшанування пам'яті

ред.

Квітці судилося бути однією з тих щасливих вибраних, котрі від якогось моменту уже не належать ані собі, ані родині, ані друзям; вони, помножені на любов слухачів, стають справді понад часом.

— Світлана Махно. Вечір-спогад у Нью-Йорку, 29 березня 2008 року.[65]

У літературі

ред.

У вересні 2010 року видавництво «Ярославів Вал» (Київ) надрукувало роман «Коростишівський Платонов» Олександра Клименка, головною героїнею якого поряд з Андрієм Платоновим, Ернестом Хемінгуеєм, Сергієм Курьохіним є Квітка Цісик[66]. У книзі розміщено вірш-присвяту співачці[67], надрукований також у поетичній збірці письменника «Про дерева і левітацію».

2010 року вийшла друком книга коломийської поетеси Юстинки-Юлії Долінської «Ліски — квітка України» з віршем «Посвята Квітці Цісик»[68].

Письменниця Тоня Білоус написала вірш «Я — квітка», який присвятила Квітці Цісик. Вірш опублікований у книзі «Психопатка», яка побачила світ у Києві 2013 року[69].

Українська письменниця Тетяна Череп-Пероганич написала п'єсу-монолог у віршах «Квітка Цісик. Туга за Україною». Твір опублікований у книзі «Осінь дорослої жінки», яка 2016 року вийшла в київському видавництві «Український письменник»[70].

Роман Горак. «Журавлі відлетілі… Есеї про Квітку Цісик та її рід». — Львів: Апріорі, 2018. 400 с. ISBN 978-617-629-458-0.

У театрі

ред.

8 жовтня 2017 року на Камерній сцені імені Сергія Данченка Національного академічного драматичного театру Імені Івана Франка відбулася прем'єра театральної вистави «Я — Квітка» — музичного монологу-притчі на одну дію на вірші Тетяни Череп-Пероганич. Режисер-постановник — Валерій Невєдров, роль Квітки Цісик зіграла Вікторія Васалатій.[71]

В травні 2018 року ця вистава відбулася двічі — в містах Дніпрі й Києві.[72]

Україна

ред.
Див. також: Вулиця Квітки Цісик
Див. також: Меморіальний музей Квітки Цісик
 
Вулиця Квітки Цісик і школа № 54 у Львові, де розміщений музей співачки.
 
Пам'ятний знак на честь Квітки Цісик. Подвір'я середньої школи № 54, що на вул. Квітки Цісик у Львові

20 жовтня 2008 року в Українському домі відбувся творчий вечір «Незабутня Квітка», присвячений пам'яті співачки, учасниками якого стали Ніна Матвієнко та її донька Антоніна, оперна діва Марія Стефюк, поп-співачка Марія Бурмака, фронтмен гурту «Воплі Відоплясова» Олег Скрипка та скрипаль-віртуоз Сергій Охрімчук[73].

3 квітня 2009 року в Національному академічному українському драматичному театрі ім. Марії Заньковецької у Львові відбувся вечір пам'яті Квітки Цісик. Це був перший українсько-американський проект такого рівня в Україні, присвячений співачці[74]. В межах вечора пам'яті відбулася церемонія перейменування вулиці Конопляної, що сполучає вулиці Авраама Лінкольна та Миколи Хвильового, на честь Квітки Цісик. 7 травня 2010 року під час сесії до Дня міста депутати Львівської міської ради одноголосно прийняли ухвалу про вулицю Квітки Цісик. Урочисте відкриття вулиці відбулося 25 червня 2010 року[75].

22 січня 2010 року, в День соборності України, у Львові на будинку № 8 по вулиці Глибокій, у якому до 1944 року мешкала родина Левів, відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, присвяченої Квітці Цісик. Подію освятив о. Микола Коваль — настоятель Святопокровського храму міста Бібрки[76].

3 грудня 2010 року зареєстрований львівський підготовчий дівочий юнацький пластовий курінь «Квітки Цісик»[77]. Юнацькі курені є виховною спільнотою пластової молоді у віці від повних 11 до повних 18 років.

  Зовнішні відеофайли
  Оксана Муха «Ой верше, мій верше» — володарка Гран-прі конкурсу імені Квітки Цісик у супроводі оркестру «Бравіссімо» та Юлії Божик, 2011 рік.

З 1 по 3 квітня 2011 року відбувся Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик у Львові в рамках українсько-американського проекту «Незабутня Квітка». Гран-прі здобула Оксана Муха (Львів), нагороду глядацьких симпатій отримала Христина Махно (США), нагороду «Квітка надії» як наймолодша учасниця — Тетяна Лаврів (Івано-Франківськ). Під час конкурсу оголосили про присвоєння імені Квітки зірці в сузір'ї Овна. Відповідні сертифікати передали представникам української та американської родини — племінниці Марті Качмар-Цісик (Львів) і чоловікові Квітки — Еду Раковічу (США). У межах конкурсу відбулося висаджування в Саду світового українства на території Музею народної архітектури і побуту дерев Квітки Цісик (яблуні та калини) та відкриття в приміщенні середньої школи № 54 на вул. Квітки Цісик кімнати-музею співачки, до якого передані її особисті речі[78]. 20 жовтня більшість особистих речей Квітки Цісик передані до музично-меморіального музею Соломії Крушельницької[79][80].

2011 року створена благодійна громадська організація «Незабутня Квітка», мета якої — популяризація українського пісенного мистецтва, творчості Квітки Цісик, збір фондів для купівлі пересувного мамографа для віддалених районів Львівщини та профілактики онкологічних захворювань[81].

2012 року художник Олег Шупляк присвятив співачці символічну композицію «Мальви для Квітки Цісик»[82].

12 березня 2013 року Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької провів Благодійний гала-концерт на вшанування Квітки Цісик. Кошти від продажу квитків були спрямовані на закупівлю мамографічного обладнання для Львівського обласного онкоцентру[80].

  Зовнішні відеофайли
  1. Квітка Цісик. Американська душа українського народу // «Школа журналістики», 5 квітня 2013 року
  2. «Квітка. Голос в єдиному екземплярі» // «Інтер», 5 квітня 2013 року

До 60-ї річниці з дня народження співачки телеканал «Інтер» зняв документальний фільм «Квітка. Голос у єдиному екземплярі». Автори фільму намагалися дослідити феномен співачки. Про неї розповідають рідні та близькі: чоловік Ед Раковіч, син Едді, родина зі Львова, люди, які з нею працювали, її шанувальники. Допрем'єрний показ стрічки відбувся 4 квітня 2013 року в Києві, Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Одесі, Луганську та Чернівцях. 5 квітня фільм демонструвався в ефірі телеканалу «Інтер»[83].

26 жовтня 2013 року в Києві відбувся шостий Благодійний бенкет на підтримку Українського католицького університету[84]. Серед лотів аукціону експонувалася ексклюзивна картина Михайла Демцю «Я піду в далекі гори», присвячена Квітці Цісик, яку він створив спеціально для благодійного бенкету. Залучені кошти планувалося використати на встановлення щорічної стипендії Квітки Цісик для студентів університету. Музична частина бенкету також була натхненна Квіткою Цісик — співачка Оксана Муха виконували пісні Квітки.

20 вересня 2014 року в селі Ліски, що на Коломийщині, пройшов VII літературно-мистецький фестиваль імені Квітки Цісик, де звучали пісні з репертуару Квітки Цісик, авторська пісня, а також поезія, есеїстика, проза. У фестивалі брали участь заслужена артистка України Анжеліка Рудницька; літератори зі Львова, Києва, Чернівців; Івано-Франківщину представили письменники на чолі із головою обласної організації НСПУ Євгеном Бараном[85]. Організаторами фестивалю цього року заснована іменна медаль Квітки Цісик. Першими лауреатами стали оперна співачка Оксана Ярова та телеведуча, співачка Анжеліка Рудницька[86].

4 квітня 2015 року в Одеському оперному театрі в рамках українсько-американського проекту «Незабутня Квітка» відбувся концерт пам'яті Квітки Цісик, який зібрав українських виконавців і гостей з-за кордону, родичів співачки. Частина коштів від проданих квитків перерахована Одеському обласному онкологічному диспансеру[87].

У селі Ліски, поблизу Коршева, на Циганському Горбі — приватному обійсті поета Ярослава Ясінського — в 2017 році, під час 10-го літературно-мистецького фестивалю імені Квітки Цісик у старій школі, у якій, за переказами, свого часу гостював митрополит Андрей Шептицький, в одній з реставрованих кімнат школи відкрито другий в Україні музей Квітки Цісик[88].

21 грудня 2017 року львівська міська рада надала ім'я Квітки Цісик середній загальноосвітній школі № 54 після проведення зборів трудового колективу з представниками батьківського комітету школи та громадського обговорення[89].

До 65-річчя Квітки Цісик навесні 2018 року Оксаною Мухою, володаркою Гран-прі I-го Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик, запланований концертний тур містами Західної України «Kvitka: Два кольори» в рамках соціально-культурного проекту «Дякую тобі, Квітко». У програмі концертів — виконання найкращих пісень із репертуару Квітки Цісик в автентичних і оригінальних аранжуваннях у супроводі оркестру та рок-групи. 14 квітня в рамках туру відбувся концерт в Івано-Франківському обласному музично-драматичному театрі[90]. 4 травня — концерт у Луцьку[91].

24 квітня 2018 у Львові, на території СЗШ № 54, названої на честь Квітки Цісик, відбулась урочиста академія з нагоди її 65-річчя[92].

У березні 2019 року в Харкові стартував українсько-американський благодійний проект «Незабутня Квітка», під час якого відбудуться художні та театральні акції з метою збору коштів на придбання пересувного мамографу для Харківського обласного онкологічного центру[93].

У квітні 2019 року Оксана Муха перемогла у дев'ятому сезоні талант-шоу «Голос країни», виконуючи, зокрема, пісні Квітки Цісик[94].

11 липня 2022 року у Тернополі депутати на позачерговій сесії міської ради підтримали рішення про перейменування вулиць, що містили російське або радянське походження. Зокрема, вулиця Михайла Ломоносова отримала нову назву — вулиця Квітки Цісик[95].

21 вересні 2022 року у Дніпрі вулицю Гулі Корольової було перейменовано на вулицю Квітки Цісик[96].

28 березня 2023 року з нагоди 70-річчя з дня народження Квітки Цісик у центральній районній бібліотеці Святошинського району Києва «Свічадо» відбулася мистецька імпреза «Квітка Цісик. Туга за Україною» за участі письменниці, журналістки, громадської діячки Тетяни Череп-Пероганич і співачки, хорової диригентки, студентки Національної музичної академії України Олександри Стецюк[97].

У червні 2024 року в Дніпрі, на вулиці Квітки Цісик, 7, створений мурал, присвячений співачці[98].

Канада

ред.

31 травня 1998 року в українському православному соборі Покрови Пресвятої Богородиці (англ. St. Mary the Protectress Ukrainian Orthodox Cathedral) у Вінніпезі відбулась панахида та поминальна служба за Квіткою Цісик[33].

2010 року вийшов альбом співачки Терези Сокирки, присвячений пам'яті виконавців Квітки Цісик та Володимира Івасюка. Цей реліз — збірка українських пісень у сучасній обробці[99].

США

ред.

1998 року для вшанування пам'яті про Квітку Цісик, її таланту в нью-йоркській Рудольф-Штайнер-Скул засновано Меморіальний благодійний фонд (англ. New York Steiner School Foundation in Memory of Kacey Cisyk-Rakowicz) на підтримку музичних програм для обдарованих дітей[100].

17 травня 1998 року в церкві Св. Варфоломія[en] (англ. St. Bartholomew's Episcopal Church) у Нью-Йорку відбулась поминальна служба за Квіткою Цісик та вечір пам'яті[100][101].

2007 року піаністом і продюсером Алексом Ґутмахером, колишнім одеситом, емігрантом з України, започаткований українсько-американський проект «Незабутня Квітка», присвячений життю та творчості Квітки Цісик. У січні 2008 року в Нью-Йорку, у Брукліні, у будівлі, відомій як дім Давидзон Радіо[en] — AM радіостанції, що підтримує іммігрантів, відбувся перший вечір. Усі виконавці та присутні в залі — недавні іммігранти з України. Наступні мистецькі вечори-спогади, присвячені Квітці Цісик, відбулися цього ж року в Лінденхерсті, Філадельфії та 29 березня в Нью-Йорку в «Українському музеї». Спонсор усіх вечорів — Українсько-американська координаційна рада (УАКР, УАКРада)[65][73][81].

…і оскільки ми всі любимо артистизм Квітки, ми думали, що це була гарна ідея, щоб оживити пам'ять про неї в США та популяризувати її в Україні.

Оригінальний текст (англ.)
…and since we all love Kvitka’s artistry, we thought it was a good idea to revive her memory in the U.S. and promote her in Ukraine.

— Ігор Ґавдяк, президент УАКРади[73]

29 березня 2008 року в «Українському музеї» Нью-Йорка до 10-ї річниці смерті відбувся спеціальний концерт, присвячений пам'яті Квітки Цісик[100]. Серед присутніх було багато людей з тих, хто знав співачку особисто, товаришував з нею, члени родини, чоловік Едвард Раковіч, син Едвард-Володимир, шанувальники її таланту. Вечір-спогад відбувся як літературно-музична композиція, головною темою якої була біографія Квітки — «спогади про її родину, батька й маму, сестру Марію, перші кроки у світі американської музики, її захоплення, родинне життя». Всі ці етапи життя були подані в мистецькій інтерпретації ведучої цього вечора Світлани Махно. Мая Лев підготувала фільм про Квітку[102].

Навесні 2009 року Міністерство культури і туризму України презентувало в рамках III Фестивалю української культури Міжнародний мистецький фестиваль-конкурс української пісні пам'яті Квітки Цісик «Квітка»[103].

На згадку про старшу сестру Марію засновано Фонд «Адже життя прекрасне», який збирає кошти на закупівлю мамографічного обладнання для України.

Примітки

ред.
  1. ↑ The 50th Academy Awards (1978): Music (Original Song) (англійською) . The Academy of Motion Picture Arts and Sciences. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 8 квітня 2017.
  2. ↑ Golden Globe Awards for «You Light Up My Life» (англійською) . The Golden Globes. Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
  3. ↑ Grammy Awards 1978 (англійською) . Awards and Shows. Архів оригіналу за 6 грудня 2012. Процитовано 4 липня 2016.
  4. ↑ а б Білан Б. «Квітка Цісик: те, що за кадром». Інформаційне агентство «ЗІК». 4 травня 2013. Архів оригіналу за 4 липня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
  5. ↑ «Метелик» в Українському Народному Домі в Ню Йорку" // «Свобода», ч. 47, 11 березня 1964, с. 4 [Архівовано 14 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
    «Мистецький вечір молодих талантів у Ню Йорку» // «Свобода», ч. 222, 1 грудня 1965, с. 1 [Архівовано 14 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
    «Балет „Попелюшка“ — вже в цю неділю» // «Свобода», ч. 62, 7 квітня 1967, с. 1 [Архівовано 14 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
    «Балет у опері» // «Свобода», ч. 86, 9 травня 1969, с. 4 [Архівовано 14 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б в Позняк-Хоменко Н. «Унікальна квітка» // «Україна молода», № 051, 04.04.2013. Архів оригіналу за 20 Квітня 2013. Процитовано 7 Квітня 2013.
  7. ↑ Про захоплення Квітки Цісик розповідають світлини, зібрані мешканцем Івано-Франківська Тарасом Зенем — «Унікальні фотографії співачки Квітки Цісик» // «Історична правда», 4 квітня 2013 [Архівовано 7 Квітня 2013 у Wayback Machine.]
  8. ↑ а б «Нюйоркська Пластова Станиця відзначила 20-ліття свого існування» // «Свобода», ч. 61, 2 квітня 1969, с. 3 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 Жовтня 2013. Процитовано 13 Квітня 2013.
  9. ↑ а б ОКА «Пластові „Соловейки“ в Нью-Йорку» // «Юнак», ч. 5 (71), травень 1969, с. 7 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 Жовтня 2013. Процитовано 6 Червня 2013.
  10. ↑ Зень Т. «Сьогодні відомій співачці й пластунці Квітці Цісик мало б виповнитись 60 років» // «Пластовий портал», 4 квітня 2013 [Архівовано 27 Вересня 2013 у Wayback Machine.]
    Юнацькі пластунські ступені та вимоги до них // «Пластовий портал» [Архівовано 3 березня 2013 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Коляда, I.; Коляда, Ю.; Юрчишин, П. (2019). Квітка Цісик. Харків: Фоліо. с. 62—71. ISBN 978-966-03-8853-6. OCLC 1132237870. Архів оригіналу за 24 Травня 2021. Процитовано 28 Березня 2022.
  12. ↑ а б в «Eight Ukrainian students are awarded UNA scholarships for 1971» // «The Ukrainian Weekly», № 115, 19 June 1971, p. 1 [Архівовано 20 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. ↑ Lubomyr Zobniw on SalesSpider [Архівовано 2 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  14. ↑ а б «Binghamton TV program devoted to Independence Day» // «The Ukrainian Weekly», № 25, 6 February 1971, p. 1 [Архівовано 2 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  15. ↑ «Obituary: Maria „Mima“ Koropey Zobniw» // Binghamton Press & Sun-Bulletin, 6-8 April 2009 [Архівовано 2 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
    Billmyer S. «Binghamton shooting victim went to work on day off just to help» // syracuse.com, 7 April 2009 [Архівовано 3 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  16. ↑ «Community in Binghamton Marks Ukrainian Day» // «The Ukrainian Weekly», № 30, 13 February 1971, p. 2 [Архівовано 3 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  17. ↑ Юрій Турчин (англ. Yuri Turchyn) — професійний музикант, автор пісень і виконавець, продюсер, студійний музикант, звукорежисер і колишній власник студії звукозапису Wheatsheaf Productions у Роузелл (Нью-Джерсі); грає на скрипці у власному джаз-бенді Grupo Yuri. Див. також: Yuri Turchyn Jazz Violinist (official website) [Архівовано 5 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] (англ.); Yuri Turchyn on LinkedIn (англ.)
  18. ↑ а б в г д е R. McG. Thomas Jr «Kasey Cisyk, Singer, Dies at 44; Made Mark in Commercials» // The New York Times, 13.04.1998 [Архівовано 14 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  19. ↑ «Ukrainian National Association Scholarship Winners. Kvitka Cisyk» // «The Ukrainian Weekly», № 128, 11 July 1972, p. 2 [Архівовано 24 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
    Summer training programs // «Central Opera Service Bulletin. March-April, 1971», vol. 13, № 4, p. 12 [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  20. ↑ а б в г д Столярчук І. «Лікарі сказали, що проживе кілька місяців: Квітка Цісик згасала від раку 7 років» // журнал «Країна», № 166, 04.04.2013
  21. ↑ «Протокол з річних нарад Головного Уряду У. Н. Союзу» // «Свобода», ч. 133, 16 липня 1971, с. 4 [Архівовано 13 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
    «Звідомлення рекордового відділу У. Н. Союзу» // «Свобода», ч. 123, 30 червня 1972, с. 4 [Архівовано 13 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
    «Протокол з річних нарад Головного Уряду У. Н. Союзу» // «Свобода», ч. 108, 12 червня 1973, с. 4 [Архівовано 13 Квітня 2014 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Корчова О. Міф Квітки. Як американська співачка стала «голосом України» // Український тиждень. № 15 (283) 12-18 квітня 2013. Архів оригіналу за 14 Травня 2013. Процитовано 2 Травня 2013.
  23. ↑ Хоменко В. Квітка Цісик співала «білим голосом» — українцям покажуть документалку про невідоме життя співачки // Газета по-українськи. 3 квітня 2013
  24. ↑ Квитка Цисык — украинский голос Америки. // ФОКУС.ua. 8 травня 2008(рос.)
  25. ↑ а б Paszczak Tracz O. «Kvitka long ago» // «The Ukrainian Weekly», № 19, 8 May 2011, p. 7, 9 [Архівовано 5 Квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  26. ↑ а б Kacey Cisyk Credits (Vocals, Instruments & Performance) [Архівовано 10 Вересня 2016 у Wayback Machine.] //«Discogs» (англ.)
  27. ↑ Kacey Cisyk's filmography [Архівовано 9 Січня 2016 у Wayback Machine.] — IMDb (англ.)
  28. ↑ You Light Up My Life [Архівовано 26 Травня 2011 у Wayback Machine.] — Нагороди фільму на IMDb(англ.)
    Офіційний сайт Академії кінематографічних мистецтв і наук[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)
    You Light Up My Life — Офіційний сайт щорічної нагороди «Золотий глобус» [Архівовано 15 квітня 2013 у Archive.is] (англ.)
  29. ↑ Seamonds J. A. «Ford's Commercial Voice Not Driven To Attain Celebrity Status» // «Chicago Tribune», 24 September 1989 [Архівовано 20 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  30. ↑ а б Житкевич, Анатолій (4 квітня 2013). Про радощі та болі Марії Цісик. Meest-Online. Архів оригіналу за 19 серпня 2016.
  31. ↑ Програма Міжнародного музичного фестивалю «Київ Музик Фест'96», 4 жовтня 1996 року. Архів оригіналу за 3 Березня 2016. Процитовано 14 Червня 2013.
  32. ↑ «Connecticut, Marriage Index, 1959—2001»: Edward J Rakowicz and Kvitka Cisyk, 1983 [Архівовано 2 Лютого 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  33. ↑ а б Paszczak Tracz O. «Memorial service for singer Kvitka Cisyk held in Winnipeg» // «The Ukrainian Weekly», № 27, 5 July 1998, p. 8, 14 [Архівовано 12 Січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  34. ↑ «Некролог Квітки Цісик» // «Свобода», ч. 66, 7 квітня 1998, с. 3 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 Грудня 2014. Процитовано 25 Квітня 2013.
  35. ↑ Lew Kh. «Obituary: Kvitka Cisyk, 44, popular singer» // «The Ukrainian Weekly», № 15, 12 April 1998, p. 9 [Архівовано 15 Березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  36. ↑ «In loving memory of Kvitka 1953—1998» // «The Ukrainian Weekly», № 15, 12 April 1998, p. 17 [Архівовано 15 Березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  37. ↑ Тугай Л. «Кожного року у селі Ліски на Коломойщині гуртуються небайдужі до українського поетичного та пісенного слова люди» // «День», 14 вересня 2012. Архів оригіналу за 24 Жовтня 2012. Процитовано 15 Квітня 2013.
  38. ↑ «Dr.  Wasyl Lew, philologist, Ukrainian studies expert, 88» // «The Ukrainian Weekly», № 13, 31 March 1991, p. 4 [Архівовано 19 Травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  39. ↑ Lew Kh. Obituary: Maria Cisyk, 58, pianist, music teacher, consultant [Архівовано 18 Вересня 2016 у Wayback Machine.] // «The Ukrainian Weekly», № 50, 14 December 2003, p. 5 (англ.)
  40. ↑ Jack Cortner New York Big Band «Fast Track» [Архівовано 7 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Marvin Stamm Jazz Trumpet (англ.)
    Jack Cortner New York Big Band «Fast Track» [Архівовано 22 Лютого 2021 у Wayback Machine.] //«Discogs» (англ.)
  41. ↑ E Rakowicz. United States Public Records // «FamilySearch» (англ.)
  42. ↑ Edward Rakowicz Discography [Архівовано 18 Вересня 2012 у Wayback Machine.] //«Discogs» (англ.)
  43. ↑ «Clinton Recording Studios sells 10th Avenue building» // «The Real Deal», 17 January 2008 [Архівовано 9 Листопада 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  44. ↑ Квітка Цісик: «Я була страшно зворушена і всюди плакала…». ТРК «Вежа». 20.06.2018. Архів оригіналу за 1 Липня 2018. Процитовано 01.07.2018.
  45. ↑ Рудяченко, Олександр. Квітка Цісик. Співуча квітка. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 Січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  46. ↑ Index to the Naturalization Petitions of the United States District Court for the Eastern District of New York, 1865—1957 [Архівовано 11 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  47. ↑ а б Kasey Cisyk Discography [Архівовано 24 Серпня 2011 у Wayback Machine.] //«Discogs» (англ.)
  48. ↑ You Light Up My Life. Deluxe souvenir songbook. — Big Hill Music Corp., 1977 [Архівовано 2 Червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  49. ↑ а б в Albums by Kacey Cisyk at Rate Your Music (англ.)
  50. ↑ Mc Murran K. «Debby Who? Kacey Cisyk Sang the Movie Version of „Light Up My Life“» // «People», 28 November 1977, Vol. 8, No. 22 [Архівовано 27 квітня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  51. ↑ Kodak «Times Of Your Life / Up With People» [Архівовано 14 Листопада 2012 у Wayback Machine.] //«Discogs» (англ.)
  52. ↑ Circle of Two (1981): Soundtracks // Internet Movie Database
  53. ↑ а б Буклет альбому «Пісні України», 1980 рік: сторона 1[недоступне посилання з липня 2019], сторона 2[недоступне посилання з липня 2019]
  54. ↑ Perozak-Smindak H. «Panorama of Ukrainian culture in the Big Apple» // «The Ukrainian Weekly», № 28, 7 December 1980, p. 8 [Архівовано 24 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  55. ↑ Kopanycia T. «Kvitka» — excellent in every respect" // «The Ukrainian Weekly», № 4, 25 January 1981, p. 7 [Архівовано 8 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  56. ↑ Levytsky M. «Western Canada's Festival'88 presents Ukrainian arts in largest extravaganza ever held in North America» // «The Ukrainian Weekly», № 29, 17 July 1988, p. 8 [Архівовано 24 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
    Levytsky M. «Kvitka Cisyk is big winner at Festival'88 music awards show» // «The Ukrainian Weekly», № 31, 31 July 1988, p. 10 [Архівовано 24 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  57. ↑ а б «Квітка Цісик співає на новій касетці» // «Свобода», ч. 232, 8 грудня 1989, с. 1, 4 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 Грудня 2013. Процитовано 15 Квітня 2013.
  58. ↑ а б Альбом «Два кольори», 1989 рік: обкладинка[недоступне посилання з липня 2019], буклет[недоступне посилання з липня 2019]
  59. ↑ «Cisyk's „Kvitka Two Colors“» // «The Ukrainian Weekly», № 5, 4 February 1990, p. 10 [Архівовано 4 Грудня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  60. ↑ Paszczak Tracz O. «Kvitka Cisyk's „Dva Koliory“» // «The Ukrainian Weekly», № 48, 2 December 1990, p. 10 [Архівовано 15 Березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  61. ↑ Kacey Music Corp. [Архівовано 12 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // «List of NY corporations» (англ.)
  62. ↑ Buy Kvitka's Music [Архівовано 14 Червня 2016 у Wayback Machine.] // «The Official Kvitka Cisyk Website» (англ.)
  63. ↑ Kacey Cisyk Credits [Архівовано 28 Вересня 2016 у Wayback Machine.] // «AllMusic» (англ.)
  64. ↑ Overview «Soap Opera's Greatest Love Themes», Vol. 3 [Архівовано 28 Вересня 2016 у Wayback Machine.] // «AllMusic» (англ.)
    «Lunch» A Happy Musical Meal For Dorff, Bettis // «Billboard», 9 July 1994, p. 17 (англ.)
  65. ↑ а б Артеменко Г. «Незабутня Квітка Цісик» // «Свобода», ч. 19, 11 травня 2008, с. 21 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 Березня 2014. Процитовано 26 Квітня 2013.
  66. ↑ Анотація до роману «Коростишівський Платонов» О. Клименка на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 31 Березня 2013.
  67. ↑ Вірш «Квітці» О.Клименка з роману «Коростишівський Платонов». Архів оригіналу за 13 липня 2022. Процитовано 28 Березня 2013.
  68. ↑ Долінська Ю.-Ю. «Ліски — квітка України»: іст. розповіді, поезія. — Коломия: Вік, 2010. — 288 с.
  69. ↑ Тоня Білоус «Я — квітка: присвята Квітці Цісик» [Архівовано 6 Листопада 2013 у Wayback Machine.] // «Українські Пісні»
    Тоня Білоус «Психопатка» [Архівовано 11 Серпня 2016 у Wayback Machine.]. — К.: Гамазин, 2013. — С. 113—115. — 136 с. — ISBN 978-966-1515-97-9
  70. ↑ Тетяна Череп-Пероганич. Квітка Цісик. Туга за Україною: Музична п'єса-монолог. — Осінь дорослої жінки : Поезія. П'єси. Твори в перекладі іншими мовами. — Київ : «Український письменник», 2016. — С. 62-68. — ISBN 978-966-579-499-8.
  71. ↑ Ніна Головченко (20 жовтня 2018). Успішна прем'єра в Києві моноспектаклю про Квітку Цісик. Слово Просвіти. Архів оригіналу за 1 Грудня 2017.
  72. ↑ Тетяна Поліщук (16 травня 2018). «Я – Квітка». Газета «День». Архів оригіналу за 22 Травня 2018.
  73. ↑ а б в Lew Kh. «Two colors» // «The Ukrainian Weekly», № 10, 8 March 2009, p. 7, 20 [Архівовано 24 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  74. ↑ «Пам'яті Квітки Цісик» [Архівовано 7 Липня 2015 у Wayback Machine.] // «Свобода». — ч. 15. — 10 квітня 2009. — С. 2.
  75. ↑ У Львові урочисто відкрили вулицю Квітки Цісик // zaxid.net, 25 червня 2010
    «Вулиці дали ім'я Квітки Цісик» [Архівовано 29 Травня 2014 у Wayback Machine.] // «Свобода». — ч. 28. — 9 липня 2010. — С. 1, 5.
  76. ↑ Челепіс О. «Урочисте відкриття меморіяльної дошки Квітки Цісик» // «Свобода», ч. 6. — 5 лютого 2010. — С. 12 [Архівовано 25 Червня 2016 у Wayback Machine.] — світлини з події
    Ґутмахер А. «Здійснити проєкт допомогла УАКРада» [Архівовано 25 Червня 2016 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 8. — 19 лютого 2010. — С. 7.
  77. ↑ Юнацькі підготовчі курені Пласту // «Пластовий портал». Архів оригіналу за 4 Березня 2016. Процитовано 6 Червня 2013.
  78. ↑ Челепіс О.‚ Летяк В. «Відбувся Міжнародний конкурс українського романсу ім. Квітки Цісик» // «Свобода», ч. 16, 22 квітня 2011, с. 23 [Архівовано 1 Лютого 2016 у Wayback Machine.] — світлини з конкурсу та акцій, пов'язаних з вшануванням пам'яті співачки
    Корчук І. «Квітневий Львів — під іменем Квітки Цісик» // «Високий Замок», № 9(4389), 18.01.2011 [Архівовано 30.03.2019, у Wayback Machine.]
    «Цимбалюк: Конкурс ім. Квітки Цісик відкриє дорогу багатьом талантам» // zik.com.ua, 04 квітня 2011[недоступне посилання з червня 2019]
    «У Львові відкрили Музей Квітки Цісик» // zaxid.net, 06 квітня 2011 [Архівовано 31 Серпня 2011 у Wayback Machine.]
  79. ↑ Челепіс О. «Розповідь про Квітку Цісик є в музеї і в школі» // «Свобода», ч. 45, 11 листопада 2011, с. 17 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 Лютого 2016. Процитовано 30 Квітня 2013.
  80. ↑ а б Білавич Д. «До ювілею незрівнянної Квітки Цісик» // zbruc.eu, 22 березня 2013. Архів оригіналу за 8 Квітня 2013. Процитовано 2 Квітня 2013.
  81. ↑ а б Ґутмахер А. «Слово після музичного конкурсу в пам'ять Квітки Цісик» // «Свобода», ч. 17, 29 квітня 2011, с. 7 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 Грудня 2013. Процитовано 30 Квітня 2013.
  82. ↑ Картина Олега Шупляка «Мальви для Квітки Цісик», 2012 рік [Архівовано 21 Січня 2013 у Wayback Machine.],
    «Мальви для Квітки Цісик» на youtube.com [Архівовано 16 Січня 2014 у Wayback Machine.]
  83. ↑ «Інтер» запрошує на допрем'єрний показ власного документального проекту «Квітка. Голос в єдиному екземплярі» // inter.ua, 28 березня 2013. Архів оригіналу за 30 Березня 2013. Процитовано 2 Квітня 2013.
  84. ↑ «More Than a Million Hryvnias Raised for UCU at Charity Banquet in Kyiv» // UCU Press Service, 28 October 2013 [Архівовано 13 Квітня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  85. ↑ На Прикарпатті відбувся літературно-мистецький фестиваль ім. Квітки Цісик. Paralleli.if.ua. 22 Вересня 2014. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  86. ↑ Анжеліка Рудницька отримала медаль Квітки Цісик [Архівовано 24 Червня 2016 у Wayback Machine.] // «Буквоїд», 4 листопада 2014
    Земляки легендарної Квітки Цісик започаткували іменну медаль співачки [Архівовано 23 Травня 2016 у Wayback Machine.] // «Рідна країна», 7 листопада 2014
  87. ↑ В Одесі влаштували грандіозний концерт пам'яті Квітки Цісик [Архівовано 9 Квітня 2015 у Wayback Machine.] // «ТСН», 6 квітня 2015
  88. ↑ Ювілейний фестиваль Квітки Цісик на Коломийщині: як це було. ФОТОРЕПОРТАЖ. Дзеркало Коломиї. 3 вересня 2017. Архів оригіналу за 2 Серпня 2018.
  89. ↑ Львівським школам присвоїли імена Квітки Цісик та Ірини Калинець [Архівовано 22 Грудня 2017 у Wayback Machine.] «Форпост», 21 грудня 2017
  90. ↑ У Франківську виступила «друга Квітка Цісик» [Архівовано 16 Квітня 2018 у Wayback Machine.] // «Галицький кореспондент», 14 квітня 2018
  91. ↑ «Дякую тобі, Квітко»: У Луцьку — концерт до 65-ліття легендарної Квітки Цісик [Архівовано 3 Квітня 2018 у Wayback Machine.] // «Волинські новини», 3 квітня 2018
  92. ↑ У Львові пройшла урочиста академія на честь Квітки Цісик Фоторепортаж. galinfo.com.ua. 24 квітня 2018. Архів оригіналу за 22 Травня 2018.
  93. ↑ В Харькове стартует благотворительный проект памяти Квитки Цисык. Status quo. 25 березня 2019. Архів оригіналу за 26 Квітня 2019. Процитовано 26 квітня 2019. (рос.)
  94. ↑ Стало відомо ім'я переможця Голосу країни-9. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 Травня 2019. Процитовано 29 квітня 2019.
  95. ↑ Старий Поділ, Захисників України, Гузара та Мєшковського, — у Тернополі перейменували 13-ть вулиць. Тернопільська міська рада. 11 липня 2022. Процитовано 11 липня 2022.
  96. ↑ Рішення «Про перейменування топонімів міста Дніпра, назви яких пов'язані з державою-агресором». Дніпровська міська рада. 21 вересня 2022. Процитовано 14 жовтня 2024.
  97. ↑ Головченко, Ніна (31 березня 2023). «За тебе, Україно, я молюся, бо у душі — завжди твоє дитя…». НСПУ. Процитовано 31 березня 2023.
  98. ↑ Підгола, Юлія (9 червня 2024). «Це і надихає, і зберігає традиції». У Дніпрі художник з Харкова створює мурал, присвячений Квітці Цісик. Суспільне Дніпро. Процитовано 17 червня 2024.
  99. ↑ «Шевченківська Фундація сприяє Терезі Сокирці у випуску музичного альбому „Українське коріння“» // «Вісник», № 2, лютий 2011, с. 24 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2014. Процитовано 12 червня 2013.
  100. ↑ а б в Krill H. «A Wonderful Life: In memory of Kvitka Cisyk» // «Brama Ukrainewstand», 17 May 1998 [Архівовано 13 Січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  101. ↑ Вечір пам'яті співачки «Квіткм» [Архівовано 25 Червня 2016 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 89, 12 травня 2008, с. 3
    «A Memorial Service for Kvitka Cisyk» // «The Ukrainian Weekly», № 19, 10 May 1998, p. 11 [Архівовано 24 Грудня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  102. ↑ Незабутня Квітка Цісик [Архівовано 25 Березня 2014 у Wayback Machine.] // «Свобода», ч. 19, 11 травня 2008, с. 21
  103. ↑ «І-й Міжнародний конкурс українського романсу імені Квітки Цісик. Довідка» // Міністерство культури України, Архів офіційних новин за 2011 рік, 31 березня 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 1 травня 2013.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Цей звуковий файл був створений на основі версії статті від 22 грудня 2022 і не відображає зміни після цієї дати.
Цей звуковий файл був створений на основі версії статті від 23 грудня 2022 і не відображає зміни після цієї дати.
  Зовнішні відеофайли
  1. Квітка Цісик — інтерв'ю в Нью-Йорку, 1992 рік: частина 1, частина 2, частина 3
  2. Програма, присвячена Квітці Цісик //
«Інтер», 2008 рік
  3. Відкриття меморіальної дошки у Львові // «UkrainaTV», 2010 рік
  4. Пісня Юлії Смаги «Присвята Квітці Цісик»

Слухати пісні

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Квітка_Цісик&oldid=43796628