Вікіпедія

Ділова дівчина

фільм 1988 року
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

«Ділова дівчина» або «Ділова жінка» (англ. Working Girl) — американський кінофільм режисера Майка Ніколса, що вийшов на екрани в 1988 році. Фільм отримав премію «Оскар» і чотири премії «Золотий глобус».

Ділова дівчина
англ. Working Girl
Жанрдрама, мелодрама, романтика, комедія
РежисерМайк Ніколс
ПродюсерDouglas Wickd[1]
СценаристКевін Уейд
У головних
ролях		Гаррісон Форд, Сіґурні Вівер, Мелані Ґріффіт, Алек Болдвін, Джоан К'юсак, Девід Духовни, Філіп Боско, Нора Данн, Олівер Платт, Джеймс Леллі, Кевін Спейсі
ОператорMichael Ballhausd
КомпозиторКарлі Саймон
ХудожникПатріція фон Бранденштайнd
КінокомпаніяTwentieth Century Fox Film Corporation
Дистриб'юторMOKÉPd, Netflix і Disney+
Тривалість01:47:50
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік1988
IMDbID 0096463
Не плутати з «Діловою дівчиною» — телесеріалом 1990 року.

Деталі сюжету

ред.

Тесс МакГілл — розумна й амбітна дівчина з Нью-Йорку, не позбавлена ділової хватки, з економічною освітою, отриманою у вечірній школі. Її мета: переміститися службовою драбиною з секретарів на керівний пост. Їй вже виповнилося 30 років, а її мрія залишається досі нездійсненою.

Після скандального звільнення вона отримує місце секретаря у Кетрін Паркер, яка заохочує Тесс ділитися будь-якими розумними ідеями, нібито з метою допомогти їй вибитися в люди. Тесс приходить з пропозицією, щоб компанія Trask, один з клієнтів фірми, вклала капітал в радіостанції замість телебачення. Коли Кетрін говорить їй, що допоможе, Тесс починає відчувати, що удача нарешті посміхнулася їй. Однак, коли Паркер ламає ногу на канікулах в Європі, Тесс виявляє, що Кетрін планує вкрасти її ідею. У той же вечір, повернувшись додому, дівчина застає свого друга, Міка, в ліжку з іншою жінкою.

Тесс йде від Міка і зв'язується з Джеком Трейнером, нібито від імені хворої Кетрін. Вона розповідає йому, що у неї є приваблива пропозиція, і призначає зустріч. Напередодні Тесс випадково зустрічає Джека в барі й, сама того не підозрюючи, випиває більше, ніж може. Джек забирає дівчину до себе додому відіспатися. На наступний ранок з'ясовується, хто той хлопець в барі. Вона знову представляє свою пропозицію йому, але його колеги не виявляють зацікавленості.

Коли Джек несподівано з'являється в офісі Кетрін, Тесс просить свою найкращу подругу Синтію, щоб та побула хоча б на час її «секретарем». Джек повідомляє Тесс, що йому її ідея подобається, і він готовий працювати над нею.

Джек і Тесс проводять разом кілька днів. На зустрічі зі злиття компаній Trask/Metro Джек і Тесс розуміють, що вони закохані одне в одного. Водночас Кетрін дізнається про дії Тесс і прибуває на нараду, звинувачуючи Тесс в крадіжці «її» ідеї, і оголошує, що Тесс фактично тільки секретар. Тесс нездатна змусити інших зрозуміти, що Кетрін — брехуха.

Повернувшись в офіс, Тесс упаковує свої речі. Тут свою допомогу пропонує Джек, і разом їм вдається переконати Орена Траско, що Кетрін брехала. Траско викриває Кетрін і пропонує Тесс роботу «початкового рівня», яку вона з радістю приймає. Тесс залишається з Джеком.

У ролях

ред.

Нагороди та номінації

ред.
  • 1989 — премія Оскар за найкращу оригінальну пісню (Let The River Run, Карлі Саймон), а також 5 номінацій: найкращий фільм (Дуглас Вік), найкращий режисер (Майк Ніколс), найкраща акторка (Мелані Гріффіт), найкраща акторка другого плану (Сігурні Вівер і Джоан К'юсак).
  • 1989 — 4 премії «Золотий глобус»: найкращий фільм — комедія або мюзикл, найкраща акторка в комедії або мюзиклі (Мелані Гріффіт), найкраща акторка другого плану (Сігурні Вівер), найкраща оригінальна пісня (Let The River Run, Карлі Саймон); а також дві номінації — найкращий режисер (Майк Ніколс) і найкращий сценарій (Кевін Уейд).
  • 1989 — номінація на премію Гільдії режисерів США (Майк Ніколс).
  • 1989 — номінація на премію Гільдії сценаристів США за найкращий оригінальний сценарій (Кевін Уейд).
  • 1990 — премія «Греммі» за найкращу пісню, написану для кіно чи телебачення (Let The River Run, Карлі Саймон).
  • 1990 — три номінації на премію BAFTA: найкраща акторка (Мелані Гріффіт), найкраща акторка другого плану (Сігурні Вівер), найкраща оригінальна музика (Карлі Саймон).

Цікаві факти

ред.
  • У фільмі «Ділова дівчина» відбувся дебют у кіно Девіда Духовни в епізодичній ролі.
  • У фільмі «Маленька чорна книжка» Стейсі (Бріттані Мерфі) розглядає постер фільму «Ділова дівчина», захоплюючись цілеспрямованістю його головної героїні — Тесс МакГілл. Пізніше в «Маленькій чорній книжці» звучить музика з цього фільму.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ http://www.dvdsreleasedates.com/movies/3051/Working-Girl-(1988).html



  Це незавершена стаття про американський фільм.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ділова_дівчина