Клименко Олександр Іванович (письменник)
Олександр Клименко | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Олександр Іванович Клименко | |||
Народився | 26 квітня 1970 (54 роки) м. Коростишів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник, музикант, літературний критик, поет | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], літературна критика[1] і музика[1] | |||
Alma mater | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського | |||
Жанр | проза, поезія і критика | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
| ||||
Клименко Олександр Іванович у Вікісховищі | ||||
Олександр Іванович Клименко (нар. 26 квітня 1970, Коростишів, Житомирська область) — український прозаїк, поет, есеїст, літературний критик, музикант. Лауреат літературних премій.
Життєпис
ред.Народився 26 квітня 1970 року в м. Коростишів Житомирської області в родині вчителів. Батько Клименко Іван Архипович (1925—1988) працював вчителем по класу баяна у Коростишівській дитячій музичній школі та Коростишівському педагогічному училищі ім. І. Я. Франка, мама Потапенко Ніна Іванівна (нар. 1943) — вчителькою молодших класів у Коростишівській початковій школі № 6.
Навчався у Коростишівській СШ № 2, вісім класів якої закінчив у 1985 році, та Коростишівській дитячій музичній школі (1985; клас баяна М. Г. та Ю. І. Слоквенків). Закінчив Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка (1989; клас баяна О. Г. Крутоуса), Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1995; клас баяна С. А. Крапиви, клас диригування А. В. Білошицького), Волинський державний університет ім. Лесі Українки (2002; факультет післядипломної освіти, спеціальність «інформатика»).
Учасник ансамблю сучасної музики САТ. Брав участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях авангардної, сучасної академічної, джазової, імпровізаційної музики, серед яких: Нова територія (Київ)[2], Прем'єри сезону (Київ), Форум музики молодих (Київ), Київ-музік-фест (Київ), Черкаські джазові дні (Черкаси), Фестиваль вільного мистецтва Шури Шварцдигулова (Біла Церква), Оберіг (Луцьк), Радіо-Рокс Україна (Київ), Мета-Арт (Київ).
Друкувався у часописах «Четвер», «Ї», «Кур'єр Кривбасу», «Березіль», «Сучасність», «Київ», «Критика», «Дзвін», «Дивослово», «Золота пектораль», «Світязь», в газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета», на сайтах ЛітАкцент, Буквоїд та ін.
Для творів письменника є характерними оновлення традиційних засобів художньої виразності, «синтез пошуків різних літературних шкіл із подальшим трансформуванням у своїй художній формі», «філігранно ускладнений стиль»[3], «використання композиційного прийому художньої мозаїки, бажання зафіксувати Час і Людей, надавши їм не побутово-реалістичного, а універсально-буттєвого звучання, намагання по-новому озвучити вічні літературні теми»[4], «уміле поєднання постмодерністських та сюрреалістичних прийомів»[5].
29 квітня 2011 року О. Клименка прийнято до Національної спілки письменників України.
У 2013 році І. Дзюба висунув книгу «Від не-початку і до не-кінця» на здобуття премії ім. Юрія Шевельова[6].
Учасник літературного фестивалю «Місяць авторських читань» (2015).
Твори письменника перекладалися чеською, російською[7], білоруською (збірка «Думы і песні Валыні») та польською[8] мовами.
Дискографія
ред.- САТ (2006)
- САТ & Алла Загайкевич — Зимовий САТ (2011)
- COPICAT (2012)
Бібліографія
ред.- Supraphon (новели, повість) — «ПВД Твердиня», 2006. — 136 с. — Луцьк
- Коростишівський Платонов (роман) — «Ярославів Вал», 2010. — 216 с. — Київ[9]
- Від не-початку і до не-кінця (літературно-критичні есеї та інтерв'ю) — «Ярославів Вал», 2013. — 208 с. — Київ[10]
- Прихована фортеця (роман) — «Ярославів Вал», 2014. — 416 с. — Київ[11]
- Nejlepší dny (новели) — «Větrné mlýny», 2015. — 76 с. — Брно (Чехія)[12]
- Про дерева і левітацію (верлібри) — «Discursus», 2017. — 62 с. — Брустурів[13]
- Весь цей літературний джаз (есеї та інтерв'ю) — «Discursus», 2017. — 200 с. — Брустурів[14]
- Розмови про життя і мистецтво (у співавторстві з Галиною Пагутяк) — «Навчальна книга – Богдан», 2019. — 240 с. — Тернопіль. — (Серія «Ім'я на обкладинці»)[15]
- W powietrzu nad brzegiem rzeki (верлібри) / переклав Марек Вавжинський — «Anagram», 2021. — 62 с. — Варшава (Польща)[16]
- Orfeusz i Sołomija (роман) / переклав Богдан Задура — «Państwowy Instytut Wydawniczy», 2024. — 304 с. — Варшава (Польща)[17][18]
Антології та альманахи
ред.- «Ukrajina, davaj, Ukrajina!», антологія сучасного українського оповідання (Брно: «Větrné mlýny», 2012)
- «Ломикамінь: антологія українського верлібру» (Львів: ЛА «Піраміда», 2018)
- «Під Лесиним небом», антологія літератури письменників Волині (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2019)
- «Літературно-джазові імпровізації: інтермедіальні студії» (Львів: «Срібне слово», 2019)
Відгуки про творчість
ред.Інтерв'ю
ред.- О. Клименко: «Письменник лише перед собою перебуває у боргу…» [Архівовано 23 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- О. Клименко: «Найважливішим для мене було написати ці твори…» [Архівовано 25 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
- О. Клименко: «Постмайданний синдром» української літератури [Архівовано 16 Березня 2018 у Wayback Machine.]
- О. Клименко: «Кожен з нас летить у вічність сам» [Архівовано 20 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
- О. Клименко: «Слова джем, свінг, Армстронґ, контрабас не роблять вірш джазовим, якщо його поетична природа сформувалась під впливом іншої енергії» [Архівовано 9 Травня 2020 у Wayback Machine.]
Нагороди
ред.- 2009 — Міжнародна літературна премія ім. Миколи Гоголя «Тріумф» (за книгу «Supraphon»)
- 2011 — Міжнародна літературна премія ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (за роман «Коростишівський Платонов»)[19]
- 2014 — Літературно-мистецька премія ім. Пантелеймона Куліша (за книгу «Від не-початку і до не-кінця»)[20]
- 2016 — Волинська обласна літературно-мистецька премія ім. Агатангела Кримського (за активну участь у вітчизняному літературному процесі та видання роману «Прихована фортеця»)[21]
Примітки
ред.- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ САТ: фестиваль «Нова територія», 1993 р. (режисер Юрій Зморович)
- ↑ Марко Роберт Стех. Прагнути до недосяжної мети — до самопізнання. Архів оригіналу за 3 Січня 2018. Процитовано 17 Грудня 2017.
- ↑ Клименко Олександр Іванович / Є. М. Баран // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-7741. Архів оригіналу за 26 Вересня 2020. Процитовано 1 Грудня 2015.
- ↑ Володимир Лис: «Втеча в слово і допомогла зберегти душу» — «Українська літературна газета», №7(39), 2011 [Архівовано 2 Червня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Список претендентів на здобуття премії ім. Ю. Шевельова за 2013 рік. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 20 жовтня 2014.
- ↑ Роман «Коростишівський Платонов» в авторському перекладі надруковано у журналі «Подъём» (№ 5, 2012). Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014.
- ↑ У Польщі побачила світ книжка віршів українського письменника Олександра Клименка. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021.
- ↑ Анотація до роману «Коростишівський Платонов» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 27 Жовтня 2013.
- ↑ Анотація до книжки «Від не-початку і до не-кінця» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 16 Жовтня 2013. Процитовано 27 Жовтня 2013.
- ↑ Анотація до роману «Прихована фортеця» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 7 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014.
- ↑ Видавництво «Větrné mlýny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні». Архів оригіналу за 24 Червня 2021. Процитовано 18 Жовтня 2014.
- ↑ Анотація до книжки «Про дерева і левітацію» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017.
- ↑ Анотація до книжки «Весь цей літературний джаз» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017.
- ↑ Анотація до книжки «Розмови про життя і мистецтво» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 6 Серпня 2020. Процитовано 7 Травня 2020.
- ↑ «W powietrzu nad brzegiem rzeki» Ołeksandra Kłymenki. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021.
- ↑ Orfeusz i Sołomija. Архів оригіналу за 30 січня 2024. Процитовано 28 Січня 2024.
- ↑ Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія». Архів оригіналу за 8 Квітня 2024. Процитовано 8 Квітня 2024.
- ↑ Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень» за 2011 рік. Архів оригіналу за 8 Грудня 2015. Процитовано 4 Грудня 2015.
- ↑ Двоє волинян — лауреати престижної міжнародної премії. Архів оригіналу за 3 Січня 2014. Процитовано 3 Січня 2014.
- ↑ Олександр Клименко — лауреат премії імені Агатангела Кримського. Архів оригіналу за 8 Липня 2022. Процитовано 3 Січня 2014.
Посилання
ред.- Авторський блог О. Клименка [Архівовано 14 Квітня 2013 у Wayback Machine.]
- О. Клименко. Кілька слів про творчість і книги
- О. Клименко в програмі «Кружляння слів» (Українське радіо, 27.11.2016)