Клименко Олександр Іванович (письменник)

Олександр Клименко
OKlymenko.jpg
Ім'я при народженні Олександр Іванович Клименко
Народився 26 квітня 1970(1970-04-26) (52 роки)
м. Коростишів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність письменник, музикант, літературний критик
Alma mater Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Мова творів українська[1]
Жанр проза, поезія і критика

CMNS: Клименко Олександр Іванович у Вікісховищі

Олександр Іванович Клименко (нар. 26 квітня 1970, Коростишів, Житомирська область) — український прозаїк, поет, есеїст, літературний критик, музикант. Лауреат літературних премій.

ЖиттєписРедагувати

Народився 26 квітня 1970 року в м. Коростишів Житомирської області в родині вчителів. Батько Клименко Іван Архипович (1925—1988) працював вчителем по класу баяна у Коростишівській дитячій музичній школі, мама Потапенко Ніна Іванівна (нар. 1943) — вчителькою молодших класів у Коростишівській початковій школі № 6.

Навчався у Коростишівській СШ № 2, вісім класів якої закінчив у 1985 році, та Коростишівській дитячій музичній школі (клас баяна, 1985). Закінчив Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка (клас баяна, 1989), Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (клас баяна та диригування, 1995), Волинський державний університет ім. Лесі Українки (факультет післядипломної освіти, спеціальність «інформатика», 2002).

Друкувався у часописах «Четвер», «Ї», «Кур'єр Кривбасу», «Березіль», «Сучасність», «Київ», «Золота пектораль», в газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета», на сайтах litakcent.com (ЛітАкцент), bukvoid.com.ua (Буквоїд) та ін.

Для творів письменника є характерними оновлення традиційних засобів художньої виразності, «синтез пошуків різних літературних шкіл із подальшим трансформуванням у своїй художній формі» (М. Слабошпицький), «філігранно ускладнений стиль»[2] (М. Р. Стех), «використання композиційного прийому художньої мозаїки, бажання зафіксувати Час і Людей, надавши їм не побутово-реалістичного, а універсально-буттєвого звучання, намагання по-новому озвучити вічні літературні теми» (Є. Баран), «вдале поєднання сюрреалізму і щемливого реалізму» (В. Лис).

29 квітня 2011 р. О. Клименка прийнято до Національної спілки письменників України.

У 2013 році Іван Дзюба висунув книгу «Від не-початку і до не-кінця» на здобуття премії ім. Юрія Шевельова.

Учасник літературного фестивалю «Місяць авторських читань» (2015).

Твори письменника перекладалися чеською, російською[3], білоруською та польською[4] мовами.

Учасник (у складі ансамблю сучасної музики САТ) міжнародних та всеукраїнських фестивалів авангардної, джазової, сучасної академічної та імпровізаційної музики, серед яких: Нова територія (Київ)[5], Прем'єри сезону (Київ), Форум музики молодих (Київ), Київ-музік-фест (Київ), Джазовий фестиваль (Черкаси), Фестиваль вільного мистецтва Шури Шварцдигулова (Біла Церква), Оберіг (Луцьк), Радіо-Рокс Україна (Київ), Мета-Арт (Київ).

Живе у м. Луцьк.

БібліографіяРедагувати

  • Nejlepší dny (Найкращі дні) (новели) – Větrné mlýny, 2015. – 76 с. – Брно (Чехія)[9]
  • W powietrzu nad brzegiem rzeki (У повітрі над берегом ріки) (верлібри) – Anagram, 2021. – 62 с. – Варшава (Польща)[13]

Антології та альманахиРедагувати

  • «Ukrajina, davaj, Ukrajina!», антологія сучасного українського оповідання (Брно: «Větrné mlýny», 2012)
  • «Ломикамінь», антологія українського верлібру (Львів: ЛА «Піраміда», 2018)
  • «Під Лесиним небом», антологія літератури письменників Волині (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2019)
  • «Літературно-джазові імпровізації: інтермедіальні студії» (Львів: «Срібне слово», 2019)

ДискографіяРедагувати

Відгуки про творчістьРедагувати

Інтерв'юРедагувати

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Czech National Authority Database
  2. Марко Роберт Стех. Прагнути до недосяжної мети — до самопізнання. Архів оригіналу за 3 Січня 2018. Процитовано 17 Грудня 2017. 
  3. Роман «Коростишівський Платонов» в авторському перекладі надруковано у журналі «Подъём» (№ 5, 2012). Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014. 
  4. У Польщі побачила світ книжка віршів українського письменника Олександра Клименка. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021. 
  5. САТ: фестиваль «Нова територія», 1993 р. (режисер Юрій Зморович)
  6. Анотація до роману «Коростишівський Платонов» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 18 Жовтня 2014. Процитовано 27 Жовтня 2013. 
  7. Анотація до книжки «Від не-початку і до не-кінця» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 16 Жовтня 2013. Процитовано 27 Жовтня 2013. 
  8. Анотація до роману «Прихована фортеця» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 7 Жовтня 2014. Процитовано 18 Жовтня 2014. 
  9. Видавництво «Větrné mlýny»: Олександр Клименко, «Найкращі дні»
  10. Анотація до книжки «Про дерева і левітацію» на сайті «ЛітАкцент». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017. 
  11. Анотація до книжки «Весь цей літературний джаз» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 27 Жовтня 2017. Процитовано 27 Жовтня 2017. 
  12. Анотація до книжки «Розмови про життя і мистецтво» на сайті «Буквоїд». Архів оригіналу за 6 Серпня 2020. Процитовано 7 Травня 2020. 
  13. «W powietrzu nad brzegiem rzeki» Ołeksandra Kłymenki. Архів оригіналу за 17 Грудня 2021. Процитовано 17 Грудня 2021. 
  14. Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Г. Сковороди «Сад божественних пісень» за 2011 рік. Архів оригіналу за 8 Грудня 2015. Процитовано 4 Грудня 2015. 
  15. Двоє волинян — лауреати престижної міжнародної премії. Архів оригіналу за 3 Січня 2014. Процитовано 3 Січня 2014. 
  16. Олександр Клименко — лауреат премії імені Агатангела Кримського

ПосиланняРедагувати