Аранжування

надання музичній композиції нової форми

Аранжува́ння (фр. arrangement — порядок, улаштування):

  • Перекладення, пристосування музичного твору, написаного для певного інструмента (голосу, співака чи ансамблю), для виконання його в іншому складі інструментів (голосів). Наприклад, Пасакалія В. Косенка для фортепіано в перекладенні для баяна тощо;
  • Обробка мелодії для виконання на музичному інструменті або для голосу з супроводом;
  • Полегшений виклад музичного твору для виконання на тому самому інструменті;
  • В естрадній музиці — гармонізація та інструментування нової або добре відомої мелодії;
  • У джазі — спосіб закріплення загального задуму ансамблевої і оркестрової інтерпретації і головний носій стильових якостей;
  • Створення композицій, букетів із різних кольорів, рослин як вид мистецтва.
Аранжува́льник
фахівець із аранжування.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Аранжувальник // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати