Вікіпедія

Чуєш, брате мій (Журавлі)

пісня

«Журавлі́» («Чу́єш, бра́те мій», «Ви́диш, бра́те мій») — стрілецька пісня на вірш Богдана Лепкого «Журавлі», яку вважають народною. Музику до пісні написав Левко Лепкий.

«Чуєш, брате мій»
Пісня
Жанр стрілецька
Мова українська
Автор слів Богдан Лепкий
Композитор Левко Лепкий
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

Історія

ред.

Поезія Богдана Лепкого написана у Кракові 1910 року. Ось що розповідає про це сам автор:

 
«Я вертав з театру, з драми Виспянського «Ніч листопадова», під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе, без мойого відома і праці.
До його підібрав музику мій брат, Лев Лепкий, січовий стрілець, і ця композиція стала улюбленою стрілецькою піснею...»
  

Журавлі асоціювалися з польськими повстанцями, що піднялися на боротьбу проти іноземного гніту в листопаді 1830 року, а також із знедоленими українцями, що мусили покидати рідний край.

Поезія «Видиш, брате мій» вперше надрукована в жовтні 1912 року у львівському літературно-мистецькому часописі «Неділя». А вже 1915 року у Відні Богдан Лепкий видав збірочку творів, присвячених українським січовим стрільцям, де на с. 11 вміщено текст і мелодію пісні «Видиш, брате мій», а під піснею малюнок з убитим стрільцем. Вже у цій збірці в одних випадках січові стрільці співають цю пісню над убитим своїм товаришем «Видиш, брате мій», в інших — «Чуєш, брате мій».

Обробку пісні здійснили кілька композиторів, зокрема Олександр Кошиць та Кирило Стеценко.

Український письменник Юрій Смолич у романі «Реве та стогне Дніпр широкий» згадує, як у 1917 році в Києві пісню «Журавлі» співали в «концентраційному таборі за колючим дротом»,

 
«співали військовополонені галичани, щойно повернувшися зі своїх каторжних робіт: дробили каміння на бруківку біля Ланцюгового мосту. Свою пісню вони заспівували щовечора, ніч у ніч, і була це неначе вечірня молитва перед тим, як відійти до сну. Вони співали її от уже котрий день, котрий місяць і не перший рік. І була це навіть не пісня, а молитви благання: поклик о поміч!
...Цю пісню вже добре знали на Печерську. І коли зринала вона з провалля під Черепановою горою, по всіх печерських садах, по схилах і горбах від Кловської до Косого капоніра, всі інші співи враз ущухали. Люди слухали сумної мелодії та трагічних слів і журилися разом із піснярами над гіркою долею».
  

Орієнтовно від 1915 року використовується як «галицька похоронна» пісня, спочатку при похоронах Січових стрільців, вояків Української галицької армії, опісля й інших галичан, особливо визначних і творчих особистостей (музикантів, артистів, літераторів тощо)[джерело?].

Образ пісні
ред.

Образний зміст “Журавлів” підпорядковується зображенню гострих соціальних явищ, які мали місце в історії нашої держави на початку XX ст., зокрема, це поразка визвольних змагань, еміграція та туга за втраченою Батьківщиною.

Через яскраві символічні художні образи («журавлі», «море», «діалог з братом») автор слів Богдан Лепкий, змальовує картину прощання з рідним краєм, особисту та суспільну трагедію. Образність твору тісно пов'язана із українською народною міфологією та світоглядом. Центральний образ пісні - “журавлі” у творі Лепких асоціюється із людиною, яка змушена покинути назавжди “рідне гніздо” та Батьківщину. 

У світогляді українців «журавель» є священним птахом, що символізує вірність. Варто зауважити, що вираз “відлетіти у вирій”, як оспівується у пісні, в народній поетиці означає смерть людини, адже, значну кількість українців під час еміграції чекали важкі випробування і навіть загибель.

Образ “журавля” вдало зображено автором музики Левком Лепким, фраза “кру-кру-кру...”, яка лунає на одному звуці, вдало імітує затихаючий назавжди у вирії журавлиний клекіт. Сіра осіння мряка, яка ховає “слід по журавлях” та звукозображальність підкреслюють трагічний образ твору.

Важливим у пісні є образ “моря”. В українських народних піснях, море, річка чи будь-яка водойма, найчастіше, символізують пройдений час, або далеку мандрівку. У творі братів Лепких “море” підкреслює важкість “безкінечного” шляху, який здолають не всі («крилонька зітру») та символізує перехід у іншу невідому реальність.

Наступним цікавим художньо-семантичним літературним прийомом є діалог між братами. Можна припустити, що персонажі спілкуються не тільки як брати, а як товариші, побратими по зброї, земляки та однодумці. В хоровій обробці К. Стеценка ефекту «діалог між братами» композитор добивається використовуючи поліфонічний фактурний прийом імітаційної поліфонії.

Музика “Журавлів” Левка Лепкого має стилістичну спорідненість з українськими народними піснями, можливо саме цим і пояснюється велика популярність цього твору. Композитор використовує характерні для народного мелосу, а саме, притаманні для журливих пісень, елементи музичної мови, зокрема: мелодичне оспівування терцевого інтервалу, яке зображує схлипування та плач; притаманну діатонічну гармонію; ритміку та ладовість. [1]

Текст пісні

ред.
«Журавлі»
Слова Богдана Лепкого.
Музика Льва Лепкого.
Фортеп'яновий уклад Євгена Форостини.

Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.

Приспів

Кличуть: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.

Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.

Приспів

Чути: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.

Ще не вмерла Україна. Співанник з великих днїв / Впорядкував і рисунками прикрасив Б. Лепкий. Відень : Українська Культурна Рада, 1916. С. 57—58. 65 с.

Виконавці

ред.
  Зовнішні відеофайли
    Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Хор імені Григорія Верьовки // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 18 вересня.
    Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Борис Гмиря // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 6 вересня.
    Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Квітка Цісик // Відеоканал intersat1000. — 2011. — 23 вересня.
    Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Василь Жданкін // Відеоканал Zakharii. — 2013. — 19 січня.
    Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Тріо бандуристок «Дивоструни» // Відеоканал Андрія Красоткіна. — 2010. — 6 січня.
    Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Володимир Вермінський // Відеоканал abcsite. — 2009. — 3 квітня.
    Журавлі (Чуєш, брате мій?) на YouTube Дмитро Гнатюк // Дмитро Гнатюк • Альбом. — 2015. — 13 листопада.

Пісня перекладена різними мовами, її виконували і виконують розмаїті хори, знамениті співаки, зокрема:

Джерела

ред.
  • Золоті ключі / Упор. Д. Ревуцький. — К., 1927. — Вип. 2. — С. 12. (Слова Богдана Лепкого. муз. Левка Лепкого).
  • Федір Погребенник. Наша дума, наша пісня.
  • Жук Г. «Чуєш, брате мій…» (До історії написання вірша Б. Лепкого «Журавлі») // Тернопільська газета. — 1997. — 6 лист. — С. 4.
  • Творча історія поезії-пісні «Чуєш, брате мій…» // Науково-технічна бібліотека НЛТУ України.
  • Наталія Гавдида Живописна образність пісні «Чуєш, брате мій» та її рецепція в українському прозовому дискурсі XX ст. // Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого: Монографія / Н. Гавдида. — К.: Смолоскип, 2012/ — 228 с. — Серія «Українські студії».
  • Макаренко Л. П. ХУДОЖНЬО-СЕМАНТИЧНЕ ТА ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТВОРУ БРАТІВ ЛЕПКИХ «ЧУЄШ, БРАТЕ МІЙ» [Електронний ресурс] / Лідія Петрівна Макаренко // НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАМ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ НАМ УКРАЇНИ ЗЕЛЕНОГУРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (ПОЛЬЩА) ТЕЗИ ІІІ Міжнародної наукової конференції ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА ТА КУЛ. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: http://mari.kiev.ua/sites/default/files/conf_docs/tesy/2021-12/Methodology_Tesy_16-17_11_2021.pdf.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чуєш,_брате_мій_(Журавлі)&oldid=39431066