Воплі Відоплясова
Воплі Відоплясова (також Vopli Vidopliassova, VV та ВВ) — український рок-гурт, створений у 1986 році. «Воплі Відоплясова» є засновниками українського рок-н-ролу та неостилю етно-рок (гурт здобув премію «Celebrity Awards 2020» в номінації «Кращий етно-рок гурт»[1]). Саме вони першими заспівали рок українською за межами України.
Воплі Відоплясова | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | Рок, панк-рок, фолк-рок, психоделічний рок, пост-панк |
Роки | з 1986 |
Країна | Україна |
Місто | Київ |
Мова | Українська, російська |
Склад | Усатий Микола Сергій Сахно Євген Рогачевський |
Колишні учасники | Юрій Здоренко (1986-1991) Олександр Піпа (1986-2007) |
vopli.com.ua | |
Воплі Відоплясова у Вікісховищі |
Історія
ред.Заснування
ред.Засновниками гурту стали гітарист Юрій Здоренко і басист Олександр Піпа, які до цього з 1984 року грали хеві-метал в гурті «SOS». Переломним моментом для друзів-музикантів став 1986 рік, коли сталася зустріч Здоренка і Піпи з музикантом-шоуменом Олегом Скрипкою. Четвертим учасником «ВВ» став ударник Сергій Сахно. Назву нового гурту запропонував Олександр Піпа, що у той час зачитувався Достоєвським: Відоплясов — одержимий літературною діяльністю лакей з «Села Степанчикова та його мешканців». Свої опуси, сповнені зойками душі, він називав «Воплями».
Музика гурту відчула помітний вплив рок-н-ролу, панку і різноманітних етно-стилів. Національного колориту додавало використання української мови. Музичної освіти ніхто з «ВВ» не має. Скрипка прийшов в рок-н-рол з театру і з військового заводу, де після навчання в Київському політехнічному інституті працював інженером. Здоренко був водопровідником. Сахно вчився барабанної справи в ударника київського мюзик-холу. А Піпу вигнали з музичної школи ще в молодших класах. «Я жодного разу не зустрічав басиста, який грав би гірше за мене», — чесно признається Олександр.
У 1987 році «ВВ» дебютували на фестивалі Київського рок-клубу, відразу взявши приз «Гурт року». «Піснею року» став їх «Плач Ярославни». У першій концертній програмі колективу звучали пісні «Товариш майор», «Розмова з Махатмою», «Були деньки» і «Танці». Саме «Танці» стали неофіційним гімном гурту. Цей твір перетнув кордони республіки і познайомив решту міст Радянського Союзу з багатообіцяючими дебютантами з Києва. У 1988 році «Воплі» разом із земляками з «Колезького асесора» і «Рабботи Хо» організували так звану «Рок-артіль» і почали гастролювати по країні. Відбулися концерти на вільнюському «Рок-форумі-88» (диплом фестивалю), дебют в московському БК ім. Горбунова, зйомки у французькому фільмі «Рок довкола Кремля», де «ВВ» символізували національну українську рок-музику, виступи на фестивалях «Київ — Варшава», «Рок-сирок». Скрізь концерти проходили з незмінним успіхом, а в Україні «ВВ» стали практично національними героями.
Європа
ред.У 1990 році «ВВ» провели гастролі по європейських країнах, де їхня слов'янська екзотика припала до смаку. Особливо шоу у виконанні Олега Скрипки полюбилося французам, які в березні 1990-го запропонували гурту контракт на випуск декількох компакт-дисків. Запис одного з французьких концертів в 1991 році вийшов на диску «Або-або», який став дебютним вініловим релізом нової незалежної фірми «Буротіна Продакшн» і першою довгограючою платівкою «ВВ».
У 1991 році двоє з «ВВ» — Скрипка і Піпа — переїжджають до Парижа. Творче відрядження затягнулося на п'ять років. Скрипка знаходить постійну роботу художнього керівника дівочого хору в паризькому театрі Філіппа де Куплє. «ВВ» стали інтернаціональним квартетом, коли в склад влилися гітарист Філіпп Можа і барабанщик Стефан Муфліє. У такому вигляді команда інколи виступала в клубах Парижа і пару разів навіть була з концертами в колишньому Радянському Союзі. «Французький період» продовжувався до 1996 року. «Напевно, тепер вже ні за що у світі не став би жити в Парижі. Складне місто для життя», — говорив Скрипка через декілька років після повернення.
Повернення
ред.Після повернення до Києва, гурт відправив додому французів, поповнивши склад Сергієм Сахном і новим гітаристом Євгеном Рогачевським. Колишній лідер гурту «Раббота Хо» Сергій Попович був узятий на посаду саунд-продюсера.
У 1997 році був підписаний довгостроковий контракт з компанією Gala Records, що видала альбом «Музіка» з новими суперхітами «Весна» і «Юра».
У 1998 році побачив світ диск «Країна мрій», значну частину якого склали композиції початку 90-х років. Подібній практиці «ВВ» вірні досі: у нові альбоми неодмінно входять декілька архівних записів.
Наступна пластинка «Хвилі Амура» вийшла на початку 2000 року. Разом зі свіжими хітами «Любов» і «Були на селі» сюди увійшли і декілька дуже старих пісень, наприклад, «Розмова з Махатмою», але особливо «ВВ» порадували новою композицією «День народження» — успіху пісні дуже посприяв вдалий відеокліп з сюжетом у дусі індійських кінофільмів. Хлопці мали гарний вигляд в образах гарячих індійських парубків.
У 2000 році «Воплі Відоплясова» побували на гастролях в Ізраїлі і США, а також виступили перед американським президентом Біллом Клінтоном під час його офіційного візиту в Україну.
У 2004 році гурт взяв участь в Помаранчевій революції.
У 2006 році виходить студійний альбом «ВВ» під назвою «Були деньки», присвячений 20-річчю гурту. У січні 2007 року колектив покидає Олександр Піпа.[2] У ювілейний тур по містах України з гуртом вирушає новий басист Олексій Мельченко.
У 2008 році гурт записує рок-версію Державного гімну України, а також випускає подвійний концертний альбом, що відтворює виступ колективу на фестивалі «Рок Січ».
Напередодні нового 2009 року виходить сингл з новим потенційним хітом — піснею «Ладо».
У 2009 році гурт брав участь у нацвіборі на «Євробачення», проте знявся з конкурсу напередодні півфіналу[3] (рос.) через незацікавленість потенційних спосорів.
2013
ред.«ВВ» стають учасниками першого російського «випуску» популярного міжнародного фестивалю світової музики World of Music, Art and Dance (WOMAD) Russia, який пройшов у Кисловодську з 20 по 22 вересня 2013.[4] З 20 жовтня цього ж року гурт «Воплі Відоплясова» вирушає в тур містами України, в підтримку свого нового 10-го ювілейного альбому, що називається «Чудовий Світ».[5] Ексклюзивна концертна презентація диску відбулася 28 листопада у Львові на майданчику Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.
2014
ред.У серпні 2014-го концерти «ВВ» в Москві та Кубані скасували без офіційного занесення музикантів до будь-якого «чорного списку»: «Ми вже в цьому списку і до Росії їздити не можемо. У нас були заплановані два концерти — на Кубані і в Москві. Їх скасували, тому що ми українці»[6]
2015—2017
ред.«Ми починали з панк-року, потім грали етно-рок, зараз експериментуємо з електронним та оркестровим звучанням — це пошук ідеальної музичної форми, — говорить Олег Скрипка. — Якщо ти не змінюєшся, не розвиваєшся — то зупиняєшся. Потреба кожного артиста — оновлюватися, рости професійно. Навіть відомі пісні, котрі ми граємо багато років, завжди намагаємося виконувати по-новому, шукати інші варіанти подачі, аби пісня звучала яскраво», — говорить Скрипка.
В останні два роки ВВ багато гастролюють світом та Україною. Були на гастролях у США, Канаді, країнах Балтії, Данії, Німеччині та інших країнах.[7]
У 2016 році ВВ відсвяткували тридцятирічний ювілей творчої діяльності та 10 березня зіграли великий ювілейний концерт у Палаці спорту[8]. Він став початком всесвітнього ювілейного туру «ВВ XXX». Музиканти зіграли концерти в Америці, Канаді, Англії, Латвії, Франції, Греції та Білорусі.[9]
Олег Скрипка багато разів виступав перед українськими бійцями на передовій, зокрема у Дебальцевому, у прифронтових містах та селах, у госпіталях. Влітку 2016-го «Воплі Відоплясова» здійснили «Фронтовий тур ВВ», виступивши перед бійцями на передовій у Мар'їнці, Костянтинівці та Селідово.[10]
В травні 2017 гурт залишив басист Олексій Мельченко. На його місце прийшов молодий басист з групи Animals session Микола Усатий.
Сьогодні «Воплі Відоплясова» — один з найпопулярніших у світі українських рок-колективів, що дає до 200 концертів на рік і, за словами відомого російського журналіста Артемія Троїцького, є «еталоном „живо-концертного“ східнослов'янського рок-бенда, і еталоном досі неперевершеним».
2018—2019
ред.На початку 2019 року гурт презентував свій новий сингл «Лазня».[11]
Склад
ред.Теперішні учасники
ред.- Олег Скрипка — вокал, баян, гітара, саксофон, труба, програмування, клавішні
- Сергій Сахно — барабани, перкусія, бек-вокал
- Євген Рогачевський — гітара, бек-вокал
- Микола Усатий — бас-гітара
Колишні учасники
ред.- Юрій Здоренко (в гурті з 1986 по 1991) — гітара, вокал
- Олександр Піпа (в гурті з 1986 по 2007) — бас-гітара, бек-вокал
- Олексій Мельченко (в гурті з 2007 по 2017) — бас-гітара
Схема
ред.Дискографія
ред.Студійні альбоми
ред.- Країна мрій (1994)
- Музіка (1997)
- Хвилі Амура (2000)
- Файно (2002)
- Були деньки (2006)
- Чудовий світ (2013)
Концертні альбоми
ред.- Або або (1991)
- Закустика (1993)
- В.В. на сцені фестивалю РОК-СІЧ (2008)
Збірки реміксів
ред.- День нароDJення (2001)
Сингли
ред.- Музіка (single) (1996)
- Любов (1998)
- Мамай (2001)
- Гімн-Славень України (2008)
- Ладо (2009)
- Чіо Чіо Сан (2009)
- Відпустка (2010)
DVD
ред.- Відеоколекція (DVD) (2007)
- Відеоколекція (collector's edition, 2DVD) (2008)
Неофіційні альбоми
ред.- Хай живе ВВ (1987)
- Перший концерт в Москві (1988)
- Зв'язок (1989)
- Танці (1989)
- Hey, O.K.! (Гей, любо!) (1991)
Відеокліпи
ред.У відеокліпах ВВ простежується любов до українського автопрому. Так в кліпі на пісню Музіка можна побачити автомобіль ЗАЗ-1105 Дана [1] [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.], а в кліпі на пісню Полонина окрім автомобіля ЛуАЗ-1302 Волинь ще й трактор ХТЗ Т-150 і танк Т-64Б [2] [Архівовано 1 березня 2020 у Wayback Machine.]. У одному з останніх кліпів на пісню Відпустка присутні два кабріолети на базі автомобілів ЗАЗ-965 та ЗАЗ-968 [3] [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.].
Рік | Назва | Режисер(и) |
---|---|---|
1989 | «Танці» | |
1993 | «Bartek» (feat. Les VRP) | |
1996 | «Музіка» | |
«Весна» | Олександр Солоха | |
1997 | «Горіла сосна» | Євген Митрофанов |
«Юра» | ||
1998 | «Любов» | |
1999 | «День народження» | Ольга Столповська, Дмитро Троїцький |
«Були на селі» | ||
2000 | «Таємні сфери» | |
«Не думай» | ||
2001 | «День нароDJення (remix)» | |
2002 | «Світ» | Михайло Шелепов, Олег Лебідь |
2003 | «Полонина» | Михайло Шелепов |
«Сонячні дні» | Андрій Лебедєв | |
«Зоряна осінь» | Уляна Шишкіна | |
2006 | «Пісенька» | |
«Колискова» | Олег Цуріков | |
«Катерина» | Роман Бондарчук, Олег Скрипка | |
«Пісня» | ||
2009 | «Ладо» | Олег Скрипка, Віктор Скуратовський |
«Чіо Чіо Сан» | ||
2010 | «Відпустка» | |
2012 | «Щедрик» | |
«Танцi» (feat. Noize MC, 1Shot) | Дмитро Manifest | |
2013 | «Чудовий світ» | |
2015 | «Талалай» | Володимир Якименко |
«Січові стрільці» | Олександр Брова, Віктор Клименко | |
2016 | «Мана» | Радіслав Лукін |
2017 | «Несе Галя» | Ана Бастон |
«Марш Нової Армії» | ||
«Країна Мрій» | Студія «Червоний собака» | |
2018 | «Дібрівонька» | Павел Кільдау |
«Кобіта» | Олена Вінярська | |
2019 | «А-я-я-й» | Дмитро Manifest, Дмитро Шмурак |
2020 | «Купалочка»
(feat. Ніна Матвієнко та Божичі) |
Зінаїда Кубар |
2021 | «Лазня» | |
«Ми ростем» (feat. Ustym) | Наталя Скрипка | |
«Хвиля» | Артем Самбура | |
«Новий Рік» | Аліна Діанова |
Нагороди
ред.Рік | Премія | Номінація | Результат | Примітка | Дж. |
---|---|---|---|---|---|
1998 | Золота жар-птиця (1998) | Найкращий рок-гурт | Перемога | [12] | |
2012 | Премія YUNA (2012) | Найкращий альбом | Перемога | [13] | |
Найкращий гурт | Номінація | ||||
Найкраща пісня | Перемога | «Весна» | |||
Найкращий відеокліп | Перемога | «Весна» | |||
2020 | Celebrity Awards 2020 | Кращий етно-рок гурт | Перемога | [1] |
Мультимедія
ред.-
«Гей! Любо!» (файл)
- Пісня з альбому «Музіка», 1997
-
[[Media:|«День народження»]] ([[:Image:|файл]])
- Пісня з альбому «Хвилі амура», 2000
Джерела
ред.- Вопли Видоплясова // Алексеев А., Бурлака А., Сидоров А. [[https://web.archive.org/web/20171217220108/http://www.japson.ru/gold/books-r/soviet.htm Архівовано 17 грудня 2017 у Wayback Machine.] Кто есть кто в советском роке. Иллюстрированная энциклопедия отечественной рок-музыки.] — Москва: Издательство МП «Останкино», 1991. — 320 с. + 64 с. ил.
- Стогов, Илья. Песни западных славян. Вопли Видоплясова. Ляпис Трубецкой. — Амфора, 2007. — 192 с.
Посилання
ред.- Офіційний сайт [Архівовано 23 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Офіційна сторінка «Воплі Відоплясова» на сайті youtube.com [Архівовано 12 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- «Воплі Відоплясова» на сторінці Країни Мрій youtube.com [Архівовано 6 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Дискографія гурту на порталі discogs.com [Архівовано 27 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Тексти пісень гурту Воплі Відоплясова [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Планета ВВ. // Україна Молода. Номер 208 за 17.11.2011 [Архівовано 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
- Напередодні виходу нового альбому ВВ «Хвилі Амура» Олег Скрипка дає інтерв'ю московському журналу «ОМ» [Архівовано 9 січня 2019 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (травень 2008) |
Примітки
ред.- ↑ а б Ольга Сумская актриса года, а Александр Жеребко молодой деятель искусств - премия «Celebrity Awards 2020» - (рос.). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 25 вересня 2020.
- ↑ З «ВВ» пішов Піпа[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ В Украине прошел полуфинал отборочного тура на «Евровидение-2009». Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.
- ↑ ВВ станут гостями российского WOMAD. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
- ↑ «Воплі Відоплясова» анонсировали всеукраинский тур. Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 29 вересня 2013.
- ↑ Гурту «Воплі Відоплясова» заборонили в'їзд до Росії. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 21 серпня 2014.
- ↑ Афіша – www.krainamriy.com. www.krainamriy.com (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
- ↑ ВВ ХХХ років Київ, 10 Березня 2016, 19:00. www.concert.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ Афіша – www.krainamriy.com. www.krainamriy.com (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 30 січня 2017.
- ↑ Надзвичайні люди, патріоти, українські Герої! – www.krainamriy.com. www.krainamriy.com (укр.). Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 26 січня 2017.
- ↑ «Лазня» [Архівовано 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті Нотатки
- ↑ ВОТ "ПТИЦА" ПРОЛЕТЕЛА И -- АГА?. www.segodnya.ua (рос.). 11 липня 2022. Процитовано 3 травня 2024.
- ↑ Перша церемонія. YUNA 2012. yuna.ua (укр.). Процитовано 8 травня 2024.