Баран Євген Михайлович
Євге́н Миха́йлович Бара́н (нар. 23 травня 1961, с. Джурин, Україна) — український літературний критик, літературознавець, есеїст. Кандидат філологічних наук. Заслужений працівник культури України.
Баран Євген Михайлович | |
---|---|
Народився | 23 травня 1961 (63 роки) Джурин, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Місце проживання | Івано-Франківськ |
Діяльність | літературний критик, літературознавець, літературознавець |
Відомий завдяки | літературний критик, літературознавець |
Alma mater | філологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
Знання мов | українська[1] |
Членство | Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Євген Баран народився 23 травня 1961 в селі Джурині Чортківського району Тернопільської області.
Закінчив філологічний факультет Львівського університету (нині — ЛНУ ім. І. Франка) та аспірантуру Інституту літератури НАН України.
1994 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.
З 1998 року — доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.
2009—2019 — голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України.
З 30 липня 2021 — голова громадської організації «Товариство письменників і журналістів».
З 7 жовтня 2022 - дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.
З 6 травня 2023 - голова Івано-Франківської обласної організації НСПУ
Літературна діяльність
ред.Автор книг літературно-критичних текстів та есеїстики:
- «Замах на міражі» (1997);
- «Зоїлові трени» (1998);
- «Українська історична проза II половини XIX ст. і Орест Левицький» (1999);
- «Звичайний читач» (2000);
- «Навздогін дев'яностим» (2006);
- «Читацький щоденник — 2005» (2006);
- «Порнографічна сутність правди» (2007);
- «Наодинці з літературою» (2007);
- «У полоні стереотипів та інші есеї» (2009);
- «Тиша запитань»(2011);
- «Дев'яності навиворіт» (2011);
- «Повторення пройденого» (2013);
- «Шоколадна Україна» (2016);
- «Недописана книга» (2016);
- «Недописана книга. Частина инча» (2017);
- «Говорить Євген Баран» (2018);
- «З „Книги Живих“» (2021);
- «25 монологів про літературу» (2021);
- "Щоденник Пилата. Верлібри" (2024).
Перекладає з польської мови:
- «Писане дощем» — книга поезій Божени Боби-Диґи (передмова Євгена Барана; переклад Євгена Барана і Олександра Гордона) — Львів, 2008;
- «Поезія єднання: вірші з Кракова» (передмова Габрієли Матушек; переклад Євгена Барана і Олександра Гордона) — Львів, 2008.
Заступник головного редактора журналу «Золота ПЕКТОРАЛЬ».
Упорядник і співупорядник видань:
- Тарас Мельничук. Твори в 3-х томах. — Коломия, 2006.
- Микола Яновський. Гірське серце. Вибране. — Івано-Франківськ, 2008.
- Слово о полку Ігоревім у віршованих і прозових перекладах українською та польською мовами. — Івано-Франківськ, 2011.
- Антін Могильницький. Твори. — Івано-Франківськ, 2011.
- Вічний Павло: [Спогади про Павла Добрянського]. — Івано-Франківськ, 2012.
- Михайло Козоріс. Вибрані твори. — Івано-Франківськ, 2013.
- Літературне Прикарпаття. Антологія. — Коломия, 2013.
- Ольга Дучимінська. Вибрані твори. — Івано-Франківськ, 2014.
- Тарас Франко. Вибране: У 2-х томах. — Івано-Франківськ, 2015.
- Рай-хата. — Івано-Франківськ, 2016.
- Франкіяна Прикарпаття. — Брустурів, 2016.
- …Зродились ми великої години… Літературно-історичний альманах. — Івано-Франківськ, 2017.
- Василь Ганущак. Жбан запашного напою. — Івано-Франківськ, 2017.
- «Бурлака»: Спогади про Тараса Мельничука. — Івано-Франківськ, 2018.
- Ці спогади сповиті у любов [спогади про Василя Олійника]. — Івано-Франківськ, 2018.
- Антон Морговський. Вибране. — Івано-Франківськ, 2018;
- Почесні громадяни міста Івано-Франківська, 2019;
- Олег Лишега. Відлуння. — Івано-Франківськ, 2019;
- Михайло Мочульський. Вибране. — Івано-Франківськ, 2019;
- Каміння поколінь: Альманах, присвячений Тарасові Мельничуку. — Івано-Франківськ, 2019;
- Микола Євшан у контексті доби: матеріяли всеукраїнської науково-практичної конференції. — Івано-Франківськ, 2019;
- Дух Букви: Антологія. — Івано-Франківськ, 2019;
- Микола Євшан. Вибране. — Івано-Франківськ, 2020;
- Василь Стефаник. Твори у трьох томах (чотирьох книгах). — Івано-Франківськ, 2020;
- Стефаниківський ЧИН: Антологія. — Івано-Франківськ, 2021;
- Юрій Стефаник. Статті, рецензії, нариси. — Івано-Франківськ, 2021;
- Від землі Стефаника. Антологія творів лауреатів премії імені Василя Стефаника. — Івано-Франківськ, 2021;
- Лицарі без жаху і без смерти. - Івано-Франківськ, 2022;
- Дмитро Макогон. Вибране. - Івано-Франківськ. 2023;
- Антон Морговський. Максим Шипак пішов... - Івано-Франківськ. 2024;
- Почесні громадяни міста Івано-Франківська. Книга друга. - Івано-Франківськ. 2024.
Є автором передмови «Двері в инчий світ» до збірки культурологічних есеїв та образків «Портрет українця» Іванни Стеф'юк[2]
Громадська діяльність
ред.Євген Баран є членом:
- Національної спілки письменників України (1997),
- Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (2010),
- Національної спілки краєзнавців України (2012),
- Національної спілки журналістів України (2014).
Член журі:
- Всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця» (2016).[3]
- Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).[4]
Відзнаки
ред.- Почесний краєзнавець України (2016);
- Почесної відзнаки — медалі «Почесна відзнака НСПУ», 2011;
- Почесної відзнаки — медалі «Будівничий України», 2011;
- Ювілейної відзнаки — «200 років з Дня народження Т. Г. Шевченка» (2014);
- Почесної відзнаки — медалі Івана Мазепи (2016)[6],
- Почесної відзнаки — медалі «За відродження України» (2016);
- Почесної відзнаки — медалі «За заслуги перед Прикарпаттям» (2016);
- Відзнаки міського голови м. Івано-Франківська — медалі «Міць і гордість міста» (2016);
- Ювілейної відзнаки — медалі «100 років Західноукраїнської Народної Республіки» (2018);
- Міжнародна медаль імені Олександра Довженка (2021);
- Пам'ятна медаль Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (2021);
- Ювілейної відзнаки — медалі «130 років Євгену Коновальцю» (2021);
- Ювілейна відзнака міського голови м. Івано-Франківська "80 років УПА" (2022);
- Ювілейнв відзнака Івано-Франківської обласної ради "Легіон УСС -110" (2024);
- Ювілейна медаль імені В. Т. Полєка (2024).
Лауреат:
- Премії імені Олександра Білецького в галузі літературної критики (1999);
- Івано-Франківської міської премії імені Івана Франка (2001);
- Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф» (2003);
- Івано-Франківської обласної премії імені Василя Стефаника (2006);
- Міжнародної премії імені Богдана-Нестора Лепкого (2007);
- Премії імені Дмитра Нитченка (2008);
- Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2009);
- Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця (2010);
- Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2012);
- Літературної премії імені Валер'яна Підмогильного (2012);
- Івано-Франківської обласної премії імені Антона Могильницького (2016);
- Всеукраїнської премії в галузі літератури ім. С.Сапеляка (2016);
- Літературної премії імені Тараса Мельничука (2017);
- Всеукраїнської літературної премії імені Леоніда Череватенка (2017);
- Івано-Франківської обласної премії імені Володимира Полєка в галузі краєзнавства (2017);
- Літературної премії імені Миколи Євшана (2017);
- Всеукраїнської премії «За подвижництво у державотворенні» імені Якова Гальчевського (2019);
- Літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини (2019);
- Літературної премії імені Павла Добрянського (2020);
- Літературно-мистецької премії імені Леся Мартовича (2021).
Примітки
ред.- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Стеф'юк, Іванна. Портрет українця: Культурологічні есеї та образки / Передмова Євгена Барана — Київ: «Український письменник», 2022. — 312 с. ISBN 978-966-579-583-4
- ↑ Оголошений склад журі Всеукраїнського фестивалю любовної лірики та авторської пісні про кохання «Мовою серця». Жінка-УКРАЇНКА. 26 липня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2016.
- ↑ Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016.
- ↑ Указ Президента України № 818/2014 від 21 жовтня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ, організацій»[недоступне посилання з лютого 2019]
- ↑ «ЛітАкцент». «Оголошено імена письменників, нагороджених медаллю Івана Мазепи». 06.07.2016. Прочитано 10.07.2016. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 10 липня 2016.
Джерела
ред.- Дем'янова І., Ляшкевич П. Баран Євген Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Ляшкевич П. А. Баран Євген Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 217. — ISBN 966-02-2681-0..
- Ольсич О. (упорядник). Баран Євген // Популярна енциклопедія Львова: історія, культура, людина, місто. — Львів: «Ставропігіон», 2009. — С. 16-17.
- Карась Г. Баран Євген // Івано-Франківськ. Енциклопедичний словник / Автори-упорядники: Карась Ганна, Діда Роман, Головатий Михайло, Гаврилів Богдан. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2010. — 496 с. — С. 55.
- Євген Михайлович Баран : бібліографічний покажчик (до 50-річчя від дня народження) / [упоряд.: О. Б. Гуцуляк ; автор передм. Л. Т. Табачин]. — Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. — 132 с. — (Серія «Вчені Прикарпатського національного університету») [1] [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Інфотека Буквоїду — письменники: Баран Євген [Архівовано 22 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка: Євген Баран [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- ПНУ ім. В. Стефаника: професорсько-викладацький склад кафедри української літератури [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Баран Євген. Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.