Вікіпедія

Ой верше мій, верше

лемківська народна пісня
(Перенаправлено з Ой верше, мій верше)

Ой, ве́рше мій, ве́рше — лемківська народна пісня. Одна із найпопулярніших лемківських пісень, є однією з найбільш виконуваних українських пісень.

«Ой, верше мій, верше»
Пісня

Мирослав Скала-Старицький,
Ганна Шерей,

Тріо сестер Байко,
Квітка Цісик,
Джамала,
Ілларія
Випущено1885 і 1928
Жанрвесільна, лірична
Моваукраїнська (лемківський діалект)
ЛейблColumbia Records і Мелодія
Автор слівнародна пісня
CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Q:  Цей твір у Вікіцитатах
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

Пісня належить до родинно-побутових та весільних[1] пісень. У ній йдеться про долю дівчини, яка закохалась у хлопця і виходить заміж. Вона тужить, що у шлюбі, в чужому домі, їй так добре не буде, як було у матері. Після вигнання лемків з історичної батьківщини в результаті так званого «добровільного» виселення з Польщі до УРСР (1944—1946 рр.) та етнічних чисток «Операції Вісла» (1947 р.) пісня «Ой, верше мій, верше» стала символом туги народу за втраченою батьківщиною[2]. Для багатьох лемків знаковою стала перемога з цією піснею кримськотатарської співачки Джамали в конкурсі «Нова хвиля».

«Було чутно, як перегукується той біль депортації одного народу, пов'язаного з Україною, із другим народом, пов'язаним з Україною.»[3]

Історія записів і виконання

ред.

Рання історія

ред.
Найпоширеніший варіант тексту

Ой, верше мій, верше,
Мій зелений верше,
Юж мі так не буде,
Як мі било перше.

Бо перше мі било,
Барз мі добре било,
Од своєй мамички,
Не ходити било.

Не ходити било,
Куди я ходила,
Не любити било,
Кого я любила.

Не ходити било
Горами, стежками,
Не любити хлопця
З чорними бровами.

 
Учасники першого запису пісні. Стоять Іоанна Карляк, В. Гладик та Ева Цюрик. Сидить Анна Дрань
  Зовнішні медіафайли
Аудіофайли
  ТЕЛЬНЮК: Сестри
Відеофайли
  Оксана Муха — на конкурсі імені Квітки Цісик
  Джамала на конкурсі "Нова хвиля"
  Ілларія відео на пісню
  Laboratorium Pieśni
  Леся Мацьків
  Kapela folkowa "Wilcze Echa"
  Тоня Матвієнко, Голос країни
  Бандуристки Ю. Бойко та В. Якимович, аранжування Оксана Герасименко

Перша відома друкована згадка пісні зустрічається в збірці «Угро-русские народные песни: c приложением очерка быта угорских русских и этнографической карты Венгрии», виданому Григорієм Де-Волланом у 1885 році. Збірка містила наступний текст пісні:[4]

Гей верше мой, верше,
Мой зеленый верше,
Ужъ мѣ такъ не буде,
Якъ мѣ было перше.

Отпало яблушко
От сладкой яблони;
Ужъ мѣ такъ не буде,
Якъ мѣ было влони.

Виконує Алла Кузіна, запис Андрія Буторина

У монографії Івана Верхатського «Про говір галицьких лемків» (1902) наведено декілька варіантів цієї пісні[5].

Перший аудіозапис пісні здійснений Осипом Роздольським на восковий фонографічний валик[en] 1912 року.

Запис зроблений на Лемківщині у селі Ропиця Горна (колись Ропиця Руська), зараз Горлицький повіт, Малопольське воєводство, Польща. Фоновалик № 445 тривалістю 2 хв. 35 с містив чотири пісні: «Ей Боже Боже нич не маме», «Ей як от тале піду», «А верше мій верше», «Наша хата білена».[6] На цьому записі пісня «А верше мій верше» мала 2 куплети і була у досить жвавому темпі.

1928 року в Нью-Йорку на студії Columbia видана грамплатівка 78 обертів, яка містила дві лемківські пісні. На першій стороні — «За горами, за лісами», на другій — «Ой верше мій, верше» у виконанні дуету учасниць кафедрального хору Нью-Йорка Анни Дрань та Іоанни Карляк у супроводі оркестру. Фактично всі наступні сольні виконавці пісні виконували її на майже ті ж самі слова. Проте у фольклорних і нотних записах зберігається дуже значне різноманіття як в тексті, так і в мелодії та ритмі.

Нотний запис пісні вперше виданий Климентом Квіткою 1922 року[7]. Запис здійснений ним 1918 року в притулку для біженців у Києві від 35-літньої жінки з Лемківщини із села Перегримка Ясельського повіту, яка відмовилась назвати своє ім'я.[8]

 

Нотний запис у власному аранжуванні для мішаного хору зробив Михайло Гайворонський у виданій у 1930-х роках збірці «Українські народні пісні Лемківщини і Закарпаття».[9] Пісня була записана від П. Ковальчика з-під Горлиць. М. Гайворонський вжив діалогового проведення жіночого і чоловічої груп хору, відповідно до змісту слів. Ця обробка увійшла до збірки хорових обробок лемківських пісень упорядника Івана Майчика «Співаночки мої» (1968 рік)[10] Також в Україні була видана збірка Євгена Козака «Гомін Верховини» (книжково-журнальне видавництво, 1962)[11], до якої входило 12 обробок лемківських пісень для 4-голосного хору без супроводу, зокрема «Ой чорна гора, чорна», «Ой верше мій, верше», «Гаєм зелененьким».[12] Відома також версія пісні бачвансько-русинською мовою, записана 1930 року у Коцурі (Воєводина) 1930 р.[13] Текст пісні записав Тон, а Й. Шандор склав на неї оригінальну мелодію[14]. Крім смутку за втратою рідної домівки, дівчина сумує, що коханий сторониться її:

Ей, шугай, ей, шугай, до нас чом нє придзеш?
Чи ше оца боїш, чи о мнє нє стоїш?
Оца ше нє боїм, а о тебе стоїм,
Лєм ше злих язикох, ей, найвецей боїм.

Цікаво, що подібний сюжет є також і в декількох версіях цієї пісні, записаних на Лемківщині. Зокрема Михайлом Гайворонським та Орестом Гижею[15]:

Яничку, златовлас,
Чом не ходиш до нас?
Ци ся мами боїш,
Ци о мя не стоїш?
Мами ся не бою
І о тебе стою.
Лем ся преокрутні
Злих язиків бою.

Сучасність

ред.

Пісня з найпоширенішим відомим нині автентичним текстом увійшла до збірки «Лемківські співанки» (Музична Україна, 1967) яку зібрав і упорядкував Михайло Соболевський.[16] Михайло Соболевський народився 1886 року в селі Костарівці Сяноцького повіту, тепер Польща. До першої світової війни працював диригентом церковного хору, відтоді він почав здійснювати збирання та запис лемківських народних пісень. Після вигнання лемків з етнічних земель Соболевський жив в Україні. З виходом на пенсію в 1959 вирішив опрацювати й опублікувати зібрані ним пісні.[17] Вважається, що пісня «Ой верше мій, верше», була ним записана в рідному селі Костарівці.[18] Після виходу у світ збірки пісня стала візитною карткою ансамблю пісні і танцю Львівського національного університету імені Івана Франка «Черемош».[19]

Найбільшого поширення набула після виконання Квіткою Цісик у сучасному аранжуванні. Після того входила до репертуару багатьох українських виконавців, її часто виконують на різноманітних пісенних фестивалях та конкурсах. Зокрема Джамала з піснею «Ой верше, мій верше» посіла перше місце на конкурсі «Нова хвиля». Люцина Хворост з цією піснею здобула першу премію Міжнародного конкурсу українського романсу імені Квітки Цісик[20]. Українка Марія Воловод Христодуліду перемогла з нею у міжнародному дитячому конкурсі талантів «Eurokids».[21]

 
Wikinews

Пісня є однією із найпопулярніших у пісенних телевізійних шоу «X-Фактор», «Голос країни», а також «Голос Росії». Серед її виконавців були Ілларія, Тоня Матвієнко, колектив Тріода, Дмитро Бабак, Юлія Плаксіна, Тетяна Ширко, Анна Кукса та інші. В суперфіналі «Голосу країни 7» Анна Кукса в супроводі ансамблю «Kiev Tango Project» виконала «Ой верше» в танго-аранжуванні.[22] Народна пісня «Верше мій, верше!» у виконанні співачки Ілларії обрана для реклами пива «Львівське живе»[23]. Наприкінці 2010 року представлено відео до даної версії[24]. Режисер Федір Стригун як ліричну тему вистави «Украдене щастя» Львівського національного театру імені Марії Заньковецької використав пісню «Ой, верше мій, верше» у виконанні сестер Тельнюк.[25] Також пісня звучить у виставах львівського Першого українського театру для дітей та юнацтва «Таїна буття» за п'єсою Тетяни Іващенко [26] та «Елегія Стікс» (режисер Олександр Король) дрогобицького Музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича[27], мюзиклі «Квітка» театру Костянтина Пінчука «Classikal Grand Ballet».[28]

Інші відомі виконавці

ред.

Пісня широко відома в хоровому виконанні в аранжуваннях Михайла Гайворонського, Тадеуша Хахая[29], Євгена Козака [12], Ярослава Полянського[30], Ярослава Ярославенка[31], Дмитра Кацала[32]. Входила до репертуару Закарпатського народного хору, лемківської хорової капели «Бескид» (Івано-Франківськ), Народної хорової капели селища Рудно «Лемковина»[33], хорової капели «Дударик», Галицького камерного хору «Євшан», Мирослава Старицького, Ганни Шерей, Тріо сестер Байко[34], Лесі Мацьків.

Звукозаписи

ред.
 
Обкладинка платівки дуету Анни Дрань та Іоанни Карляк (1928)
А верше мій верше (з фоноколекції О.Роздольского, запис 1912 року)
Дует Анни Дрань та Іоанни Карляк (запис 1928 року)
  Зовнішні аудіофайли
  Євгенія Зарицька – Ой верше мій, верше
  Галицький камерний хор «Євшан», обр. Мих.Гайворонського
  Тріо сестер Байко
  Ансамбль "Лемковина"
  Ансамбль "Кичера"

Фільми

ред.
  • Документальний фільм «Ой верше, мій верше». Режисер Сперкач В. М., Укркінохроніка, 1984. (Фільм про життя українців-лемків, які проживають у Великоберезнянському районі Закарпатської області)[64]

Пісня на SoundCloud

ред.
Ой верше мій, верше
у сестринських Вікіпроєктах
  Цитати у Вікіцитатах?
  Теми у Вікіджерелах?
  Ой верше мій, верше у Вікісховищі?

Література

ред.
  • Верхатський, Іван (1902). «Про говір галицьких лемків». Львів: Накладом Наукового товариства імени Шевченка. с. 490.
  • Григорий Де-Воллан (1885). Угро-русские народные песни : c приложением очерка быта угорских русских и этнографической карты Венгрии /. C.-Петербург.
  • Квітка К. В. (2005). Українські народні мелодії. Ч.1. Збірник / Упо- ряд. та ред. А. І. Іваницького: Наукове видання. Київ. с. 480.
  • Гайворонський М. (1930). Українські народні пісні Лемківщини й Закарпаття: мішаний хор [без супроводу]. New-York ; Lviv: б. в. с. 11.
  • Майчик, Іван (1967). Співаночки мої. Хорові обробки лемківських пісень. Київ: «Музична Україна». с. 112.
  • Козак, Євген (1962). «Гомін Верховини: Гуцульські, лемківські, бойківські та закарпатські народні пісні в обробці для мішаного та жіночого хорів». Львів: Книжково-журнальне видавництво.
  • «Українські народні пісні з Лемківщини» /Зібрав О. Гижа. Заг. ред., передм. С. Грици. — Горлиці. 1997—2002. — С. 171.
  • Тимко О. (1954.). Наша писня. Зборнік народних и популарних писньох югославянських русинох. Руски Керестур,. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  • «Лемковскы народны співанкы.» — Клівленд: Типографія Лемко-Союза, 1935.
  • Лемківські співанки. Зібрав і упорядкував М. Соболевський. — К.: Музична Україна, 1967. — 320 с.
  • Гижа О. Українські народні пісні з Лемківщини.- К.: Музична Україна, 1972.- 404 c.

Примітки

ред.
  1. ↑ Квітка, К. (2005). Українські народні мелодії. Ч. 2: Коментар / Упоряд. та ред. А. Іва- ницького. К.: ПоліграфКонсалтинг. с. 200.
  2. ↑ Радкевич, Юлія Миколаївна (2019). Співак як співавтор: особливості репрезентації української народної пісенності у концертно-мистецькому просторі сьогодення (other) . Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 6 січня 2021.
  3. ↑ Про депортацію лемків у Радянському Союзі не можна було говорити – історик. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 9 травня 2017.
  4. ↑ Де-Воллан, Григорий (1885). Угро-русские народные песни : c приложением очерка быта угорских русских и этнографической карты Венгрии /. C.-Петербург.
  5. ↑ Верхатський, Іван (1902). «Про говір галицьких лемків». Львів: Накладом Наукового товариства імени Шевченка. с. 490.
  6. ↑ а б Український фольклор першої половини ХХ сторіччя. Вибірка з фоноколекції Осипа Роздольського. 20. Валик № 445 (XXIII). Рекордовано 19.08.1912 2:35. Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка, Інститут проблем реєстрації інформації НАН України.
  7. ↑ Квітка, К. (1922). Українські народні мелодії // Етнографічний збірник. Київ: Слово.
  8. ↑ Квітка, К.В. (2005). Українські народні мелодії. Ч.1. Збірник / Упо- ряд. та ред. А. І. Іваницького: Наукове видання. Київ. с. 480.
  9. ↑ Гайворонський М. (1930). Українські народні пісні Лемківщини й Закарпаття : мішаний хор [без супроводу]. New-York ; Lviv: б. в. с. 11.
  10. ↑ Майчик, Іван (1967). Співаночки мої. Хорові обробки лемківських пісень. Київ: «Музична Україна». с. 112.
  11. ↑ Козак, Євген (1962). «Гомін Верховини: Гуцульські, лемківські, бойківські та закарпатські народні пісні в обробці для мішаного та жіночого хорів». Львів: Книжково-журнальне видавництво.
  12. ↑ а б Ляшенко О, Горбаль М. Лемківщина - історико-етнографічне дослідження у 2-х т., Т. 2, Духовна культура - 420 ст.
  13. ↑ Тимко О. (1954.). Наша писня. Зборнік народних и популарних писньох югославянських русинох. Руски Керестур,. Архів оригіналу за 12 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
  14. ↑ ЖЕНСКИ ПИСНЇ (дзивоцки и нєвестовски). Руски писнї - Rutenian Songs. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 13 липня 2017.
  15. ↑ "Українські народні пісні з Лемківщини" /Зібрав О. Гижа. Заг. ред., передм. С. Грици. — Горлиці. 1997-2002. — С. 171.
  16. ↑ Текст, акорди «Ой Верше Мій Верше (8-9)» — Українські пісні
  17. ↑ Діячі науки і культури Лемківщини. Довідник // Іван Красовський, Торонто — Львів, 2000
  18. ↑ © 2008—2016 Українські народні пісні proridne.com
  19. ↑ Співаник українського лицаря[недоступне посилання], Свічадо, Львів, 2016
  20. ↑ Титаренко, Жанна. Люцина Хворост здобула першу премію на Міжнародному конкурсі виконавців українських романсів. Архів оригіналу за 10 квітня 2011. Процитовано 10 травня 2017.
  21. ↑ Маленька українка підкорила Європу неймовірним виконанням лемківської пісні
  22. ↑ Kiev Tango Project та Анна Кукса представили танго-версію пісні «Верше, мій верше». Голос країни - 7. 1+1.
  23. ↑ Зоря, Світлана (2013). Музика як визначальний чинник ефективносты рекламного відеоролика (PDF). МИСТЕЦТВОЗНАВЧІ ЗАПИСКИ: Зб. наук. праць. (Вип. 24).
  24. ↑ ILLARIA & Львівське Живе - Верше. YouTube. ILLARIAmusic. 25 березня 2011. Процитовано 5 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  25. ↑ Лірична тема [soundtrack] вистави "Украдене щастя" Львівського національного театру імені Марії Заньковецької. Режисер-постановник - Федір Стригун. /soundcloud.
  26. ↑ Канарська, Галина. Ще ніколи не доводилося бачити такого юного Франка. Урядовий кур'єр, 16 липня 2014.
  27. ↑ Потяг через Стікс. Український театр №3. 2012.
  28. ↑ В Україні буде показано мюзикл про співачку Квітку Цісик. Вікіновини.
  29. ↑ Фабрика-Процька, Ольга. “Бескид” – оберіг лемківського пісенного фольклору (PDF). Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. (Випуск 23): 186—184.
  30. ↑ Томи 10 – 14. Вісник Прикарпатського університету. 2007.
  31. ↑ Співає «Лемковина» Народна хорова капела селища Рудно Українські народні пісні Лемківщини. © «МЕЛОДИЯ». 1986.
  32. ↑ Нотний запис Ой верше мій верше (Аранжування Д.Кацала). Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 11 травня 2017.
  33. ↑ Фабрика-Процька О. Виконавська діяльність народної хорової капели «Лемковина». Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. (Випуск Х-ХІ): 93.
  34. ↑ Байко Сестри, вокальне тріо (Львів, Україна). Архів оригіналу за 9 травня 2017. Процитовано 7 травня 2017.
  35. ↑ Український фольклор першої половини ХХ сторіччя. Вибірка з фоноколекції Осипа Роздольського. Львівська національна музична академія ім. М.В. Лисенка, Інститут проблем реєстрації інформації НАН України. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 2011.
  36. ↑ Oh mountain, my mountain (Ой верше, мій верше...), folk song.
  37. ↑ A.Dran – J.Karlak – За горами, за лисами. Ой верше, мій верше. Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 8 травня 2017.
  38. ↑ Eugenia Zareska ‎– Ukrainan Songs. discogs.com.
  39. ↑ Червоні маки / Ой верше, мій верше (Сестры Байко). Каталог радянських грамплатівок.
  40. ↑ МЕДВЕДИК, Петро. Діячі української музичної культури (Матеріали до біо-бібліографічного словника). Записки Наукового товариства імені Т. Шевченка Т. CCXXVI Праці Музикознавчої комісії: 370—455.
  41. ↑ Сестри Байко – Українські пісні. Каталог українського звукозапису. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 8 травня 2017.
  42. ↑ Німилович, О.; Тимик К. (2011). Хорова творчість Зиновія Лиська у дослідженнях Романа Савицького-молодшого. Молодь і ринок. №9 (80): 92—97.
  43. ↑ Документальна аудіовиставка із колекції архіву до Всесвітнього дня аудіовізуальної спадщини. Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  44. ↑ Irena Biskup orchestra & singers featuring Kvitka Cisyk & Valdimir – Ivanku and other favorite songs of young ukrainians. Каталог українського звукозапису. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 8 травня 2017.
  45. ↑ Лемковина ‎– Співає «Лемковина». discogs.com.
  46. ↑ Kasey Cisyk ‎– Two Colors. https://www.discogs.com.
  47. ↑ CD of the Lemko Ensemble "Kychera ".
  48. ↑ Юлія Дошна ‎– Там на Лемковині. discogs.com.
  49. ↑ Світлана Дамидюк, Український ансамбль народної музики "Будьмо!". Гей, музики, довше грайте. umka.com.
  50. ↑ Аничка. Силою любові... /umka.com.
  51. ↑ Дует Червоне та Чорне. Поліське весілля.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  52. ↑ Галицький камерний хор "Євшан". Фольклорна скриня. umka.com.
  53. ↑ The Neighbor Girl by Rushnichok. cdbaby.com.
  54. ↑ Гудаки (Hudaki) - Гудаки не Люди (2008).
  55. ↑ Дударик Назавжди. Мамине серце. umka.com.
  56. ↑ Tafubar ‎– Changeability. discogs.com.
  57. ↑ Хор "Soli Deo" ‎– Співає хор "Soli Deo". www.discogs.com.
  58. ↑ ILLaria. Вільна. /digi-pack/. umka.com.
  59. ↑ Jamala (2) ‎– For Every Heart.
  60. ↑ Галина Баранкевич ‎– Вигнані з раю / лемківські пісні. www.discogs.com.
  61. ↑ Тріода – Душа українського народу (2014) (2014). Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 9 травня 2017.
  62. ↑ Люцина Хворост. Солодко-гіркий романс. /umka.com.
  63. ↑ Laboratorium Pieśni ‎– Rosna. discogs.com/.
  64. ↑ Ой верше мій, верше. Електронний каталог аудіовізуальних документів Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного.[недоступне посилання з вересня 2019]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ой_верше_мій,_верше&oldid=43796833