Куцура (серб. Куцура, русин. Коцур) — селище у Сербії в автономному краї Воєводина у районі Вербас в округу Южно-бачки. Станом на 2002 рік селище налічувало 4663 жителів (у 1991 році було 4713 жителів). Селище цікаве тим, що більшість населення становлять русини — 47 відсотків. Далі йдуть серби, угорці і українці (1 відсоток). У селищі є три церкви — православна, греко-католицька та католицька. У 1971 році Панонські русини становили більшість (60 %) населення.

Куцура

Centar Kucure.JPG

Координати 45°31′08″ пн. ш. 19°35′17″ сх. д. / 45.518900000027777253° пн. ш. 19.58810000002777940° сх. д. / 45.518900000027777253; 19.58810000002777940Координати: 45°31′08″ пн. ш. 19°35′17″ сх. д. / 45.518900000027777253° пн. ш. 19.58810000002777940° сх. д. / 45.518900000027777253; 19.58810000002777940

Країна Flag of Serbia.svg Сербія
Адмінодиниця Вербас
Висота центру 81 м
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код 021 (Вербас)
Поштовий індекс 21466
Автомобільний код VS (Вербас)
GeoNames 3197018
Куцура. Карта розташування: Сербія
Куцура
Куцура
Куцура (Сербія)
Греко-католицька церква.
Православна церква.
Католицька церква всіх святих

ДемографіяРедагувати

У селищі Куцура живе 3587 повнолітніх мешканця, а середній вік — 38,3 років (36,6 у чоловіків і 40,0 у жінок). 1623 сімей, тобто середня сім'я складається 2,86 чоловік.

Чисельність населення:

  • 1948=4731
  • 1953=4783
  • 1961=4881
  • 1971=4655
  • 1981=4687
  • 1991=4713
  • 2002=4663

Русинська громадаРедагувати

У старовинних містечках Руський Керестур і Куцура зберігаються історичні згадки про прибуття в 1745 році одинадцяти русинських родин на постійне поселення. Селища до прибуття переселенців пустували. З 1751 року розпочався масовий наплив русинів із Закарпаття до Керестура. Минуть ще десятиліття, і до Сербії, Боснії прибудуть тисячі не лише закарпатців, а й галичан, жителів Пряшівщини, а також вісім тисяч козаків із зруйнованої Катериною II Запорозької Січі. Але в основній масі переселенці були селянами. Відносно мало було ремісників, торговців, а з інтелігенції приїхали лише священики і вчителі. Розмовна мова зазнала значного впливу сербохорватської, а як літературно-писемна використовувалась церковно-слов'янська, яка однак була обмежена своїм конфесійним (релігійним) застосуванням.

Етнічний склад за переписом 2002 року у Сербії (чол. (відсоток)):

Відомі особистостіРедагувати

В поселенні народився:

ПосиланняРедагувати