Куцура
Куцура (серб. Куцура, русин. Коцур) — селище у Сербії в автономному краї Воєводина у районі Вербас в округу Южно-бачки. Станом на 2002 рік селище налічувало 4663 жителів (у 1991 році було 4713 жителів). Селище цікаве тим, що більшість населення становлять русини — 47 відсотків. Далі йдуть серби, угорці і українці (1 відсоток). У селищі є три церкви — православна, греко-католицька та католицька. У 1971 році Панонські русини становили більшість (60 %) населення.
|
Куцура
Координати 45°31′08″ пн. ш. 19°35′17″ сх. д. / 45.5189° пн. ш. 19.5881° сх. д.
|
Демографія
ред.У селищі Куцура живе 3587 повнолітніх мешканця, а середній вік — 38,3 років (36,6 у чоловіків і 40,0 у жінок). 1623 сімей, тобто середня сім'я складається 2,86 чоловік.
Чисельність населення:
- 1948=4731
- 1953=4783
- 1961=4881
- 1971=4655
- 1981=4687
- 1991=4713
- 2002=4663
Русинська громада
ред.У старовинних містечках Руський Керестур і Куцура зберігаються історичні згадки про прибуття в 1745 році одинадцяти русинських родин на постійне поселення. Селища до прибуття переселенців пустували. З 1751 року розпочався масовий наплив русинів із Закарпаття до Керестура. Минуть ще десятиліття, і до Сербії, Боснії прибудуть тисячі не лише закарпатців, а й галичан, жителів Пряшівщини, а також вісім тисяч козаків із зруйнованої Катериною II Запорозької Січі. Але в основній масі переселенці були селянами. Відносно мало було ремісників, торговців, а з інтелігенції приїхали лише священики і вчителі. Розмовна мова зазнала значного впливу сербохорватської, а як літературно-писемна використовувалась церковно-слов'янська, яка однак була обмежена своїм конфесійним (релігійним) застосуванням.
Етнічний склад за переписом 2002 року у Сербії (чол. (відсоток)):
- Русини — 2200 (47.17)
- Серби — 1808 (38.77)
- Угорці — 352 (7.54)
- Чорногорці — 90 (1.93)
- Українці — 49 (1.05)
Відомі особистості
ред.В поселенні народився:
- Інокентій Іван Тимко (1906—1945) — місіонер та провідник.