Голос
Го́лос — звук, який відтворює людина, використовуючи голосові зв'язки. Людина використовує голос для розмови, співу, крику, сміху, плачу. Голосоутворення відбувається шляхом видихання повітря з легень через рот та ніс, при чому голосові зв'язки вібрують і створюють у повітрі звукові хвилі.
Голос | |
Досліджується в | фонологія і акустика |
---|---|
Голос у Вікісховищі |
Основні параметри
ред.До голосового апарату людини входять ротова і носова порожнини з додатковими порожнинами, глотка, гортань з голосовими зв'язками, трахея, бронхи, легені, грудна клітка з дихальними м'язами і діафрагмою, м'язи черевної порожнини.
Центральна нервова система організовує їх функції в єдиний, цілісний процес звукотворення, що є складним психофізичним актом.
Існує безпосередній взаємозв'язок між голосом і слухом: голос не може розвиватися без участі слуху, слух не може розвиватися без участі голосових органів. У глухих голос не функціонує, оскільки немає слухових сприйнять, і, відповідно, стимуляції мовно-рухових центрів.
Голосом людина здатна відтворювати багато різноманітних звуків, часто досить складних. У голосі виражається емоційний стан людини: сердитість, здивування, радість тощо.
Люди мають голосові зв'язки, які можуть розтягуватися і стискатися, міняти свою товщину; людина може довільно міняти тиск повітря, інтенсивність повітряного потоку, що подається на голосові зв'язки. Форма грудної клітки, гортані, положення язика, ступінь натягнення інших м'язів може змінюватися. Результатом будь-якої з цих дій будуть зміни в висоті, силі, тембрі, чіткості, емоційному забарвленню утвореного звуку. На якість голосу впливають загальне фізичне самопочуття людини, постава, настрій, емоційний стан та ін.
Вокальний голос
ред.Основні вокальні діапазони |
Жіночі |
Чоловічі |
Жіночі та чоловічі голоси поділяться на певні діапазони, які мають конкретну назву (дивись таблицю праворуч).
Див. також
ред.Примітки
ред.Джерела
ред.Література
ред.- Голос людини та вокальна робота з ним : монографія / [Г. Є. Стасько, О. Д. Шуляр, М. Ю. Сливоцький та ін.] ; Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, Ін-т мистецтв. — Івано-Франківськ : Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника, 2010. — 335 с. : іл., нот. іл. — ISBN 978-966-640-272-4
Посилання
ред.Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |