Відкрити головне меню

Жураківська Олеся Вікторівна

українська акторка театру і кіно

Оле́ся Ві́кторівна Журакі́вська[2] (нар. 13 серпня 1972(19720813), Київ) — українська акторка театру і кіно. Працює в Київському академічному театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра (з 2002 року). Заслужений артист України (2016)[2]. Лауреат української телевізійної нагороди «Телетріумф» у номінації «Акторка телевізійного фільму/серіалу» за роль рецидивістки Мані Тимофіївої у серіалі «Дорога в порожнечу» в 2013 році, а також триразова номінантка на театральну премію «Київська пектораль» (2006, 2013, 2019)[3]. У 2018 році акторка виконала роль Дівчини з відром у фільмі режисера Сергія Лозниці «Донбас», за яку була номінована на премію «Кіноколо» (2018) та на «Золота дзиґу» (2019).

Олеся Жураківська
Ім'я при народженні Жураківська Олеся Вікторівна
Народилася 13 серпня 1973(1973-08-13) (46 років)
Київ, СРСР
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність акторка театру, телеакторка, кіноакторка
Alma mater Російський університет театрального мистецтва (1996)
Заклад Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
Роки діяльності з 1999[1] — тепер. час
IMDb nm3122195
Нагороди та премії
Заслужений артист України

ЖиттєписРедагувати

Олеся Жураківська народилася 13 серпня 1972 року в Києві. З раннього дитинства виявляла схильності до акторського мистецтва, влаштовуючи вдома різноманітні сцени та циркові етюди для батьків. Серйозно займалася гімнастикою[4]. Перша освіта Олесі Жураківської — технолог швейного виробництва, її мати також працювала на швейній фабриці[5].

Навчалася у Москві в Російському університеті театрального мистецтва (рос. ГИТИС) (курс В.О.Андрєєва), однак до цього ніколи не мріяла стати професійною акторкою (вступити до театрального вузу її вмовила подруга). Під час вступу до ГІТІСу співала українську народну пісню та загалом підкорила приймальну комісію своєю безпосередністю, внаслідок чого її було зараховано на перший курс. Навчаючись в університеті отримала свій перший сценічний досвід, після закінчення вузу два роки пропрацювала у Московському драматичному театрі ім. Єрмолової.

У 2001 повернулася до Києва та після нетривалих пошуків робочого місця у 2002 влаштувалася до Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, у якому грає й нині. Тут вона виконує здебільшого ролі сильних жінок, здатних керувати чоловіками — Годувальниці у виставі «Ромео и Джульетта», Жозефіни у «Корсиканці», Олени Андріївни у спектаклі «26 комнат» тощо. В останній прем'єрі Київського театру драми і комедії — виставі «Не все коту масленица» — Жураківська грає роль Феони, ключниці купця — літнього чоловіка, що вирішив одружитися на молодій жінці.

У 1999 акторка почала зніматися у кіно, де грає здебільшого другорядні ролі, проте режисер Олексій Лісовець запросив її на головну роль у власну кінострічку «Професор в законі» (рос. «Профессор в законе») — комедію з елементами «чорного» гумору. Нині режисер Володимир Савельєв запросив Жураківську на роль Катерини ІІ у фільмі «Лицар Дикого поля» (рос. «Рыцарь Дикого поля»), у якому розповідається про останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.

З 2012 по 2015 роки була ведучою програми на телеканалі СТБ «Зважені та щасливі».

Фільми та серіалиРедагувати

Рік Фільм Роль
2000-2001 День народження Буржуя (День рождения Буржуя) (серіал) епізод
2001 Все, що ти любиш (Всё, что ты любишь) епізод
Провінційний роман (Провинциальный роман) Тамара
2003 Снігова королева (Снежная королева) (фільм-концерт) сніговик
2004 Залізна сотня (Железная сотня) Катруся
За двома зайцями (За двумя зайцами) (фільм-концерт) Люська
Секонд-хенд
2005 Далеко від Сансет бульвару (Далеко от Сансет бульвара) епізод
За все тобі дякую (За все тебя благодарю) (серіал) Люба
На білому катері (На белом катере) (телевізійний фільм) Жанна
Розлучення та дівоче прізвище (Развод и девичья фамилия) (телесеріал) Раєчка
2005-2006 Леся+Рома (серіал) Рая
2006 Дурдом (серіал)
Дідусь моєї мрії (Дедушка моей мечты) (серіал) Хатня робітниця Марго
Жіночі сльози (Женские слезы)
За все тобі дякую-2 (За все тебя благодарю-2) Люба
Таємниця Маестро (Тайна Маэстро) Катерина ІІ
Таємниця «Святого Патрика» (Тайна «Святого Патрика»)
Утьосов. Пісня тривалістю в життя (Утесов. Песня длиною в жизнь) (серіал) Оксана
Професор у законі (Профессор в законе) Катя (головна роль)
Сестри по крові (Сестры по крови) (серіал)
Танго кохання (Танго любви) епізод
2007 Дні надії (Дни надежды) Клієнтка
Коли її зовсім не чекаєш (серіал) Лілія
Пушкен
Фабрика щастя (Фабрика счастья)
Чужі таємниці (Чужие тайны) (серіал) Агриппіна
2008 Жінка, що не схильна до авантюр (Женщина, не склонная к авантюрам) (телевізійний фільм) Світлана
Почати спочатку. Марта (Начать сначала. Марта) (серіал) Діна
Не квап кохання! (Не торопи любовь!) (телевізійний фільм)
Пригоди на хуторці поблизу Диканьки (Приключения на хуторке близ Диканьки) (відео) Тьотя Галя
Король, дама, валет Наташа
Роман вихідного дня (Роман выходного дня)
Кава та диявол (Кофе и дьявол)
Повернення блудного батька (Возвращение блудного отца)
2009 Про кохання (Про любовь) Жанна
Пушкен
Роман вихідного дня (Роман выходного дня) Сестра Галини
Тяжіння (Притяжение)
Сільський романс (Деревенский романс) (серіал)
Пригоди на хуторці поблизу Диканьки (Приключения на хуторке близ Диканьки) Тьотя Галя
Доярка з Хацапетовки. Виклик долі (Доярка из Хацапетовки. Вызов судьбе) Маргарита
2011 Білі троянди надії Іванівна
2010 Гербарій Маші Колосової (Гербарий Маши Колосовой)
2012 Дорога в порожнечу Маня Тимофєєва
Батьківський інстинкт Дюймовочка
Світ Соні Соня
Це моя собака Леся
Одеса-мама Валентина Іванівна
2013 Жіночий лікар-2 Тамара Заварова
Свати 6 Ксенія Павлівна
Метелики Шура
Полярний рейс Ірина Михайлівна
2014 Поки станиця спить Любаша
2015 Останній яничар (Последний янычар) Любаша
2016 Родичі (Родственнички) Людмила, дочка Михайла Івановича
Острів Тамара
2016 Нитки долі (Нити судьбы) Зоя
2018 Донбас дівчина з відром
2019 Подорожники Ірина (головна роль)
Кріпосна Павлина
У неділю зранку зілля копала Варвара Михайлівна
«Як довго я на тебе чекала» Любов Якимова (головна роль)

Театральні роліРедагувати

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра
  • 2001 — «Багато шуму в Парижі» за п'єсою Мольєра «Пан де Пурсоньяк» — Неріна
  • 2001 — «Сільвія» Альберта Герні; реж. Олексій ЛісовецьФілліс
  • 2001 — «Каприз принцеси» С. Ципіна — Гофмейстеріна
  • 2001 — «Ах, мій милий Августин…» за п'єсою П. Ензіката за мотивами казок Г. АндерсенаДруга придвірна дама
  • 2002 — «Любов часів Людовіка» за п'єсою Мольєра «Жорж Данден, або Обдурений чоловік»; реж. Олександр ДзекунКлодін
  • 2003 — «Море… Ніч… Свічки…» за п'єсою Й. Бар-Йосефа «Це велике море»; реж. Едуард МитницькийРита
  • 2003 — «Корсіканка» Іржі Губача; реж. Олексій Лісовець — Жозефіна
  • 2004 — «Любов з прицілом!?…» (Торговці гумою) за творами Ханоха Левіна; реж. Олексій Лісовець — Бела Берло
  • 2005«Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра; реж. Олексій Лісовець — Годувальниця
  • 2006 — «Які у вас претензії до дружини?» (Голубчики мої!…) за творами Ф. Достоєвського та О. Володіна; реж. Ю. Погребнічко — Міронова
  • 2006 — «26 кімнат…» за п'єсою А. Чехова «Лісовик»; реж. Едуард Митницький — Олена Андріївна
  • 2008 — «Не все коту масляна» А. Островського; реж. Олексій Лісовець — Феона
  • 2010 — «Куди подує вітер…» за п'єсою Л. Піранделло «Ліола» — тітка Магда Врана
  • 2010 — «Три сестри» А. ЧеховаНаталія Іванівна
  • 2012 — «Опискин. Фома!» за повістю Ф. Достоєвського «Село Степанчиково і його мешканці» — Анфіса Петрівна Обноскіна
  • 2015 — «Дикун» А. Касона — Тітка Анхеліна
  • 2016 — «Мотузка» М. Хейфеця — Пацієнтка / Адвокат
  • 2018 — «Розлучник» І. Сапдару — Вірджінія / Меда
Інші театри

Нагороди та номінаціїРедагувати

Нагороди й номінації
Рік Премія Номінація Робота Результат
2006 «Київська пектораль» Найкраще виконання жіночої ролі другого плану «Ромео і Джульєтта» Номінація
2013 «Київська пектораль» Найкраще виконання жіночої ролі другого плану «Опіскін.Фома!» Номінація
2013 «Телетріумф» Акторка телевізійного фільму/серіалу (виконавиця жіночої ролі) «Дорога в порожнечу» Нагорода
2017 «Viva! Найкрасивіші 2016» Найкрасивіша жінка України Номінація
2018 «Кіноколо» Найкраща акторка «Донбас» Номінація
2019 «Київська пектораль» Найкраще виконання жіночої ролі «Схід-Захід» Номінація
2019 «Золота дзиґа» Найкраща акторка другого плану «Донбас» Номінація

Особисте життяРедагувати

Розлучена, дітей не має. Дуже любить подорожувати — на своє захоплення витрачає більшу частину власних гонорарів.

Цікаві фактиРедагувати

  • В дитинстві акторка серйозно займалася гімнастикою. На святах бавилася тим, що співала й танцювала, зображуючи принцесу;
  • Перша освіта Жураківської — технолог швейного виробництва, її мати також працювала на швейній фабриці;
  • Під час вступу до ГІТІСу співала українську народну пісню та загалом підкорила приймальну комісію своєю безпосередністю, внаслідок чого її було зараховано на перший курс;
  • Після перегляду вистави «Мелкий бес» вирішила спробувати влаштуватися до Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, завдяки епізодичній ролі у спектаклі «Сильвия» її було зараховано до трупи театру.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати