Вікіпедія

Театральна риболовля

«Театральна риболовля» — українськомовне інтернет-видання, започатковане в лютому 2018 року та висвітлює театрально-мистецьке життя України. Складається з авторського блогу Сергія Винниченка, бази знань порталу (у тому числі — театральна аналітика та спецпроєкти з дослідження сучасного українського театру) й Театральної стрічки новин[1][2].

«Театральна риболовля»
Посилання t-fishing.co.ua
Гасло (девіз) «Театральна риболовля» — це не про рибу, а про театр
Комерційний ні
Мови українська мова
Автор Сергій Винниченко
Започатковано 13 лютого 2018
Театральна риболовля
у соціальних мережах
Facebook f logo (2019).svg Театральна риболовля на сайті Facebook
Telegram 2019 Logo.svg Театральна риболовля на сайті Telegram
YouTube full-color icon (2017).svg Театральна риболовля на сайті YouTube
Instagram logo 2022.svg Театральна риболовля на сайті Instagram

Слоган: «Театральна риболовля» — це не про рибу, а про театр[3].

ІсторіяРедагувати

Статті та огляди театрального блогера Сергія Винниченка виходили різними інтернет-майданчиками, починаючи з 4 грудня 2008 року. Першим з опублікованих театральних текстів київського періоду стала замальовка з останнього показу вистави «Ех, мушкетери, мушкетери» Дмитра Чирипюка на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка[4].

Починаючи з 13 лютого 2018 року публікації отримують єдиний простір у спільноті Facebook, який називається «Театральна риболовля». Протягом року під однойменною назвою започатковуються канал на YouTube (19 квітня), та інтернет-портал (4 грудня)[4].

Назва «Театральна риболовля» є неологізмом, в якому обігрується поєднання процесів рибної ловлі із полюванням на вистави, які вражають. За словами засновника, ідея з'явилася від аналогії із «Казкою про рибака та рибку» Олександра Пушкіна — перед тим, як впіймати «Золоту рибку», довелося витягати невід «із самим баговинням». Концепція має продовження й у підбитті підсумків театрального сезону, який на порталі ведеться за насупними номінаціями: «Обгризаний скелет», «Недосмажання» та «Золоті рибки»[5][6].

Колонки на основі напрацьованих матеріалів «Театральної риболовлі» виходять на порталі «Бізнес медіа» (з 2019-го)[7], «Gazeta.ua» (з 2021-го)[8]. Сергій Винниченко є учасником театральних подкастів[9][10][11] та телевізійних проєктів[6], членом журі театральних фестивалей («Київська театральна весна» (2010 — 2019)[12][13], «Pro.Act Fest» 2020[14], «Київська пектораль» 2020[15][16], «Homo Ludens» 2021[17], «Комора» 2022[18]), спікером та експертом на конференціях, спеціалізованих школах та семінарах («Kurbas. Technologies»[19], V Міжнародна літня театральна школа «Театрон» у Миколаєві 2021[20]), читає лекції з театральної аналітики та маркетингу (лекція «Хто ми? Звідки? Чи куди йдемо?» в Чернівцях[21], «Театральний сегмент в Україні» під час «Марафону 360 хвилин. Від театру до екрану» на ХХІІІ Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії»[22]) тощо.

Коментарі від Сергія Винниченка регулярно з'являються у відеосюжетах про вистави Києва («Кайдаші 2.0.» Максима Голенка в «Дикому театрі»[23], «Слава героям!» Стаса Жиркова в «Золотих воротах»[24]) та України («Вовченятко з казкової торби» Віталія Гольцова у Криворізькому театрі ляльок[25], «ВоднОчАс» Андрія Богуна в студії «Простір»[26][27])[28], погляди на сучасний український театр[29][30], бере участь у театральних проєках («НЕВІРЮВІРЮ» Українського малого драматичного театру[31][32]) та подскастах («Триматися свого берега. Три роки. Трунова&Жирков» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра[33]) тощо.

Ресурс «Театральна риболовля» виступає інформаційним портнером театральних подій та фестивалів, серед яких «Pro.Act Fest» (2020), «Mime Wave Festival» (2021), «Мельпомена Таврії» (2021), «Homo Ludens» (2021), «Театральна осінь» в Ковелі (2021)[34][35], «Kurbas. Technologies» в Харкові (2021)[36] та інші.

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну ресурс працює у режимі новинної театральної стрічки[37], випускає огляди театру воєнного часу[38], робить інтерв'ю на гостроактуальні теми (зокрема щодо відновлення роботи Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі після нанесеного авіаудар[39]).

В програмі воєнного XXIV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії 2022» реалізовано відеопроєкт «Мій Херсон», в якому учасники представляють власні роботи та формують палітру власних спогадів про тимчасово окуповане місто. Засновник проєкту, Сергій Винниченко, бере участь у роботі Освітньої платформи фестивалю[40].

СтруктураРедагувати

Авторський блогРедагувати

Складова частина ресурсу представляє собою авторські тексти за мотивами переглянутих вистав[41][42], антології в рамках актуальної тематики театрального блогера Сергія Винниченка[43]. Складова частина — блогерські розсілування, серед яких спроба очільників Київського Молодого театру «перерахувати» вік закладу[44], намагання міської влади представити списання бюджетних коштів через представлення Криворізького театру ляльок місцевим «криворізьким Діснейлендом»[45][46][47] тощо. Серія оглядів, присвячених конкурсам з добору керівників театрів, виходить у рубриці «Конкурсна кухня»[48][49].

ВлогРедагувати

Єдиний в Україні ютуб-канал про театр, із акцентом саме на український театр було створено 19 квітня 2018 року та є відеододатком до основного театрального ресурсу. Першим відеопроєктом став міні-серіал на основі інтерв'ю із режисером вистави «Синій автомобіль» Ігорем Славинським, який вийшов до 20-річного ювілею вистави Київського Молодого театру[43].

З грудня 2022 року виходить у форматі інтерв'ю «Вечірній Риболов», де автор пропонує до обговорення тему запрошеному експерту[50]. Матеріали зі студій «Вечірнього Риболова» цитуються іншими ЗМІ[51].

Театральна база знаньРедагувати

Окремий розділ на порталі — «База знань», де збираються детальні каталоги театральних робіт. Прем'єри вистав викладені в календарній послідовності за роками, зібрані повні переліки робіт театральних режисерів (Дмитро Богомазов, Дмитро Весельський, Роман Віктюк, Максим Голенко, Тетяна Губрій, Іван Данілін, Оксана Дмітрієва, Стас Жирков, Петро Ільченко, Олександр Ковшун, Людмила Колосович, Олексій Кравчук, Євген Лавренчук, Катерина Лук’яненко, Антон Меженін, Олександр Онищенко, Володимир Петренко, Раду Поклітару, Роза Саркісян, Ігор Славинський, Тамара Трунова, Іван Уривський, Михайло Урицький, Ігор Федірко, Артем Шошин), зібрані антології театральних постановок за окремими авторами (Михайло Булгаков, Іван Вирипаєв, Микола Гоголь, Сергій Жадан, Микола Куліш, Лєна Лягушонкова, Дункан МакМіллан, Артур Міллер, Мольєр, Дон Нігро, Григорій Сковорода, Біляна Срблянович, Василь Стефаник, Василь Стус, Вільям Шекспір, Ерік-Емманюель Шмітт) тощо[52].

Із посиланням на базу знань порталу виходять огляди театрального життя в ЗМІ: «Українська правда»[53], «Укрінформ»[54][55].

Театральна стрічка новинРедагувати

Театральна стрічка новин (T-fishing News) — підрозділ проєкту, в якому день у день публікуються новини зі світу театру: прем'єри, фестивалі, керівні призначення тощо[56].

Театральний маркетингРедагувати

Однією з пріоритетних тематик ресурсу є маркетинг в його практичному театральному застосуванні: від оглядів досвіду українських та закордонних театрів[57], до розборів практичних кейсів (ребрендинг Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра 2019 року[58], позиціонування Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки[59]).

Маркетингові практикуми та майстер-класи проходять театральними та фестивальними майданчиками України (серія дискусійних зустрічей на тему «Театральні комунікації: на межі фаховості й дилетантизму» в рамках освітньо-професійної програми «Літературна творчість» Інституту філології Київського університету імені Бориса Грінченка (кураторка — гарант ОП «Літературна творчість» Тетяна Вірченко)[60], тренінг «Театральний маркетинг, якщо результат вас все ж цікавить» в рамках освітньої платформи Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» в Херсоні (вересень 2021)[61][62][63][64][65][66][67], «Аматорський театр: шлях від невідомості до відомості» в рамках I Відкритого фестивалю театрального мистецтва «Театральна осінь», м. Ковель (жовтень 2021)[68][69][70][71] та інші). Спецкурс «Креативний менеджмент» на театральних кейсах було прочитано в київському Університеті сучасних знань[6][72].

СпецпроєктиРедагувати

SMART-театрРедагувати

Тема «розумного» (SMART) підходу до розуміння театру знаходить розвиток у низці проєктів. Проєкт «Smart-шопінг у ТРК «Проспект». Клепка мусить бути» пройшла із залученням спеціалістів з різних галузей (психолог, дизайнер одягу, піарник, бренд-менеджер, театральний блогер) у торговельно-розважальному центрі «Проспект»[73][74].

До дискусії з визначення розумного використання театру долучилися актор Дмитро Рибалевський, художник Петро Богомазов, режисери Аліна Чуешова та Тарас Волков, продюсер Олександр Ягольник, культурні менеджери Тетяна Рощина (центр «Печерськ») та Маруся Лиманская, перформерка Ольга Кебас, перекладачка Тетяна Некряч, фахівці із комунцкації Олена Обухівська та Олена Погодіна (Arricano Real Estate Plc), професійні театральні глядачі (Дмитро та Наталья Ерьоміни) та інші[75][76][77].

Театральні міста УкраїниРедагувати

Перший сезон (2020)

Перше глобальне дослідження порталу стосувалося створенню «Театральної мапи України», яка б дала відповіді на запитання щодо фактології українського театру: «скільки?», «де?» та «які?» театри є в країні. Реалізація відбувалася шляхом створення майданчика, на якому було зібрано прем'єрні вистави 2019 року, які супроводжувалися щомісячними оглядами. Крім того, на порталі вийшло 44 часописи про активності 300 театрів країни протягом дослідницького 2019-го року (ключові події, участь у фестивалях тощо)[1][78]. На матеріалах дослідження Сергій Винниченко у квітні 2021 року виступив із доповіддю «Кількісні показники напряму „Театри для дітей“» на Круглому столі «Театри для дітей. Тенденції та згуртування» Освітнього мистецького фестивалю «Kurbas. Technologies»[19].

Деталізовані спецогляди вийшли на сторінках регіональних ЗМІ («Чим жила театральна Сумщина у 2019 році» на порталі «ЦУКР»[79] тощо).

Другий сезон (2021–2022)

Блогерський рейтингРедагувати

В січні 2020 року на порталі було проведено перший «Блогерський рейтинг», у формуванні якого взяли участь 9 театральних блогерів, які регулярно дивляться велику кількість вистав. Блогери назвали 33 прем'єрні вистави 2019 року різних театрів. Абсолютним лідером стала вистава «Лимерівна» за п'єсою Панаса Мирного у постановці Івана Уривського на камерній сцені Київського театру ім. Івана Франка. На другому місці опинилися вистави «Альбатроси» і «Клас» (реж. Стас Жирков, Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра), «Кайдаші 2.0.» (реж. Максим Голенко, «Дикий Театр»). На третьому — «Вій» (реж. Раду Поклітару, «Київ Модерн-балет») та «Зойчина квартира» (реж. Максим Голенко, Київський академічний драматичний театр на Подолі)[80][81].

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ а б Сергій ВИННИЧЕНКО (1 грудня 2020). Мельпомена «на гачку»: чому варто завітати на сайт «Театральна риболовля» (укр.). «Україна молода». Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 2022-2-15. 
  2. ↑ «10 хвилин» Мельпомена у війну: з початку війни не тримався осторонь і театральний фронт. ТРК «Рудана». 2 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022. 
  3. ↑ Наталка ГРАБЧЕНКО (30 грудня 2021). Підсумки року у програмі «Третій дзвоник» Наталки Грабченко на радіо «Культура» (гості студії — Ольга Стельмашевська, голова експертної ради Всеукраїнського фестивалю-премії ГРА і Сергій Винниченко, театральний блогер, засновник проєкту «Театральна риболовля» (укр.). «UA: Радіо Культура». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  4. ↑ а б Сергій ВИННИЧЕНКО (13 лютого 2019). Про дати і цифри театральних текстів (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  5. ↑ Блог про театральне життя України «Театральна риболовля» (укр.). Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації. Комунальний заклад «Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
  6. ↑ а б в Пилип ДИКАНЬ (15 лютого 2021). Програма «Віддзеркалення»: «Театральна риболовля» — блог про театральне життя України (укр.). «АТН Харьков». Процитовано 17 лютого 2022. 
  7. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (12 серпня 2019). Театральна ревізія: сезон 2018-2019 (укр.). «Бізнес медіа». Процитовано 8 травня 2022. 
  8. ↑ Блоги на порталі Gazeta.ua. Сергій Винниченко, автор інтернет-проєкту «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  9. ↑ Даниїл ГРАБАР (2 лютого 2022). Малий театр разом із іншими допоможе скептикам полюбити театральне мистецтво (укр.). «Yabl». Процитовано 7 травня 2022. 
  10. ↑ Марія КАТАЄВА (2 лютого 2022). Київський театр записав і виклав цікаві розмови (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 2022-5-07. 
  11. ↑ Сергей Винниченко в проекте «ВЕСНа»" (рос.). «44.ua». Процитовано 8 травня 2022. 
  12. ↑ Театральна весна в Києві!
  13. ↑ Валентина ЯКОВЕНКО (7 липня 2017). Зіграли, як справжні актори (укр.). «Вишгород. ONLINE». Процитовано 8 травня 2022. 
  14. ↑ PRO.ACT Fest — an annual International Theatre Festival in English (Serg Vinnichenko Jury Head). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  15. ↑ Персональний склад експертної групи театральної премії «Київська пектораль-2019». Архів оригіналу за 26 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2022. 
  16. ↑ 4 найпоширеніші запитання про «Київську пектораль» (укр.). Портал «Theatre.love». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  17. ↑ Миколаївський академічний художній російський драматичний театр. Лауреати фестивалю за рішенням експертної ради. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 16 лютого 2022. 
  18. ↑ SOS: У Кам’янці-Подільському відбувся VIII всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Комора» (укр.). SOS Штаб громадянської оборони КП. 17 жовтня 2022. Процитовано 30 жовтня 2022. 
  19. ↑ а б   КРУГЛИЙ СТІЛ Театри для дітей. Тенденції та згуртування. КУРБАС ТЕХНОЛОГІЇ (Платформа Театральних Ініціатив, 28 квіт. 2021 р.) на YouTube
  20. ↑ Лара ФИЛИН (26 червня 2021). У Миколаєві театральний блогер поділився власними дослідженнями театрального маркетингу з учасниками ТЕАТРОНу (укр.). «Богоявленськ.info». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  21. ↑ Театральні Чернівці в сюжеті випуску «Тема дня» (укр.). Телеканал «ТВА» (м. Чернівці). 18 червня 2021. Процитовано 5 травня 2022. 
  22. ↑   Марафон 360 хвилин. Від театру до екрану. Готуючись до локдауну (Театр 360 градусів, 7 вер. 2021) на YouTube
  23. ↑ Дикі Кайдаші. Резиденція (укр.). «Дикий Театр». 19 вересня 2019. Процитовано 2 серпня 2022. 
  24. ↑ #СЛАВА_ГЕРОЯМ_5років​. Глядачі, критики (укр.). Київський академічний театр «Золоті ворота». 1 березня 2021. Процитовано 2 серпня 2022. 
  25. ↑ ВІДВЕРТО ПРО. Сергій Винниченко про криворізький театр ляльок (укр.). «EXPERT-KR». 16 грудня 2018. Процитовано 2 серпня 2022. 
  26. ↑ Внутрішньо переміщена творчість (укр.). «EXPERT-KR». 29 липня 2022. Процитовано 2 серпня 2022. 
  27. ↑ Кілька пряників у рюкзаки дітям і десятки кілометрів пішки. Так виходила з рідного села родина Богунів (укр.). Проєкт «Пункт 7». 12 серпня 2022. Процитовано 19 лютого 2023. 
  28. ↑ Ганна ЩОКАНЬ (9 листопада 2022). Театральні прем’єри воєнного стану: що дивитись на прифронтових сценах та у тилу (укр.). «Українська правда». Процитовано 11 грудня 2022. 
  29. ↑ Валентина САМЧЕНКО (18 липня 2022). «Маскарад»: Одеська опера вже не підтанцьовує росії (укр.). «Укрінформ». Процитовано 8 листопада 2022. 
  30. ↑ Яка основна функція театру під час війни: виховна чи розважальна? (проєкт «Нові правила») (укр.). Телеканал «Вітер» (м. Кропивницький). 3 листопада 2022. Процитовано 4 листопада 2022. 
  31. ↑ НЕВІРЮВІРЮ №1. Медіаменеджер Антон (укр.). Український малий драматичний театр. 18 жовтня 2021. Процитовано 2 серпня 2022. 
  32. ↑ Марія КАТАЄВА (16 листопада 2021). Театр проти скептика: як у столиці закохували глядача (укр.). «Вечірній Київ». Процитовано 7 серпня 2022. 
  33. ↑ Відеоподкаст «Триматися свого берега. Три роки. Трунова&Жирков». Частина 3 (укр.). Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра. 29 січня 2022. Процитовано 2 серпня 2022. 
  34. ↑ У Ковелі стартував фестиваль «Театральна осінь» (укр.). Портал Ковельської міської ради. 22 жовтня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  35. ↑ Другий день «Театральної осені» у Ковелі (укр.). Телевізійний центр Ковель. 24 жовтня 2021. Процитовано 19 січня 2023. 
  36. ↑   Яніна Зеленська про театр для дітей та фестиваль «Kurbas.Technologies» (T-fishing) на YouTube
  37. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (6 травня 2022). Треті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 7 травня 2022. 
  38. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (2 травня 2022). Український театр має перезапуститися разом із країною. «Gazeta.ua». Процитовано 5 травня 2022. 
  39. ↑ Ігор РОМАНОВ (18 травня 2022). Конфлікт у колективі драмтеатру: чи почують акторів Маріуполя? (рос.). «MRPL». Процитовано 19 травня 2022. 
  40. ↑ Вікторія КОТЕНОК (30 травня 2022). 57 театрів із 11 країн світу: 24-тій «Мельпомені Таврії» БУТИ! (укр.). «Nota bene — авторський блог про театр і мистецтво». Процитовано 11 червня 2022. 
  41. ↑ Тетяна ВІРЧЕНКО (21 червня 2020). ZOOM: на межі справжньості (укр.). «ПО–ЛІТ». Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
  42. ↑ «Коріолан» — франківський маніфест Богомазова (укр.). Офіційний сайт Національного театру ім. Івана Франка. 13 січня 2018. Процитовано 2022-5-07. 
  43. ↑ а б Олег ВЕРГЕЛІС (18 травня 2018). Театральні блогери. Що вони собі думають? (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 28 квітня 2019. Процитовано 2022-2-16. 
  44. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (8 червня 2018). Радість крізь болото, або іСторічний провал Молодого (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-5-07. 
  45. ↑ ВІДВЕРТО ПРО Криворізький Діснейленд (укр.). «EXPERT-KR». 2 грудня 2018. Процитовано 2022-5-07. 
  46. ↑ Валерія САФРОНОВА (7 серпня 2019). Жители Кривого Рога требуют построить в городе Диснейленд (рос.). «Інформатор». Процитовано 2022-5-07. 
  47. ↑ Валерія САФРОНОВА (8 жовтня 2018). Суцільний архітектурний несмак: театральний блогер розкритикував проект реконструкції театру ляльок (фото) (рос.). «Кривой Рог Life». Процитовано 2022-5-07. 
  48. ↑ Ольга МАРІЙКО (18 січня 2019). Киевскому «Театру на левом берегу» выбрали нового руководителя (ua). «КиївВлада». Процитовано 2022-5-07. 
  49. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (31 січня 2019). 2019 рік українського театру. Конкурсна кухня (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 2022-5-07. 
  50. ↑ Тетяна ТУРЕНКО (3 січня 2023). «Театральна риболовля» та можливості для театрів на Радіо «Суспільне» (Кривий Ріг) (укр.). Радіо «Суспільне Кривий Ріг». Процитовано 23 лютого 2023. 
  51. ↑ Любов БАЗІВ (21 лютого 2023). Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови. Ми живемо в історичні часи, коли остаточно залишаємо на устах українців мову нашої ідентичності, гідності і свободи (укр.). «Укрінформ». Процитовано 23 лютого 2023. 
  52. ↑ На кого полює «Театральна риболовля» (укр.). Г-та «Культура і життя» №24. 18 грудня 2020. Процитовано 7 листопада 2022. 
  53. ↑ Ганна ЩОКАНЬ та Ірина ГОЛІЗДРА (2 січня 2023). Український театр за кордоном: вистави і проєкти, які створюють враження про Україну (укр.). «Українська правда». Процитовано 6 лютого 2023. 
  54. ↑ Любов БАЗІВ (25 грудня 2022). Тривога. Бомбосховище. Аншлаг. Театральні підсумки року (укр.). «Укрінформ». Процитовано 6 лютого 2023. 
  55. ↑ Любов БАЗІВ (30 січня 2023). 19 цікавих фактів до дня народження української Вікіпедії (укр.). «Укрінформ». Процитовано 6 лютого 2023. 
  56. ↑ ЗМІ: Друга україномовна вистава в історії Харківського театру ім. Пушкіна! (укр.). Харківський академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна. 30 грудня 2021. Процитовано 19 січня 2023. 
  57. ↑ Тимур ВОРОНА (24 січня 2019). Спектакли отличные, реклама — на уровне каменного века. Мнение о маркетинге киевских театров (рос.). «MC.today». Процитовано 2022-5-07. 
  58. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (1 липня 2019). Ребрендинг Театру драми і комедії на лівому березі Дніпра (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  59. ↑ Оксана ГАЛКАНОВА-ЛАНЬ (29 січня 2021). Про театральний туризм в етері радіо «Перше» (м. Львів) (укр.). Радіо «Перше». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  60. ↑ ФЕСТИВАЛЬ НАУКИ. «Театральні комунікації: на межі фаховості й дилетантизму»: зустріч-дискусія з Сергієм Винниченком, театральним блогером і ведучим порталу «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. 
  61. ↑ Освітня платформа (укр.). Офіційний сайт Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. серпень 2021. Процитовано 2022-5-07. 
  62. ↑ Пресцентр ХДУ (9 вересня 2021). На мистецький майданчик перетворили бібліотеку одного з херсонських вишів (укр.). «Український південь». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  63. ↑ Маркетинг у театрі: розкрито секрети (укр.). Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара. 9 вересня 2021. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 2022-2-16. 
  64. ↑ Що відвідати під час фестивалю «Мельпомена Таврії» (укр.). «Вгору». 30 серпня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2021-9-16. 
  65. ↑ «Мельпомена Таврії» у ХДУ (укр.). «Stud TV». 14 вересня 2021. Процитовано 2021-9-16. 
  66. ↑   Як створити власний бренд! Театральний блогер Сергій Винниченко доступно розповів про маркетинг (Херсон Плюс) на YouTube
  67. ↑ Пресцентр ХДУ (9 вересня 2021). Представникам ХДУ розкрили секрети театрального мистецтва (укр.). Херсонський державний університет. Процитовано 2022-5-07. 
  68. ↑ У Ковелі проходить триденний театральний фестиваль (укр.). «Ковель media». 23 жовтня 2021. Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 2022-2-16. 
  69. ↑ У Ковелі стартував фестиваль «Театральна осінь» (укр.). «Волинь Online». 23 жовтня 2021. 
  70. ↑ У Ковелі фестивалять театрали (укр.). «Район.in.ua». 23 жовтня 2021. 
  71. ↑ Приємні миттєвості «Театральної осені» (укр.). «КовельPost». 7 листопада 2021. 
  72. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (13 лютого 2020). 2019 рік українського театру. Театр і маркетинг (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 2022-2-21. 
  73. ↑ ТРК «Проспект»: про Smart ідеї, перейняті з мистецтва (укр.). Портал «44.ua». 20 жовтня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  74. ↑ Що носять керівники, юристи та актори: Fashion&Profession у ТРК «Проспект» (укр.). «WEEKEND.TODAY». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  75. ↑ Лайфхаки в стилі smart від ТРК «Проспект»: SMART-споживання на прикладі театру (укр.). ТРК «Проспект». 17 жовтня 2019. Процитовано 2022-2-16. 
  76. ↑ Амбасадори театру про smart-вистави та уподобання глядачів у ТРК «Проспект» (укр.). ТРК «Проспект». 19 листопада 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  77. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (24 листопада 2019). Чому «Клепка мусить бути»? Та навіщо люди ходять до театру? (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  78. ↑ Валерія РАДЗІЄВСЬКА (5 січня 2021). Театрального сегменту в Україні не існує (укр.). «Gazeta.ua». Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  79. ↑ Чим жила театральна Сумщина у 2019 році. Блог Сергія Винниченка (укр.). «ЦУКР». 27 липня 2020. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 2022-2-16. 
  80. ↑ Фаїна ВАУЛІНА (24 січня 2020). Театральна блогосфера визначила найкращі київські вистави 2019-го року, попереду — «Лимерівна» Івана Уривського (укр.). «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 15 лютого 2022. 
  81. ↑ Театральная блогосфера определила лучшие киевские спектакли 2019-го года, впереди — Лымеривна Ивана Урывского (рос.). «Theater-Light.RU». 24 січня 2020. Процитовано 7 травня 2022. 

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Театральна_риболовля&oldid=38512906